Описано випадок тяжкого перебігу тропічної малярії, виявлений в терапевтичному відділенні. Обговорено значення епідеміологічного анамнезу в діагностиці цього захворювання.

Освещен случай тяжелого течения тропической малярии, выявленный в терапевтическом отделении. Обсуждено значение эпидемиологического анамнеза в диагностике этого заболевания.

Відзначено зростання випадків завезення малярії в Україну, викликаної стійкими до протималярійних препаратів штамами плазмодіїв. На даний час в Україні не ліцензовано сучасні протималярійні препарати. Застосування мефлохіну виявилося ефективним у лікуванні паразитоносійства триденної та тропічної малярії в інкубаційному періоді. Необхідно вживати термінових заходів щодо обстеження осіб, які прибувають з ендемічних районів, забезпечувати сучасними хіміопрофілактичними та лікувальними засобами.

Указано, что в последние годы отмечается увеличение завозных случаев малярии в Украине, которое вызвано стойкими к противомалярийным препаратам штаммами плазмодий. В данное время в Украине не лицензированы современные противомалярийные препараты. Использование мефлохина оказалось эффективным при лечении паразитоносительства трехдневной и тропической малярии в инкубационном периоде. Необходимо внедрять срочные мероприятия по обследованию лиц, которые прибывают из эндемических районов, обеспечивать современными химиопрофилактическими и лечебными средствами.

За статистичними даними протягом 2002 р. в Україну було виявлено 95 випадків завезеної малярії. Відсутність настороженості щодо малярії, іноді ігнорування даних епідеміологічного анамнезу, нечіткість перших клінічних ознак хвороби сприяють пізньому специфічному обстеженню хворого і пізній госпіталізації. Проаналізовано якість догоспітальної діагностики та причини діагностичних помилок, а також порушено проблеми реєстрації протималярійних засобів у країні.

По статистическим данным в течение 2002 года в Украину было выявлено 95 случаев завезенной малярии. Отсутствие настороженности по малярии, иногда игнорирование данных эпидемиологического анамнеза, нечеткость первых клинических признаков болезни способствуют позднему специфическому обследованию больного и поздней госпитализации. Проанализированы качество догоспитальной диагностики и причины диагностических ошибок, а также затронуты проблемы регистрации противомалярийных средств в стране.

Розкрито засади паразитології малярії, визначено фази малярійної інфекції. Висвітлено боротьбу з даним захворюванням, а також особливості його сезонного передавання. Запропоновано епідеміологічну класифікацію випадків малярії. Розглянуто зміни морфології паразитів, пов'язані з впливом хіміотерапевтичних препаратів. Проаналізовано особливості визначення рівня паразитемії, а також оформлення відповіді лабораторії.

Раскрыты основы паразитологии малярии, определены фазы малярийной инфекции. Освещены борьба с данным заболеванием, а также особенности его сезонной передачи. Предложена эпидемиологическая классификация случаев малярии. Рассмотрены изменения морфологии паразитов, связанных с влиянием химиотерапевтических препаратов. Проанализированы особенности определения уровня паразитемии, а также оформления ответа лаборатории.

Зазначено, що серед багатьох небезпечних для здоров'я людини несприятливих факторів навколишнього середовища особливе значення має іонізуюче випромінювання, зокрема дія його малих доз. Досліджено перебіг експериментальної рикетсійної інфекції у морських свинок за умов впливу малих доз іонізуючого опромінення та в разі введення препарату "Імунал" та антибіотика "Доксициклін". Виявлено позитивний вплив імуностимулювального препарату "Імунал" й антибіотика "Доксициклін" на імунні показники в разі експериментальної рикетсійної інфекції у морських свинок за умов дії малих доз опромінення.

Рассмотрены современные проблемы диагностики, лечения и профилактики случаев завозной малярии в Запорожской области.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.4-52

Рубрики:

Кров'яні (трансмісивні) інфекції

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати епідеміологічних досліджень поширення волинської гарячки на території України. На підставі проведених у 1992 - 1999 рр. досліджень 11972 сироваток крові людей різних вікових груп встановлено, що антитіла до збудника волинської гарячки виявлялись на всіх територіях, де здійснювалося обстеження, в середньому в 3,36 % до загальної кількості досліджених сироваток. Ретроспективно виявлено випадки захворювання на волинську гарячку. За підсумками досліджень у 1995 - 1999 рр. 4066 сироваток крові з Львівщини, Волині та з АР Крим (вогнища кліщового рикетсіозу) у 6,22 % виявлено комплементзв'язуючі антитіла до Rochalimaea quintana. Антитіла виявлено у всіх вікових групах, у тому числі у дітей та молоді, що є проявом активного характеру епідпроцесу волинської гарячки на досліджуваних територіях. З метою епідеміологічного вивчення волинської гарячки розроблено та виготовлено з місцевих штамів Rochalimaea quintana два нові антигенні препарати: для реакції зв'язування комплементу та непрямої імунофлуоресценції. Препарати успішно апробовано в лабораторіях та використано для проведення консультативних досліджень на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни. Аналіз поширення в Україні педикульозу довів, що в даний час рівень ураженості населення педикульозом залишається стабільно високим і не має тенденції до зниження. Зберігається високий рівень ураження дітей шкільного віку головними вошами, збільшились випадки змішаного та одежного педикульозу серед різних груп населення. З метою індикації збудника волинської гарячки в переносниках - головних та

Вивчено епідеміологічні та клінічні особливості сучасного перебігу малярії vivax в Азербайджані в період епідемічної захворюваності серед осіб, які не хворіли на малярію, охарактеризовано основні лабораторні показники даної патології. Визначено групи ризику захворювання на малярію. Встановлено переважання на початковому етапі розвитку епідемічного спалаху випадків з тривалою інкубацією, в розпалі - з короткою інкубацією, в період спаду захворюваності - знову переважання випадків з тривалою інкубацією. Встановлено, що серед клінічних проявів первинної малярії vivax рідко спостерігається типова температурна крива, тахікардія, лейкопенія, виражена анемія. Зазначено, що більш частими симптомами перебігу даної патології середньої тяжкості та тяжкого ступеня є озноб, підвищення температури тіла, нудота, блювання. Визначено критерії діагностики захворювання у випадку його атипових проявів. Проведено аналіз ефективності лікування хворих на первинну малярію vivax делагілом та примахіном за звичайною терапевтичною схемою у загальноприйнятих дозах. Встановлено наявність стійкості I ступеня до делагілу штамів Plasmodium vivax у 10 % хворих з середньою тяжкістю перебігу малярії. Зазначено, що делагілстійкість Plasmodium vivax вдалось подолати шляхом продовження до 5-ти днів терміну лікування делагілом у дозі 0,5 г на добу per os.

Досліджено питання лабораторної діагностики кліщового енцефаліту (КЕ) й іксодового кліщового бореліозу (ІКБ) серед населення ендемічних територій із використанням імуноферментного анлізу (ІФА) на другому рівні надання медико-профілактичної допомоги населенню. Наведено оцінку ІФА тест-систем різних виробників (РФ, США, Німеччини) для виявлення антитіл класів IgM та IgG до збудників КЕ й ІКБ. Визначено динаміку утворення специфічних імуноглобулінів класів IgM та IgG у разі наявності даних інфекцій з метою вибору оптимальних термінів відбору зразків для серологічного обстеження хворих. Обгрунтовано показання щодо серологічного обстеження хворих залежно від клініко-епідеміологічних особливостей КЕ й ІКБ на сучасному етапі для визначення тактики лабораторного моніторингу даних інфекцій. Встановлено частку моно- та мікстіфекцій, викликаних вірусом кліщового енцефаліту (ВКЕ) та бореліями, на підставі серологічних обстежень хворих на сезонні гарячкові стани. Досліджено закономірності прихованого епідемічного поширення збудників КЕ й ІКБ шляхом лабораторного моніторингу сукупного населення. Доведено ефективність серологічної діагностики КЕ та ІКБ у сезонних хворих з гарячкою методом ІФА на ендемічних територіях. Розроблено методологічні підходи щодо лабораторної діагностики "кліщових" інфекцій серед населення ендемічних територій.

  Скачати повний текст

Рассмотрены микро- и макроскопические грибы, вызывающие инфекционные заболевания и отравления человека. Даны подробные описания патогенных грибов, указаны особенности их морфологии, биологии и экологии, а также принципы диагностики вызываемых ими заболеваний. Охарактеризованы группы препаратов, используемых для лечения микозов, их химическая природа, физиологическое действие и показания к применению. Описаны основные группы токсинов, продуцируемых грибами, механизмы их воздействия на организм человека, а также симптомы отравлений различными видами грибов.

Рассмотрена проблема отсутствия методов и препаратов для диагностики сложных форм кандидозной инфекции. Изучены различные способы получения аллергенов грибов Кандида и установлен состав и содержание в них основных компонентов.

Досліджено 117 хворих на марсельську гарячку з 2000 - 2008 рр. Вивчено і проведено порівняння клінічних виявлень марсельської гарячки з результатами досліджень Андрєєва М. Ф. та Авєтісової А. С. у 1941 - 1951 роках, які вперше відкрили марсельську гарячку в Криму. В нинішній момент виявляється тяжча клінічна картина і поява атипових форм, які відхиляються від класичної картини марсельської гарячки.

Наведено результати аналізу соціально-демографічної структури 180-ти хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом з урахуванням видової структури хантавірусів. Серед ідентифікованих хантавірусів найбільш актуальним є вид Hantaan за кількістю виявлених хворих, ураженням дитячого населення і рівномірністю розподілу на території з урахуванням сільської та міської місцевості. Показано, що групами ризику у разі інфікування видами Puumala, Hantaan та Puumala є сукупне населення території, переважно дорослі жителі сільської місцевості. Серед хворих є всі соціально-побутові групи населення з домінуванням осіб без визначеного виду діяльності, школярів і робітників різних спеціальностей.

Наведено огляд літератури про застосування мефлохіну для лікування хворих на малярію, зокрема в Україні - для санації паразитоносіїв плазмодіїв малярії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.42-3 + Р411.301.1

Рубрики:

Рикетсіози

Лімфаденіти

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.49 + Р514.0

Рубрики:

Інші кров’яні (трансмісивні) інфекції

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сучасні підходи щодо ролі імунологічних механізмів у розвитку мікозів стоп потребують поглибленого вивчення стану місцевого імунітету та його можливого впливу на подальший клінічний перебіг захворювання. На підставі результатів показників стану місцевого імунітету можна зробити висновок про наявність чи відсутність тісного взаємозвіязку між місцевим імунітетом і окремими ланками загального імунітету. Крім того, подальше дослідження деяких імунологічних механізмів надає змогу вдосконалити підходи до терапії хворих на мікози стоп та вивчити доцільність поєднання імунотропної та місцевої терапії. Важливою складовою терапії хворих на мікози стоп є включення імунотропних препаратів до схем комплексного лікування. Призначаючи імунотропні препарати, слід віддавати перевагу препаратам, ефективність і безпеку яких доведено з позиції доказової медицини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.49-4

Рубрики:

Інші кров’яні (трансмісивні) інфекції

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ