Цель работы - провести анализ осведомленности и осознания студентами угрозы для здоровья факторов риска развития хронических неинфекционных заболеваний, установить наличие у них навыков здорового образа жизни; разработать и научно обосновать Алгоритм внедрения здоровьесберегающих образовательных технологий в учебный процесс высших учебных заведений Украины. Проведен социологический опрос среди студентов высших учебных заведений Украины касательно уровней осведомленности и осознания отдельных факторов развития неинфекционных заболеваний. Опрошено 430 студентов Киевского национального торгово-экономического университета и 216 студентов Сумского государственного педагогического университета. Использована специально разработанная анкета. Установлен высокий уровень осведомленности студентов касательно основных факторов развития неинфекционных заболеваний - нерационального питания, низкой физической активности, курения, злоупотребления алкоголем. При этом студенты недостаточно осознают степень риска развития заболеваний и недостаточно мотивированы к ведению здорового образа жизни. Показано существенное различие показателей ведения здорового образа жизни среди студентов разнопрофильных вузов. Разработан Алгоритм внедрения здровьесберегающих образовательных технологий в учебный процесс высших учебных заведений, являющийся научно обоснованной системой, которая содержит основные задачи, принципы и меры, направленные на повышение уровня осведомленности и осознания студенческой молодежью угрозы для здоровья факторов риска развития хронических неинфекционных заболеваний. Полученные данные являются основанием для совершенствования мероприятий по профилактике неинфекционных заболеваний среди студентов в Украине.

Невід'ємними компонентами сучасних стратегій, спрямованих на визначення рівня професійної придатності осіб, які здобувають певний фах, є проведення професіографічної оцінки, наукове обгрунтування професіограм, психофізіограм та психограм, розроблення методик оцінки перебігу професійної адаптації. Мета дослідження - наукове обгрунтування методики комплексної бальної оцінки особливостей перебігу професійної адаптації та формування високої професійної придатності студентів, що здобувають стоматологічний фах у закладах вищої медичної освіти. Дослідження проводено на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова з залученням спеціалістів, що мають досвід діяльності в галузі гігієнічної оцінки професіографічних проблем, та фахівців-практиків стоматологічної сфери зі стажем професійної діяльності не менше ніж 7 - 10 років. В основі розроблення методичних підходів до створення шкал комплексної бальної оцінки особливостей формування високої професійної придатності є метод експертних оцінок із застосуванням методик групової експертизи з наступним ранжуванням та попарного порівняння. Використано комплекс сучасних психофізіологічних і психодіагностичних досліджень. Статистичний аналіз одержаних результатів проведено на підставі застосування пакета прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу "Statistica 6.1 for Windows". У ході проведеного дослідження науково обгрунтовано методику комплексної бальної оцінки особливостей перебігу професійної адаптації та формування високої професійної придатності студентів, що здобувають стоматологічний фах у закладах вищої медичної освіти, яка передбачає наступні етапи: визначення ступеня вираження провідних професійно-значущих психофізіологічних функцій і особливостей особистості для основних спеціальностей стоматологічного профілю; оцінку одержаних результатів у балах згідно з даними спеціально створених шкал рівня їх вираження; визначення величин показників психофізіологічної та особистісної детермінант професійної придатності студентів; оцінку та змістовне трактування їх значень на підставі застосування критеріїв кількісної та якісної оцінки; визначення індивідуалізованих стратегій застосування профілактичних заходів. Висновки: розроблена методика комплексної бальної оцінки особливостей перебігу професійної адаптації та формування високої професійної придатності студентів, що здобувають стоматологічний фах у закладах вищої медичної освіти, надає змогу розрахувати значення показників психофізіологічної та особистісної професійно-значущих детермінант професійної придатності, обгрунтувати індивідуалізовані стратегії застосування засобів профілактичного змісту, встановити провідні напрями засобів психофізіологічного впливу та психогігієнічної корекції зрушень, які мають місце.

Реформування системи освіти потребує впровадження інноваційних методів навчання в педагогічний процес, які б стимулювали й мотивували студентів до особистісного розвитку. Використання сучасних методик під час навчання основ здоров'я дає змогу сформувати здоров'язберігальні компетентності в студентів, підвищити інтерес до предметів здоров'язберігального спрямування та змінити їхнє ставлення до власного здоров'я й здоров'я навколишніх. Методика формування здорового способу життя студентів у процесі навчання основ здоров'я націлена на пізнання та розвиток особистісних якостей, а також на розкриття творчого та фізичного потенціалів особистості. Мета роботи - розробка методики формування здорового стилю життя студентів у процесі навчання основ здоров'я. Методи - аналіз наукових публікацій, бесіда, анкетування. Експліковано та визначено відмінності й особливості застосування категорій "здоровий стиль життя" та "здоровий спосіб життя". Розглянуто мету й завдання методики формування здорового стилю життя студентів у процесі навчання основ здоров'я, визначено методи навчання, обгрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування здорового стилю життя, установлено результати сформованості здорового стилю життя студентів та уточнено критерії й показники: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-теоретичний, операційно-технологічний, рефлексивно-оцінний. Методика формування здорового стилю життя студентів у процесі навчання основ здоров'я підвищує в студентів пізнавальну й творчу активність, стимулює розвиток фізичного, морального та інтелектуального потенціалів, допомагає визначити стильові особливості особистості й формує нові поведінкові навички. Висновки: реалізація цієї методики сприяє зростанню зацікавленості студентів проблемами здоров'я, дає змогу оволодіти культурою здоров'я, усвідомити неповторну цінність самого феномену "здоров'я" та сформувати власний здоровий стиль життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.791

Рубрики:

Гігієна праці підлітків

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - наукове обгрунтування комплексу заходів щодо підвищення рівня професійної придатності студентів закладів вищої медичної освіти, що засвоюють стоматологічний фах, основою яких є використання засобів професійно-прикладної фізичної підготовки та психогігієнічної корекції. У ході визначення пріоритетних напрямів впливу заходів, спрямованих на оптимізацію професійного навчання майбутніх лікарів-сгоматологів, а також індикаторних показників здійснення фізіолого-гігієнічної оцінки наслідків їх використання на підставі застосування процедур кореляційного та факторного аналізу встановлено, що рівень навчальної успішності й, передусім, за професійно-орієнтованими дисциплінами, відзначається наявністю тісних зв'язків з комплексом показників, які відзначають ступінь розвитку психофізіологічних функцій, а також провідних особливостей особистості. Встановлено, що застосування комплексу заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації та запобігання виникнення несприятливих змін у психофізіологічному стані організму майбутніх лікарів-стоматологів, який був розроблений, забезпечує суттєве покращання багатьох показників функціонального стану вищої нервової діяльності, таких як швидкість простої і диференційованої зорово-моторної реакції та врівноваженості нервових процесів, а також провідних характеристик зорової сенсорної системи та координаційних здібностей дівчат і юнаків. В умовах використання запропонованого підходу реєстрували статистично-значущі зміни позитивного змісту з боку таких особливостей особистості, як ситуативна тривожність, рівень вираження астенічного і депресивного станів, сприятливі зрушення з боку більшості характеристик рівня суб'єктивного контролю, причому найвираженіші позитивні наслідки його дії і відповідно найбільш високі значення були властиві для його показників у галузі навчальних (професійно зумовлених) відносин та в галузі відношення до здоров'я та хвороби, а також таких особливостей особистості, як структурні властивості темпераменту та характеристики агресивних проявів особистості. Про суттєві позитивні наслідки впровадження комплексу заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації та запобігання виникнення несприятливих змін у психофізіологічному стані організму майбутніх лікарів-стоматологів свідчили й дані, отримані під час здійснення комплексної оцінки процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості студентів на підставі використання інтегральних показників та таблиць спряженості. Висновки: у ході проведеного дослідження науково обгрунтовані сучасні підходи до ефективного використання засобів професійно-прикладної фізичної підготовки та психогігієнічної корекції як основи комплексу заходів щодо підвищення професійної придатності студентів закладів вищої медичної медичної освіти.