Оценена нейрогуморальная регуляция (ПНУФ, адреналин, норадреналин), электролитного баланса плазмы крови (калий, натрий, магний, кальций) и их взаимосвязь у больных с идиопатическим пролапсом митрального клапана (ИПМК). Дисбаланс нейрогуморальной регуляции и электролитного состава при ИПМК тем значительнее, чем больше величина пролапса.

Произведена оценка нейрогуморальной регуляции (ПНУФ, адреналин, норадреналин), электролитного баланса плазмы крови (калий, натрий, магний, кальций) и их взаимосвязи у больных с идиопатическим пролапсом митрального клапана (ИПМК). Установлено достоверное повышение содержания плазменного ПНУФ и снижение уровня всех исследуемых микроэлементов (кроме кальция), по сравнению с группой контроля, а также повышение содержания адреналина в суточной моче при снижении норадреналина. Сделан вывод о том, что дисбаланс нейрогуморальной регуляции и электролитного состава при ИПМК тем значительнее, чем больше величина пролапса.

Изложены современные представления об эпидемиологии, этиологии и патогенезе инфекционного эндокардита. Подробно описаны современные подходы к клинической, лабораторной и инструментальной диагностике болезни, ее лечению и профилактике. Особое внимание уделено вопросам диагностики и лечения атипичных (правых камер сердца) и особых (у лиц пожилого возраста и наркоманов) форм инфекционного эндокардита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11-4

Рубрики:

Ендокардити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання епідеміології, етіології та патогенезу інфекційного ендокардиту; наведено особливості виявів клінічної симптоматики на сучасному етапі. Охарактеризовано перебіг інфекційного ендокардиту в осіб похилого віку, наркоманів і молодих. Роботу проілюстровано прикладами спостережень.

Зазначено, що клінічні вияви інфекційного ендокардиту (ІЕ) різноманітні. У більшості випадків вони залежать від перебігу захворювання, етіології, шляхів інвазії збудника, початкової патології внутрішньосерцевих структур, характеру клапанних ушкоджень, віку хворих, їх початкового імунного статусу, часу призначення, тривалості та виду антибіотикотерапії. Загальноприйнято виділяти два варіанти клінічного перебігу захворювання - гострий та підгострий. Діагноз ІЕ грунтується на аналізі клінічних ознак і даних бактеріологічних досліджень крові. Класичні вияви ІЕ: лихоманка, вальвуліт з появою шуму клапанної регургітації або зміною аускультативної картини, спленомегалія, емболічні ускладнення, анемія. Разом із тим досить часто спостерігається латентний перебіг захворювання. Враховуючи септичний генез захворювання та швидкість деструкції клапанного апарату серця, ізольоване медикаментозне лікування ІЕ можливе тільки в разі його ранньої діагностики. В період медикаментозного лікування захворювання вкрай потрібна консультація кардіохірурга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11

Рубрики:

Ендокардити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11-5

Рубрики:

Ендокардити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливості ехокардіографії (ЕхоКГ) для виявлення ознак інфекційного ендокардиту (ІЕ), встановлення локалізації інфекційного процесу та оцінки вираженості порушень кардіогемодинаміки для визначення показань до операції. Обстежено та проведено хірургічне лікування в 453-х хворих з ІЕ. Передопераційна діагностика ІЕ та визначення показань до операції базувалися на даних ЕхоКГ (трансторакальної одно- та двовимірної, з безперервнохвильовим доплерівським дослідженням і кольоровим доплерівським картуванням, у незрозумілих випадках - черезстравохідної), під час якої виявляли ознаки ІЕ та визначали ступінь порушень кардіогемодинаміки. В усіх випадках діагноз підтверджено на операції. Найчастіше в разі ІЕ уражався аортальний клапан (62,7 %), рідше мітральний клапан (19,6 %) і ці обидва клапани (12,2 %); в поодиноких випадках - тристулковий клапан (5,1 %) і клапан легеневої артерії (0,4 %). Основний "великий" критерій ІЕ - вегетації - у ході передопераційної трансторакальної двовимірної ЕхоКГ виявлено у 93,2 %, а під час черезстравохідної - у 99,2 % хворих. Внутрішньосерцевий абсцес під час ЕхоКГ визначено до операції тільки у 18-ти (25,0 %) з 72 (16,0 %) випадків цього ускладення IE, виявлених на операції. Розриви хорд атріовентрикулярних клапанів та їх пролапс діагностовано в 100,0 % випадків, однак цю ознаку вважали критерієм ІЕ тільки з урахуванням клініки захворювання. Перфорація стулок у разі ІЕ спостерігалася рідко (n = 8; 1,8 %) і лоцірувано у вигляді лійкоподібного дефекту тканини стулки, краї якого прогиналися в порожнину з меншим тиском. У разі деструкції клапанів у всіх випадках виникала їх недостатність,

ступінь якої був визначений за даними доплер-ЕхоКГ і кольорового доплерівського картування. Трансторакальна ЕхоКГ є основним методом діагностики ІЕ та визначення показань до оперативного лікування. Для виявлення дрібних вегетацій, внутрішньосерцевих абсцесів, фістул і перфорацій стулок необхідно ширше застосовувати черезстравохідну ЕхоКГ. За ЕхоКГ-картиною вегетацій та інших проявів ІЕ (деструкція стулок і підклапанних структур, розриви хорд атріовентрикулярних клапанів, перфорація стулок, внутрішньосерцеві абсцеси, фістули) можна судити про тривалість захворювання.

Захворюваність на інфекційний ендокардит (ІЕ) у різних областях України коливається від 0,22 до 2,6 % випадків на 100 000 населення на рік. Сучасні тенденції в епідеміології цього захворювання такі: збільшення середнього віку пацієнтів, зростання частки клапанної патології дегенеративного генезу та зменшення частоти ревматичних вад у разі вторинного ІЕ, зростання кількості виявлення стафілококової інфекції, грамнегативних бактерій і грибів та зменшення частоти виявлення стрептококів серед етіологічних чинників захворювання, формування нових груп підвищеного ризику, до яких належать хворі з раніше медикаментозно вилікуваним ІЕ, після кардіохірургічних операцій і наркомани. Обговорено роль змін ендотелію серця та магістральних судин, локальних порушень гемодинаміки, транзиторної бактеріємії, патогенності збудників, порушень загальної та місцевої резистентності, мікроемболій капілярного русла клапанів серця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.116-1 + Р457.365.11-52

Рубрики:

Затяжний септичний ендокардит

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.116-52я431(0)

Рубрики:

Затяжний септичний ендокардит

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що пролапс мітрального клапана - одне з найскладніших питань сучасної кардіології. Літературні дані щодо цієї проблеми суперечливі. Наведено сучасні дані щодо термінології, номенклатури, етіології, епідеміології та діагностики пролапсу мітрального клапана (ПМК). Подано сучасну класифікацію цього патологічного стану, описано гістологічні та структурні зміни клапанного апарату. Охарактеризовано мету та місце аускультації та ехокардіографічного дослідження у діагностиці ПМК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.12-54

Рубрики:

Хвороби ендокарду та клапанів серця

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11-3

Рубрики:

Ендокардити

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11 + Р457.365.110.11

Рубрики:

Ендокардити

Хірургічне лікування перикардитів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11-4

Рубрики:

Ендокардити

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.120.11

Рубрики:

Ендокардити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные вопросы этиологии и патогенеза синдрома соединительнотканной дисплазии (ССТД). Освещена проблема пролапса митрального клапана как основного проявления ССТД со стороны сердца. Описаны различные фенотипические признаки ССТД, ассоциирующиеся с пролапсом митрального клапана.

Зазначено, що існує статевий диморфізм перебігу інфекційного ендокардиту (ІЕ) на фоні ревматичних вад серця, що у чоловіків виявляється більш частим ураженням мітрального клапана й одночасно двох клапанів, розвитком тромбоцитопенії, нефропатії та спленомегалії, а у жінок - розвитком тромбоемболічних ускладнень і лейкопенії, відрізняється тяжкістю ураження нирок. У дослідженні встановлено, що у групі чоловіків з ревматичними вадами серця факторами ризику виникнення ІЕ були мітральні вади серця, а у жінок - аортальний стеноз і недостатність тристулкового клапана.