Визначено показники клітинного та гуморального імунітету за експериментальної генералізованої ентерококової інфекції під час терапії комбінацією антибактеріальних препаратів (амоксиклавом, цефепімом) з імуномодуляторами (тималіном, поліоксидонієм). Показано, що у разі генералізованої ентерококової інфекції має місце пригнічення клітинної ланки імунітету й активація гуморального імунітету. Доведено, що за використання комбінованої терапії антибактеріальними та імунокоригувальними препаратами має місце нормалізація показників імунного статусу, тобто дана терапія є патогенетично обгрунтованою. Одержані результати дозволяють рекомендувати для підвищення ефективності лікування генералізованої ентерококової інфекції використовувати комбіновану (антибактеріальну й імуномоделюючу) терапію.

Определены показатели клеточного и гуморального иммунитета при экспериментальной генерализованной энтерококковой инфекции при терапии комбинацией антибактериальных препаратов (амоксиклавом, цефепимом) с иммуномодуляторами (тималином, полиоксидонием). Показано, что при генерализованной энтерококковой инфекции имеет место угнетение клеточного звена и активация гуморального звена иммунитета. Доказано, что при использовании комбинированной терапии антибактериальными и иммунокорригирующими препаратами наступает нормализация показателей иммунного статуса, то есть данная терапия является патогенетически обоснованной. Полученные результаты позволяют рекомендовать для повышения эффективности лечения генерализованной энтерококковой инфекции использовать комбинированную (антибактериальную и иммуномодулирующую) терапию.

Проведено дослідження змін метаболізму ліпідів - насичених і ненасичених жирних кислот - у мембранах фібробластів ембріонів людини на фоні Коксаки В вірусної інфекції. Вірусіндуковані зміни ліпідного складу проявляються в підвищенні вмісту ейкозатрієнової та арахідонової поліненасичених жирних кислот, а також суми ненасичених і поліненасичених жирних кислот. Такі феномени (найбільш виражені для серотипів вірусів Коксаки В2, В3, В4) сприяють збільшенню плинності біологічних мембран і проникненню вірусів у клітину.

Розглянуто ефективність використання фотоплетизмографічного методу для стандартизації діагностики чутливих точок у хворих на фіброміалгію.

Представлена характеристика эпидпроцесса гнойных бактериальных менингитов в Донецкой области на современном этапе. Дана оценка первых результатов внедрения дозорного эпиднадзора. Приведены данные наблюдения за применением новой для Украины комбинированной вакцины против дифтерии, коклюша, столбняка и Хиб-инфекции. Предложены направления усовершенствования эпиднадзора и профилактики.

Вивчено патогенетичні зв'язки кардіотропних вірусів Коксаки В (КВ) з нестабільною стенокардією (НС) з позицій їх ліпідомодулювальної дії. Доведено, що КВ віруси, їх асоціації з переважанням серотипів В3, В4 сприяють розвитку НС у більш молодому віці, обтяженню перебігу, підвищенню частоти розвитку інфаркту міокарда. У мембранах еритроцитів, ліпопротеїнів низької щільності виявлено зменшення вмісту суми omega-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК). Патогенетично обгрунтовано доцільність та доведено ефективність застосування українського препарату "Теком" з високим вмістом omega-3 ПНЖК у комплексній терапії НС: зменшення рівня вільного холестерину на 31 %, збільшення в мембранах еритроцитів omega-3 ПНЖК - попередників ейкозаноїдів з вазодилататорною та антиагрегатною діями.

Встановлено оптимальний період призначення антиретровірусної терапії (АРТ) залежно від рівня CD4+ лімфоцитів і фази проведення протитуберкульозної хіміотерапії та розроблено методи хіміопрофілактики рецидивів туберкульозу на початку АРТ у пацієнтів, що завершили основний курс хіміотерапії, що дозволило на 7,7 % зменшити летальні випадки серед хворих і в 8,0 % разів знизити кількість рецидивів захворювання під час проведення АРТ у пацієнтів, що завершили основний курс хіміотерапії.

У хворих на цукровий діабет (ЦД) типу 1 спостерігається хронічний запальний процес, про що свідчать численні порушення імунного статусу та формування ускладнень. Хронічний в'ялий перебіг запалення при ЦД посилює в організмі вільнорадикальні реакції, що супроводжуються розвитком оксидативного стресу.

Проведено обследование 80 стационарных больных коксартрозом, нуждающихся в эндопротезировании. Определены основные формы пограничних психических расстройств при коксартрозе, такие как неврастения (F 48), депрессивное расстройство (F 32), тревожные и фобические расстройства (F 40), расстройства личности: истерическое (F 60.4), ананкастное (F 60.5), тревожное (F 60.6) и зависимое (F 60.7). Полученные данные свидетельствуют, что у больных трудоспособного возраста (41 - 50 лет) превалирует депрессивное расстройство. Установлена связь между выраженностью болевого синдрома и типом отношения к болезни. Полученные данные необходимо учитывать врачам-травматологам при лечении и реабилитации этих больных.

Изучены отклонения в клеточном и гуморальном звеньях иммунной системы больных с инволютивным (возрастзависимым) коксартрозом на разных сроках течения заболевания и определена их роль в регуляции воспалительной реакции в тазобедренном суставе (ТБС). Установлено, что факторами, определяющими направление деструктивно-воспалительных проявлений в межклеточном матриксе структур ТБС, являются преимущественно гуморальные факторы иммунитета.

Мета роботи - прослідкувати, як вірусна РНК зберігається в окремих органах мишей, експериментально інфікованих деякими штамами вірусу Коксакі (ВК) В5, виділеними з різних джерел: із зразка пацієнта, навколишнього середовища і штаму прототипу вірусу. Мишей CD-1 інфікували ВКВ5 - прототипом Фолкнера і двома вірусами, ідентифікованими як ВКВ5: перший виділено з оброблених відходів стічних вод, другий - із фекалій пацієнта. Вірусну РНК виявлено за допомогою методу РТ-ПЛР з використанням праймерів, специфічних для некодуючих 5'-ділянок ентеровірусів. Спостережено присутність РНК вірусу в головному мозку і серці мишей, інфікованих ізолятом із фекалій пацієнта на 45-й день після зараження (PI). Зроблено висновок стосовно того, що ВКВ5 зберігається в мозку і серці після перорального зараження CD1 мишей. Ступінь вірусної стійкості може бути пов'язаний з походженням вірусу та його генетикою.

Вперше в Івано-Франківській області описано випадок синдрому еозинофільної міалгії, який трапився з жінкою віком 30-ти років. Наведено дані про деякі аспекти розвитку та особливості перебігу даного синдрому.

Розглянуто одну з нозологічних форм ентеровірусної інфекції - Борнхольмську хворобу, що протікає з симптомами епідемічної міалгії і плевродинії. Висвітлено історію цієї хвороби, описано її спалахи і клінічні прояви. Показано, що Борнхольмська хвороба може спричинятися різними серотипами ентеровірусів груп Коксаки В і ECHO. Надзвичайно цікавим є факт взаємовиключення Борнхольмської хвороби і поліомієліту, що зумовлено інтерференцією між збудниками цих захворювань. Це особливо актуально в період ерадікації поліомієліту.