Наведено результати вивчення різних видів запаморочення та механізмів їх формування. Досліджено ефективність препарату Танакан під час лікування захворювань, що супроводжуються запамороченням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.211

Рубрики:

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.211

Рубрики:

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что пациенты без сознания представляют одну из наиболее распространенных и сложных проблем для специалистов медицины неотложных состояний и интенсивной терапии. Кому - состояние с полностью отсутствующей реакцией на внешние и внутренние стимулы - выявляют в мире у примерно 1/3 пациентов, поступающих в отделения интенсивной терапии клиник общего профиля. Кома является важным предиктором смертности и исхода различных неврологических расстройств. Учитывая, что бессознательное состояние тесно связано с недостаточностью функции жизненно важных органов, все случаи комы необходимо рассматривать как потенциально жизнеугрожающие критические состояния. Описаны основные принципы диагностики и лечения, которые являются залогом успеха при оказании неотложной помощи пациентам без сознания.

Рассмотрены этиология, патогенез, клиническое течение и диагностика кашлевых синкопе; приведено собственное клиническое наблюдение пациента 34 лет.

Запаморочення та споріднені симптоми (акро-, агора-, ніктофобія тощо) супроводжують порушення присінка, вестибулярної системи. На основі точного перекладу положень Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду проведено чітке визначення симптомів та викладено нову концепцію структури, функції присінка та його патології. Периферичний рецептор складається з 6-ти датчиків: прискорень, гравітації, вібрації, інфразвуку, магнітного імпульсу та метаболізму. Присінковий провідний шлях, починаючи з ромбоподібної ямки, отримує олігосинаптичні входи, слухові, зорові, соматосенсорні, формуючи сприйняття простору. В корі мозку присінок має 4 представництва, власне вестибулярне та присутній в соматосенсорній, зоровій та слуховій корі, формуючи орієнтацію у просторі. На відміну від інших чутливих органів присінок має тісні відношення з рухливою, вегетативною та лімбічною системами, формуючи взаємодію з простором. Запаморочення небезпечне розвитком віддалених наслідків, тому хворі потребують диспансеризації та спостереження.

Впровадження методу case study в практику вищої професійної медичної освіти в даний час є досить актуальним, направленим на формування професійної компетентності лікаря й необхідним у зв'язку зі змінами вимог до якості фахівця. Оскільки кома - це гострий патологічний стан, то надання невідкладної допомоги пацієнту проводиться на ранніх етапах. Знання основних клінічних симптомів та принципів лікування коматозних станів - важливий аспект практичної діяльності лікарів усіх спеціальностей. Мета роботи - виявити доцільність та ефективність застосування кейс-методу у викладанні теми "Коматозні стани". Основою методу є ситуація виникнення в людини коматозного стану. Студенти мають проаналізувати ситуацію, розібратися в суті проблеми та запропонувати можливі варіанти рішень: визначити вид коми та вибрати алгоритм надання допомоги. Описано правила створення кейсу, методику його застосування, наголошено на особливостях роботи викладача, показано критерії оцінювання студентів: активність в обговоренні кейсу, участь у роботі творчої групи, самостійна робота при підготовці. Висновки: застосування кейс-методу стимулює активність студентів у вивченні теми "Коматозні стани", формує позитивну мотивацію до навчання, забезпечує його високу ефективність, формує певні особистісні якості майбутніх лікарів, а також сприяє самовдосконаленню та творчому розвитку викладача. Цінність методу case study полягає ще й у тому, що він демонструє не тільки ситуації, з якими зустрічаються лікарі в повсякденній практиці, а й актуалізує певний комплекс знань, необхідний для засвоєння при вирішенні питань надання допомоги хворим у коматозному стані. Він вдало поєднує навчальну, аналітичну й виховну роботу та є ефективним у реалізації сучасних завдань системи освіти.

Проаналізований взаємозв'язок між добовою динамікою стрес-гормонів та показниками виживання пацієнтів, які перебували у коматозному стані внаслідок інсульту. Обстежені 100 пацієнтів, у яких виникло гостре порушення кровообігу головного мозку (ГПК ГМ), оцінка за шкалою ком Глазго (ШКГ) 5 - 8 балів. Досліджено концентрацію у плазмі кортизолу та пролактину вранці і ввечері. Статистично значуща різниця рівня пролактину вранці відзначена у пацієнтів, які вижили і тих, які померли. У пацієнтів, які перебували у коматозному стані внаслідок ГПК ГМ, відзначена виражена стрес-реакція з порушенням циркадного ритму рівня пролактину у плазмі та кортизолу. Стресові гормональні розлади більш виражені у пацієнтів за летального прогнозу порівняно з тими, які вижили. Глибина коми має обернену кореляцію з рівнем кортизолу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.211

Рубрики:

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запаморочення несистемного характеру - одна з найчастіших скарг на прийомі у лікарів різних медичних спеціальностей. Хоча запаморочення вважають доброякісним станом, який піддається лікуванню, існують деякі його види, які становлять загрозу для життя пацієнта. Ізольоване системне запаморочення інколи може бути ознакою маніфестації дисфункції периферичного вестибулярного апарату або патології внутрішнього вуха. Справжнє запаморочення - це галюцинація руху людей або предметів навколо людини, або людини навколо предметів. Під запамороченням пацієнти розуміють різні відчуття: "дурноти", слабкості, потемніння в очах, які можуть виникати під час ортостатичної гіпотензії, гіпоглікемії, синдрому слабкості синусового вузла (за серцево-судинних захворювань, аортального стенозу). Нестійкість постави пацієнти можуть відзначати як за ураження мозочка, так і периферичної нейропатії, спричиненої цукровим діабетом або захворюванням спинного мозку. Запаморочення поділяють на: вестибулярне (істинне, вертиго, системне), пов'язане з вестибулярним апаратом; несистемне (невестибулярне), що виникає за межами вестибулярного апарату. У свою чергу вестибулярне запаморочення розподіляють на: периферичне (ураження лабіринту); проміжне (виникає у вестибулярному нерві); центральне (виникає у центральній нервовій системі). Найчастіші причини центрального запаморочення: судинні порушення (гостра ішемія в ділянці стовбура мозку і інсульт, транзиторна ішемічна атака); вертебробазилярна недостатність; хронічне порушення мозкового кровообігу; цервікальний спондиліт; остеохондроз; хлистова травма шиї; травми та пухлини головного мозку. Із найпоширеніших причин периферичного запаморочення - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, хвороба Менієра, вестибулярна мігрень, лабіринтит, травми голови (перелом пірамідки скроневої кістки) і хірургічні травми, фістула лабіринту. Як свідчить практика, артеріальна гіпертензія як така не є причиною запаморочень. Найчастіша причина системного (вестибулярного) запаморочення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, несистемного - психомоторне запаморочення. З інших причин запаморочення за артеріальної гіпертензії - надмірне чи надто швидке зниження артеріального тиску, гіпоглікемія (за цукрового діабету), порушення ритму і провідності серця, ортостатична реакція (у людей похилого віку, за цукрового діабету).

Запаморочення несистемного характеру - одна з найчастіших скарг на прийомі у лікарів різних медичних спеціальностей. Хоча запаморочення вважають доброякісним станом, який піддається лікуванню, існують деякі його види, які становлять загрозу для життя пацієнта. Ізольоване системне запаморочення інколи може бути ознакою маніфестації дисфункції периферичного вестибулярного апарату або патології внутрішнього вуха. Справжнє запаморочення - це галюцинація руху людей або предметів навколо людини, або людини навколо предметів. Під запамороченням пацієнти розуміють різні відчуття: "дурноти", слабкості, потемніння в очах, які можуть виникати під час ортостатичної гіпотензії, гіпоглікемії, синдрому слабкості синусового вузла (за серцево-судинних захворювань, аортального стенозу). Нестійкість постави пацієнти можуть відзначати як за ураження мозочка, так і периферичної нейропатії, спричиненої цукровим діабетом або захворюванням спинного мозку. Запаморочення поділяють на: вестибулярне (істинне, вертиго, системне), пов'язане з вестибулярним апаратом; несистемне (невестибулярне), що виникає за межами вестибулярного апарату. У свою чергу вестибулярне запаморочення розподіляють на: периферичне (ураження лабіринту); проміжне (виникає у вестибулярному нерві); центральне (виникає у центральній нервовій системі). Найчастіші причини центрального запаморочення: судинні порушення (гостра ішемія в ділянці стовбура мозку і інсульт, транзиторна ішемічна атака); вертебробазилярна недостатність; хронічне порушення мозкового кровообігу; цервікальний спондиліт; остеохондроз; хлистова травма шиї; травми та пухлини головного мозку. Із найпоширеніших причин периферичного запаморочення - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, хвороба Менієра, вестибулярна мігрень, лабіринтит, травми голови (перелом пірамідки скроневої кістки) і хірургічні травми, фістула лабіринту. Як свідчить практика, артеріальна гіпертензія як така не є причиною запаморочень. Найчастіша причина системного (вестибулярного) запаморочення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, несистемного - психомоторне запаморочення. З інших причин запаморочення за артеріальної гіпертензії - надмірне чи надто швидке зниження артеріального тиску, гіпоглікемія (за цукрового діабету), порушення ритму і провідності серця, ортостатична реакція (у людей похилого віку, за цукрового діабету).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703 + Р341.211

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу у дітей

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063 + Р341.211

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410-3 + Р341.211

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Стан свідомості

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.211 + Р62-32

Рубрики:

Стан свідомості

Невропатологія

Шифр НБУВ: РА453925 Пошук видання у каталогах НБУВ