Висвітлено загальні принципи розпізнавання лімфоаденопатій і діагностику понад 150-ти хвороб, що проявляються збільшеними лімфатичними вузлами або тільки супроводяться паталогічними змінами в них. Наведено головні причини лімфоаденопатій різної локалізації, зокрема, підщелепових, надщелепових, завушних, шийних, підколінних. Розкрито діагностичні можливості пункції та біопсії лімфатичного вузла. Розглянуто такі хвороби, як агранулоцитоз, американський трипаносоміаз, асперільоз легень, гістоплазмоз, кокцидіоідомікоз, споротрихоз, туляремія, юнацький ревматоїдний артрит.

Освещены общие принципы распознавания лимфоаденопатий и диагностики более 150-ти болезней, проявляющихся увеличенными лимфатическими узлами или только сопровождающихся паталогическими изменениями в них. Приведены главные причины лимфоаденопатий разной локализации, в частности, подчелюстных, надчелюстных, заушных, шейных, подколенных. Раскрыты диагностические возможности пункции и биопсии лимфатического узла. Рассмотрены такие болезни, как агранулоцитоз, американский трипаносомиаз, асперилез легких, гистоплазмоз, кокцидиоидомикоз, споротрихоз, туляремия, юношеский ревматоидный артрит.

Зіставлено експресію основних морфофункціональних типів ядерець бластних клітин у разі лімфом і доброякісних гіперплазій для виявлення допоміжних диференційних цитологічних ознак злоякісної трансформації лімфоїдних клітин на цитологічному матеріалі 38-ми хворих. Встановлено цитогенетичні критерії злоякісної трансформації бластної популяції лімфоїдних клітин.

Приведены данные об уровне CD95-антигена, спонтанного и индуцированного апоптоза опухолевых клеток при различных стадиях B-клеточной неходжкинской злокачественной лимфомы. Полученные данные свидетельствуют о том, что уровень апоптоза лимфоидных клеток позволяет прогнозировать прогрессирование заболевания.

Ключ. слова: лимфатический узел, гемомикроциркуляторное русло, антигенная стимуляция
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.3-29

Рубрики:

Хвороби лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі дослідження цитограм лімфатичних вузлів 87-ми людей в нормі з використанням методу імпрегнації препаратів азотнокислим сріблом показана залежність активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин від віку. Встановлено стабільний протягом всього життя вміст ядерець нуклеолонемного та кільцевидного типів, а також вікові коливання кількості мікроядерець, що характеризуються закономірним збільшенням від періоду новонародженості до I періоду зрілості з наступним поступовим зменшенням, починаючи з II періоду зрілості і до старечого віку. Продемонстрована можливість взаємопереходу між різними формами ядерець нуклеолонемного типу, що забезпечує специфічний для кожного вікового періоду рівень функціональної активності лімфоїдних клітин.

Досліджено особливості структури, гістогенезу, вікові зміни лімфоїдних утворень легень людини, а також вивчено генезис лімфоїдних утворень легень щурів у нормі та їх реактивні зміни після внутрішньоутробного антигенного впливу. Встановлено присутність у легенях плодів людини дифузно розташованих лімфоцитів. Зазначено, що їх кількість рівномірно зростає від третього до восьмого місяця внутрішньоутробного розвитку. Обгрунтовано міжклітинні взаємодії між лімфоцитами, епітеліальними та сполучнотканинними структурами легень. Встановлено етапи розвитку лімфоїдних утворень легень щурів: дифузно розташовані лімфоцити - ліфоїдні скупчення - периваскулярні лімфоїдні вузлики - лімфоепітеліальні лімфоїдні вузлики. Внутрішньоутробне введення антигену прискорює розвиток лімфоїдних утворень легень, змінює динаміку морфологічних популяцій лімфоцитів, призводить до збільшення кількості незрілих PNA+ лімфоцитів у легенях, впливає на формування та функціональний стан альвеолярних макрофагів і епітеліоцитів респіраторного відділу.

Наведено дані стосовно щільності та діаметру артеріол, апілярів і венул у лівому регіональному та правому контрлатеральному підколінних лімфатичних вузлах собак у нормі та їх змін після антигенної стимуляції організму вакциною БЦЖ. Установлено, що судини гемомікроциркуляторного русла в нормі в різних структурних компонентах лімфовузла відрізняються між собою за щільністю та діаметром. Виявлено, що найбільшими є діаметр і щільність артеріол у мозкових тяжах, капілярів - у світлому центрі лімфоїдних вузликів, а венул - у паракортикальній зоні. Показано, що антигенна стимуляція організму викликає системні фазові зміни щільності та діаметра артеріол, капілярів і венул у всіх структурних зонах регіонарного та контрлатерального підколінних лімфовузлів. Визначено, що через шість годин після введення антигену в 1,5 - 2 рази зменшується щільність і діаметр мікросудин, з першої доби ці параметри починають зростати та є максимальні через 7 - 14 діб і перевищують у 1,8 - 2,4 рази контрольні. Через місяць ці показники нормалізуються. Після дії антигену "активуються" ендотеліоцити посткапілярних венул - утричі збільшується кількість мікроворсинок, піноцитозних міхурців і мітохондрій.

Вивчено зміни структурних елементів піднижньощелепних лімфатичних вузлів у разі підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти. Встановлено компенсаторно-відновні процеси в регіональних лімфатичних вузлах за умов корекції гострого асептичного запалення слизової оболонки порожнини рота підшкірною трансплантацією кріоконсервованої плаценти. Одержано комплексну характеристику будови піднижньощелепних лімфатичних вузлів у разі введення кріоконсервованої плаценти у ранні та віддалені терміни після трансплантації кріоконсервованої плаценти. Уточнено роль регіонарної лімфоїдної тканини у реалізації відповіді організму на трансплантацію біологічно активних тканин. Розвинуто концепцію про доцільність використання кріоконсервованої плаценти перебігу запальних процесів і стимуляції імунної системи з метою активізації захисних механізмів організму.

  Скачати повний текст

Вперше одержано дані про вікові особливості цитоморфологічних і цитогенетичних показників клітинних елементів лімфатичних вузлів у нормі. Доведено, що кожному віковому періоду властива певна формула лімфограми (ФЛ) та конкретні характеристики рівня активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин. Встановлено залежні від віку цитоморфологічні та цитогенетичні параметри лімфоїдних клітин вузлів за хронічних гіперпластичних лімфаденітів (ХГЛ) та дрібноклітинних лімфосарком (ДЛ). Досліджено активність ядерцевого апарату лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів (ЛВ) у нормі та за ЛПП шляхом кількісного аналізу вмісту визначених підтипів ядерець нуклеолонемного типу. З урахуванням основних принципів доказової медицини обгрунтовано цитоморфологічні та цитогенетичні параметри для використання під час цитологічної діагностики ЛПП різного генезу. Вперше на підставі комплексу цитоморфологічних і цитогенетичних критеріїв з урахуванням віку хворого розроблено алгоритм диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ.

Вивчено морфофункціональний стан надниркових залоз і соматичних лімфатичних вузлів статевозрілих щурів у різні терміни періоду реадаптації після шестидесятиденного перебування за умов гіпертермічного впливу екстремального ступеня вираженості та за фармакологічної корекції екстрактом із листя Гінкго білоба. Використано анатомічні, гістологічні, ультрамікроскопічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Встановлено, що екстремальна хронічна гіпертермія призводить до розвитку гідропічної дистрофії, фокального та тотального некрозу клітин паренхіми надниркових залоз та індукції апоптозу імунокомпетентних клітин лімфатичних вузлів. Одержано морфологічне обгрунтування можливості застосування препарату рослинного походження екстракту з листя Гінкго білоба з метою профілактики та корекції змін досліджуваних органів ендокринної й імунної систем, які виникають під впливом екстремальної хронічної гіпертермії.

Вперше проведено спеціальне комплексне дослідження реакцій лімфовузлів у разі різних за перебігом та етіологією видів запалення, що відображають процес його хронізації. Показано, що за гострого запалення відбувається значна тимчасова активація лімфовузлів з піком на 7-му - 10-ту добу. За хронічного запалення активація лімфовузлів є більше вираженою, тривалою та фазною та наростає в міру хронізації запалення. Встановлено, що залучення лімфовузлів у хронічне запалення базується на необхідності здійснення, насамперед, клітинних імунних реакцій, за цього гуморальні імунні реакції посилені в порівнянні з нормою, але менше, ніж за гострого запалення. За хронізації запалення в клітинних імунних реакціях лімфовузлів знижується хелперна та наростає супресорна активність. За хронічного запалення, як і за гострого, реакції віддалених лімфовузлів за спрямованістю аналогічні таким у регіонарних лімфовузлах, але відстрочені та виражені менше.

Базуючись на даних літератури, показано рідкісність даного патологічного процесу, що зумовлює труднощі його діагностики. Мета роботи - оптимізувати діагностичний процес. Наведено спостереження лімфангіоматозу заочеревинного простору, який двічі маніфестував хілоперитонеумом із клінікою гострого панкреатиту. Двічі виконано лапаротомію.

Установлено, що дія лазера призводить до активації складових компонентів лімфатичних вузлів, зміни їх структури та збільшення кількості імунокомпетентних клітин, що свідчить про прискорення обмінних процесів в опромінених вузлах.

В експерименті на білих щурах-самцях репродуктивного віку морфометричним методом досліджено щільність лімфоїдних клітин у структурних компонентах глибоких шийних лімфатичних вузлів (регіонарних для щитоподібної залози) у нормі та після антигенної стимуляції організму. Впродовж місяця після антигенної стимуляції щільність лімфоїдних клітин у структурних компонентах паренхіми кіркової і мозкової речовин фазово змінюється. Максимальне збільшення лімфоїдних клітин у лімфоїдних вузликах, паракортикальному шарі та мозкових тяжах спостерігається на 3-тю, 7-му і 14-ту доби після дії антигена.

Лімфедема є частим ускладненням мастектомії. За сучасними даними, існують два основних консервативних методи лікування лімфедеми, що включають певні види фізичних вправ, масаж, компресію лімфедематозної тканини, бандажування кінцівки. Один з цих методів грунтується на програмі послідовного стискання кінцівки переміжним насосом і подальшого виконання фізичних вправ. Другий режим лікування є більш ефективним і відомий під назвою комплексної протизастійної терапії (complex decongestive physiotherapy - CDP) за методом Foldi. Для кожної хворої розробляють індивідуальну програму лікування. При правильному застосуванні кожної методики ефект може бути досягнуто протягом року.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.3

Рубрики:

Хвороби лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі дослідження динаміки ендогенної інтоксикації та клітинного складу лімфатичних вузлів за високої гострої кишкової непрохідності в експерименті показано, що концентрація молекул середньої маси в сироватці крові та показники лейкоцитарного індексу інтоксикації здебільшого мають сильні або середньої сили (прямі або зворотні) кореляційні зв'язки з клітинним складом структур лімфатичних вузлів. Поєднання анастомозу з застосуванням сорбенту призводить до відносної нормалізації клітинного складу лімфатичних вузлів і вузликів тонкої кишки.

Сучасна діагностика лімфопроліферативних захворювань базується на "відкритій" або пункційній біопсії лімфатичного вузла та його дослідженні основним гістологічним методом, який надалі зумовлює необхідний додатковий комплекс імуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів. Вибір об'єму таких досліджень, обгрунтування доцільності їх застосування є компетенцією досвідченого патоморфолога, який, спираючись на одержані морфологічні, цитологічні, імуногістохімічні ознаки лімфоми, результати молекулярно-генетичних досліджень, зіставляючи їх з клінічними даними, формулює діагноз згідно із сучасною класифікацією лімфом ВООЗ (2008 р.). Можливість трансформації (переходу) у процесі пухлинної прогресії лімфопроліферативних захворювань з однієї нозологічної форми в другу та необхідність корекції використання діагностичних методик вимагає тісної співпраці, постійного індивідуального та зворотного зв'язку онкоморфолога та онкогематолога.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.42-3 + Р411.301.1

Рубрики:

Рикетсіози

Лімфаденіти

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ