Висвітлено особливості морфофункціональної організації травного каналу, наведено експериментальне обгрунтування інвагінаційно-клапанного ентероанастомозу у хірургії травного каналу. Проаналізовано особливості даного ентероанастомозу у випадках гастректомії, резекцій шлунка, правобічної геміколонектомії. Розглянуто особливості техніки виконання оригінальних варіантів клапанних ентероанастомозів на органах травного каналу в клінічній хірургії.

Освещены особенности морфофункциональной организации пищеварительного канала, приведено экспериментальное обоснование инвагинационно-клапанного энтероанастомоза в хирургии пищеварительного канала. Проанализированы особенности энтероанастомоза при гастректомии, резекциях желудка, правосторонней гемиколонектомии. Рассмотрены особенности техники выполнения оригинальных вариантов клапанных энтероанастомозов на органах пищеварительного канала в клинической хирургии.

С учетом принятых терминов Международной экономической номенклатуры описаны методы оперативных вмешательств на пищеводе, желудке, двенадцатиперстной кишке, тонкой и толстой кишках, которые применяют при различных заболеваниях данных органов. Приведены широко распространенные стандартные методы, а также большое число оригинальных разработок и различных модификаций академика НАН Украины и АМН Украины А.А.Шалимова. Рассмотрены особенности проведения операций при коротком пищеводе, рефлюкс-эзофагите и пептических стриктурах пищевода, а также ушивании перфоративных язв желудка и двенадцатиперстной кишки, свищах прямой кишки.

Доведено, що алкогольний панкреатит має два варіанти перебігу: паренхіматозний та індуративно-обструктивний, кожен з яких має особливості клінічних проявів, функціональних і структурних змін підшлункової залози, асоціюється з різними антигенами системи лейкоцитарних антигенів людини. Виявлено, що ризик розвитку захворювання є підвищеним за умов групи крові A(II), комбінації антигенів резус-фактора CDe. Розроблено новий діагностичний індекс на підставі показників ультразвукової гістограми підшлункової залози, який дає змогу проводити диференційну діагностику з метою виявлення одного з виявлених варіантів алкогольного пакреатиту. Доведено ефективність лікування захворювання з включенням Есенціале Н.

С современных позиций освещены вопросы кишечного шва. Изложены правила наложения швов на полые органы пищеварительного канала, а также исторические данные происхождения кишечных швов. Охарактеризованы наиболее встречающиеся в практической деятельности швы, приведена классификация современных шовных материалов. Освещены принципы выбора нитей для наложения анастомозов на пищеварительном канале.

Проаналізовано лікування 67-ми хворих на жовчнокам'яну хворобу, яким виконано лапароскопічні втручання з використанням електрозварювання. У 3-х хворих на холецистектомію виконано одночасно з атиповою резекцією печінки з приводу гемангіоми. Встановлено, що використання електрозварювання під час виконання лапароскопічної холецистектомії і резекції печінки дозволяє скоротити тривалість операції, забезпечує надійний гемостаз, полегшує виділення жовчного міхура з інфільтрату за вираженого запального процесу без загрози пошкодження магістральних жовчних проток та судин.

Проанализировано лечение больных с желчекаменной болезнью, которым производились лапароскопические вмешательства с использованием электросварки. Установлено, что использование электросварки при выполнении лапароскопической холецистэктомии и резекции печенки позволяет сократить длительность операций, обеспечивает надежный гемостаз, облегчает выделение желчного пузыря из инфильтрата при выраженном воспалительном процессе без угрозы повреждения магистральных желчных протоков и сосудов.

Наведено комплексну методику фізичної реабілітації для хворих після ваготомії шлунка й її вплив на функціональний стан кардіореспіраторної системи. Післяопераційний період поділено на етапи, які враховують стан хворого, вид операції й особливості перебігу. Одержано позитивні результати впливу даної методики на кардіореспіраторну систему у прооперованих хворих.

Приведена комплексная методика физической реабилитации для больных после ваготомии желудка и ее влияние на функциональное состояние кардиореспираторной системы. Послеоперационный период разделен на этапы, которые учитывают состояние больного, вид операции и особенности течения. Получены положительные результаты воздействия данной методики на кардиореспираторную систему у прооперированных больных.

Рассмотрены послеоперационные осложнения, связанные с несостоятельностью наложенных кишечных швов и формированием анастомозов. Раскрыты требования к наложению швов. На основании анализа клинического материала (более 50 000 наблюдений) определены причины несостоятельности анастомозов, даны оценки способам и предложен алгоритм их формирования. Приведены практические рекомендации хирургам по данным вопросам.

Розроблено новий спосіб лапароскопічної субтотальної холецистектомії, ефективність якого підтверджена експериментально на 30-ти кролях породи Шиншила. Висвітлено досвід виконання лапароскопічної субтотальної холецистектомії у 42-х хворих на калькульозний холецистит. Аналіз результатів експериментальних досліджень і оперативних втручань показав безпечність і ефективність використання лапароскопічної субтотальної холецистектомії з кріодеструкцією слизової оболонки частини задньої стінки жовчного міхура, що залишилася.

Разработан новый способ лапароскопической субтотальной холецистэктомии, эффективность которого подтверждена экспериментально на 30-ти кроликах породы ШИншилла. Освещен опыт выполнения лапароскопической субтотальной холецистэктомии у 42-х больных калькулезным холециститом. Анализ результатов, экспериментальных исследований и оперативных вмешательств показал безопасность и эффективность использования лапароскопической субтотальной холецистэктомии с криодеструкцией слизистой оболочки части задней стенки желчного пузыря, которая осталась.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3 + Р457.445.52-86

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах

Шифр НБУВ: Ж16676 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено нові малоінвазивні способи апендектомії, захищені патентами на винахід з їх топографо-анатомічним, клінічним обгрунтуванням, на 57-ми трупах людей та у 242-х хворих з гострим апендицитом. Під час виконання нових операційних втручань у більшості випадків до операційної рани прилягало місце з'єднання єдиної сліпої кішки та черевноподібного відростка. Це забезпечувало найкоротший шлях, дозволяло зробити отвір більш широким, що скоротило пошук, діагностичний огляд органів, тривалість втручання, знизило травматичність операції. Нові доступи дозволили виконати симультанні операції на яєчнику у 16-ти жінок, були більш вигідні у косметичному відношенні. Післяопераційних ускладнень у хворих, прооперованих за новими способами, не виявлено. Це підтверджує функціональну та клінічну надійність розроблених оперативних втручань і дозволяє рекомендувати їх до застосування у хірургічній практиці.

Разработаны новые малоинвазивные способы аппендэктомии, защищенные патентами на изобретение с их топографо-анатомическим, клиническим обоснованием, на 57-ми трупах людей и у 242-х больных с острым аппендицитом. При выполнении новых доступов в большинстве случаев к операционной ране прилегало место соединения слепой кишки и червеобразного отростка. Это обеспечивает кратчайший путь, позволяет сделать отверстие более широким, что сократило поиск, диагностический осмотр органов, длительность вмешательства, снизило продолжительность операции. Новые доступы позволили выполнить симультанные операции на яичниках 16-ти женщинам, были более выгодны в косметическом отношении. Послеоперационных осложнений у больных, которые оперировались новым способом не было. Это подтверждает функциональную и клиническую надежность разработанных оперативных доступов и позволяет рекомендовать их к применению в хирургической практике.

Рассмотрены вопросы хирургической анатомии печени и желчных протоков, проанализированы причины и механизмы их повреждений, а также система профилактических мероприятий по их предупреждению при "традиционной" и лапароскопической холецистэктомиях. Освещены методы диагностики повреждений желчных протоков, изучено влияние клинических факторов на результаты оперативной коррекции повреждений. Приведены способы хирургической коррекции с использованием миниинвазивных вмешательств, схемы предоперационной подготовки, профилактики гнойных и тромбоэмболических осложнений.

Описано новий спосіб виконання лапароскопічної холецистектомії. Головним моментом способу є субсерозна коагуляція гілок міхурової артерії. Показано нові хірургічні переваги даного способу, який повинен стати операцією вибору в лікуванні жовчнокам'яної хвороби й її ускладнених форм.

Описан новый способ выполнения лапароскопической холецистэктомии. Основным в способе является субсерозная коагуляция веток желчно-пузырной артерии. Показаны новые хирургические преимущества данного способа. Этот способ должен стать операцией выбора в лечении желчнокаменной болезни и ее осложненных форм.

Розглянуто шляхи периопераційної профілактики розвитку тромбозу глибоких вен (ТГВ) і тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ) у 732-х пацієнтів, яким проведено лапароскопічні операції на позапечінкових жовчних протоках. Профілактика ТГВ і ТЕУ на підставі оцінки ступеня ризику їх можливого розвитку у післяопераційному періоді дозволяє знизити частоту ТГВ до 0,41 %, а ТЕУ до 0,14 %.

Рассмотерны пути периоперационной профилактики развития тромбоза глубоких вен (ТГВ) и тромбоэмболических осложнений (ТЭО) у 732-х пациентов, которым проведены лапароскопические операции на внепеченочных желчных протоках. Профилактика ТГВ и ТЭО на основе оценки степени риска их возможного развития в послеоперационном периоде дала возможность снизить частоту ТГВ до 0,41 % и ТЭО до 0,14 %.

Проаналізовано дані обстеження і лікування 195-ти хворих на гострий холецистит. У 168-ми з них виконано лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ), у 27-ми проведено конверсійну холецистектомію. Операцією вибору у хворих на гострий неускладнений холецистит у перші 6 - 24 год є лапароскопічна холецистектомія. Запропоновано технічні прийоми та розробки, які значно покращили результати ЛХЕ та зменшили частоту різних інтра- і післяопераційних ускладнень з 3,0 до 0,15 %, а післяопераційну летальність знизили до 3 (1,5 %).

Проанализированы данные обследования и лечения 195-ти больных с острым холециститом. У 168-ми (86,15 %) из них сделано лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ), у 27-ми (13,84 %) - проведено конверсионную холецистэктомию. Операцией выбора у больных с острым неосложненным холециститом в первые 6 - 24 ч является лапароскопическая холецистэктомия. Предложенные технические приемы и разработки дали возможность значительно улучшить результаты ЛХЭ и уменьшить частоту разных интра- и послеоперационных осложнений с 3,0 до 0,15 % , а послеоперационную летальность снизить до 3 (1,5 %).

Проведено аналіз лікування хворих, у яких після різних операцій на кишечнику розвинулися гнійно-деструктивні ураження цього органа, рання спайкова кишкова непрохідність, внутрішньочеревинні абсцеси. Запропоновано ряд способів та удосконалень, що спрямовані на оптимізацію лікування даних патологічних станів. Покращання результатів вирішення данної проблеми полягає у пошуках нових технологій діагностики та лікування, у розширенні методів консервативного лікування деструктивних процесів у кишечнику обструктивного характеру.

Проведен анализ лечения больных, у которых после разных операций на кишечнике развились гнойно-деструктивные поражения этого органа, ранняя спаечная кишечная непроходимость, внутрибрюшинные абсцессы. Предложен ряд способов и усовершенствований, которые направлены на оптимизацию лечения данных патологических состояний. Улучшение результатов в решении данной проблемы состоит в поисках новых технологий диагностики и лечения, в расширении методов консервативного лечения деструктивных процессов обструктивного характера в кишечнике.

Спостережено 75 хворих після оперативного втручання на шлунку і 12-палій кишці. Доведено доцільність застосування засобів фізичної реабілітації у ранній післяопераційний період.

Наблюдались 75 больных после оперативного вмешательства на желудке и 12-перстной кишке. Доказано целесообразность применения средств физической реабилитации в ранний послеоперационный период.

75 patients were observed after having been performed an operation for stomach and duodenum. There was proved effectiveness of physical rehabilitation in early postoperative period.

Органозберігаючі оперативні втручання на селезінці у разі травматичних пошкоджень та об'ємних новоутворень останнім часом набувають всебільше розповсюдження, як найбільш фізіологічний підхід до вирішення даного питання. Проведено експериментальні дослідження з використанням зшивальних апаратів у разі резекції селезінки. У ході проведених досліджень показано значну ефективність та перспективність використання даного способу за умов хірургічних стаціонарів різних рівнів, а також легкість та надійність способу, що вивчається.

Органосохраняющие оперативные вмешательства на селезенке при травматических повреждениях и объемах новообразования последнее время все больше распространяются, как наиболее физиологический подход к решению данного вопроса. Проведены экспериментальные исследования с использованием сшивающих аппаратов при резекции селезенки. В качестве лабораторных животных использованы безпородные собаки. В ходе проведенных исследований показана значительная эффективность и перспективность использования данного способа в условиях хирургических стационаров разных уровней, а также легкость и надежность изучаемого способа.

Застосовано спосіб формування біліодигестивного анастомозу з сегментом тонкої кишки, виключеної за способом Roux з позадуободовим, позадушлунковим розташуванням анастомозованої з позапечінковими жовчними ходами тонкої кишки. Перевагою даного способу є можливість застосування більш короткої мобілізованої частини брижі відвідного сегмента тонкої кишки у порівнянні з класичним. Не виключено, що компресія шлунком на кишку може сприяти арефлюксним умовам анастомозу.

Применен способ формирования билиодигестивного анастомоза с сегментом тонкой кишки, выключеной по способу Roux с позадиободочным, позадижелудочным расположением анастомозированного с внепеченочными желчными ходами тонкой кишки. Преимуществом данного способа является возможность использования более короткой мобилизованной части брыжжи отводного сегмента тонкой кишки, в сравнении с классическим. Не исключено, что компрессия желудка на кишку может способствовать арефлюксным условиям анастомоза.

Спостережено 1 747 хворих на гострий та хронічний холецистит, оперованих ендоскопічним способом. Проколи черевної стінки, щоб ввести голку Вереша та троакор частіше виконували типово у чотирьох місцях: точка Оліма, епігастральна зона та в правій половині живота по правій передній паховій лінії. У деяких осіб перший прокол зроблено у епігастій або в правому підребер'ї через наявність злукового процесу. Ускладнення на місці проколів та введення троакарів були у 55-ти хворих.

Наблюдались больные острым хроническим холециститом, которые оперировались эндоскопическим способом. Осложнения в местах проколов и введения троакаров были у нескольких больных, что заставило расширить раны для их устранения.

Рассмотрены вопросы диагностики и лечения экстренных заболеваний желчных путей. Освещены хирургические аспекты анатомии и физиологии печени, желчного пузыря и желчевыводящих протоков. Приведены показания к применению различных современных методов диагностики острого холецистита и патологии внепеченочных желчных протоков. Рассмотрены показания и сроки выполнения экстренных, отсроченных и плановых операций, дано определение степени операционного риска. Изложены особенности техники проведения основных операций на желчном пузыре и желчных протоках, указаны опасности и осложения при их выполнеии, а также мероприятия по их профилактике. Раскрыты новые направления малотравматичной хирургии: лапароскопическое, рентген-эндоскопическое и пункционное хирургические вмешательства под контролем ультразвука.