Проаналізовано результати морфологічного обстеження товстої кишки та ії функції у хворих, оперованих з приводу кологенного закрепу. У результаті проведених досліджень виявлено кореляцію між здатністю товстої кишки відповідати на проносні і антихолінестеразні засоби і вираженістю морфологічних змін у ії стінці.

Проанализированы результаты морфогического исследования толстой кишки и её функции у больных, оперированных по поводу кологенного запора. В результате проведенных исследований выявлена корреляция между способностью толстой кишки отвечать на слабительные и антихоленестеразные средства и выраженностью морфологических изменений в её стенке.

Розглянуто основні методи діагностики та лікувальна тактика у випадках хронічних закрепів. Проаналізовано механізми дії проносних засобів та запропоновано оптимальні схеми лікування пацієнтів з хронічними функціональними закрепами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.302.2-52

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оценены результаты хирургического лечения 195-ти больных с синдромом хронического колостаза (СХК). Все больные в течение длительного времени отмечали хронический запор, у них обнаружен удлиненный тип строения толстой кишки. Применена система оценки тяжести СХК, позволяющая достоверно определить степень декомпенсации, эффективность консервативного и хирургического лечения. После консервативного лечения отмечено недостоверное улучшение состояния и уменьшение выраженности симптомов СХК, после хирургического лечения - результаты были достоверно положительные. Оценка качества жизни свидетельствовала о том, что хорошие результаты хирургического лечения достигнуты у 86,7 % больных с СХК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.302.2-43

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасне уявлення про механізми розвитку і лікування закрепу. Надано перелік сучасних препаратів, застосовуваних для лікування різних видів закрепу, та раціональні підходи щодо їх використання на підставі даних доказової медицини.

Зазначено, що термін "закреп" і лікарі, і хворі сприймають по-різному. Одні розуміють під закрепом утруднення дефекації, або відчуття неповного спорожнення прямої кишки, або дуже щільну консистенцію калу за регулярного щоденного випорожнення, інші - нерегулярні випорожнення незалежно від консистенції калу або невелику кількість фекалій під час регулярної дефекації. Це призводить до недостатньо чіткого розуміння суті проблеми й відповідно - неправильної діагностики та лікування.

Изучены эффективность и переносимость слабительного препарата "Софтовак". Растительные вещества, входящие в "Софтовак", дают возможность применять его при хроническом запоре различной этиологии и патогенеза. Препарат хорошо переносится и не имеет побочных действий.

Вивчено ефективність і переносність проносного засобу "Піколакс", діючою речовиною якого є натрію пікосульфат. Механізм дії "Піколаксу" дозволяє застосовувати його у разі хронічних закрепів різної етіології та патогенезу. Оскільки препарат має виражену терапевтичну дію та вирізняється безпекою, його призначають пацієнтам незалежно від віку.

Наведено сучасні уявлення про механізм розвитку і лікування закрепу, а також перелік препаратів, які використовують для лікування різних видів закрепу.

Доведено, що у хворих з синдромом подразненого кишечнику з закрепом спостерігаються ендотеліальна дисфункція та порушення процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ). Встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем ендотеліну-1 та продуктами ПОЛ, зворотний зв'язок між вмістом ендотеліну-1 та азоту оксиду, азоту оксиду та малонового діальдегіду. Доведено, що застосування в комплексній терапії хворих з синдромом подразненого кишечнику з закрепом препарату Цинктерал та фолієвої кислоти сприяє відновленню ендотеліальної функції, а також процесів ПОЛ - АОЗ у порівнянні зі стандартною терапією.

Проаналізовано результати консервативного лікування 58 хворих з хронічними закрепами. Лікування хворих доповнено комплексом фізичних вправ, який розроблено на принципах біологічного зворотного зв'язку.

Розроблено методику одномоментної стимуляційної механоентерографії та механоколонографії за експериментальних і клінічних умов, що дозволило якісно та кількісно оцінити зміни моторики кишечнику за норми та у випадку перитоніту. Вивчено особливості фонової та стимуляційної моторики тонкої та товстої кишки за цих умов, що дозволило за інформацією, одержаною стосовно товстої кишки, з'ясувати стан моторики всього кишечнику. З'ясовано роль порога чутливості стінки товстої кишки у динаміці під час перебігу та прогнозування перитоніту. Науково доведено, що ефективність лікування парезу кишечнику можна контролювати у випадку змін цього порога за силою струму. Розроблено методику підбору параметрів електростимулів для стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту. Розроблено класифікацію ступеня порушення моторики у випадку перитоніту, а також електрофізіологічні методи диференційної діагностики механічної та динамічної лапароскопії у разі перитоніту.

Вивчено ефективність та проведено порівняльний аналіз сегментарної та радикальної резекції товстої кишки у хворих на хронічний запор. Проаналізовано перебіг раннього післяопераційного періоду, безпосередніх і віддалених результатів лікування та показано необхідність застосування диференційованого підходу до вибору методу хірургічного втручання з урахуванням анатомічних і функціональних змін товстої кишки. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм для хворих на хронічний запор, використання якого сприяє покращанню результатів їх лікування. Рекомендовано використання світлодіодної акупунктури для лікування таких хворих самостійно у комплексі доопераційної підготовки та як одного з критеріїв визначення показань до проведення хірургічного лікування.

Дисертація присвячена питанням диференціальної діагностики та лікування хронічної товстокишкової непрохідності, спричиненої раком товстої кишки та хронічним колостазом. Застосування в комплексі діагностичних заходів при обстеженні хворих з хронічною товстокишковою непрохідністю методів вивчення функціонального стану товстої кишки, а також дослідження рівня ендогенної інтоксикації організму дозволило встановити різний характер моторно-евакуаторної функції товстої кишки й стану перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих на рак товстої кишки та хронічний колостаз. Розроблено спосіб визначення декомпенсованої ділянки товстої кишки за хронічного колостазу та спосіб діагностики хвороби Гіршпрунга.

Рассмотрены современные методы лечения хронических запоров, весьма распространненого страдания, которое ухудшает качество жизни пациента и причиняет значительные экономические убытки. Описаны анатомические и функциональные свойства кишечника, установлены причины возникновения и раскрыты механизмы развития запоров. Большое внимание уделено использованию современных методов медикаментозного и немедикаментозного (диеты, массаж, ЛФК, рефлексотерапия, аппаратная физиотерапия, внутренний прием минеральных вод, бальнеотерапия) лечения запоров. Даны сведения по этиопатогенезу, клинике и диагностике хронического запора. Обоснованы рекомендации по выбору оптимального метода лечения различных видов запора, в частности, старческого, алиментарного (простого), идиопатического, привычного и возникающего при "синдроме раздраженной кишки".

Наведено основні підходи до цілеспрямованого впливу на кишкову мікрофлору. Показано можливості застосування з цією метою молочних функціональних продуктів харчування з лактулозою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.302.2

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Закреп - актуальна медична проблема, що має велике соціальне значення, особливо у хворих кардіологічного профілю. Висвітлено питання доцільності запобігання констатації у хворих із серцево-судинною патологією, розглянуто сучасні можливості діагностики, лікування хронічного закрепу в такого контингенту хворих.

Доведено зв'язок між неправильним харчуванням і хронічними неінфекційними захворюваннями. Знизити ризик виникнення цих захворювань може повернення до природного здорового харчування з високим вмістом харчових волокон. Одержати достатню кількість харчових волокон можна приймаючи лікарські препарати рослинного походження, зокрема "Мукофальк".