Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.17 + Р264.919

Рубрики:

Епідеміологія поліомієліту (дитячого спинномозкового паралічу, хвороби Гейне-Медіна, епідемічного дитячого паралічу)

Інші віруси (снід, герпес та ін.)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано новітні дані щодо молекулярно-епідеміологічних особливостей поліовірусної інфекції, гено- та фенотипових відмінностей "диких", атенуйованих штамів поліовірусів, штамів поліовірусів вакцинного походження, зокрема рекомбінантних варіантів з неполіомієлітними ентеровірусами. Показано можливі шляхи утворення поліовірусів-ревертантів та їх роль у виникненні паралітичного поліомієліту за умов реалізації заходів з ерадикації поліомієліту. Визначено головні стратегічні напрями підтримки епідемічного благополуччя щодо поліовірусної інфекції на тлі зниження або припинення циркуляції "дикого" поліовірусу.

Вивчено основні закономірності епідемічного процесу ентеровірусних інфекцій (ЕВІ) за умов ерадикації полімієліту й удосконалено сучасну систему епідеміологічного нагляду. Установлено, що заходи масової імунізації оральною полімієлітною вакциною сприяли зменшенню кількісних параметрів епідемічного процесу ЕВІ за рахунок серотипів зі зниженою вірулентністю, зростанню ролі ентеровірусів у виникненні неврологічних захворювань, зокрема серозних менінгітів, збільшенню питомої ваги неідентифікованих ізолятів серед цитопатогенних вірусних агентів. Серед маніфестних клінічних проявів ЕВІ головне місце займають серозні менінгіти, частота виникнення ентеровірусів, від яких в останні три роки спостереження у 2 - 5 разів є вищою у порівнянні з іншими групами хворих і становить 9,1 - 10,9 %. Найчастіше на ЕВІ хворіють діти перших 3-х років життя, у яких переважають симптоми, наявні у кишковому тракті. З віком зростає ризик розвитку важкої неврологічної патології. Безсимптомна форма інфекції найчастіше зусрічається серед дітей віком 4 - 6 років. Уперше в Україні показано вплив активності епідемічного процесу на захворюваність на інсулінозалежний цукровий діабет і необхідність диспансерного спостереження за реконвалесцентами ЕВІ щодо наявності патології підшлункової залози. Установлено виражену циклічність у зміні епідемічно актуальних серотипів. На підставі високої питомої ваги у загальній етіологічній структурі ентеровірусної патології доведено епідемічну актуальність для вірусів ЕСНО-9, -13, -18 та -30 та Коксакі В-1, -3, -5. Визначено суттєві недоліки у системі та структурі епідеміологічного нагляду та наведено

Наведено оцінку ефективності існуючого епідеміологічного нагляду за поліомієлітом і пошуку шляхів його вдосконалення. Доведено низьку ефективність діючого епідеміологічного нагляду за поліовірусною інфекцією щодо виявлення випадків поліомієліту та циркуляції "дикого" поліовірусу. На підставі аналізу епідеміологічних характеристик різних нейроінфекційних захворювань обгрунтовано доцільний обсяг епідеміологічного нагляду. Висвітлено, як імовірні випадки поліомієліту, серозні менінгіти та гострі в'ялі паралічі в осіб віком до 30 років. Розкрито проблему, пов'язану з застосуванням оральної поліовірусної вакцини для профілактики поліомієліту. Запропоновано критерії установлення діагнозу "вакциноасоційований поліомієліт".

Показано, що на тлі ерадикації "дикого" поліовірусу на території України відбувається циркуляція вакциноспоріднених поліовірусів (ВСПВ). Визначено епідеміологічні особливості вакциноасоційованого поліомієліту в динаміці. Проаналізовано їх зміни на тлі застосування інактивованої поліомієлітної вакцини. Установлено необхідність удосконалення методів внутрішньотипової диференціації ізолятів поліовірусу з метою оцінювання їх походження та ступеня генетичних відмінностей від оригінальних штамів Себіна. Визначено роль ВСПВ у етіології гострих в'ялих паралічів (ГВП) у дітей в ерадикаційний і післяопераційний періоди. Показано тенденцію до зростання випадків ГВП, пов'язаних у часі з імунізацією оральною поліомієлітною вакциною. Доведено, що серед дітей дошкільних дитячих закладів має місце постійна циркуляція ВСПВ з тенденцією до зниження у старших дошкільних вікових групах. Визначено, що найбільшою групою ризику щодо поліовірусної інфекції, взаємопов'язаної з ВСПВ, з будь-якою формою клінічного прояву є діти віком від народження до 2-х років, кількість захворювання яких серед інфекційних хвороб, спричинених поліовірусом, становить 77,6 %. Установлено циклічність у циркуляції поліовірусів різних типів. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення епідеміологічного нагляду за поліовірусною інфекцією на сучасному етапі.

Показано тенденцію до зростання інтенсивності циркуляції ентеровірусів серед здорового населення в Україні, підвищення ролі водного фактору передачі збудника та зростання епідемічного значення вірусу ЕСНО-7.

Надано оцінку сучасної розповсюдженості поліомієліту в різних країнах світу, наведені дані стосовно епідеміологічної ситуації за останні десятиріччя. Проаналізовано ефективність проведення вакцинальної кампанії та необхідність продовжити її доти, доки у світі залишаються ендемічні країни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.17

Рубрики:

Епідеміологія поліомієліту (дитячого спинномозкового паралічу, хвороби Гейне-Медіна, епідемічного дитячого паралічу)

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ентеровірусні (ЕВ) інфекції, досліджено епідемічні закономірності та провідний фактор передачі. Обгрунтовано розробку і впровадження сучасних методів обстеження. Встановлено, що основною причиною поширення у Донецьку є забруднення питної води і води відкритих водойм. З’ясовано, що основним шляхом передачі є фекально-оральний. Розшифровано етіологічну структуру популяції ЕВ. Проведено порівняльне оцінювання специфічності й чутливості тест-системи ПЛР та культурального методу. Застосовано методологічний підхід спільного використання тест-системи ПЛР та ІФА.

Проведено вивчення стану захищеності населення України від поліомієліту. Порівняльний аналіз популяційного імунітету в осіб різного віку за 2009 - 2011 pp. показав, що протягом цього періоду в осіб віком понад 15 років показники напруженості імунітету погіршилися, особливо до 3-го типу поліовірусів. Частка населення віком понад 15 років виявилася не захищеною від поліовірусів 3-го гипу і з 2009 р. до 2011 р. збільшилася з 5,5 до 10,5 %.

Визначено рівні захисних антитіл у дітей та проаналізовано рівні охоплення вакцинацією дітей у регіонах України. Використано культуру клітин Hep-2 та серологічні, статистичні та епідеміологічні методи. За допомогою методу мікронейтралізації визначено рівні захисних антитіл до вакцинних штамів вірусу поліомієліту першого, другого, третього типів у 40 осіб віком 15 - 17 років. За даними обласних санітарно-епідеміологічних станцій України, проведено ретроспективний аналіз стану вакцинопрофілактики проти поліомієліту згідно з календарем щеплень в Україні за 2009 - 2012 рр. Дані ретроспективного аналізу свідчать про низький рівень проведення щеплень у 2012 р., коли охоплення вакцинопрофілактикою дітей до 1 року становила 45,9 %. Ревакцинація дітей у віці 18 міс. у цьому році проведена лише у 41,7 % осіб, у віці 6 років оральну поліомієлітну вакцину одержали 53,9 % дітей, у віці 14 років - 56,9 % дітей. За результатами досліджень встановлено, що до вірусів поліомієліту першого та другого типів 5 % дітей не мали захисних антитіл, від вірусу поліомієліту третього типу незахищеними виявилися 10 % досліджених осіб. Показники титрів антитіл до поліовірусів третього типу були нижчими за такі до вірусів поліомієліту першого та другого типів.

Розглянуто ситуацію з поліомієліту в Україні та країнах світу. Протягом багатьох років проблема поліомієліту лишається актуальною. На сьогоднішній день циркуляція "диких" штамів вірусу поліомієліту продовжується в трьох ендемічних країнах Азії та Африки. Завдяки постійному зростанню міграційних процесів існує загроза завозу "диких" поліовірусів до країн, вільних від циркуляції цього вірусу. Продемонстрований низький рівень охоплення вакцинацією дітей в Україні, що призводить до збільшення прошарку населення, сприйнятливого до захворювання. Показано зростання кількості випадків вакцин-асоційованого паралітичного поліомієліту переважно в розвинених країнах, що зумовлено посиленням системи епідеміологічного нагляду за поліомієлітом з одного боку і збільшенням кількості осіб з імунодефіцитними станами - з іншого. Наведений механізм утворення вірусних ревертантів із можливим зворотним набуттям ними нейровірулентних властивостей, а також утворення міжтипових вірусних рекомбінантів. Наведено основні завдання ВООЗ, спрямовані на боротьбу з поліомієлітом, кінцевою метою яких є повна ерадикація цього захворювання.

Показано історію боротьби з поліомієлітом у світі. Наголошено на необхідності вжиття негайних заходів з метою недопущення спалаху поліомієліту в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.17

Рубрики:

Епідеміологія поліомієліту (дитячого спинномозкового паралічу, хвороби Гейне-Медіна, епідемічного дитячого паралічу)

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що критична ситуація, що склалася в останні роки в Україні з вакцинопрофілактикою, зокрема й поліомієліту, потребує її негайного вирішення. Для повернення Україні статусу країни з низьким ризиком передачі "дикого" поліовірусу в разі його завезення та збереження статусу вільної від поліомієліту території необхідним є відновлення в повному обсязі і на постійній основі рутинної імунізації та досягнення несприйнятливості тих дітей, хто не отримав щеплення за віком у попередні роки.

Отмечено, что критическая ситуация, сложившаяся в последние годы в Украине с вакцинопрофилактикой, в том числе полиомиелита, требует ее немедленного решения. Для возвращения Украине статуса страны с низким риском передачи "дикого" полиовируса в случае его завоза и сохранения статуса свободной от полиомиелита территории необходимо восстановление в полном объеме и на постоянной основе рутинной иммунизации и достижения невосприимчивости тех детей, кто не получил прививки по возрасту в предыдущие года.

Розглянуто практичний досвід по організації практичного нагляду за ентеровірусними інфекціями, надають дані про частоту позитивних лабораторних вірусологічних досліджень на ентеровіруси у людей, зовнішньому середовищі. Основні положення про поліомієліт, розкрито окремі профілактичні заходи, що здійснюються з метою попередження захворювання. Приведені дані про випадки інфікування дітей вірусом поліо- у Закарпатській області та моніторингу циркуляції поліо- та інших ентеровірусів у навколишньому середовищі. Розглянуто державну програму захисту дітей від захворювання, смерті, інвалідізації шляхом проведення рутинної імунізації. Метою епідеміологічного нагляду за ентеровірусними інфекціями є попередження підвищеного ризику спалаху поліомієліту в Україні та елімінації вірусу в державі шляхом створення колективного імунітету, що зупинить циркуляцію вірусу. Основним методом досягнення мети є проведення рутинної імунізації - програми, яка проводиться для всього населення, зокрема для всіх дітей, щоб забезпечити захист від смерті, інвалідізації та захворювань, які можуть викликати інфекції. Проведення турової імунізації (або додаткові заходи з імунізації, кампанія з додаткової імунізації) передбачають введення додаткових доз вакцини для великої кількості населення протягом короткого періоду. Науковою новизною є запровадження інформаційної підсистеми як основного елемента епідеміологічного нагляду, яка забезпечує одержання даних щодо епідемічної ситуації і базується на результатах вірусологічних досліджень. Здійснення епідеміологічного нагляду за ентеровірусними інфекціями не можливо без належного вірусологічного лабораторного забезпечення. Вірусологічний моніторинг ентеровірусних інфекцій є провідною складовою інформаційної підсистеми епідеміологічного нагляду за цими хворобами. Від його результативності залежить ефективність його функціонування аналітично-діагностичної та організаційно-виконавчої підсистем. Велике значення має створення колекції ентеровірусів, її належне зберігання, що є запорукою для розвитку молекулярної епідеміології ентеровірусних інфекцій, прогнозування перебігу їх епідемічного процесу.

Розглянуто епідеміологічні та клінічні особливості ентеровірусної інфекції у Дніпропетровському регіоні. Визначено, що найчастішими клінічними формами ентеровірусної інфекції є серозний менінгіт і синдром "рука - нога - рот". Показано можливість ураження серця, що визначається за даними ЕКГ та збільшенням рівня у сироватці крові креатинфосфокінази-МВ.

Наведено результати епідемічного нагляду за гострими млявими паралічами та рівень охоплення вакцинацією проти поліомієліту дітей у Запорізькій області за період 2012 - 2016 рр.

ВООЗ віднесла Україну до країн високого ризику циркуляції дикого поліовірусу в разі його завозу. Мета роботи - визначити місце епіднагляду за гострими в'ялими паралічами (ГВП) у дітей Запорізької області та лабораторного контролю за циркуляцією поліовірусу, порівнявши їх з активністю популяційного імунітету до поліовірусу. Оцінено напруженість вакцинального імунітету до поліовірусів у 1385 пробах сироваток крові дітей за 2012 - 2016 р. Проаналізовано медичну документацію 46 хворих із ГВП дітей до 15 років. Від 2,5 до 25,2 % дітей різного віку впродовж останніх п'яти років були неімунними хоча б до одного типу поліовірусів, особливо до третього типу. З об'єктів довкілля в останні п'ять років виділяли лише вакцинальні штами поліовірусів. Із 46 дітей із ГВП серопозитивними були 44. Проявами ГВП були обмеження рухів кінцівок, зниження м'язового тонусу, згасання сухожилкових рефлексів, позитивний синдром натяжіння та сильний біль у м'язах за пальпації. У жодному випадку дикий поліовірус не виділено. Відмічено поступове зниження напруження імунітету до поліомієліту на тлі погіршання охоплення вакцинацією дитячого населення. За 2014 - 2016 рр. реєструється щорічне збільшення кількості зареєстрованих випадків ГВП неполіомієлітної етіології, що збігається з туровою імунізацією живою протиполіомієлітною вакциною та збільшенням виділення вакцинальних штамів поліовірусів із довкілля.

Актуальність інфекційної патології в дітей у сучасних умовах набула нових вагомих рис. Йдеться про епідемію кору (2017 - 2019 рр.), захворюваність і летальність, спричинену вірусом COVID-19 (із 2020 р.), а також (осінь 2021 р. - січень 2022 р.) спалах поліомієліту в Україні. Вже у січні 2022 р. підтверджений другий випадок поліомієліту в дитини з України, таким чином, у нас зафіксовані 2 вогнища (Рівненська та Закарпатська області), де рівень вакцинації найнижчий в Україні. Саме в Закарпатській області він є одним із найнижчих, протягом останніх 2 років ще й відстежується тенденція до подальшого зменшення. Встановлено, що діти інфіковані вакциноспорідненим поліовірусом другого типу. Це неабияк стривожило українських і зарубіжних фахівців, адже попередня активна компанія щодо глобальної вакцинації забезпечила зниження кількості випадків поліомієліту у світі на 99 % (за період 1988 - 2021 рр.). Ризик поширення поліомієліту в Україні все ще залишається високим. Ці обставини мотивують до оновлення знань лікарів із питань діагностики, диференційного діагнозу, щоб поліпшити якість діагностики. В умовах зниження активності вакцинальної компанії, високого відсотка безсимптомного перебігу та носіїв вірусу поліомієліту, труднощів диференційної діагностики, відсутності етіопатогенетичної терапії очевидною є загроза поширення цієї небезпечної інфекції серед дитячого населення з серйозними віддаленими наслідками. Єдиним кроком, що кардинально спроможний змінити ситуацію, - є запровадження активних дій щодо усунення прогалини в охопленні плановою імунізацією дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.