Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.101-3

Рубрики:

Ревматизм серця

Шифр НБУВ: Ж22649 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на сьогодні проблема гострої ревматичної лихоманки як і колись зберігає свою актуальність. Дані численних досліджень дозволяють вести мову про наявність "ревматогенних" стрептококових штамів групи A, які мають низку певних біологічних властивостей. Незважаючи на відсутність змін у семіотиці захворювання, вираженість окремих клінічних проявів зменшилася, через що виникли ускладнення в ранньому розпізнаванні хвороби. Потрібно вирішити питання, пов'язані з нозологічною належністю постстрептококового реактивного артриту та синдрому PANDAS. Необхідним є створення високотехнологічних вітчизняних бензатин-пеніцилінів для проведення вторинної профілактики захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.101-3

Рубрики:

Ревматизм серця

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.101-3

Рубрики:

Ревматизм серця

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.101.1-3

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.101-5

Рубрики:

Ревматизм серця

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хворих на хронічну ревматичну хворобу серця спостерігаються порушення метаболізму системи азоту оксиду, зміни синтезу ендотеліну-1, прозапальних цитокінів й вазоактивних ейкозаноїдів, які залежать від характеру вади серця, ступеня активності захворювання та серцевої недостатності. Стан ендотеліальної дисфункції відновлюється на тлі використання в комплексі лікувальних заходів інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, нітратів, антагоністів кальцію, діуретиків і метаболічних засобів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.101-5

Рубрики:

Ревматизм серця

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучен цитокиновый статус у больных хронической ревматической болезнью сердца. Наблюдается гиперпродукция провоспалительных и противовоспалительных цитокинов по мере нарастания тяжести сердечной недостаточности.

Зазначено, що існує статевий диморфізм перебігу інфекційного ендокардиту (ІЕ) на фоні ревматичних вад серця, що у чоловіків виявляється більш частим ураженням мітрального клапана й одночасно двох клапанів, розвитком тромбоцитопенії, нефропатії та спленомегалії, а у жінок - розвитком тромбоемболічних ускладнень і лейкопенії, відрізняється тяжкістю ураження нирок. У дослідженні встановлено, що у групі чоловіків з ревматичними вадами серця факторами ризику виникнення ІЕ були мітральні вади серця, а у жінок - аортальний стеноз і недостатність тристулкового клапана.

Розроблено новий підхід щодо лікування хворих з мітральними вадами серця ревматичної етіології на підставі етапного застосування надвисокочастотної (НВЧ) терапії у комплексі з медикаментозним та санаторно-курортним лікуванням. Показано, що після проведення запропонованого лікування вірогідно знижується активність ревматичного процесу. Установлено, що етапна НВЧ-терапія сприяє поліпшенню функції зовнішнього подиху, процесів реполяризації в міокарді, нормалізації тканинного подиху, позитивно впливає на структурно-геометричні, об'ємні та функціональні показники серця, на діастолічну функцію правового шлуночка серця, поліпшуючи транстрикуспідальний кровоплин. Відзначено, що позитивний результат лікування обумовлюється протизапальною та десенсибілізуючою дією НВЧ-терапії, поліпшенням реологічних властивостей крові, прискоренням перебігу репаративних процесів, нормалізацією імунологічного статусу. Одержані результати свідчать про доцільність застосування НВЧ-терапії на стаціонарному і санаторно-курортному етапах лікування хворих з мітральними вадами серця ревматичної етіології.

На підставі результатів комплексного вивчення спонтанної екскреції 17-кетостероїдів (17-КС) і 17-кетогенних стероїдів (17-КГС), складових 17-КС та стану імунореактивності у хворих на нейроциркулярну дистонію (НЦД) і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом розроблено додаткові критерії диференційної дігностики тонзилоодонтогенної НЦД та ревматизму з мінімальним ступенем активності. У хворих на ревматизм зафіксовано дискортицизм, який характеризується низьким рівнем андрогенів і підвищеною активністю глюкокортикоїдів, зростання дискримінантної функції Бальбрука (відношення показника екскреції 17-КГС до суми показників екскреції андростерону й етіохоланолону) та індексу андрогенності 17-КС (відношення показників екскреції метаболітів андростероїдогенезу до показників екскреції метаболітів глюкокортикоїдів у складі 17-КС). Результати дослідження функції кори наднирників у хворих на НЦД показали підвищення в них індексу андрогенності 17-КС та екскреції 17-КГС за близьких до нормальних значень спонтанної екскреції 17-КС, дискримінантної функції Бальбрука та відсутність дискортицизму. За допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу показників функціональної активності кори наднирників та імунної системи в хворих на НЦД і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом доведено детермінацію імунологічних змін у цих хворих розладами функції кори наднирників. Вперше використано інсулін, гіпертонічний розчин глюкози з аскорбіновою кислотою разом з імуномоделювальним препаратом - настойкою ехінацеї в комплексному лікуванні хворих на ревматизм і

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи з метою лікування хворих з мітральними вадами серця на фоні хронічної ревматичної хвороби серця. Наведені підходи базуються на комплексному застосуванні на фоні медикаментозної терапії озонотерапії та низькочастотної магнітотерапії. Запропоноване комплексне лікування має кардіопрепаративний і протизапальний ефект, позитивно впливає на структурно-геометричні показники серця, , зумовлює подовження дистанції 6-хвилинної ходьби в середньому на 17,7 %. Застосування запропонованих лікувальних комплексів забезпечує корекцію процесів перекисного окиснення ліпідів та підвищення антиоксидантної активності плазми й еритроцитів крові хворих, сприяє зменшенню потреби у повторних госпіталізаціях, зниженню фармакологічного навантаження та частоти побічних дій. Найбільш тривалого ефекту досягнуто за комбінованого застосування процедур озонотерапії, низькочастотної магнітотерапії та медикаментозних засобів.

Досліджено особливості перебігу хронічної ревматичної хвороби серця за наявності ендотеліальної дисфунції судин й обгрунтовано шляхи покращення лікувальних заходів. Встановлено клініко-патогенетичне значення порушень метаболізму системи оксиду азоту за даними рівнів нітритів і циклічного гуанозинмонофосфату у крові. Досліджено зміни синтезу ендотеліну-1, прозапальних цитокінів та вазоактивних ейкозаноїдів. Визначено особливості прояву ендотеліальної функції у разі розвитку вторинного інфекційного ендокардиту та фактори, що обумовлюють її виникнення. Наведено оцінку динаміки окремих параметрів ендотеліальної функції за умов застосування різних методів лікування. Розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу та контролювати ефективність лікувальних заходів.

Визначено патогенетичну роль ревматичних пороків серця у порушенні різних складових легеневого сурфактанту на підставі вивчення швидкості респіраторного вологовиділення, фізико-хімічних параметрів експіратів (кислотності, поверхневого натягу, в'язкоеластичності, релаксації), рівнів в них небілкових азотистих продуктів (аміаку, сечовини, сечової кислоти, нітритів), середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів (фосфоліпідів, холестерину, тригліцеридів), ліпопротеїдів високої та низької густини, продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду) та антиоксидантного захисту (токоферолу, супероксиддисмутази, каталази). Досліджено зміни респіраторного вологовиділення, фізико-хімічних властивостей експіратів, проаналізовано зрушення азотовидільної та детоксикаційної функції легенів, рівнів ліпідів у конденсаті вологи повітря, що видихується, продуктів їх перекисного окисненння та протирадикального захисту. Розроблено критерії прогнозування перебігу хронічної ревматичної хвороби серця, ступеня легеневої гіпертензії та визначення ефективності подальших терапевтичних заходів. Встановлено вплив початкових параметрів експіратів (швидкості вологовиділення, pH, фізико-хімічних показників, концентрацій білка, небілкових азотистих речовин, молекул середньої маси, ліпідів, ліпопротеїдів, продуктів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту) на результати лікування хворих на хронічну ревматичну хворобу серця.

  Скачати повний текст

Розглянуто вирішення наукової задачі на підставі вивчення вмісту А1, Ва, Be, Ві, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Sn, Sr, V і Zn у волоссі та крові хворих з різним перебігом хронічної ревматичної хвороби серця, доведено клінічну значущість та патогенетичну роль мікроелементозу у таких пацієнтів, його зв'язок зі станом ліпідного обміну, перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту, ендотеліальної функції судин. Встановлено вплив патогенетичної терапії на вміст мікроелементів в організмі хворих, виділено критерії, які прогнозують перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

Продемонстрирован случай вторичного инфекционного эндокардита на фоне хронической ревматической болезни сердца, осложненной кардиоэмболическим инсультом и частичной обтурацией тромбом левого атриовентрикулярного отверстия. Приведенный случай иллюстрирует необходимость комплексного подхода к диагностике и лечению инфекционного эндокардита, что способствует раннему выявлению жизненно опасных осложнений.

Хронічна ревматична хвороба серця (ХРХС) протягом тривалого часу посідає основне місце в структурі інвалідності населення України. Мета дослідження - визначення клініко-функціональних ознак функції кровообігу у хворих на ХРХС для оцінки обмежень життєдіяльності в практиці медико-соціальної експертизи. Обстежено 180 хворих на ХРХС віком 40 - 65 років. Виявлено достовірні відмінності в групах хворих, які дозволяють сформулювати клініко-функціональні діагностичні маркери порушення функції кровообігу для об'єктивізації оцінки ступеня обмеження їх життєдіяльності, визначення групи інвалідності та розробки реабілітаційних програм.