Наукового обгрунтовано та уніфіковано дезінфектологічні технології знезаражування епідемічно значущих об'єктів робочого місця лікаря-стоматолога. Розроблено метод імпрегнації спецодягу персоналу стоматологічного кабінету новим дезінфектантом, що гарантує його мікробну деконтамінацію протягом 7-ми днів. Уперше у вітчизняній практиці розроблено ефективний безпечний метод знезараження води в гідравлічній системі стоматологічної установки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.1 + Р193.262

Рубрики:

Хірургічна інфекція

Лікувально-профілактичні установи

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метою роботи є вивчення результатів досліджень з питань профілактики передачі збудників внутрішньолікарняних інфекцій, за даними світової літератури, та визначення оптимальних шляхів забезпечення гігієни рук медичного персоналу відділень хірургічного профілю лікарень. Проаналізовано результати наукових досліджень з питань забезпечення гігієни рук у медичного персоналу відділень хірургічного профілю закладів охорони здоров'я. До огляду долучено результати 124 робіт, які були виконані в період 1980 - 2004 років. Пошук матеріалу здійснювали за допомогою всесвітньої мережі Internet на електронних базах даних, таких, як Medline, Pabmed, WHO та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Проведено обстеження на маркери інфікування HBV і HCV 5275 осіб, госпіталізованих у лікувально-профілактичні заклади неінфекційного профілю. Показано широке поширення гепатитів В і С серед стаціонарних та амбулаторних хворих: частота виявлення HBsAg була у 5,4 - 7,4 рази вище, ніж у донорів крові та вагітних, anti-HBc - у 1,6 - 2,1 рази, anti-HCV - у 2,3 - 5,5 рази. Визначено відділення, в яких госпіталізовані хворі наражалися на найвищий ризик інфікування HBV і HCV (гемодіалізу, пульмонології, гастроентерології, амбулаторно-поліклінічне). Розглянуто фактори ризику внутрішньолікарняного поширення гепатитів В і С.

Освещены наиболее актуальные вопросы эпидемиологии, микробиологии и профилактики внутрибольничных инфекций (ВБИ), мероприятия по организации санитарно-гигиенического и противоэпидемического режима в современных лечебных учреждениях, гигиенические требования к размещению, проектированию, оснащению и эксплуатации стационарных и амбулаторно-поликлинических отделений больниц. Представлены современные научные данные отечественных и зарубежных авторов относительно распространения и предотвращения ВБИ на отдельных звеньях эпидемического процесса. Внимание уделено характеристике наиболее распространенных в современных условиях возбудителей ВБИ, их диагностике, резистентности. Приведена система санитарно-гигиенических мероприятий по предотвращению ВБИ на этапах предупредительного и текущего государственного санитарного надзора.

Наведено результати дослідження десятирічної еволюції мікробного пейзажу трьох відділень інтенсивної терапії загального профілю м. Київ і сучасних тенденцій формування антибіотикорезистентності в основних мікробних патогенів цих відділень. Основний підсумок десятилітньої еволюції мікробних пейзажів відділень інтенсивної терапії полягає в зникненні з патогенного мікробного спектра метицилінрезистентного золотистого стафілокока, переміщення синьогнійної палички з 1-го на 4 - 5-ті місця в структурі збудників гнійно-запальних процесів у хворих відділень інтенсивної терапії та вихід на провідні позиції Klebsiella pneumonie, Acinetobacter baumannii, Enterococcus faecalis. Основною причиною змін мікробного пейзажу є формування у мікробів-лідерів поліантибіотикорезистентності на фоні широкого використання антибіотикотерапії, у тому числі і раціональної. Подано дослідження антибіотикорезистентності провідних мікробних патогенів до всього спектра антибактеріальних препаратів та конкретні рекомендації щодо раціональної емпіричної антибіотикотерапії.

Мета роботи - вивчити рівень інформованості медичних працівників стаціонарних відділень про правила забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя багатопрофільної лікарні. Використано соціологічний метод дослідження. За спеціально розробленою анкетою опитано 400 медичних працівників стаціонарних відділень лікарень другого рівня надання медичної допомоги, з яких 38 завідувачів відділень, 184 лікарі, 38 старших медичних сестер відділень і 140 медичних сестер. Отримані під час соціологічного дослідження результати опрацьовано з використанням статистичних методів. Встановлено низький рівень знань у завідувачів стаціонарних відділень, лікарів та медичних сестер і достовірно вищий рівень знань у старших медичних сестер стаціонарних відділень із правил забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя багатопрофільної лікарні. Висновки: результати дослідження вказують на необхідність запровадження курсів тематичного удосконалення для медичних працівників із правил забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя багатопрофільної лікарні.

Поширення внутрішньолікарняних інфекцій і проблема антибіотикорезистентності, а також інфекційної безпеки медичного персоналу - лікарів і медичних сестер - одна з актуальних як в Україні, так і у світі в цілому. Саме на вирішення цих питань і спрямований Всеукраїнський проект "Чиста лікарня безпечна для пацієнта", який стартував в Україні у травні 2012 р. Проект проводиться за ініціативою Асоціації медичних сестер України та громадської організації Служби організації інфекційного контролю.

Висвітлено сучасні уявлення про механізми розвитку антибіотикорезистентності провідних мікробних патогенів відділень інтенсивної терапії до основних груп антибактеріальних препаратів. Наведено результати дослідження десятирічної еволюції мікробного пейзажу відділень інтенсивної терапії загального профілю м. Київ та сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності в основних мікробних патогенів цих відділень.

Pseudomonas aeruginosa є провідним збудником нозокоміальних інфекцій. Наразі проблема профілактики та лікування синьогнійної інфекції полягає у високому рівню захисту бактерій від дії антибактеріальних засобів. Мікробіологічний моніторинг профілів резистентності клінічних штамів Pseudomonas aeruginosa є доцільним для використання при плануванні профілактичних заходів внутрішньолікарняної інфекції. Мета дослідження - визначення чутливості тест-штамів Pseudomonas aeruginosa до антибіотичних препаратів, які були виділені з клінічного матеріалу від хворих стаціонарного режиму лікування лікувально-профілактичних закладів м. Харкова, а також вдосконалення заходів профілактики нозокоміальної інфекції. У роботі використано 90 культур Pseudomonas aeruginosa. Проводили виділення та ідентифікацію тест-штамів Pseudomonas aeruginosa. У ході дослідження використані сертифіковані поживні середовища виробництва "Експериментальний завод медичних препаратів", Україна, BioMerieux, Франція, HiMedia Laboratories Pvt. Limited, Індія. Визначення чутливості вилучених культур мікроорганізмів до протимікробних препаратів проводили диско-дифузійним методом Bauer-Kirbi на середовищі Хінтон-Мюллера з використанням готових комерційних дисків, та проаналізували за допомогою комп'ютерної програми WHONET5.1. У ході аналізу антибіотикочутливості встановлено суттєву різницю рівнів стійкості тест-штамів Pseudomonas aeruginosa. Висновки: орієнтація мікробіологічного моніторингу на своєчасне активне виявлення нозокоміальних інфекцій повністю відображує епідеміологічну ситуацію у стаціонарі. Санітарно-епідеміологічні заходи, що проводяться за результатами мікробіологічного моніторингу, дозволять знизити рівень виникнення та розвиток гнійно-септичних захворювань у стаціонарі.