На основі аналізу біомеханічної інформації щодо ходіння понад 200 хворих з ураженнями кульшового і колінного суглобів доведено можливість і доцільність використання статистичних біомеханічних параметрів ходіння для оцінки функціонального стану крупних суглобів нижніх кінцівок. Нові інформативні біомеханічні параметри, які характеризують варіативність вертикальної складової реакції опори від кроку до кроку під час ходіння, за своєю чутливістю до ступеня ураження крупних суглобів нижніх кінцівок істотно перевершують відомі параметри, які застосовуються у ході традиційних досліджень. Висока чутливість нових інформативних параметрів дозволяє вирішити проблему виявлення початкових стадій травматолого-ортопедичної патології. Об'єктивну біомеханічну інформацію, одержану на основі аналізу статистичних закономірностей патологічного ходіння, поряд з морфологічними, клінічними та рентгенологічними ознаками захворювань мона використовувати для діагностики функціонального стану крупних суглобів нижніх кінцівок.

Багаторічні дослідження колінного суглоба дозволили виявити та математично обгрунтувати виникнення у диспластичному суглобі взаємозв'язаних торсійних та фрикційних сил у залежності від значення пресійних сил. Доведено, що у стані варусної деформації у колінному суглобі виникають та прогресують гіперпресійні сили, які викликають зношування, а гіперфрикційна сила призводить до руйнування суглоба.

Компенсованість хребта хворих на сколіоз є важливою біомеханічною характеристикою, яка визначає механізми регуляції вертикального стояння і описується через співвідносини лінії дії загального центру мас та хребта. Методика її вивчення включає фотографування хворого у момент запису стабілографічних параметрів при двохопорному стоянні та функціональних пробах у вигляді одноопорного стояння. Аналізуються дані рентгенометричних просторових і стабілографічних параметрів 41 хворого з компенсованими та 31 хворого - з декомпенсованими сколіотичними деформаціями хребта. У цих останніх виявляються більш виражені переміщення тулуба і таза відносно лінії ЗЦМ та переміщення проекції ЗЦМ на опорній поверхні при виконанні функціональних проб. Наявність цих кінематичних асиметрій дає підставу припустити існування асиметричних динамічних зусиль, які діють в хребті хворих на виникнення сколіозу та сприяють прогресуванню сколіотичних деформацій. Декомпенсація є несприятливим біомеханічним фактором, який приводить до прогресування сколіотичних деформацій і який необхідно враховувати при плануванні лікувальних заходів.

Досліджено збереження оперативної корекції компенсованих і декомпенсованих сколіотичних деформацій хребта, досягнутої за умов використання металоконструкцій в зіставленні з механізмами регуляції вертикального стояння у 63 хворих до оперативного лікування і через 2 роки після нього. Встановлено, що найбільші величини збереження оперативної корекції супроводжуються поліпшенням урівноваженості хребта після операції, яка проявляється у наближенні краніального і каудального відділів хребта і вершини викривлення до лінії дії ЗЦМ, зменшенні вершинно-базисного кута. Біомеханічна суттєвість зв'язку урівноваженості хребта зі збереженням його операційної корекції полягає в зменшенні асиметричної дії мас тулуба відносно опорних структур хребта і використаних металоконструкцій. Післяопераційна урівноваженість компенсованих деформацій хребта досягається пропорційною корекцією основного викривлення і противикривлень, а декомпенсованих - відносною гіперкорекцією противикривлень.

Розглянуто біомеханічну модель проксимального міжфалангового суглоба пальця кисті у нормі та у разі внутрішньосуглобового перелому, яка дозволяє визначити напрям силової дії для компенсації зміщення фрагмента суглобової поверхні. Для розрахунків використано метод розв'язання контактних задач математичної пружності. Встановлено, що для успішного лікування внутрішньосуглобових переломів потрібно дозоване направлене витягнення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-3

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследование базируется на наблюдении и лечении 133 больных с вертеброгенными рефлекторными синдромами (ВРС) при дегенеративно-дистрофических поражениях позвоночника (ДДПП). Усовершенствована классификация ВРС: впервые описаны ВРС нейродистрофии по типу хондропатии реберно-стернального, ключично-стернального, ключично-акромиального, реберно-позвоночного сочленений; впервые проведена клиническая дифференциация ВРС кардиалгии в зависимости от поражения конкретных симпатических узлов. Описаны характерные для ВРС рентгенологические изменения. Приведена концепция генеза ВРС у больных с ДДПП в зависимости от дисфункции сегментарного синувертебрального нерва и симпатического ганглия. Предположена зависимость развития нестабильности позвоночных сегментов и ВРС от ранее проведенной мануальной терапии. Теоретически обоснованная рефлексотерапия рецепторных сегментарных зон синувертебрального нерва в комплексе с медикаментозной терапией эффективна и прогностически оправдана.

Висвітлено результати використання пристрою "Mono Tube" для лікування 72 постраждалих зі стабільними, горизонтально нестабільними та вертикально нестабільними переломами таза. Описано особливості пристрою, його використання та переваги в процесі лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286с05

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании результатов клинико-рентгенологического обследования 306 больных (557 поперечно распластанных стоп) с использованием математических методов анализа установлено, что основное звено патогенеза указанной деформации составляет взаимосмещение дистального отдела I плюсневой и сесамовидних костей I плюснефалангового сустава ("гамака" головки). Его непосредственное следствие - вальгусное отклонение I пальца. Основной механизм патогенеза дополняет веероподобное расхождение дистальных отделов всех плюсневых костей. Полученные данные исключают сколько-нибудь заметную роль в процессе поперечного распластывания стопы вальгусного отклонения дистального отдела V плюсневой и отклонения аналогичного отдела I плюсневой кости в направлении тыла стопы, а II-IV - в сторону подошвы. Опровергнута также связь между процессами уплощения продольного свода (продольного плоскостопия) и деформацией переднего отдела стопы (поперечной распластанностью).

На клинико-биопсийном материале от 72 больных (фрагментах, резецированных во время эндопротезирования тазобедренного сустава по поводу деформирующего коксартроза, перелома шейки бедра, остеонекроза) гистоморфометрически определяли показатель плотности губчатой костной ткани (костный объем, BV %) и изучали его корреляцию с морфо-кортикальным индексом, индексами Сингха Споторно - Романьоли. При деформирующем коксартрозе у мужчин с увеличением возраста (сравнение подгрупп до 45 и 60-74 лет) средние величины морфо-кортикального индекса достоверно возрастают, а у женщин - достоверно снижаются. Индексы Сингха и Споторно - Романьоли при деформирующем коксартрозе у женщин отражают тенденцию возрастной динамики состояния проксимального эпиметафиза бедренной кости, хотя преимущественно характеризуют состояние дистальной части шейки и межвертельной области; они менее информативны в отношении состояния проксимальной части шейки. Сильная положительная корреляционная связь между морфо-кортикальным индексом и BV % проксимального отдела шейки бедра установлена только у женщин до 45 лет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.28-52 + Р410.109-52

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кінцівок

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 15 крыс моделировали поясничный остеохондроз, контрольную группу составили 10 крыс. Комплексное иммуноморфологическое исследование показало, что при экспериментальном остеохондрозе степень и глубина патоморфологических повреждений эпидуральной клетчатки, оболочек спинного мозга и корешков коррелируют с местным синтезом Ig G и степенью изменений местных иммунных реакций. В контрольной группе наиболее часто встречались клетки продуценты Ig A, несколько реже - Ig M и очень редко Ig G. Выявлено, что экспериментальный остеохондроз сопровождается выраженной иммунокомплексной реакцией с развитием дегенеративно-дистрофических процессов в окружающих тканях, что приводит к стенозу позвоночного канала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обращено внимание на значение классификационной деятельности для научных исследований и практики. Сделана попытка охарактеризовать особенности ее эволюции в Украине на примере переломов таза. Замена классификационных критериев обусловлена совершенствованием представлений о сущности анализируемой патологии. В качестве последнего этапа построения классификации переломов таза рассмотрено использование критерия "стабильности-нестабильности" перелома. Лучшим примером этого является классификация АО, которая широко известна за рубежом и спорадически используется в Украине. Она рекомендована как архетип, для научной деятельности с целью дальнейшего совершенствования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.28-29

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про остеопороз - основну з найчастіших причин зламу шийки стегнової кістки. Висвітлено диференційовані показання до ендопротезування у разі зламу шийки стегна залежно від віку, фізичних і розумових здібностей пацієнта. Визначено стадії остеопорозу і форми проксимального відділу стегна. Описано до- та післяопераційні методи лікування, техніку однополюсного ендопротезування, можливі ускладнення, помилки та віддалені результати.

Приведены результаты ультразвукового исследования 140 больных в возрасте от 16 до 84 лет с ортопедо-неврологическими симптомами остеохондроза поясничного отдела позвоночника. Установлена высокая информативность метода в оценке структуры межпозвонкового диска, его толщины, пульпозного ядра, фиброзного кольца, позвоночного и корешковых каналов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою пошуку метаболічних критеріїв, які характеризують патологічний процес переходу стану тканин міжхребцевих дисків від дистрофії до деструкції, автор використовує великий обсяг біохімічних досліджень в експерименті на безпорідних щурах 12-місячного віку при 30-добовій гіпокінезії, а також на експериментальній моделі остеохондрозу. В роботі показано, що в процесі адаптації та дезадаптації між різними тканинами виникають і порушуються інтегральні зв'язки, які залежать від виду пошкоджуючого фактора. Автор вважає, що встановлені ним критерії є гіпотетичними і можуть бути заперечені або доповнені іншими дослідниками, але вони здатні відіграти істотну роль в діагностиці та виборі тактики лікування остеохондрозу хребта.