Наведено токсикологічну характеристику деяких кліщів та їх вплив на організм людини. Розглянуто, зокрема, питання, пов'язані з кліщами домового пилу, іксодовими, демодекозними та коростяними представниками роду Acarina.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р267.82

Рубрики:

Кліщі як перенощики хвороб

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.12-1 + Р267.82

Рубрики:

Паразитарні дерматози

Кліщі як перенощики хвороб

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р267.82

Рубрики:

Кліщі як перенощики хвороб

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено зменшення чисельності популяції кліщів-демодексів майже у 3 рази під впливом протитуберкульозних засобів, що підтвердило правильність способу пошуку антидемодексних препаратів системної дії.

Обоснована необходимость оптимизации альтернативной диагностики и дифференциальной диагностики демодекоза, розацеа и угревой болезни (акне) с использованием вычислительных методов. Разработаны алгоритмы дифференциальной диагностики демодекоза, розацеа и акне, которые базируются на анализе результатов лабораторных тестов на выявление клещей-демодицид в сопоставлении с клиническими симптомокомплексами, свойственными этим дерматозам.

The article is devoted to the tick-borne species diversity, biotope distributions and mechanism of circulation of arboviruses in North-West Coast of the Black Sea (wetlands, step and coastal zone of Odessa, Nikolaev and Kherson region of Ukraine). The analysis of materials of episootological monitoring of territory and laboratory researches of a field material (1986 - 2006) testifies that in this area there are 16 species of ticks, and the basic carriers of an infection in coastal area is more then 30 species of mammals, birds and ticks. Most common, dominated and playing big epizootically role in region are several species of ticks: Dermacentor marginatus Rhipicephalus sanguineus and Ixodes ricinus. But, there are many others who have involved also as other members of natural foci in circulation of the arboviruses. Results of analysis of the species of tick-borne which is the natural associated part with migratory birds and they carrying of arboviruses showed that migratory birds play very important role of transcontinental transmission of emerging infections and may by factor of forming new natural focy of arboviruses in Afro-Eurasian migratory region. The practical recommendation is to implement ecological and episootological monitoring to collect data for developing practical management of this natural foci's disease.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.83 + Р267.82

Рубрики:

Спірохетози. Хвороба Лайма, лайм-бореліоз (кров’яна інфекція)

Кліщі як перенощики хвороб

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено клінічні дані про перші випадки бореліозу Лайма на стадії кільцеподібної еритеми у жителів Чернівецької області. Викладено сучасні дані про етіологію, механізм передачі, клінічні стадії, принципи діагностики, лікування та профілактики хвороби. Наголошено на необхідності широкого інформування лікарів та населення щодо можливості інфікування бореліями Бургдорфера та профілактичних заходів.

Розглянуто проблеми циркуляції збудників кліщових трансмісивних особливо небезпечних інфекцій у різних ландшафтно-кліматичних зонах Київщини. На підставі поглибленого аналізу флоро-фауністичних і клімато-географічних характеристик проведено зонування території для визначення епізоотологічного потенціалу туляремії, Ку-гарячки, іксодових кліщових бореліозів (ІКБ), гранулоцитарного анаплазмозу людини. Із використанням комплексу сучасних біологічного, бактеріологічного, серологічних, молекулярно-генетичних методів обстежено дрібних ссавців та кліщів, а також проведено серологічні обстеження населення. Встановлено, що найпоширенішим природно-осередковим захворюванням із зазначених вище є ІКБ, за показниками захворюваності населення і бореліофорності векторів, а всі адміністративні території області ендемічні з ІКБ. Вперше доведено в полімеразній ланцюговій реакції циркуляцію на теренах області борелій \i Borrelia afzelii \i0 та \i Borrelia garinii\i0, за цих умов у 7,14 % проб \i Ixodes ricinus \i0 виявлено мікст \i В. afzelii \i0 та \i В. garinii\i0. Доведено циркуляцію на території Київщини \i Anaplasma phagocytophilum\i0. За результатами виявлення специфічних послідовностей ДНК встановлено показник зараженості кліщів збудником гранулоцитарного анаплазмозу людини - 3,19 %. Виявлено циркуляцію на теренах області \i Coxiella burnetii\i0, визначено видовий склад кліщів, які забезпечують трансмісію збудника, показано роль коксієл у формуванні захворюваності населення і ураження осіб з професійних груп ризику. Залишається актуальною для Київщини туляремія, про що свідчать виявлення антигенів і геномів збудника в об'єктах зовнішнього середовища, але серологічно випадків зараження людей не встановлено. Запропоновано алгоритм дослідження кліщів на наявність збудників ОНІ з урахуванням сучасних діагностичних методів їх детекції.

Представлены результаты многолетних исследований иксодофауны как векторов возбудителей природно-очаговых болезней в различных климато-географических районах Киевской области. Впервые установлена циркуляция Coxiella burnetii и Borrelia burgdorferi sensu lato, а также проведено геннотипирование боррелий и показано наличие 2-х видов - B. afzelii и B. garinii. Определены доминантные виды клещей, обеспечивающие передачу возбудителей туляремии, клещевого энцефалита, Ку-лихорадки и иксодового клещевого боррелиоза.

Изучена зараженность иксодовых клещей (Ixodes persulcatus) возбудителями различных заболеваний на территории Кировской области. Исследовано 322 клеща, собранных в подзоне южной тайги, на наличие ДНК/РНК вируса клещевого энцефалита, Borrelia burgdorferi sensu lato, Borrelia miyamotoi, Anaplasma phagocytophilum, Ehrlichia muris/Ehrlichia сhaffeensis. 48,1 % исследованных клещей были заражены возбудителями каких-либо трансмиссивных заболеваний. Боррелии генокомплекса B. burgdorferi s. l. были выявлены у 45,3 % клещей, B. miyamotoi - у 3,1 %, E. muris - у 12,4 %, вирус клещевого энцефалита - у 1,2 %. Четверть клещей (25,8 %) содержали возбудителей сразу нескольких заболеваний. Двойной микст был зарегистрирован у 36 клещей, тройной - у 5. Из общего числа зараженных клещей (n = 155) самцы составили 56,1 %, а самки - 43,9 %. Кировская область является активным природным очагом трансмиссивных инфекций. Достаточно часто в клеще содержится два или три возбудителя. Необходимо продолжить мониторинг природных очагов с целью разработки более адекватных профилактических мер по борьбе с клещевыми инфекциями.

Проведені дослідження свідчать про те, що в 2016 р. у порівнянні з 2015 р. збільшилася кількість звернень постраждалих з приводу укусів кліщами I. ricinus. Виявлення борелій у кліщах, що присмокталися до людини, є важливим тестом для оцінки необхідності превентивного лікування з метою профілактики хвороби Лайма. Встановлено зростання ризику розвитку хвороби Лайма внаслідок укусів таких кліщів за показником відношення шансів від 4,8 (95 % ДІ 1,45 - 15,82) у 2015 р. до 8,3 (95 % ДІ 4,46 - 15,29) у 2016 р. та 7,5 (95 % ДІ 4,37 - 12,84) за 2015 - 2016 рр. Встановлено, що більша частина території Чернівецької області є ендемічною за хворобою Лайма. Спостерігається подовження періоду активності кліщів з березня по листопад, що може бути пов'язано з кліматичними змінами й поступовим пристосуванням кліщів до жорсткіших умов перебування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р267.82 + Р60 + П873.641.11

Рубрики:

Кліщі як перенощики хвороб

Дерматологія

Акарози тварин

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

Мета роботи - на підставі даних літератури щодо морфобіологічної структури кліщів Demodex і враховуючи вірогідність ураження демодекозом дітей різного віку, вивчити захворюваність на демодекоз дітей за даними власних спостережень; оцінити його поширеність, вікову та статеву приналежність; проаналізувати сезонність сплесків захворюваності; представити фото кліщів Demodex та клінічні випадки виявів демодекозу у дітей, які були під нашим спостереженням, і запропонувати методику їх лікування. Для вирішення поставленої мети обстежували дітей різної статі із локалізацією запальних процесів і та шкірі обличчя. Вивчення поширеності демодекозу у дітей тривало 4 роки - з 2016 до 2019 р. Обстежували дітей різної вікової категорії: до 1 року, дошкільного віку (від 1 до 7 років), школярів (від 7 до 15 років) і підлітків (15 - 18 років). Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, аналізу клінічних виявів та результатів лабораторного мікроскопічного дослідження на наявність кліща Demodex. Досліджували патологічні елементи шкіри на обличчі дитини і матері (за згодою). Лабораторну діагностику здійснювали на медичному мікроскопі "МІКМНД-6" з фотокамерою. Упродовж 2016 - 2019 рр. було обстежено 1109 дітей різною віку (від немовлят до 18 років) з патологічними змінами на шкірі обличчя. З них у 347 (31,3 %) виявлено демодекоз, що підтверджено позитивними результатами мікроскопічного дослідження, при якому у дітей виявляли збудників демодекозу: Demodex folliculorum і Demodex brevis із домінуванням в аналізах другого (68 %). Серед хворих на демодекоз дітей превалювали дівчата - 214 (61,7 %), хлопчиків було 133 (38,3 %). За даними аналізу захворюваності на демодекоз дітей впродовж чотирьох років визначено хвилеподібний характер захворювання і два його сплески: в липні та січні. Встановлено, що кліщ Demodex follicullorum асоціюється з розвитком папульозної та еритематозно-сквамозної клінічних форм демодекозу (81 %), Demodex follicullorum частіше виявляють при пустульозній формі (19 %). За результатами мікроскопії у 35 (10 %) дітей одночасно виявлено дріжджоподібні гриби роду Malassezia. Висновки: проведене дослідження підтверджує вірогідність ураження кліщем Demodex дітей різної статі і віку, включаючи немовлят. У міру росту дітей кількість захворілих збільшується. При ураженні демодекозом шкіри у дітей переважають папульозна та еритематозно-сквамозна форми висипань. За результатами дослідження серед уражених демодекозом дітей виявлено хвилеподібний характер захворюваності на демодекоз упродовж року з двома сплесками - в липні та січні. Зараження дітей перших років життя здебільшого відбувається від їх матерів. Виявлення кліщів-демодицид на обмеженій ділянці шкіри незалежно від їх чисельності слід вважати показанням до проведення акарицидної терапії.