Досліджено 117 хворих на марсельську гарячку з 2000 - 2008 рр. Вивчено і проведено порівняння клінічних виявлень марсельської гарячки з результатами досліджень Андрєєва М. Ф. та Авєтісової А. С. у 1941 - 1951 роках, які вперше відкрили марсельську гарячку в Криму. В нинішній момент виявляється тяжча клінічна картина і поява атипових форм, які відхиляються від класичної картини марсельської гарячки.

Після опису півсторіччя тому марсельської гарячки в Севастополі захворюваність знову зареєстровано вздовж Середземномор'я та Чорноморського узбережжя Криму. І захворюваність набуває ендемічного характеру. На півострові сформувався могутній епідемічний потенціал, у разі реалізації якого можна очікувати не тільки підйому захворюваності, формування нових антропургічних осередків, але й поширення з прибережних районів в середину Криму. Проаналізовано епідеміологічні прояви марсельської гарячки на сучасному етапі, проведено районування території Криму за ступенем ризику зараження для людей. Запропоновано відповідні протиепідемічні заходи.

После описания полстолетия назад марсельской горячки в Севастополе заболеваемость вновь регистрируется вдоль Средиземноморья и Черноморского побережья Крыма и приобретает эндемический характер. На полуострове сформировался могучий эпидемический потенциал, при реализации которого можно ожидать не только подъема заболевания, формирования новых антропургических очагов, но и распространения заболеваемости с прибрежных районов внутрь Крыма. В работе представлены эпидемиологические проявления марсельской горячки на современном этапе, проведено районирование территории Крыма по степени риска заражения для людей. Предложены соответствующие противоэпидемические мероприятия.

Вивчено епідеміологічні особливості і клінічні вияви марсельської лихоманки на сучасному етапі. Подано порівняльний аналіз захворюваності на марсельську лихоманку в м. Севастополь. Описано акарологічну ситуацію за основним переносником інфекції - південним собачим кліщом R. sunguineus. Проведено клінічне спостереження. Обстежено 125 хворих на марсельську лихоманку. Вперше вивчено гістологічну будову первинного афекту з метою диференціальної діагностики марсельської лихоманки та інших захворювань, чий перебіг супроводжується первинним афектом і висипанням. Рекомендовано застосування препарату ципрофолоксацін з групи фторхінолонів як препарат вибору у разі непереносимості тетрацикліну.