Отмечено, что острая венозная тромбоэмболия (VTE) - распространенное и потенциально смертельное осложнение, часто возникающее у больных онкологического профиля. В настоящее время имеются единичные сообщения, посвященные вопросам оптимального ухода за пациентами этой категории. Такие больные с диагнозом глубокого тромбоза вен (DVT) часто попадают в госпиталь в связи с высокой частотой рецидивов тромбоза и необходимостью проведения терапии по поводу кровотечений; большинство из них предпочитает продолжительной госпитализации альтернативный вариант. Неясно, могут ли данные, полученные у больных неонкологического профиля (такие, как применение теста на D-димер и/или дотестовую клиническую вероятность), быть обоснованно применены в отношении больных с онкопатологией. Недостаточно публикаций о допустимости программ лечения на дому при DVT у больных данной категории. Приведены данные о группе пациентов с онкологическими заболеваниями реанимационного отделения, касающиеся: диагностической точности РСР и теста на D-димер; безопасности и эффективности низкомолекулярных гепаринов, применяемых в качестве защитных антикоагулянтов в случае стертой картины VTE и безопасности и эффективности лечения на дому.

Отмечено, что геморрагическая тромбоцитопения (болезнь Верльгофа) - одно из первых идентифицированных геморрагических заболеваний человека, описанное ганноверским врачом Верльгофом в начале XVIII в., задолго до того, как были обнаружены сами тромбоциты.

Показана эффективность лечения идиопатической тромбоцитопенической пурпуры (ИТП), осложнённой субарахноидально-паренхиматозным кровоизлиянием, рекомбинантным активированным фактором VII (VIIa) свёртывания крови - препаратом NovoSeven. Механизм действия NovoSeven при патологии мегакариоцитарного аппарата обусловлен тем, что rFVIIa связывается с активированными тромбоцитами и на их поверхности обеспечивает активизацию фактора X и образование тромбина. Моуо5еуеп следует признать универсальным гемостатическим препаратом при ИТП. Учитывая, что трансфузия концентрата тромбоцитов у больных с иммунными формами тромбоцитопении не показана, а для увеличения числа тромбоцитов после введения иммуноглобулинов для внутривенного применения необходимо время, для остановки кровотечения у больных ИТП в ургентных случаях препаратом выбора является NovoSeven.

Проаналізовано зміни в системі гемостазу у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) на етапах хірургічного лікування. За допомогою комплексного коагулологічного дослідження встановлено клініко-лабораторні ознаки розвитку тромбогеморагічного синдрому в ранньому післяопераційному періоді, у крові пацієнтів виявлено маркери внутрішньосудинного тромбоутворення. Доведено залежність розвитку більшості післяопераційних ускладнень спленектомії від первинних змін коагуляційного гемостазу у хворих на ІТП та їх подальшої трансформації у післяопераційному періоді за умов значного підвищення кількості тромбоцитів та збереження їх функціональних властивостей. Обгрунтовано необхідність проведення медикаментозної профілактики внутрішньосудинного тромбоутворення з урахуванням даних клінічного перебігу та лабораторного контролю за станом зсідальної, протизсідальної та фібринолітичної систем крові. Показано доцільність використання на етапах хірургічного лікування хворих на ІТП комплексу заходів диференційованої профілактики тромбогеморагічного синдрому, яка включає комбіноване призначення препаратів гемореологічної, антиагрегантної та антикоагулянтної дії паралельно з відмовою від застосування антифібринолітичних препаратів у ранньому післяопераційному періоді.

Встановлено, що у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру має місце прихована гіповолемія, обумовлена тривалим прийомом кортикостероїдних препаратів і геморагічним синдромом у період проведення консервативної терапії. Діагностичним критерієм її виявлення до операційного втручання є визначення дефіциту об'єму крові, що циркулює. Зазначено, що під час проведення загальної анестезії, внаслідок вазодилатаційного ефекту анестетиків, гіповолемія клінічно маніфестує гемодинамічними розладами. Залежно від ступеня гіповолемії розроблено тактику диференційованого застосування інфузійно-трансфузійних розчинів і деяких видів анестезіологічного забезпечення.

Описано два клінічні випадки есенціальної тромбоцитемії (ЕТ), ускладненої тромбозом, у породіль. ЕТ діагностовано тільки після пологів у разі виникнення тромботичних ускладнень. Обидві хворі після встановлення діагнозу одержували анагрелід як препарат першої лінії терапії, а також клексан і пероральні антикоагулянти. Показано, що навіть у хворих з ЕТ молодого віку та групи низького ризику тромбозу вагітність і запальні процеси можуть бути причиною тяжких тромботичних ускладнень, що вимагає особливої уваги.

Розроблено диференціально діагностичні критерії набутих і спадкових тромбоцитопеній. Наведено схеми лікування хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру.

Идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура - заболевание, наиболее часто вызывающее геморрагический синдром в гематологической практике. Цель работы - обратить внимание врачей-интернистов на проблему тромбоцитопений и геморрагических васкулитов. Описан клинический случай болезни женщины в возрасте 30 лет. Диагноз был поставлен на основании жалоб и анамнеза болезни, выявления на коже классической сыпи микроциркуляторного типа, а также данных дополнительных методов обследования. Описаны основные этапы диагностического поиска и проведённого дифференциального диагноза, динамика состояния больной и динамика лабораторных показателей, приведены результаты инструментальных обследований - как на вторичном, так и на третичном уровне оказания медицинской помощи. Коротко описано проводившееся лечение и его результаты. После описания клинического случая сделаны выводы о необходимости выяснения причин тромбоцитопений, изложены некоторые аспекты лечения изучаемого заболевания и оказания неотложной помощи при геморрагическом синдроме, вызванном снижением количества тромбоцитов.

Визначено прогностичну ефективність використання клінічних, лабораторно-гематологічних і молекулярно-генетичних показників під час оцінки ймовірності виникнення тромбозу у 118 хворих на справжню поліцитемію та 62 на есенціальну тромбоцитемію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.709.2-52 + Р411.023.1

Рубрики:

Епілепсія

Тромбопенічна пурпура(хвороба Верльгофа, есенціальна тромбоцитопенія)

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено етіологію, патогенез, діагностику, диференційну діагностику та лікування основних видів тромбоцитопеній. Увагу приділено їх лабораторній діагностиці.

Наведено літературний огляд щодо синдрому тромбоцитопенії, його частоти, причин, особливостей перебігу, що вимагає від сімейного лікаря ретельного і вчасного виявлення, проведення чіткої патогенетичної диференційної діагностики та визначення адекватної тактики лікування для покращання прогнозу і забезпечення співпраці з іншими спеціалістами у межах мультидисциплінарного підходу.