Скачати повний текст

Проанализирована информация о методах диагностики туберкулезного менингита (ТМ). Отмечена важность своевременной диагностики ТМ и трудности дифференциальной диагностики этого заболевания. Проведена сравнительная оценка различных методов диагностики ТМ. Рассмотрена возможность балльной оценки степени достоверности ТМ на основании диагностических критериев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.627-37 + Р514.0-37

Рубрики:

Туберкульоз головного мозку та його оболонок

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 30 хворих на туберкульоз нервової системи. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку є діагностично цінним методом у визначенні туберкульозного менінгіту, туберкульозного менінгоенцефаліту, туберкульоми головного мозку та абсцесу головного мозку. МРТ головного мозку показана у всіх випадках туберкульозу речовини й оболонок головного мозку.

Обследованы 30 больных туберкулезом нервной системы. Магнитно-резонансная томография (МРТ) головного мозга является диагностическим ценным методом в определении туберкулезного менингита, туберкулезного менингоэнцефалита, туберкуломы головного мозга и абсцесса головного мозга. МРТ головного мозга показана во всех случаях туберкулеза вещества и оболочки головного мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.627.3 + Р514.0

Рубрики:

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - изучение проблемы диагностики туберкулезного менингоэнцефалита в современных условиях.

Туберкульоз центральної нервової системи належить до найтяжчих форм мікобактеріальної інфекції за показниками летальності. Частка базального менінгіту становить близько 70 % від усіх випадків туберкульозу нервової системи. В третині випадків він супроводжується появою атипової симптоматики. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів ризик захворюваності на нейротуберкульоз збільшується у 10 разів, а летальності - на 50 %. Описано випадок туберкульозного менінгіту на тлі ВІЛ-інфекції, який маніфестував у вигляді гіперкінетичних порушень за типом гемібалізму. Наведено сучасні дані щодо патогенезу рухових порушень, діагностичних критеріїв і лікувальних підходів у разі зазначеної ко-інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.627.6-52

Рубрики:

Туберкульозний менінгіт

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - звернути увагу лікарів на стерильні менінгоенцефаліти, які насправді можуть бути викликані мікобактеріями туберкульозу. В роботі було використано рутинні лабораторні методи. Послідовності бактеріальної та вірусної ДНК кількісно визначали за допомогою реал-тайм полімеразної реакції. Для пошуку M. tuberculosis осад СМР окрашували за Ziehl - Neelsen і культивували на середовищі Lowenstein - Jensen. До лікарні було доставлено молоду жінку зі скаргами на лихоманку, головний біль і галюцинації. В неї також спостерігались менінгеальні симптоми. У зразку спинномозкової рідини (СМР) було відмічено плейоцитоз, знижений рівень глюкози, а також виявлено ДНК ВПГ-1 та антитіла до вірусу. Попри застосування антибіотиків та ацикловіру стан пацієнтки погіршувався. Другий зразок СМР, одержаний через тиждень після першого, характеризувався більш високим рівнем цитозу та наявністю фібринового згустка, який часто зустрічається за туберкульозного менінгіту. Отже, туберкульоз став вважатися найбільш ймовірною причиною захворювання. Виявлення ДНК M. tuberculosis у третьому зразку СМР підтвердило діагноз. Пацієнтка почала одержувати протитуберкульозне лікування з гарним ефектом. Висновки: у будь-яких випадках стерильного менінгоенцефаліту слід мати на увазі можливість прихованого втручання у процес M. tuberculosis. Емпіричне призначення протитуберкульозної терапії може бути корисним у випадках ідіопатичного менінгоенцефаліту.

Кортикостероїди давно використовують як додаток до лікування туберкульозного менінгіту. Крім того, терапія глюкортикоїдами є невід'ємною складовою ведення пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини, що зумовлено високою ефективністю цих препаратів щодо зниження активності захворювання, мунологічні дефекти за системних захворювань сполучної тканини і висока сумарна доза кортикостероїдів призводять до активації латентної туберкульозної інфекції та швидкого розвитку захворювання у разі інфікування мікобактеріями туберкульозу. Наведений клінічний випадок свідчить, що лікарі різних спеціальностей мають пам'ятати про ймовірність виникнення туберкульозного менінгіту у хворих з імуносупресією навіть за відсутності менінгальних симптомів (ригідність потиличних м'язів, симптом Керніга) на тлі глюкокортикоїдної терапії інших захворювань. Кортикостероїди слід призначати пацієнтам як ад'ювант до протитуберкульозної терапії (незважаючи на імуносупресивний вплив), але режим розробляють індивідуально залежно від тяжкості захворювання. Високу діагностичну цінність для встановлення діагнозу туберкульозного менінгіту має молекулярно-генетичний метод G-Xpert, який надає змогу не лише виявити Mycobacterium tuberculosis у лікворі протягом 2 год, а і визначити наявність множинної лікарської стійкості, що сприяє швидкому призначенню адекватної етіотропної терапії та запобігає розвитку тяжких неврологічних розладів і смерті. Нейровізуалізація має важливе значення для діагностики та спостереження ТБМ. У випадках диференційної діагностики туберкульозного менінгіту слід утриматися від застосування препаратів широкого спектра дії з груп фторхінолонів та аміноглікозидів, оскільки це може призвести до несвоєчасного встановлення правильного діагнозу.