Відображено результати пошуків провідних наукових колективів і лікарів з актуальних питань інфекційної патології. Особливу увагу приділено дослідженням вірусних гепатитів, сальмонельозу, дизентерії, лептоспірозу, дифтерії, гострих респіраторних і герпетичних хвороб, кору, епідемічного паротиту, менінгітів, а також кліщових енцефалітів, ВІЛ-інфекції, бореліозу, сибірки, токсоплазмозу, деяких гельмінтозів. Упровадження розробок авторів у практичну охорону здоров'я сприятиме підвищенню якості профілактики, діагностики і лікування розповсюджених інфекційних хвороб.

Викладено сучасні дані про етіологію, поширеність, патогенез, клініку, ускладнення, діагностику і терапевтичне лікування найбільш розповсюджених кишкових бактеріальних інфекцій (холера, сальмонельоз, шигельоз, ешерихіоз, стафілококові токсикоз та ентероколіт, кампілобактеріоз, кишковий ієрсиніоз, кишковий клостридіоз тощо). Значну увагу приділено їх диференціальній діагностиці з хірургічною та терапевтичною патологією, лікувальним заходам із використанням антибактеріальних, дезінтоксикаційних, дегідратаційних, імунокоригувальних засобів, а також інтенсивній терапії невідкладних станів (гіповолемічний та інфекційно-токсичний шок). Ця книга є першою клінічною монографією, в якій узагальнено багаточисленні відомості, що були опубліковані в періодичних виданнях, матеріалах наукових конференцій та інших, часто недоступних загальному колу фахівців, документах.

Розглянуто проблеми удосконалення противірусної та імуномодулюючої терапії гепатиту В, використання харчової домішки трисан у терапії гострих вірусних гепатитів, клініко-епідеміологічні особливості вірусних гепатитів у молодих людей, а також стан гуморального і клітинного імунітету за різних варіантів перебігу хронічного гепатиту в дітей. Проаналізовано зміни інтегральних імунологічних коефіцієнтів у хворих на гепатити А і, під впливом комплексного лікування із включенням літію карбонату, тактику лікування хворих на хронічний гепатит С з мінімальною або слабко вираженою гістологічною активністю. Визначено вплив хронічної інтоксикації наркотиками на перебіг фульмінантної печінкової недостатності у хворих на вірусні гепатити тощо.

Наведено клінічну класифікацію вірусних гепатитів. Висвітлено зв'язок HCV-інфекції та позапечінкових уражень. Визначено обтяжливі чинники перебігу гепатиту B. Проведено класифікацію хронічних вірусних гепатитів. Виявлено маркери HAV, HBV та HCV у сироватці крові. Запропоновано схеми лаферонотерапії вірусних гепатитів. Відображено фактори, що сприяють успішній інтерферонотерапії хронічного вірусного гепатиту. Розроблено високоефективні вакцини проти гепатиту А "Хаврикс-А" фірми "Сміт Кляйн Бічем" та "Аваксим" фірми "Пастер Мер'є Кеннот", а також рекомбінантну вакцину проти гепатиту Е.

Обобщены и систематизированы данные о герпесе - часто встречающемся заболевании. Освещены вопросы эпидемиологии, клиники, диагностики, лечения и профилактики этого заболевания. Дана краткая биологическая характеристика вирусов простого герпеса, освещены основы патогенеза и вопросы иммунитета при герпетической инфекции. Рассмотрена роль вирусов простого герпеса в патологии беременных женщин и новорожденных детей, а также герпетические поражения у лиц с иммунодефицитными состояниями.

Подані матеріали з диференційної діагностики основних інфекційних хвороб, які протікають з екзантемами. Характер висипів (плямисто-папульозна, дрібнокрапчаста, розеольозна, везикульозна, геморрагічна) був покладений в основу поділу інфекційних захворювань на групи. При цьому на початку кожної групи детальноо розглядається інфекція, для якої характерні не лише даний тип висипу, але й те, що захворювання найбільш розповсюджене і являє проблему для практичної охорони здоров'я. І надалі саме з цим захворюванням провадиться диференційний діагноз подібних з ним за клінікою і характером висипу інфекцій.

Установлено, що на Полтавщіні сальмонельози набули широкого розповсюдження. У період 1980 - 1998 рр. найвищі рівні захворюваності зареєстровано: серед свиней - у 1994, а серед людей - у 1995 році. Захворюваність серед свиней зросла у 2,7 а поміж людей - у 1,6 рази. Найбільше випадків захворювання людей на сальмонельоз зареєстровано у місцях з високою концентрацією населення.

Показано, что для достижения эпидемиологического благополучия в отношении паротитной инфекции в настоящее время целесообразно ввести в календарный план прививок дополнительную ревакцинацию в возрасте 6-9 лет.

С учетом современных представлений о строении и функционировании имунной системы изложены механизмы неспецифической резистентности и имунных реакций в формировании защитных реакций в ответ на внедрение микроорганизма. Описаны основные факторы, определяющие защиту организма хозяина от одноклеточных и многоклеточных паразитов, механизмы развития реакций гиперчувствительности со стороны имунной системы, свойства паразитов, позволяющие им ускользать от действия иммунитета. Рассмотрены актуальные проблемы иммунодиагностики, иммунотерапии и иммунопрофилактики паразитов.

Изложены современные данные по микробиологии, вирусологии, эпидемиологии, патогенезу, клинике, диагностике и лечению инфекционных заболеваний у людей: кишечных, кровяных, дыхательных путей, наружных покровов, а также инфекций с различным механизмом передачи. Значительное внимание уделено патогенезу и патогенетической терапии при различных нозоформах. Рассмотрены некоторые технологии экспресс-диагностики наиболее распространенных вирусных инфекций.

Викладено сучасні уявлення про найпоширеніші інфекційні та паразитарні хвороби. Особливу увагу приділено захворюванням, які зустрічаються на території України або можуть бути завезені з інших регіонів. Висвітлено загальні закономірності перебігу інфекційного процесу. Детально описано клініку, принципи діагностики, лікування та профілактики захворювань, переважно, з повітряно-крапельним і фекально-оральним механізмами передачі. Подано класифікації хвороб з урахуванням рекомендацій ВООЗ.

Проаналізовано помилки у діагностиці менінгітів на догоспітальному етапі. Визначено ступінь вираження компонентів запалення в головному та спинному мозку, його оболонках, викликаних герпетичним менінгоенцефалітом і мієлітом. Висвітлено роль ентеробіозу в розвитку неврологічних порушень і зниженні компенсаторно-пристосувальних реакцій. Досліджено проблему кліщового енцефаліту в Україні. Наведено екологічну та клініко-епідеміологічну характеристики випадків гарячки Західного Нілу в Україні. Викладено сучасні методи діагностики та лікування серозних менінгітів. Розглянуто питання вакциноасоційованого поліомієліту та поствакцинальних реакцій. Установлено диференціальний діагноз серозного та гнійного менінгіту в новонароджених. Зроблено оцінку емпіричної антибіотикотерапії гнійних менінгітів у дітей. Використано хлорофіліпт для лікування лістеріозного менінгіту та менінгоенцефаліту. Відображено сучасні аспекти лікування гнійних менінгітів у дітей.

Наведено результати застосування новітніх методів у терапії та діагностиці вірусних гепатитів, кишкових інфекційних хвороб, герпесів вірусних і бактерійних менінгоенцефалітів та інших інфекційних хвороб (хламідійно-герпетичних, висипнотифозних, туберкульозних тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показатели гомеостаза привитых стафилококковым очищенным адсорбированным анатоксином доноров, ранее ревакцинированных против столбняка, изучены у 70 добровольцев в возрасте от 20 до 40 лет. Установлено, что привлечение доноров плазмафереза к последовательной иммунизации столбнячным и стафилококковым анатоксинами не вызывает негативных сдвигов в показателях гомеостаза. Результаты исследований показывают, что возможно привлекать к иммунизации стафилококковым анатоксином доноров, ранее ревакцинированных против столбняка.

Рассмотрен один из самых современных и перспективных методов диагностики - полимеразная цепная реакция (ПЦР). Освещены теоретические основы метода ПЦР, даны практические рекомендации по созданию ПЦР-диагностической лаборатории и организации ее работы. Приведены конкретные примеры использования метода в различных разделах инфектологии. Подробно освещены вопросы диагностики заболеваний, передаваемых половым путем. Особое внимание уделено альтернативным ПЦР-методам ДНК-диагностики, их принципам и возможностям практического использования.

Наведені сучасні визначення нозологій, етіологія, класифікація, діагностичні критерії, диференціальна діагностика, приклади формулювання діагнозу, лікування основних захворювань внутрішніх органів та інфекційних хвороб, таких як захворювання системи кровообігу (ішемічна хвороба серця, аортальний стеноз, стенокардія, міокардит та ін.), ревматичні хвороби (ревматизм, дерматоміозит, хвороба Райтера, подагра), захворювання органів дихання (хронічний бронхіт, пневмосклероз, плеврит, туберкульоз та ін.), захворювання органів травлення (хронічний гепатит, хронічний гастрит, хвороба Крона), захворювання органів кровотворення (анемії, гемофілії, гострі лейкози та ін.), ендокринні захворювання (тироїдит, цукровий діабет, ожиріння), інфекційні хвороби зовнішніх покривів (бешиха, правець, сибірка, ящур). Приділена увага деяким сучасним американським принципам лікування внутрішніх хвороб. Подані основи надання терапевтичної допомоги в діючій армії.

В опытах на белых беспородных мышах на модели сепсиса протейной этиологии изучена протективная активность антипротейных препаратов крови человека. Установлено, что антипротейные плазма и иммуноглобулин с титром антител 1:80 обладают выраженными лечебными свойствами. Полученные результаты служат основанием для проведения клинических исследований с использованием антипротейных препаратов крови в комплексном лечении больных с заболеваниями протейной этиологии.

Висвітлено актуальні проблеми лікування СНІДу, а також питання етіології, епідеміології та патогенезу захворювання. Детально охарактеризовано перспективи лікування психічних розладів у хворих на СНІД і профілактики даного захворювання в Україні.

Научно-практическая конференция инфекционистов, эпидемиологов и микробиологов Вооруженных сил Украины 1998 г. внесла определенный вклад в проблемы ранней диагностики, лечения, профилактики наиболее распространенных и тяжелых инфекционных заболеваний, таких, как вирусные гепатиты, дифтерия, острые кишечные инфекции, ВИЧ-инфекции, полиомиелит, лептоспироз, пневмония, шигельоз, лейшманиоз, корь, болезнь лайма и др. В ряде работ показана эффективность современных методов исследования, лечения и профилактики наиболее распространенных нозологических форм инфекционных заболеваний. В работах также нашел отражение опыт применения эффективных методик профилактики дифтерии в организованных коллективах, разработанный военными инфекционистами и эпидемиологами в последние годы. Значительное место в сборнике занимают вопросы антибактериальной и противовирусной терапии основных нозологических форм инфекционных заболеваний.