Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.68-3 + Р413.301.11-3

Рубрики:

Лептоспірози

Диспепсії

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено матеріали, що відображають багаторічну динаміку захворюваності на лептоспіроз у північному регіоні України. Показано значне поширення природних і антропургічних осередків лептоспірозу в регіоні та проаналізовано його етіологічну структуру. Розглянуто питання щодо епізоотичних наслідків антропогенної трансформації ландшафту відносно лептоспірозу. Встановлено, що гідромеліорація змінює просторову, видову й етіологічну структуру природних осередків лептоспірозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.68-37 + Р414-323

Рубрики:

Лептоспірози

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: лептоспіроз, імунологічна структура, колективний імунітет, епідемічний процес
Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.68-1

Рубрики:

Лептоспірози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено 392 хворих на лептоспіроз (переважно іктерогеморагічний), зокрема 250 - з тяжким перебігом. Застосовано клінічні, біохімічні, інструментальні засоби обстеження хворих (спірографію, ультразвукове обстеження серця і гемодинамічних параметрів). У динаміці хвороби досліджено клініко-патогенетичні механізми екстремальних процесів і станів (дисволемії, дизелектролітії, дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, серцево-судинної, дихальної, ниркової, печінкової недостатності, церебральних розладів). Залежно від компенсаторних механізмів виділено стадії тяжкості органної недостатності. Верифіковано критерії тяжкості та прогнозу, підвищено рівень діагностики екстремальних процесів і станів у разі лептоспірозу. Розроблено принципи комплексної аферентно-еферентної терапії залежно від тривалості хвороби. Удосконалено консервативну терапію за рахунок нових методик і ліків (сорбентів вуглеволокняних і гранульованих, амінокислот, дицукридів). Впроваджено еферентні методи лікування - дискретний плазмаферез, плазмосорбцію, ультрафільтрацію крові. Знижено летальність на 20,3 % у випадку тяжкої форми лептоспірозу.

Наведено дані, що відбивають багаторічну динаміку захворюваності на лептоспіроз у Північному регіоні України. Показано значне поширення природних і антропургічних осередків лептоспірозу у даному регіоні та проаналізовано його етіологічну структуру. Виявлено виражену трирічну періодичність захворювання на лептоспіроз та запропоновано математичну модель її прогнозування. Установлено факт достовірної кореляційної залежності зазначеної захворюваності від кількості атмосферних опадів і ступеня зволоження території, досліджено залежність показників захворюваності від річних змін температур. Визначено закономірності зміни сезонності захворюваності та залежність її від етіологічної структури лептоспірозу, а також закономірності стосовно показників сезонності для різних серогруп лептоспір. З'ясовано зони епідемічного ризику дослідженої захворюваності, розкрито причини виникнення таких зон, їх територіальну приуроченість і динаміку трансформації. Вивчено особливості вікової, професійної та статевої структури захворюваності для різних серогруп лептоспір і з'ясовано їх причини. Виявлено значне носійство протилептоспірозних антитіл у осіб, що мешкають у Північному регіоні України та запропоновано двохетапну модель моніторингу цієї інфекції.

Подана детальна характеристика клінічної картини та епідеміологічний аналіз 138 хворих на лептоспіроз. Визначені умови, що сприяють інфікуванню в Донецькій області, у тому числі професійному зараженню шахтарів. Встановлено, що на висоті захворювання відбувається значне збільшення активності лужної фосфатази у нейтрофілах крові, зниження в них рівня катіонних білків і мієлопероксидази. Нормалізація мікробіцидної системи нейтрофілів істотно відстає від клінічного одужання. У розпалі захворювання виявлено збільшення у сироватці крові конценрації церулоплазміну, зниження частоти виявлення крупних, збільшення частоти виявлення і концентрації середніх і дрібних імунних комплексів. Розвиток патологічного процесу при лептоспірозі супроводжується порушенням печінкового кровотоку, що проявляється зниженням систолічного притоку крові і подовженням діастолічної хвилі реограм, що свідчить про венозний застій у печінці. Обгрунтовано включення у комплексне лікування хворих на жовтяничний лептоспіроз феноптину і гіпербаричної оксигенації, що дозволяє скоротити тривалість періоду реконвалесценції.

З'ясовано епідеміологічні особливості розповсюдження лептоспірозу в ендемічному регіоні (територія Західного Поділля). Обстежено 390 хворих на лептоспіроз, з них 278 - з тяжким перебігом; застосовано клінічні, біохімічні, серологічні, інструментальні методи (термографію, реографію, УЗД, доплерографію). Вивчено реологічні властивості крові, стан кровотоку на різних рівнях (мікроциркуляції, периферичному, органному). Розроблено спосіб лікування хворих на лептоспіроз донорським протилептоспірозним імуноглобуліном (ДПІ), схеми терапії специфічним ДПІ та ентеросорбентами, що сприяло підвищенню ефективності лікування, зниженню летальності до 8,6 % у разі тяжкого перебігу лептоспірозу (у групі порівняння - 27,7 %).

Встановлено синдромологічні особливості перебігу лептоспірозу за наявності супутньої патології. Визначено зміни клініко-лабораторних показників у хворих на лептоспіроз з супутніми гіпертиреозом, гіпотиреозом, цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом. Показано основні відмінності перебігу лептоспірозу з вказаними фоновими станами. У хворих на лептоспіроз виявлено міопато-міастенічний синдором, який найбільш виражений у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом. Рекомендовано проводити лікування таких пацієнтів у невропатолога під час диспансерного спостереження. Виявлено терапевтичний ефект застосування запропонованих засобів у лікуванні хворих на лептоспіроз з супутньою патологією, зокрема за гіпертиреозу обгрунтовано доцільність включення глутаргіну, за гіпотиреозу - уролесану, за цукрового діабету - уролесану та синглетно-кисневої терапії, за хронічного алкоголізму - глутаргіну та синглетно-кисневої терапії. Виявлено наявність дисбактеріозу у половини хворих на лептоспіроз та у більшості пацієнтів з вказаною фоновою патологією. Доведено ефективність активованих форм пробіотиків у хворих на лептоспіроз з супутніми гіпертиреозом, гіпотиреозом, цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом.

Встановлено, що при лептоспірозі розвиваються ураження судинно-тромбоцитарної та коагуляційної ланок гемостазу, які ведуть до порушень мікроциркуляції як на рівні дрібних судин, так і на внутрішньоорганному рівні, а також до погіршення показників центральної гемодинаміки, розвитку гіпоксії тканин. Ураження серцево-судинної системи характеризуються розвитком таких синдромів, як інтоксикаційно-дистрофічного, порушення провідності та аритмічного. З метою визначення оптимального поєднання комплексної терапії з етамзилатом натрію та рибоксином у хворих на лептоспіроз були проведені клініко-лабораторні та інструментальні дослідження. Встановлено, що поєднане використання етамзилату натрію та рибоксину, як частини інтенсивної терапії дає можливість попередити або зменшити прояви геморагічного синдрому, розвиток мікроциркуляторних порушень, уражень серцево-судинної системи, а при їх наявності досягти швидшого позитивного клінічного ефекту.

  Скачати повний текст

Узагальнено етіологічні особливості лептоспірозу на Львівщині. На підставі аналізу біохімічних тестів, патоморфологічних досліджень печінки та вивчення особливостей клініки розширено уявлення про генез жовтяниці за лептоспірозу. Встановлено особливості змін сполук оксиду азоту в крові хворих та проведено комплексне вивчення забеспеченості водорозчинними вітамінами у пацієнтів із лептоспірозом. Вперше створено багатофакторну модель для прогнозування здійснення ймовірного летального наслідку лептоспірозу. Розроблено електронний архів LEPTOSPIROSIS як ефективну інформаційно-аналітичну базу даних.

Досліджено нові патогенетичні механізми розвитку ендотоксикозу у разі лептоспірозу за рахунок поглибленого вивчення ранніх його проявів, рабдоміолізу, динаміки основних показників азотистого обміну за різних біологічних середовищ організму у випадку гострої ниркової недостатності (ГНН). Проаналізовано основні клінічні прояви та лабораторні, в тому числі інтегральні гематологічні показники ендотоксикозу у хворих на лептоспіроз на першому тижні хвороби. Встановлено наявність зв'язків між інтенсивностю ендотоксикозу на першому тижні захворювання, характером перебігу та наслідком захворювання. Вперше вивчено роль рабдоміолізу гепаторенальних і серцево-судинних розладів у хворих на лептоспіроз на основі дослідження активності лактатдегідрогенази (ЛДГ) та креатинфосфокінази (КФК). Доведено, що показник активності КФК (загальної фракції) є специфічним маркером рабдоміолізу та встановлено оптимальні терміни його визначення у хворих на лептоспіроз. Показано позитивний ефект глутаргіну й обгрунтовано доцільність застосування лактулози в процесі лікування хворих на лептоспіроз.

Проаналізовано захворюваність на лептоспіроз в Україні та в Сумській області за останні 14 років. Обстежено та опрацьовано медичні карти 99 хворих на цю недугу. Застосовано загальноприйняті методи клінічного і лабораторного обстеження пацієнтів та епідеміологічного аналізу. Досліджено сироватки крові від хворих. Встановлено, що у структурі хворих на лептоспіроз переважають пацієнти працездатного віку чоловічої статі. Основною причиною тяжкого перебігу лептоспірозу є пізня госпіталізація. У випадку лептоспірозу переважають середній та тяжкий ступені хвороби, гепаторенальний, ренальний і геморагічний синдроми. Інтегративні показники ендогенної інтоксикації корелюють зі ступенем тяжкості хвороби і можуть бути об'єктивним критерієм тяжкості. З метою удосконалення діагностики лептоспірозу запропоновано використовувати шкалу діагностичної цінності клінічної симптоматики.

Среди зооантропонозных инфекций в Запорожской области именно лептоспирозу отводится основная роль. Благодаря физико-географическому расположению, геологическим особенностям и составу фауны территория Запорожской области имеет все предпосылки для формирования природных и антропургических очагов лептоспироза. Изучение биологических, эпизоотических и абиотических факторов внешней среды в Запорожской области доказывает, что лептоспироз отвечает всем параметрам природно-очаговой инфекции.

Зазначено, що лептоспіроз залишається важливою медико-соціальною проблемою, незважаючи на широкий комплекс профілактичних заходів. Досліджено ефективність використання уролесану у хворих на лептоспіроз, вивчено його вплив на функціональний стан нирок, печінки, дезінтоксикаційні властивості. "Уролесан" - препарат рослинного походження, розроблений, синтезований і впроваджений у клінічну практику вченими Прикарпатського регіону. Клініко-лабораторні дані засвідчили ефективність впливу уролесану залежно від тяжкості хвороби, супутньої патології; виявлено добру переносність препарату, а також нормалізацію показників перекисного окислення ліпідів і пептидів середньої маси.

Указано, что лептоспироз остается важной медико-социальной проблемой, несмотря на широкий комплекс профилактических мероприятий. Целью исследования была оценка эффективности использования уролесана у больных лептоспирозом, изучение его влияния на функциональное состояние почек, печени, дезинтоксикационные свойства. "Уролесан" - препарат растительного происхождения, разработанный, синтезированный и внедренный в клиническую практику учеными Прикарпатского региона. Клинико-лабораторные данные засвидетельствовали эффективность влияния уролесана в зависимости от тяжести болезни, сопутствующей патологии, выявили хорошую переносимость препарата, а также нормализацию показателей перекисного окисления липидов и пептидов средней массы.

Проведены клинико-лабораторные исследования больных лептоспирозом с фоновой алкогольной интоксикацией. Выявлено, что клинические проявления начального периода лептоспироза маскируются симптомами алкогольной интоксикации пищеварительного канала, печени, поджелудочной железы, почек и нервной системы. Лептоспироз у таких пациентов протекает тяжело с быстрыми темпами развития острой почечной недостаточности, геморрагического синдрома и полиорганной патологии. Период реконвалесценции у пациентов с фоновой патологией более длительный и чаще дает рецидивы.

Проведено клініко-лабораторні дослідження хворих на лептоспіроз із фоновою алкогольною інтоксикацією. Виявлено, що клінічні прояви початкового періоду лептоспірозу маскуються симптомами алкогольної інтоксикації травного каналу, печінки, підшлункової залози, нирок і нервової системи. Лептоспіроз у таких пацієнтів перебігає тяжко зі швидкими темпами розвитку гострої ниркової недостатності, геморагічного синдрому та поліорганної патології. Період реконвалесценції у пацієнтів з фоновою патологією значно триваліший і частіше дає рецидиви.

Наведено результати спостереження за хворими на лептоспіроз із супутньою патологією на фоні синглетно-кисневої терапії (СКТ). Проведено клініко-лабораторний аналіз у пацієнтів, які одержували СКТ. Встановлено позитивний вплив лікування на функціональний стан печінки, її кровопостачання, відновлення антиоксидантного захисту організму, зменшення концентрації пептидів середньої маси. Величина пульсового кровонаповнення, швидкість наповнення середніх і дрібних артерій печінки відновлювалась і нормалізувалась швидше у хворих на лептоспіроз з фоновим цукровим діабетом, які одержували СКТ, у порівнянні з особами, які такого лікування не отримували.

Приведены результаты наблюдения за больными лептоспирозом с сопутствующей патологией на фоне синглетно-кислородной терапии (СКТ). Проведен клинико-лабораторный анализ у пациентов, которые получали СКТ. Установлено положительное влияние лечения на функциональное состояние печени, ее кровоснабжение, восстановление антиоксидантной защиты организма, уменьшение концентрации пептидов средней массы. Величина пульсового кровенаполнения, скорость наполнения средних и мелких артерий печени возобновлялась и нормализовалась быстрее у больных лептоспирозом с фоновым сахарным диабетом, которые получали СКТ, по сравнению с лицами, которые такого лечения не получали.

За результатами епідобстеження осередків зроблено висновок, що основним джерелом лептоспірозу на території Чернігівській області служать пацюки в антропургічних осередках і мишоподібні гризуни в природних осередках. Випадки захворювань мають спорадичний характер і епідемічно не пов'язані один з одним. За 1986 - 2003 рр. захворіла на лептоспіроз 921 особа, професійний характер захворювання був у 175-ти випадків.

По результатам эпидобследования очагов сделан вывод, что основным источником лептоспироза на территории Черниговской области служат крысы в антропоургических очагах и мышеподобные грызуны в природных очагах. Случаи заболеваний имеют спорадический характер и эпидемически не связаны друг с другом. За 1986 - 2003 гг. заболели лептоспирозом 921 человек, профессиональный характер заболевания наблюдался в 175-ти случаях.

Спостережено, що використання глутаргіну у хворих на лептоспіроз з супутнім хронічним алкоголізмом призводить до швидкої регресії загальноінтоксикаційних проявів хвороби, зниження показників інтоксикації за рахунок утилізації азотистих шлаків у крові, зменшення нирково-печінкової недостатності в гострій стадії патологічного процесу з більш швидким відновленням детоксикаційної та екскреторної функції нирок і печінки.

Отмечено, что использование глутаргина у больных лептоспирозом с сопутствующим хроническим алкоголизмом ведет к быстрой регрессии общеинтоксикационных проявлений болезни, снижению показателей интоксикации за счет утилизации азотистых шлаков в крови, снижению почечно-печеночной недостаточности в острой стадии патологического процесса с быстрым обновлением детоксикационной и экскреторной функции почек и печени.