Проведене дослідження з вивчення антимікробних та протитуберкульозних властивостей комплексного препарату "Мелофіт". Встановлено, що рівні мікробоцидної активності розробленого препарату суттєво не залежать від показників антибіотикорезистентності досліджуваних мікроорганізмів, що дозволяє використовувати його у комплексних схемах антиінфекційної терапії та під час технологічного створення комплексних лікарських засобів антимікробного призначення. Перспективи впровадження настойки "Мелофіт" за протитуберкульозним призначенням найбільш реальні за його комплексного використання з існуючими препаратами І і ІІ ряду.

Проведены исследования по изучению антимикробных и противотуберкулезных свойств комплексного препарата "Мелофит". Установлено, что уровни микробоцидной активности разработанного препарата существенно не зависят от показателей антибиотикорезистентностиисследуемых микроорганизмов, что позволяет использовать его в комплексных схемах антиинфекционной терапии и при технологическом создании комплексных лекарственных средств антимикробного назначения. Перспективы внедрения настойки "Мелофит" по противотуберкулезному назначению наиболее реальны в его комплексном использовании с существующими препаратами І и ІІ ряда.

Investigations in studying the antimicrobial and antituberculosis properties of a complex medicine "Melofit" have been conducted. The levels of microbocidic activity of the medicine developed have been proven to be practically non-dependent on the indices of the antibiotic resistance of the microorganisms studied, and that fact allows to use this drug in the complex schemes of anti-infectious therapy and in formulation of complex medications with antimicrobial use. The prospects of introducing "Melofit " tincture in the antituberculosis therapy are quite real in its complex application with the existing medicines of the I and II generation.

Реакцією етилових ефірів 1-R-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-3-карбонових кислот з 2-амінотіазолом здійснено синтез серії відповідних тіазоліл-2-амідів. За результатами мікробіологічного скринінгу для подальших випробовувань in vivo як перспективний протитуберкульозний засіб рекомендовано тіазоліл-2-амід 4-гідрокси-2-оксо-1-октил-1,2-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти.

Реакцией этиловых эфиров 1-R-4-гидрокси-2-оксо-1,2-дигидрохинолин-3-карбоновых кислот с 2-аминотиазолом осуществлен синтез серии соответствующих тиазолил-2-амидов. По результатам микробиологического скрининга для дальнейших испытаний in vivo в качестве перспективного противотуберкулезного средства рекомендован тиазолил-2-амид 4-гидрокси-2-оксо-1-октил-1,2-дигидрохинолин-3-карбоновой кислоты.

The synthesis of the corresponding thiazol-2-yl-amides series has been performed by the reaction of 1-R-4-hydroxy-2-oxo-1,2-dihydroquinoline-3-carboxylic acids ethyl esters with 2-amino-thiazole. As a result of the microbiological screening 4-hydroxy-1-octyl-2-oxo-1,2-dihydroquinoline-3-carboxylic acid thiazol-2-yl amide has been recommended as a promising antituberculosis agent for further research in vivo.

Напівемпіричним квантово-хімічним методом АМ1 проведено розрахунок квантово-хімічних дескрипторів 9-ти похідних піридинкарбонових кислот. Запропоновано QSAR-моделі, які описують залежність між електронно-просторовою структурою досліджуваних сполук і їх протитуберкульозною активністю.

Полуэмпирическим квантово-химическим методом АМ1 проведен расчет квантово-химических дескрипторов 9-ти производных пиридинкарбоновых кислот. Предложены QSAR-модели, описывающие зависимость между электронно-пространственной структурой исследованных соединений и их противотуберкулезной активностью.

The calculation of the quantum chemical descriptors for 9 pyridincarbonic acids derivatives has been performed by AM1 semi-empirical quantum chemical method. The QSAR-models describing dependence between electron-spatial structure the compounds studied and their anti-tuberculosis activity have been calculated.

Висвітлено напрями пошуку речовин з протитуберкульозною дією серед похідних флуорену. Наведено результати мікробіологічних, фармакологічних та клінічних досліджень флуореніліденгідразидів. Описано особливості перетворень активної фармакологічної речовини в лікарський засіб флуренізид, визначено його протимікробну та імуномодулювальну дію, роль у комплексному лікуванні туберкульозу органів дихання.

Рассмотрены направления поиска веществ с противотуберкулезным действием среди производных флуорена. Приведены результаты микробиологических, фармакологических и клинических исследований флуоренилиденгидразидов. Описаны особенности преобразований активного фармакологического вещества в лекарственное средство флуренизид, определены его противомикробное и иммуномодулирующие действия, роль в комплексном лечении туберкулеза органов дыхания.

Досліджено залежність кінетики вивільнення лікарських речовин (ізоніазид, рифампіцин і піразинамід) з супозиторіїв від типу основи. Вивчено вплив розміру часток рифампіцину на біофармацевтичні властивості супозиторіїв. На підставі результатів досліджень науково й експериментально обгрунтовано вибір супозиторної основи та розміру часток лікарської речовини під час створення нового комбінованого протитуберкульозного препарату у формі супозиторіїв.

Обгрунтовано доцільність використання фармакоекономічних підходів для визначення потреби в лікарських засобах на сучасному етапі (особливо у разі поширених захворювань). Для встановлення терапевтичної й економічної переваги однієї зі схем лікування слід враховувати затрати на усунення побічної дії препаратів, а також застосовувати метод визначення потреби у встановлених добових дозах.

Полуэмпирическим квантово-химическим методом AM1 проведен расчет квантово-химических и 3D дескрипторов семи противотуберкулезных препаратов - производных изониазида. Установлены особенности и существенные отличия электронно-пространственной структуры исследуемых соединений.

Исследованы мировые тенденции в области создания новых лекарственных средств для лечения туберкулеза, проанализированы патентно-лицензионные ситуации. Определены основные требования и направления создания новых противотуберкулезных препаратов. Установлены перспективные классы химических соединений для создания новых противотуберкулезных лекарственных средств.

Предложена методика количественного определения изониазида в лекарственных формах методом потенциометрического титрования раствором дипероксиадипиновой кислоты. Установлено стехиометрию реакций окисления изониазида данной кислотой в присутствии калия бромида в кислой и щелочной среде.

Проаналізовано шляхи боротьби з туберкульозом, що полягають у впровадженні сучасних стратегій лікування та розвитку ринку протитуберкульозних препаратів (ПТП). Наведено аналітичний огляд ринку ПТП. Показано доцільність створення комбінованих препаратів для лікування туберкульозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.3

Рубрики:

Протитуберкульозні препарати

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.3-1

Рубрики:

Протитуберкульозні препарати

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г263.236-4 + Р281.811.3-1 + Л662.263.236

Рубрики:

Хінолінкарбонові кислоти

Протитуберкульозні препарати

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.3

Рубрики:

Протитуберкульозні препарати

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено моделювання електронно-просторової будови молекул похідних піридинкарбонових кислот і розраховано молекулярні дескриптори методами квантової хімії за допомогою комп'ютерних програм. Висвітлено докінгові дослідження аналізованих сполук до потенційних протитуберкульозних мішеней. Одержано достовірні моделі залежності показників протитуберкульозної активності від молекулярних дескрипторів і скорингових функцій на основі QSAR-аналізу, які використані для попереднього прогнозування активності структурно-подібних сполук та їх віртуального скринінгу. Виділено вісім гіпотетичних сполук з найвищою прогнозованою протитуберкульозною активністю за результатом віртуального скринінгу, проведено синтез даних сполук. Визначено ліпофільність синтезованих похідних піридинкарбонових кислот методом високоефективної рідинної хроматографії у порівнянні з прогнозованими значеннями за допомогою комп'ютерних програм. Досліджено протитуберкульозну активність і гостру токсичність синтезованих сполук.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз впливу протитуберкульозних препаратів (канаміцину, рифампіцину, рифабутину, офлоксацину, ізоніазиду) на імунну систему експериментальних тварин (морських свинок, щурів) і людей з інфільтративною формою туберкульозу. Проведено імунологічні тести: визначення рівнів люмінолзалежної хемілюмінесценції, B- і T-лімфоцитів, CD-маркерів. Показано, що у експериментальних тварин найменший пригнічувальний влив на імунітет здійснюють рифабутин і офлоксацин. На підставі даних, одержаних завдяки здійсненим клінічним дослідженням на людях, хворих на інфільтративну форму туберкульозу підтверджено результати, одержані у дослідах на тваринах. Проведено експериментальні дослідження на морських свинках, яким було введено комбінації зазначених препаратів, і показано, що імунотропна активність наявна у разі застосування ізоніазиду з офлоксацином та рифабутином. Зроблено висновок, що використання даних препаратів під час лікування хворих на туберкульоз легенів сприяє збереженю імунних властивостей організму людей і тварин.

З метою пошуку нових потенційних протитуберкулозних засобів у ряду заміщених бензиліденгідразинів хінолін-3-карбонових кислот розроблено препаративні методи та синтезовано нові похідні бензиліденгідразиди 1-R-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-3-карбонових кислот та їх заміщених у бензиліденовій і хіноліновій частині молекули аналогів. Структуру синтезованих сполук підтверджено на підставі даних проведеного елементного аналізу, ядерно-магнітного резонасного та хроматос-спектрів, у певних випадках - рентгеноструктурного аналізу та зустрічного синтезу. Вивчено протитуберкульозні властивості одержаних речовин, що дозволило виявити в їх структурі фрагменти, які впливають на антиміко-бактеріальні властивості. Для проведення досліджень рекомендовано застосовувати 3-хлорбензиліденгідразид 1-етил-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти, який проявив високу протитуберкульозну активність на чутливих до лікарських препратів штамах, а також на монорезистентних культурах. Сполука має низьку цитотоксичність, здатна затримувати ріст мікобактерій у макрофагах, а також здійснює бактерицидний вплив на туберкульозну паличку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст