Подано результати серологічного дослідження 18 хворих на обмежену склеродермію. У 22,2 % хворих виявлено діагностичний титр протибореліозних антитіл, що підтверджує бореліозну природу хвороби. Рекомендовано всім хворим на обмежену склеродермію, у яких виявляється діагностичний рівень протибореліозних антитіл, проводити повноцінний курс протимікробної терапії бензилпеніциліном.

Даны результаты серологического обследования 18 больных ограниченной склеродермией. У 22,2 % больных выявлен диагностический титр противоборрелиозных антител, что подтверждает боррелиозную природу заболевания. Рекомендуется всем больным ограниченной склеродермией, у которых выявляется диагностический уровень противоборрелиозных антител, проводить полноценный курс противомикробной терапии бензилпенициллином.

Висвітлено питання стосовно інфекційного захворювання людини і бореліозу, або хвороби Лайма, яке супроводжується ураженням нервової системи. Розглянуто стадії захворювання та лікування.

Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Мета роботи - висвітлити особливості перебігу хвороби Лайма, що маніфестувала синдромом плеврального випоту, а у подальшому - неврологічними порушеннями й ураженням серця, що призвело до летального наслідку. Під спостереженням перебувало двоє хворих на хворобу Лайма, що супроводжувалася синдромом плеврального випоту. За перебігом та маніфестацією хвороба нагадувала пневмонію. У процес було втягнуто серцево-судинну систему, суглоби та спинний мозок і праву плевральну порожнину. Висновки: синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу та виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом імуноферментного аналізу. Через неправильно зібраний анамнез не змогли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.

Наведено дані про існування прихованого епідемічного процесу з Лайм-бореліозу на Сумщині, про що свідчить наявність позитивних титрів антитіл класу IgG до B. Burgdorferi у 70,5 % осіб з групи ризику. Наявність в обстежених скарг у поєднанні з позитивними титрами антитіл класу IgG до B. Burgdorferi може бути ознакою хронічного латентного перебігу Лайм-бореліозу та потребує подальшого поглибленого дослідження цих осіб з метою запобігання ускладнень. Виявлені гематологічні зміни у групі серопозитивних осіб вказують на порушення в імунній системі, а саме превалювання гуморальної (підвищення лімфоцитарного індексу, індексу алергізації) і пригнічення клітинної ланок імунітету (підвищення лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу, зниження індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів, індексу співвідношення лімфоцитів і моноцитів, індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів, реактивної відповіді нейтрофілів), що створює сприятливі умови для розвитку автоімунних процесів в організмі та потребує постійного диспансерного нагляду серед осіб групи ризику.

Наведено огляд літератури стосовно клінічної картини хвороби Лайма. Проаналізовано клінічний перебіг цієї хвороби. У більшості хворих спостерігалася еритемна форма.

Приведен обзор литературы относительно клинической картины болезни Лайма. Проанализировано клиническое течение этой болезни. У большинства больных наблюдалась эритемная форма.

Лаймская болезнь (синонимы - лайм-боррелиоз, клещевой боррелиоз или просто боррелиоз) - самый распространенный в Европе трансмиссивный (клещевой) бактериальный антропозооноз. Позднюю стадию боррелиоза впервые описал Альфред Бухвальд 130 лет назад. Заражение B. burgdorferi s. l. происходит вследствие присасывания клещей I. ricinus и I. рersulcatus; при этом человек не представляет эпидемической опасности. Инфекционный процесс определяется свойствами B. burgdorferi s. l. и генетически детерминированным иммунным ответом человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.414-52

Рубрики:

Кліщовий поворотний тиф (ендемічний, кліщовий спірохетоз)

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні погляди на особливості етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики Лайм-бореліозу. Висвітлено нерозв'язані проблеми моніторингу, діагностики та антибактеріальної терапії хвороби.

Описано випадок помилкової діагностики нейробореліозу, спричиненої псевдопозитивними серологічними реакціями, зокрема виявленням протягом тривалого часу методом ІФА протиборелійних IgM за відсутності відповідних IgG. Виключити діагноз нейроінфекції на користь хронічного демієлінізуючого захворювання дозволило поглиблене серологічне дослідження - блотАналіз.

Описан случай ошибочной диагностики нейроборелиоза, вызванного ложноположительными серологическими реакциями, в частности обнаружением в течение длительного времени методом ИФА противоборелийних IgM при отсутствии соответствующих IgG. Исключить диагноз нейроинфекции в пользу хронического демиелинизирующего заболевания позволило углубленное серологическое исследование - блотАнализ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.414

Рубрики:

Кліщовий поворотний тиф (ендемічний, кліщовий спірохетоз)

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведені дослідження свідчать про те, що в 2016 р. у порівнянні з 2015 р. збільшилася кількість звернень постраждалих з приводу укусів кліщами I. ricinus. Виявлення борелій у кліщах, що присмокталися до людини, є важливим тестом для оцінки необхідності превентивного лікування з метою профілактики хвороби Лайма. Встановлено зростання ризику розвитку хвороби Лайма внаслідок укусів таких кліщів за показником відношення шансів від 4,8 (95 % ДІ 1,45 - 15,82) у 2015 р. до 8,3 (95 % ДІ 4,46 - 15,29) у 2016 р. та 7,5 (95 % ДІ 4,37 - 12,84) за 2015 - 2016 рр. Встановлено, що більша частина території Чернівецької області є ендемічною за хворобою Лайма. Спостерігається подовження періоду активності кліщів з березня по листопад, що може бути пов'язано з кліматичними змінами й поступовим пристосуванням кліщів до жорсткіших умов перебування.

Представлен случай синдрома Гийена - Барре у 20-летней иммунокомпетентной пациентки, закончившийся выздоровлением. Заболевание характеризовалось тяжелым течением: тетрапарезом, бульбарным и офтальмоплегическим синдромами, парезом дыхательной мускулатуры. Этиология заболевания расшифрована выявлением в ликворе методом реакции непрямой иммунофлюоресценции IgM к Borrelia garinii и Listeria monocytogenes 1/2а, 4b. В крови методом иммуноблотинга обнаружены специфические антитела класса IgM к Borrelia garinii (Flagellin, OspC). Терапия включала плазмаферез, иммуновенин, цефепим, ретарпен, искусственную вентиляцию легких. Особенностью лечения пациентки было отсутствие в терапии глюкокортикостероидных гормонов.

Нейроборрелиоз - инфекция, вызванная спирохетами, может поражать периферическую или центральную нервную систему на ранних или поздних стадиях заболевания. Цель работы - анализ современной научной литературы по вопросам клинических проявлений, диагностики раннего и позднего нейроборрелиоза Лайма. Проведен анализ научной литературы, связанной с диагностикой нейроборрелиоза. Согласно исследованиям авторов, клиническая картина варьируется в зависимости от стадии заболевания, и нейроборрелиоз регистрируют у 25 % пациентов с болезнью Лайма. Клинические проявления этого нередкого расстройства зависят от поражения неврологических структур, которые вовлекаются в первую очередь. Полная клиническая картина нейроборрелиоза может имитировать другие заболевания, поэтому нетипичные симптомы могут привести к задержке или неправильной диагностике. Выводы: заболеваемость нейроборрелиозом, по-видимому, намного выше, чем предполагалось ранее. Исследование спинномозговой жидкости (обнаружение специфических антител IgM и IgG к Borrelia burgdorferi) имеет важное значение для диагностики раннего и позднего нейроборрелиоза, поскольку успешное лечение раннего нейроборрелиоза может предотвратить тяжелые последствия позднего нейроборрелиоза.

Останніми роками у світі зафіксовано зростання захворюваності на Лайм-бореліоз (хворобу Лайма (ХЛ)), що зумовлює необхідність у постійній епідемічній і клінічній настороженості. Збудником ХЛ є спірохета Borrelia burgdorferi, а переносниками - кліщі Ixodes ricinus. У місці присмоктування кліща виникає мігруюча еритема, яка є маркером шкірної маніфестації ХЛ 2 ранньої локалізованої (I) стадії хвороби. За наявності мігруючої еритеми діагностика Лайм-бореліозу не викликає труднощів, проте за її відсутності та відомостей про кліщову інокуляцію встановлення діагнозу є утрудненим. Своєчасне виявлення та лікування ХЛ важливе для запобігання хронізації цього захворювання, його прогресування з поліорганними ураженнями та ускладненнями, одним з яких є бореліозна лімфоцитома (БЛ), що належить до патогномонічних шкірних виявів ХЛ як ознака дисемінованої (II або III) стадії. БЛ діагностують на підставі позитивних результатів серологічних тестів - за виявленням антитіл до B. burgdorferi. Визначальне значення для встановлення діагнозу має локалізація БЛ і мочки вушних раковин, ареоли сосків молочних залоз, підкрильцеві западини, потилиця, мошонка, тил стоп. Лікування як мігруючої еритеми, так і БЛ полягає у призначенні антибіотиків. Описано рідкісний випадок БЛ з локалізацією патологічного процесу на шкірі лівого вуха у пацієнтки з тривалістю захворювання понад 15 років. План лікування було складено за двома напрямами: перший включав антибіотики та синтетичний препарат, який гальмував активність T-лімфоцитів, не впливаючи на B-лімфоцити; другий - патогенетичні препарати, що підвищували продукцію антитіл, зменшуючи вияви вторинного імунодефіциту, та мали протизапальний ефект. Представлено знімки хворої у динаміці у міру одужання. Після проведеної терапії у хворої досягнуто клінічного одужання.

Викладено нові підходи до вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної медицини - поліпшення діагностики та результатів лікування хворих з Лайм-бореліозом, поєднаним у різних варіантах із вперше діагностованим туберкульозом легень і з лямбліозом. З'ясовано обізнаність пацієнтів щодо Лайм-бореліозу. Вивчено епідеміологічні, клінічні та серологічні критерії його безеритемної форми, поєднаної з вперше діагностованим туберкульозом легень і з лямбліозом. Вивчено етіологічну структуру Лайм-бореліозу за наявності супутніх вперше діагностованого туберкульозу легень і лямбліозу. Оптимізовано комплексну терапію хворих і з використанням рифампіцин та орнідазолу. Обгрунтовано необхідність проведення у пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень, за наявності у них інтоксикаційного синдрому, ознак ураження серцево-судинної та травної систем і факту присмоктування кліщів в анамнезі, додаткового лабораторного обстеження на Лайм-бореліоз і лямбліоз, застосовуючи двоетапне (ІФА, імуноблот) виявлення у сироватках крові антитіл класів IgM та IgG до В. burgdorferi s. І. і паразитоскопію калу на наявність цист лямблій.

Присвячено вивченню клініко-інструментальних особливостей ураження нервової системи у разі хронічної форми хвороби Лайма (ХЛ) з метою удосконалення їх діагностики та тактики лікування. У дослідження було залучено 112 чоловік. Верифікація діагнозу ХЛ серед пацієнтів основної групи проводилась методами ІФА та Блот-аналізу. Під час дослідження виявлено та вивчено поліморфізм уражень нервової системи у пацієнтів з хронічною формою ХЛ, в структурі якого переважали ураження ЦНС та визначено частоту уражень інших органів та систем. Проведено комплексне вивчення особливостей лабораторно-інструментальних показників: серологічні показники крові, ліквору, імунного статусу, МРТ головного та спинного мозку, біоелектричної активності головного мозку та когнітивних порушень, для діагностики яких уперше в Україні використано метод когнітивних викликаних потенціалів РЗОО та доведено доцільність його застосування. Під час проведеного дослідження вдосконалено комплексну етіопатогенетичну терапію для лікування хронічної ХЛ з переважним ураженням нервової системи й оцінено її ефективність. Отримані результати можуть бути використані в практичній медицині для діагностики та лікування хронічних форм ХЛ з переважним ураженням нервової системи.

Лайм-бореліоз (ЛБ) є найпоширенішим трансмісивним захворюванням, що передається кліщами. Дана хвороба є значною медичною проблемою з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, схильністю до хронізації та тривалої втрати працездатності та інвалідності. На даний час існує тенденція до зростання захворюваності на хворобу Лайма в Сумській обл. Так, в Україні у 2015 р. інцидентність складала 7,96 на 100 тис. населення, а у 2019 р. - зросла до 10,62. Перевищення середнього рівня показників реєструється у Київській (29,0), Черкаській (25,4), Вінницькій (23,09), Сумській (25,89) обл. та м. Київ (2,54). Пік активності кліщів в Україні реєструється у травні, якийзбільшився у 4,23 разу. Найбільший відсоток хворих припадає на працездатне населення, та завдає значних збитків державі. Збільшення кількості випадків захворювання говорить про масове поширення збудників хвороби Лайма у Сумській обл. Для того, щоб запобігти їх розповсюдженню, необхідно вивчити усі можливі причини даної хвороби та знайти шляхи їх вирішення. Це стало підставою для створення уніфікованого анонімного опитувальника, який висвітлює основні питання стосовно даного захворювання з позиції різних категорій населення. Уніфікована анонімна "Анкета хворого на хворобу Лайма" вміщує 16 питань із варіантами відповідей та можливістю вносити власні коментарі. Перша група запитань стосується тендерних, вікових та соціальних даних осіб, що проходять анкетування (найбільший відсоток хворих припадає на працездатне населення (42,86 %). У наступній групі запитань з'ясовуються епідеміологічні особливості даної патології (обставини, дата, час, місцевість, локалізація присмоктування кліща). Найчастіше напади кліщів відбувалися під час відвідування лісопаркових осередків міста, що встановлено у 42,86 % випадків та більшість опитаних відмічає напади кліщів у червні та липні, що становить 39,29 %. Інші питання спрямовані на знання профілактики Лайм-бореліозу. Наступна група запитань спрямована на з'ясування клінічних особливостей перебігу хвороби (частим місцем присмоктування кліща є нижні кінцівки (46,43 %), серед клінічних форм Лайм-бореліозу переважає еритемна (91,07 %). За даними анонімного анкетування було проаналізовано й оцінено інформованість хворих, які одержували лікування в КНП СОР МКЦИХТД ім. 3. Й. Красовицького та Університетській клініці СумДУ, щодо діагностики, клінічних ознак та заходів профілактики хвороби Лайма.

Узагальнено досягнення світової науки та результати власних досліджень авторів. Основну увагу приділено епідеміології, клінічним проявам, діагностиці та терапії Лайм-бореліозу. Наведено нові дані про засоби збору кліщів у довкіллі, зараженість їх бореліями та іншими збудниками, професійні ризики інфікування (лісівники), ураження різних органів і систем людського організму у випадку цієї інфекції, її поєднання з іншими хворобами, а також обізнаність населення з проблемою Лайм-бореліозу.

Бореліоз Лайма - ендемічна хвороба Західної України. Інфекції викликають представники роду Borrelia. Проведено обстеження 275 дітей віком від 1 до 18 років у лабораторії Центру з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами. Серологічне дослідження дітей проводили за методом двохетапної діагностики, використовуючи насамперед ІФА та підтверджуючи результати імуноблотом. Проведено базові дослідження, пов'язані з клінічними та імунологічними обстеженнями, включаючи дані ІФАІ Immunoblot EUROLINE Borrelia RN-AT. Обстежено 275 дітей. Серед них 179 дітей із Тернопільської області, 31 - із Житомирської, 30 - із Хмельницької і 35 - із Рівненської обл. і віком 1 - 18 років. Діти мали неспецифічні прояви інфекції, а саме: слабкість, в'ялість, недомагання. У них проводився скринінг крові на наявність IgM і IgG до B. burgdorferi s.l. Висновки: генотип B. burgdorferi sensu stricto виявлено у дітей деяких регіонів України - Тернопільської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської обл. IgM до антигенів Ospc B. garinii переважали над Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi у дітей Тернопільської обл. ІgG до антигенів Vlse B. burdorferi переважали над відповідними антигенами B. afzelii, Vlse B. garinii у дітей Тернопільській обл. Рівень антитіл до антигенів Ospc B. garinii, Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi в Хмельницькій обл. переважає над рівнем антитіл антигенів по інших обстежених областях. Порівняно з Тернопільською обл., другою за ендемічністю щодо Лайм-бореліозу, є Хмельницька обл., оскільки рівень титру антитіл IgG у дітей Тернопільської (17,3 %) і Хмельницької (10 %) обл. значно вищий, аніж у Житомирській (6,4 %) та Рівненській (2,8 %) обл.