С учетом современных представлений о строении и функционировании имунной системы изложены механизмы неспецифической резистентности и имунных реакций в формировании защитных реакций в ответ на внедрение микроорганизма. Описаны основные факторы, определяющие защиту организма хозяина от одноклеточных и многоклеточных паразитов, механизмы развития реакций гиперчувствительности со стороны имунной системы, свойства паразитов, позволяющие им ускользать от действия иммунитета. Рассмотрены актуальные проблемы иммунодиагностики, иммунотерапии и иммунопрофилактики паразитов.

Представлено сучасні відомості про ендемічний для України трансмісійний зооантропонозний біогельмінтоз - дирофіляріоз: його поширеність, характеристику гельмінту, клінічні варіанти перебігу, лікування, лабораторну діагностику, профілактичні і протиепідемічні заходи.

Представлены современные сведения об эндемическом для Украины трансмиссийном зооантропонозном биогельминтозе-дирофиляриозе: его распространение, характеристика гельминта, клинические варианты течения, лабораторную диагностику, профилактические и противоэпидемиологические мероприятия.

Отмечено, что дирофиляриоз - единственный из трансмиссивных гельминтозов, регистрируемый в Запорожской области. Больные дирофиляриозом выявляются постоянно, независимо от времени года. Зарегистрированные случаи в основном местного характера. Локализация поражений разнообразна с преобладанием локализации дирофилярий в области глаз.

Досліджено стан захворюваності на токсокароз серед дітей та дорослого населення. Встановлено цілий ряд супутніх патологій, які супроводжують дану нозологію. Вказано на прямий зв'язок між екстенсивністю інвазії собак та проявами токсокарозу у людей, особливо в дитячому віці.

Исследована проблема заражения эхинококкозом аспирационным путем. Приведены примеры нахождения яиц циклофилид в воздухе, статистика эхинококкозов с легочной локализацией, поднимается проблема бродячих собак.

Вивчено клініко-епідеміологічний перебіг токсокарозу на прикладі Харківщини. Зазначено, що за умов регіону велика кількість собак і значна ураженість їх токсокарозом призводять до інтенсивного забруднення навколишнього середовища яйцями токсокар, що створює сприятливі умови для розповсюдження інвазії серед населення. На підставі результатів проведеного за допомогою ІФА сероепідеміологічного обстеження населення на токсокароз виявлено суперечність між наявністю виявлених осіб з антитілами до токсокар і відсутністю реєстрованої захворюваності на дане захворювання. Всебічне клініко-лабораторно-інструментальне обстеження хворих сприяло можливості оцінки токсокарозу як хронічного системного захворювання, різноманітного за клінічними проявами. Проведене специфічне лікування з використанням медизолу й імуномоделювального препарату циклоферону дозволило знизити стан напруження за рахунок зміни співвідношень кортизолу й інсуліну, що свідчить про збільшення компенсаторних можливостей організму, має велике значення для захисного ефекту пристосування у разі зараження, а також для підвищення клінічного ефекту лікування за умов дегельмінтизації.

  Скачати повний текст

Вперше визначено епідеміологічні особливості поширення лямбліозу у Харківському регіоні. Одержано нові дані, які доповнюють уявлення про епідеміологію лямбліозу, зокрема, встановлено пряму залежність між зростанням інвазованості населення та забрудненням води цистами лямблій (в окремих районах частота позитивних проб з відкритих водоймищ збільшилася на 50 %). Вперше проведено паразитологічний аналіз проб питної води з використанням пробовідбірника-концентратора гідробіологічного та сучасних методик безперервного моніторингу. Зроблено порівняльне оцінювання інформативності клініко-епідеміологічного, клініко-лабораторного й імунологічного методів обстеження хворих на лямбліоз. Виділено найпростіші й інформативні методи обстеження для оцінювання та прогнозу перебігу захворювання, а також результатів лікування. Визначено лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), з використанням якого уточнено характер і спрямованість змін у крові у разі лямбліозної інвазії. Експериментально виявлено, що зниження ЛІІ може прогнозувати несприятливий пребіг лямбліозу та свідчити про порушення реактивності організму. Виділено найбільш інформативні показники, які можна використати як прогностичні критерії одужання (зокрема, імунорегулятивний індекс, ЛІІ, рівень Ig A). Обгрунтовано доцільність комплексного застосування орнідазолу з циклофероном для лікування хворих на лямбліоз.

Приведены данные об этиологии, патогенезе, эпидемиологии и особенностях распространения заболевания в Одесской области. Описаны мероприятия по борьбе с эхинококкозом на примере реализации региональной программы и создания Одесского областного центра хирургической паразитологии. Рассмотрены принципы диагностики с использованием ультразвукового исследования, компьютерной и магнитно-резонансной томографии. Освещены основные принципы терапии с критическим анализом осложнений и случаев рецидирования, а также современные малоинвазивные методы лечения - лапароскопические и тораскопические операции, пункционные методики. Охарактеризованы термические методики антипаразитарной обработки стенок остаточной полости лазером, горячим воздухом, аргоновой плазмой. Дана критическая оценка консервативной терапии эхинококкоза с помощью бензилимидазольных карбаматов и ее роли в комплексном лечении заболевания.

Ретроспективный анализ динамики выявления и распространения дирофиляриоза в Одесском регионе в 1990 - 2010 гг. свидетельствует о необходимости проведения профилактических мероприятий по предупреждению развития заболевания, основывающихся, в первую очередь, на прерывании трансмиссивного пути передачи гельминтоза и включающих нескольких направлений: истребление комаров, выявление и дегельминтизация инвазированных домашних собак, предотвращение контакта комаров с домашними животными и человеком, обязательное повышение санитарно-гигиенической грамотности среди населения и медицинских работников в отношении риска заболеваемости трансмиссивными гельминтозами.

Представлены результаты санитарно-паразитологического мониторинга почвы относительно загрязненности яйцами токсокар, анализ изучения инфицированности людей и собак Запорожской области, проведенный в 2007 - 2009 годах.

Проведено аналіз літератури та результатів досвіду авторів статті щодо сучасних аспектів епідеміології, патогенезу, діагностики та профілактики токсокарозу і дирофіляріозу та їх наслідків.

Робота присвячена вивченню особливостей розповсюдження стронгілоїдозу за умов Півдня України, розробці та впровадженню оздоровчих і профілактичних протипаразитарних заходів. В умовах Півдня України таке дослідження проведено вперше.

Наведено дані про розповсюдженість ентеробіозу в школярів віком від 8 до 14 років, яку виявлено за допомогою мікроскопії яєць гостриків на клейкій прозорій стрічці. Установлено, що розповсюдження ентеробіозу в дітей не залежить від статі та віку, бо в групах дітей молодшого віку (8 - 10 років) і відносно старшого віку (11 - 14 років), так само як і в групах дівчаток і хлопчиків, дані інвазивності достовірно не відрізняються.

В останні роки відмічено поступове збільшення випадків дирофіляриозу на території Херсонської області. З 1991 р. до серпня 2004 р. зареєстровано 20 випадків дирофіляриозу. Це зумовлено збільшенням кількості бродячих собак, підвищенням середньодобових температур повітря і зростанням чисельності переносників. Наведено опис випадків дирофіляриозу, висвітлено заходи профілактики.

В последние годы отмечено постепенное увеличение случаев дирофиляриоза на территории Херсонской области. С 1991 г. по август 2004 г. зарегистрированы 20 случаев дирофиляриоза. Это обусловлено увеличением количества бродячих собак, повышением среднесуточных температур воздуха и возрастанием численности переносчиков. Приведено описание случаев дирофиляриоза, освещены меры профилактики.

Наведено сучасні відомості про поширеність і актуальність багатьох паразитарних хвороб в Україні: малярії, дирофіляриозу, токсокарозу тощо. Обговорено стан паразитарного забруднення довкілля, а також висвітлено вплив кишкових гельмінтозів та інших захворювань людини. Численність видів збудників паразитарних хвороб, розмаїтість шляхів і факторів їх передачі вказують на необхідність постійного вдосконалення форм й методів боротьби з паразитарними інвазіями з урахуванням місцевих природно-кліматичних, а також соціальних умов життя і діяльності населення.

Приведены современные сведения о распространенности и актуальности многих паразитарных болезней в Украине: малярии, дирофиляриоза, токсокароза и других. Обсуждено состояние паразитарного загрязнения окружающей среды, а также освещено влияние кишечных гельминтозов и других паразитов на организм хозяина и течение других заболеваний человека. Численность видов возбудителей паразитарных болезней, разнообразие путей и факторов их передачи указывают на необходимость постоянного совершенствования форм и методов борьбы с паразитарными инвазиями с учетом местных природно-климатических, а также социальных условий жизни и деятельности населения.

Досліджено стан захворюваності на токсокароз серед дітей і дорослого населення Чернівецької області. Встановлено супутні патології даної нозології. Вказано на прямий зв'язок між екстенсивністю інвазії собак і проявами токсокарозу в людей, особливо в дитячому віці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р197.56 + Р517.56

Рубрики:

Епідеміологія лямбліозу

Лямбліоз

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено групи найбільшого ризику, встановлено чинники, які сприяють поширенню ентеробіозу. Встановлено, що в районах, які піддалися радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи, ураженість населення вища, ніж у чистих зонах. Оптимізовано систему паразитологічного моніторингу об'єктів середовища життєдіяльності людини. Встановлено, що комп'ютерна техніка є вагомим фактором у передачі яєць гострика. Вперше в Україні вивчено овоцидну активність дезінфекційних засобів різних хімічних груп, обгрунтовано оптимальні параметри їх застосування. Визначено морфологічні зміни, які відбувалися в яйцях гостриків під дією дезінфекційних засобів.

Розкрито питання виявлення поширеності токсокарозу на Буковині, з'ясування нозогеографічної характеристики, регіональних клініко-імунологічних і епідеміологічних особливостей перебігу інвазії, характеру імунної відповіді з метою обгрунтування раціональних підходів до ефективного лікування та зниження захворюваності на токсокароз. На основі комплексного дослідження одержано нові дані, які доповнюють уявлення про розповсюдження токсокарозу в Україні, зокрема встановлено, що за природних умов Чернівецької області можливе формування осередків токсокарозу. Встановлено ендемічне розповсюдження інвазії на території Чернівецької області, що характеризується існуванням осередків низької та середньої інтенсивності, а також нерівномірністю екстенсивності інвазії в різних кліматогеографічних зонах. Вперше встановлено ступінь і характер залежності розповсюдження токсокарозу від особливостей зволоження місцевості, температури повітря та грунту в Чернівецькій області. Проведено оцінювання та встановлено рівні забрудненості об'єктів довкілля (грунт, вода, овочі) яйцями токсокар для визначення чинників передачі інвазії в осередках. Вперше одержано дані щодо ураженості на токсокароз немовлят (дітей віком 6 - 12 міс) з визначенням критеріїв діагностики для своєчасного виявлення інвазії, рекомендований простий, легко доступний, високо інформативний і перевірений часом метод - обчислення коефіцієнта гуморального імунітету KGI. Виявлено, що токсокароз супроводжується розвитком дисбалансу імунологічних показників, порушенням нормальних співвідношень клітинних популяцій, дисімуноглобулінемією, що свідчить про різний ступінь і спрямованість порушень імунологічної реактивності і зниження резистентності організму за токсокарозу. Обгрунтовано доцільність застосування препарату альбендазолу у хворих на токсокароз. Доведено ефективність запропонованої тактики.