Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.443

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.443 + Р457.463-3

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Хірургічна патологія черевної стінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3 + Р457.443-99

Рубрики:

Пахові грижі

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.443 + Р457.463.054

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.443

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463-5 + Р457.443-37

Рубрики:

Хірургічна патологія черевної стінки

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Антропометричні особливості пахвинної ділянки вивчено на 34 нефіксованих трупах людей літнього і старечого віку. Визначено кореляційну залежність між анатомічними структурами пахвинної ділянки, які протидіють грижеутворенню.

Дослідження проведено на 26 білих щурах лінії Wistar, яким імплантували проленові алотрансплантати, та 49 хворих на пахвинні грижі. Доказано, що застосування біологічних хірургічних клеїв у разі пахвинної герніопластики забезпечує ефективну фіксацію алотрансплантата і запобігає розвитку післяопераційних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054 + Р457.443-99

Рубрики:

Грижі

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.443-99 + Р457.465.305.6

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Ілеус (непрохідність кишечника)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054 + Р457.443-99

Рубрики:

Грижі

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На 24 мужских трупах изучена вариантная анатомия пахового канала, значимая при выполнении оперативных доступов по поводу паховых грыж. Установлено, что в ряде случаев волокна нижнего края внутренней косой мышцы живота участвуют в формировании передней стенки пахового канала, а яичковая артерия отдает множественные коллатерали.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463-3 + Р457.443-99

Рубрики:

Хірургічна патологія черевної стінки

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати хірургічного лікування 293-х пацієнтів з застосуванням методів абдомінопластики (87 осіб становили контрольну групу, 206 - основну). Розроблено критерії оцінювання стану шкіри, підшкірної жирової клітковини, м'язево-апоневротичного комплексу. Систематизовано клінічні прояви дефектів і деформацій передньої черевної стінки. Всіх пацієнтів розподілено на 10 груп і розроблено алгоритм оперативних втручань. Як інструментальний метод обстеження використано визначення транскутанного pO2 тканин, застосовано програмований електровплив на тканини передньої черевної стінки й інтраопераційний моніторинг зміни внутрішньочеревного тиску. Відзначено, що загальний відсоток ранніх післяопераційних ускладнень становив 8,74 %, які не вплинули на кінцевий естетичний результат (27,6 % у контрольній групі). Внаслідок застосування технології оперативних втручань у хворих з естетичними деформаціями та дефектами передньої черевної стінки одержано у 90,78 % хворих безпосередньо хороші та задовільні естетичні та функціональні результати, скорочено післяопераційний період у 1,5 - 2 рази. У віддаленому періоді спостереження протягом п'яти років виявлено хороші та задовільні результати у 97 % хворих.

Вивчено проблему хірургічного лікування хворих зі складними дефектами черевної стінки на підставі результатів обстеження та лікування 160-ти хворих з великими та гігантськими післяопераційними вентральними грижами. Наведено визначення поняття "складних дефектів черевної стінки". Встановлено закономірності виникнення післяопераційних ускладнень у таких хворих залежно від стану імунологічної реактивності організму, стану тканин у зоні грижових воріт, бактеріологічного забруднення, ступеня підвищення внутрішньочеревного тиску після операції. Розглянуто процес проведення комп'ютерно-томографічного дослідження хворих з великими та гігантськими грижами на фоні ожиріння, що дозволяє виявити клінічно недіагностовані дефекти черевної стінки, оцінити вміст грижового мішка та черевної порожнини, а також вибрати оптимальну хірургічну тактику. Розроблено алгоритм лікувально-діагностичних заходів та вибору способу пластики черевної стінки з урахуванням можливості адаптації організму хворого до підвищення внутрішньочеревного тиску після операції. Використання вдосконалених методик алогерніопластики з застосуванням поліпропіленових протезів дозволяє успішно ліквідувати поширені дефекти черевної стінки, розширити межі операбельності, сприяти косметичній привабливості.

Вивчено поширеність недиференційованої дисплазії сполучної тканини серед хірургічних хворих, доведено значущість морфологічних змін сполучної тканини апоневрозу в розвитку неспроможності передньої черевної стінки. Визначено фенотипічні критерії діагностики дисплазії сполучної тканини апоневрозу, можливість її клінічного виявлення та критерії прогнозування ризику розвитку післяопераційних гриж. Обгрунтовано необхідність розмежування понять грижа та грижова хвороба. Створено алгоритм патогенетичного підходу до вибору методу реконструктивно-відновлювальних операцій на передній черевній стінці. Експериментально, морфологічно та клінічно доведено можливість і необхідність комбінації ало- та гетеропластичних матеріалів під час пластики черевної стінки. Розроблено спосіб інтропераційної профілактики грижоутворення.

За допомогою методу логістичної регресії встановлено залежність виникнення стану гіперкоагуляції від маси шкірно-жирового клаптя, що видаляють під час абдомінопластики, у хворих за наявності косметичних дефектів передньої черевної стінки та ожиріння. Ймовірність виникнення стану гіперкоагуляції нелінійно зростає у міру збільшення маси видаленого клаптя (% МВК) та перевищує 50 % (високий ризик гіперкоагуляції) у разі 5,1 % МВК від маси тіла.

Наведено аналіз ширини білої лінії і м'язів живота, ділянки грижового випину за допомогою ультразвукового дослідження у здорових людей (64) та хворих на пупкову грижу або грижу білої лінії живота (69). Визначено анатомічні особливості передньобічної стінки живота у хворих на грижу. Доведено цінність УЗД в доопераційному обстеженні хворих на пупкову грижу та грижу білої лінії живота.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 44 хворих з дефектами попереково-бічної ділянки черевної стінки віком від 60 до 78 років. Причинами утворення дефектів у 32 (72,7 %) хворих була грижа після оперативних втручань на органах сечової системи з використанням люмботомних доступів; у 4 (9,1 %) - грижа, у 2 (4,5 %) - евентрація після застосування троакарів під час лапароскопічних операцій; у 2 (4,5 %) - грижа, у 2 (4,5 %) - евентрація, у 2 (4,5 %) - евісцерація через отвори після видалення дренажів з черевної порожнини. Для попередження їх утворення запропоновано спосіб дренування черевної порожнини після лапароскопічних операцій (патент України на корисну модель 51170 від 12.07.10). Аутопластика з використанням власних тканин виправдана за розмірів дефекту W1. За наявності більших дефектів показана алопластика за допомогою методу sub lay в запропонованому оригінальному способі.

Представлены данные о применении метода функционально-адаптивной фиксации аллотрансплантата у 41 пациента при паховой герниопластике. Доказано, что предложенный метод позволяет не только обеспечить эффективную пластику грыжи, но и уменьшить болевые ощущения в послеоперационном периоде и предупредить возникновение синдрома хронической паховой боли.