Изучены результаты рентгенологического обследования 180-ти пациентов после пневмонэктомии по поводу туберкулеза и ХНЗЛ через 25 - 30 лет после операции. Определены основные рентгенологические изменения в легком, бронхах, плевре и грудной клетке в отдаленном периоде, используя метод рентгенотомографии. Установлено, что у 69,4 % оперированных больных формируется верхняя медиастириальная грыжа. Отмечено, что использование томореспираторной пробы позволяет оценить степень прозрачности легочной ткани и определить степень компенсации эмфиземы легких. Большие остаточные изменения в виде очагов были выявлены у 37,5 % больных. Определено, что выраженный сколиоз формируется чаще у лиц, оперированных в детском и подростковом возрасте. Сделан вывод, что применение обзорных рентгенограмм, особенно компьютерных томограмм, позволяет уточнить локализацию и распространенность патологических изменений у 89,5 % обследованных.

Зазначено, що кінець XX століття позначився тенденцією до поширення туберкульозу аж до виникнення його епідемії в деяких країнах. Все частіше виявляють первинну і вторинну стійкість мікобактерій туберкульозу до антибактеріальних препаратів та поширеність ураження, що є протипоказанням до здійснення резекцій легень. Нерідко загальний стан хворого не дозволяє виконувати радикальне втручання. Як альтернативу запропоновано здійснення екстраплевральної торакопластики та наведено показання до її виконання.

Применение биполярной коагуляции при выполнении декортикации лёгкого без автоматического её прерывания независимо от сроков заболевания характеризуется термическим повреждением плевры, легочной ткани, что ведет к развитию некрозов в прилежащих тканях. Полученные в ходе эксперимента результаты морфологического исследования свидетельствуют о необходимости продолжения изучения применения биполярной коагуляции с использованием автоматического прерывания при выполнении декортикации лёгкого.

Отмечено, что применение биполярной коагуляции с использованием автоматического её прерывания при диссекции плевральных спаек в ранние сроки (30-е сутки) характеризуется минимальным термическим повреждением тканей, хорошими темпами репарации с полным восстановлением структуры тканевых компонентов.

На підставі аналізу даних літератури та власних спостережень стверджено, що плевректомія - це відновно-реконструктивне втручання. Разом з тим, через складність і травматичність воно нерідко супроводжується різноманітними інтраопераційними ускладненнями, зокрема, загрозливими для життя - в 1,1 % спостережень і небезпечними для здоров'я - у 13,8 %. Визначено шляхи попередження і подолання можливих ускладнень.

Вивчено показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, газів крові та кислотно-основного стану (КОС) пацієнтів за умов операцій на легенях. Науково обгрунтовано та впроваджено комплекс методів для оцінки адекватності анестезії, суттю якого є одночасне здійснення аналізів показників центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, газів крові і КОС, а також параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР). Вивчено реакції автономної нервової системи хворих з використанням методу математичного аналізу ритму серця під час операцій з приводу бульозної емфіземи легень (БЕЛ) за різних методик загальної анестезії. Надано клініко-фізіологічну інтерпретацію змін ВСР хворих під час таких операцій. Установлено, що у разі операцій з приводу БЕЛ показники ВСР є більш чутливими доклінічними маркерами адекватності анестезії, ніж традиційно використовувані показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, газів крові та КОС. Уперше встановлено, що запобігальна аналгезія забезпечує високу стабільність вегетативної регуляції під час операцій з приводу БЕЛ. Розроблено та впроваджено способи оптимізації загальної анестезії у хворих, прооперованих з приводу БЕЛ, у аспекті стабільності вегетативної регуляції в інтраопераційному та найближчому післяопераційному періоді.

Експериментально вивчено структурно-просторову перебудову коронарного русла собак за умов пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії та її хірургічної корекції. За результатами гістологічних, стереометричних і морфометричних досліджень установлено зв'язок ступеня прояву та характеру структурно-просторової реорганізації коронарних судин від тривалості післяопераційного спостереження. Установлено, що хірургічна корекція легеневої артеріальної гіпертензії дозованим звуженням легеневого стовбура забезпечує зменшення гемодинамічного навантаження тільки на легеневі судини, що сприяє оптимізації процесів оксигенації та покращує просторову організацію судин серця. Використання дозованого звуження каудальної порожнистої вени дозволяє значно зменшити гемодинамічне навантаження на легеневі судини та на праві відділи серця, що покращує стан коронарних судин.

Обобщен опыт выполнения видеоторакоскопической резекции легкого при различных заболеваниях у 183 пациентов. Описаны методы эндоскопической и видеоассистированной резекции легких, в том числе по поводу периферического рака, с использованием эндоскопических и отечественных сшивающих аппаратов. Приведены показания к выполнению диагностических и лечебных видеоторакоскопических операций, возможности их применения, преимущества по сравнению с открытыми вмешательствами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.345.23 + Р454.68

Рубрики:

Операції на легенях і плеврі

Електрохірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити можливості застосування фібрин-колагенової пластини "ТахоКомб" (ТК) для локального гемостазу і підвищення герметичності шва легені та шва бронха у ході операцій на легенях і плеврі. На базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України у період 2006 - 2011 рр. проведено ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування 208 хворих з різними видами фтизіопульмонологічної патології: у 121 з них під час операції використовували фібрин-колагенові пластини ТК для гемостазу або для укріплення шва легені і/або бронха (основна група). 87 пацієнтів були прооперовані без застосування способів додаткового укріплення кукси бронха і шва перенхіми легені (контрольна група). Обидві групи пацієнтів були статистично порівнянні за видами проведених оперативних втручань. Використання пластин ТК для укріплення кукси бронха і локального гемостазу сприяє зменшенню частоти післяопераційних геморагічних ускладнень (4,6 % - у контрольній групі і 1,6 % - в основній); скороченню тривалості стаціонарного лікування. Летальність у контрольній групі становила 2,3 %, в основній - 0,8 %. Висновки: ТК є хорошим місцевим гемостатиком, що поєднує гемостатичний та аеростатичний ефекти. Його застосування є ефективним способом додаткового укріплення кукси бронха і/або лінії шва легені під час операцій на органах дихання і може бути рекомендоване для використання у торакальній хірургії. Застосування ТК дає змогу підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з патологією дихальної системи (загальна ефективність оперативного

лікування становила 90,8 % у контрольній групі і 97,3 % - в основній), скоротити їх перебування у стаціонарі.

Представлены результаты экспериментального и клинического исследования коллагеновой пломбы экстраплевральной полости, созданной для коррекции объема плевральной полости после резекции легкого. Экспериментальная часть исследования проведена на белых крысах. В ходе эксперимента определены сроки рассасывания экзогенного коллагена и образования соединительной ткани. На материале 53 больных, которым была выполнена резекция легкого с плевропластикой, прослежены рентгенологические аспекты формирования экстраплевральной пломбы. За два года наблюдения объем пломбы сокращается в 2 раза, сохраняя достаточную эффективность коррекции объема плевральной полости.

Представлен опыт выполнения видеоторакоскопической декортикации легкого у 22 больных - при нагноившемся свернувшемся гемотораксе и у 188 - при острой эмпиеме плевры. Устранение гнойного процесса в плевре и расправление легкого достигнуты у 97,3 % больных. Остаточные полости с признаками негерметичности легкого выявлены у 3 (1,4 %) больных, рецидив эмпиемы - у 1 (0,5 %), нагноение раны торакопорта - у 1 (0,5 %), все пациенты живы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-59 + Р457.345.23

Рубрики:

Пухлини легенів

Операції на легенях і плеврі

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування у 2006 - 2012 рр. 135 хворих, у яких з приводу виявлення плеврального випоту виконано різні види плевроктомії (ПЕ) з декортикацією легені (ДКЛ), у 42 (31,1 %) - застосовано "класичну" ПЕ з ДКЛ з використанням широкої торакотомії; у 34 (25,2 %) - відеоасистовану торакоскопічну (ВАТС) ПЕ з ДКЛ; у 36 (26,7 %) - відеоторакоскопічну (ВТС) ПЕ з ДКЛ; у 23 (17,0 %) - "класичну" ПЕ з ДКЛ та резекцією ураженої ділянки паренхіми легень. Загальна ефективність оперативного втручання - 96,3 %, летальність - 1,5 %, частота післяопераційних ускладнень - 8,9 %. На ранніх стадіях захворювання перевагу слід віддавати менш інвазивним втручанням. У разі сумнівів у необхідності виконання "класичної" ПЕ з ДКЛ операцію запропоновано розпочинати з ВТС ревізії плевральноі порожнини. У деяких випадках можлива конверсія у мініторакотомію з застосуванням ВАТС ПЕ з ДКЛ або широка латеральна торакотомія з виконанням "класичної" ПЕ з ДКЛ.

У експерименті на собаках за допомогою рентгенангіографії та гістологічних методик вивчено особливості структурної перебудови бронхіальних артерій і вен після резекції легень. Встановлено залежність характеру та ступеня вираженості морфо-функціональних реакцій бронхіальних судин від об'єму втручання та тривалості післяопераційного спостереження.

Обобщен опыт выполнения видеоторакоскопической резекции легкого (ВТРЛ) с использованием бесшовной электросварочной технологии (ЭСТ) у 42 больных. Применение такой технологии обеспечило снижение себестоимости эндоскопического вмешательства, у некоторых больных позволило отказаться от наложения механического шва. После операции все пациенты живы, частота осложнений со ставила 7,1 %, продолжительность лечения больного в стационаре в среднем 5,7 дня.

Цель работы - провести сравнительную оценку разных хирургических технологий при выполнении видеоторакоскопических и видеоассистированных резекций легкого. Проанализированы результаты применения у 861-го больного с внутригрудной патологией разных методик видеоторакоскопических резекций легкого с использованием сшивающих аппаратов и бесшовных электрохирургических технологий. После выполнения разных эндоторакальных операций было выписано 855 больных при среднем койко-дне 5,7 дня. Умерли 6 (0,7 %) пациентов. Осложнения отмечены в 3,7 % случаев. Несмотря на достоинства эндостеплеров, бесшовные электрохирургические методики могут быть альтернативой при выполнении атипичных резекций легкого при значительном снижении себестоимости вмешательства. Выводы: видеоторакоскопические резекции легкого можно выполнять не только с помощью сшивающих аппаратов, но и с применением бесшовных электрохирургических технологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.345.23

Рубрики:

Операції на легенях і плеврі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Атипичная видеоторакоскопическая резекция легкого выполнена у 943-х больных с использованием механического и электросварочного шва. Приведены различные варианты выполнения вмешательства. Продолжительность лечения больного в стационаре составила в среднем 6,1 дня, летальность 0,6 %, осложнения возникли у 38-ми (4 %) больных.

При выполнении типичной резекции нижней доли правого легкого возможны различные варианты сечения бронхиальных структур в зависимости от особенностей ветвления промежуточного бронха. Изучены клиническое значение, а также критерии выбора интраоперационной тактики при типичной нижней лобэктомии. Отмечены достоверно лучшие результаты раздельного пересечения верхушечного сегментарного бронха нижней доли и базального бронха при крестообразном ветвлении промежуточного бронха.