За період 2001 - 2003 рр. у МКЛШМД м. Львова виконано 627 діагностично-лікувальних фібробронхоскопій (ФБС) 294-м пацієнтам. Середній вік хворих становив 50 - 18 років. У 81,3 % випадків це пацієнти реанімаційно-анестезіологічного відділення. Тільки з діагностичною метою виконано 40 ФБС : у 17-ти пацієнтів виявлено злоякісні новоутворення бронхів, у п'яти - доброякісні, у трьох обстежено травматичні пошкодження трахеї і бронхів, у 15-ти - патології не виявлено. Діагностично-лікувальну ФБС виконано 254-м пацієнтам, 223 мали пневмонію, 148 хворих - пневмонію з ендоскопічною картиною ендобронхіту, 52 - аспіраційний синдром, 10 - клінічну і рентгенологічну картину ателектазу легень, 13 - обструктивний ендобронхіт на рівні сегментних і субсегментних бронхів без маніфестних клінічних і рентгенографічних ознак, гострий респіраційний дистрес-синдром (ГРДС) розвинувся у п'ятьох хворих. У кожному другому випадку виникла потреба у повторних процедурах: двічі ФБС виконували 59-ти пацієнтам, тричі - 25-м, чотири рази - 10-м, п'ять - 11-м, шість - 11-м, 7 - 11-м, одному - 17 і ще одному - 26 протягом двох місяців. Виконано 17 ФБС за травми грудної клітини. Двічі видалено сторонні тіла з просвіту бронхів. ФБС є малоінвазійним високоінформативним діагностичним і ефективним лікувальним методом. Не зафіксовано жодного ускладнення процедури.

За период 2001 - 2003гг. в ГКБСМП г. Львова выполнено 627 диагностико-лечебных фибробронхоскопий (ФБС) 294-м пациентам. Средний возраст составлял 50 - 18 лет. В 81,3 % случаев это пациенты реанимационно-диагностического отделения. Только с диагностической целью выполнено 40 ФБС: у 17-ти пациентов обнаружены злокачественные новообразования бронхов, у 5 - доброкачественные, у 3 - травматические повреждения трахеи и бронхов, у 15-ти - патологии не обнаружено. Диагностико-лечебную ФБС проведено 254-м пациентам, 223 имели пневмонию,148 больных - пневмонию с эндоскопической картиной эндобронхита, 52 - аспирационный синдром, 10 - клиническую и рентгенологическую картину ателектаза легких, 13 - обструктивный эндобронхит на уровне сегментных и субсегментных бронхов без манифестных клинических и рентгенографических признаков, острый респираторный дистресс-синдром (ОРДС) развился у 5 больных. В каждом втором случае возникла необходимость в повторных процедурах: дважды ФБС выполняли 59 пациентам, трижды - 25-ти, 4 раза - 10-ти, пять - 11-ти, шесть - 11-ти, 7 - 11-семерым, одному - 17 и еще одному 26 - в течении двух месяцев. Проведено 17 ФБС при травме грудной клетки. Дважды удалены посторонние предметы из просвета бронхов. ФБС - это малоинвазивный высокоинформационный диагностический и эффективный лечебный метод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.220.83

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.220.83

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.220.8 + Р457.365.08

Рубрики:

Пошкодження органів грудної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання лікування та профілактики бронхіальних нориць і емпієми після операцій на легенях з використанням тканини великого сальника. В експерименті на тваринах досліджено ефективність оментопластики кукси бронха, процеси регенерації бронхіальної стінки за участю тканини сальника вивчено на гістологічному рівні. За допомогою топографо-анатомічних досліджень розв'язано проблему вибору оптимального шляху проведення сформованого шматка в плевральну порожнину. Доведено можливість викроювання шматка зі збереженням лівої та правої шлунково-сальникових судинних ніжок. На підставі проведених спостережень за 82 хворими зроблено висновок, що найоптимальнішим шляхом є використання штучних діафрагмових отворів.

Установлено залежність між інтенсивністю запальної реакції та активністю протеолізу в тканинах кукси бронха у тварин після пульмонектомії. Уперше досліджено активність фібринолізу у куксі бронха та з'ясовано, що у тварин з нормоергічною запальною реакцією сумарна фібринолітична активність зростає, що спричинено ензиматичною фракцією. Виявлено, що у разі гіпо- та гіперергічної запальної реакції відбувається зниження фібринолітичної активності, що призводить до дистрофічних змін у тканинах кукси бронха, а також до неповноцінного та затяжного загоєння. Вивчено взаємозв'язок між динамікою ендогенної інтоксикації, активністю трансаміназ, гама-глутамінтрансферази та гістологічними змінами у куксі бронха. Уперше показано особливості бронхіального крововпливу та виявлено його роль у розвитку ускладненого загоєння кукси за різних типів запальної реакції.

Розроблено нові хірургічні методики і техніку операцій шляхом стерно-медіастинального доступу у хворих на туберкульоз, НЗЛ, рак легені та за їх ускладнення. Зроблено топографо-анатомічне обгрунтування і клінічно доведено оперативно-технічну можливість виділення кукси лівого головного бронха у 90 % випадків через серединний аорто-кавальний проміжок без перетину кукси легеневої артерії. Удосконалено тактику виконання трансстернальної оклюзії кукси головного бронха на основі диференційованого застосування різних оперативно-технічних засобів. Показано можливість ізольованого перев'язування відповідної головної і часткової гілки легеневої артерії з метою досягнення гемостатичного ефекту через трансстернальний доступ у хворих на туберкульоз легень, ускладнений кровохарканням та кровотечею.

Уперше вивчено клінічну анатомію передньої очеревинної стінки (ПОС) і топографію спайкового процесу в очеревинній порожнині у динаміці розвитку гігантських вентральних гриж (ГВГ) залежно від попередніх операцій. Показано, що чим довше існує ГВГ, тим більш глибокі морфологічні зміни спостерігаються у м'язових та апоневротичних структурах ПОС, які, окрім грубих анатомічних змін, супроводжуються втратою функціональної активності. Запропоновано класифікацію ступенів вираженості спайкового процесу у хворих з ГВГ. За морфологічними та клінічними даними доведено прогресивний характер спайкоутворення у пацієнтів. Уперше експериментально показано, що підвищення внутрішньочеревного тиску (ВОТ) у тварин після пластики ПОС за різними методиками супроводжується вираженими патоморфологічними змінами у легенях і зниженням поверхневої активності сурфактанта легень (СЛ). Установлено, що превентивне інтратрахеальне введення експериментальним тваринам у разі підвищення ВОТ після пластики очеревинної стінки препарату природного сурфактину "Сукрім" запобігає пригніченню поверхневої активності СЛ, попереджує розвиток запальних змін легеневої паренхіми та проявів респіраторного дістрес-синдрому. Розроблено та впроваджено у клінічну практику спосіб хірургічного лікування післяопераційних гриж, який включає два етапи та використовується у хворих з ГВГ у випадку високого ступеня операційного ризику.

Представлены результаты экспериментального и клинического исследования коллагеновой пломбы экстраплевральной полости, созданной для коррекции объема плевральной полости после резекции легкого. Экспериментальная часть исследования проведена на белых крысах. В ходе эксперимента определены сроки рассасывания экзогенного коллагена и образования соединительной ткани. На материале 53 больных, которым была выполнена резекция легкого с плевропластикой, прослежены рентгенологические аспекты формирования экстраплевральной пломбы. За два года наблюдения объем пломбы сокращается в 2 раза, сохраняя достаточную эффективность коррекции объема плевральной полости.

Эмпиема плевры - тяжелое осложнение деструктивного воспаления легкого с высокой летальностью. У каждого третьего больного формируется один или несколько бронхоплевральных свищей. Применяемые на современном этапе подходы к лечению эмпиемы плевры (антибиотикотерапия, дренирование полости эмпиемы, торакоскопия) не всегда позволяют достичь расправления коллабированного легкого, особенно при наличии бронхоплеврального свища. Возможность использования открытых хирургических вмешательств ограничена из-за тяжести состояния пациентов. Описано использование эндобронхиального клапана при лечении тяжелой эмпиемы плевральной полости с бронхоплевральными свищами на фоне сахарного диабета.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.220.52

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено прояви бронхообструктивного синдрому залежно від наявності гіпогідратації у хворих на хірургічну патологію із супутнім хронічним обструктивним бронхітом у передопераційному періоді. Встановлено, що з ознаками гіпогідратації підвищується в'язкість харкотиння та спостерігається тенденція до зменшення об'ємної швидкості видихуваного повітря - одного з найголовніших показників, які характеризують прояви бронхообструкції. Корекція гіпогідратації зменшувала в'язкість харкотиння та покращувала показники спірометрії.

Наведено клінічне спостереження ефективного застосування оментопластики швів кукси бронха з метою профілактики післяопераційних ускладнень.

Запропоновано опис випадку чужорідного тіла проміжного бронха у пацієнта 52 років. Відсутні анамнестичні вказівки на аспірацію. У хворого тривалий час (25 років) хронічний бронхіт, часті пневмонії, емпієма плеври в анамнезі. Під час проведення фібробронхоскопії виявлено "старе" чужорідне тіло, яке обтурує просвіт проміжного бронха, ендоскопічно видалити який двічі не вдалося. Лише торакотомія з бронхотомією надали змогу видалити масивне чужорідне тіло.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.220.83

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен опыт успешного хирургического лечения пациентки с осложненным (релаксация левого купола диафрагмы, стеноз левого главного бронха) пищеводно-бронхиальным свищом, возникшем после проведения химиотерапии по поводу лимфомы Ходжкина. Применен новый вариант оперативного лечения, сочетающий устранение релаксации купола диафрагмы, разобщение свища, восстановление пищевода, левого главного бронха и карины бифуркации трахеи.

Наведено результати діагностики та лікування захворювань і пошкоджень бронхів у 829 хворих, з них 92 (11 %) дітей віком від 8 міс до 18 років, 737 (89 %) дорослих віком до 76 років. Серед дорослих пацієнтів жінки становили 271 (37 %), чоловіки - 466 (63 %). У план обстеження, окрім загальноклінічних методів, входили мультиспіральна комп'ютерна томографія органів грудної клітки та ендоскопічний огляд, гістологічне й імуногістохімічне дослідження для верифікації злоякісних пухлин. У випадку злоякісних пухлин завершальним етапом діагностики була позитронно-емісійна томографія - комп'ютерна томографія. Серед прооперованих основну групу склали пацієнти з пухлинами - 636 (77 %), у 193 (23 %) пацієнтів виконано втручання з приводу шести захворювань. Ізольовані операції на бронхах виконано у 37 % випадків, а часткову бронхолегеневу резекцію з пластикою - у 63 %. Основними видами оперативних втручань на трахеобронхіальному дереві були циркулярна (62 %) та вікончата (30 %) резекція бронхів, решту 8 % склали інші види втручань. Із 523 бронхолегеневих резекцій лобектомій виконано 354 (68 %), інші варіанти економних резекцій - 169 (32 %). Операції закінчувалися стандартним відновленням цілісності бронхіального дерева у 550 (66 %) пацієнтів, у 279 (34 %) пацієнтів застосовано складні, розроблені в клініці, методи - нестандартну корегуючу багатоосьову або полібронхіальну реконструкції. Післяопераційна летальність склала 1,9 %.