Зазначено, що на сучасному етапі розвитку гігієнічної науки ефективність профілактики професійних стресів визначається кількісною оцінкою факторів, що впливають на розвиток передпатологічних станів. Для розробки кількісного критерію оцінки ймовірності розвитку професійного вигоряння для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів обстежено 77 вчителів віком від 31-го до 60-ти років зі стажем від 5-ти до 33-х років, трьох педагогічних категорій. У результаті дослідження встановлено, що високий рівень професійного вигоряння супроводжується змінами спектральних показників варіабельності серцевого ритму з переважанням симпатичного контуру регуляції діяльності серцево-судинної системи, що свідчить про напруження регуляторних систем у вчителів з високим рівнем нервово-емоційного напруження. На підставі одержаних даних розроблено індивідуальний інтегральний показник імовірності розвитку професійного вигоряння серед вчителів.

  Скачати повний текст

Наведено гігієнічну оцінку умов та характеру праці середнього медичного персоналу навчальних закладів. Установлено, що структура практичної діяльності медичних сестер у цілому відповідає посадовим обов'язкам. Основна діяльність становить 64,62 % робочого часу медичного персоналу і має найбільшу питому вагу таких компонентів: проведення профілактичних щеплень (35,75 %), участь в амбулаторному прийомі (26,38 %) і контроль за організацією харчування дітей (11,20 %). Обгрунтовано, що праця медичної сестри навчального закладу за показниками напруженості трудового процесу має клас умов праці 3.2. Визначено напрями наукових досліджень на перспективу реорганізації шкільної медицини.

Розглянуто питання збереження здоров'я вчителя у професійній діяльності.

Розглянуто професійні захворювання педагогічних працівників та шляхи їх профілактики.

Проанализированы литературные источники, характеризующие профессиональную деятельность учителей школ и ее влияние на состояние здоровья. Исследовано физическое развитие по массе и длине тела учителей, соматическое здоровье - по артериальному давлению, частоте сердечных сокращений, жизненной емкости легких. Рассмотрена реакция отдельных систем организма, в частности кардиореспираторной и нервной, на стандартную нагрузку.

Проаналізовано стан розробленості проблеми збереження та зміцнення професійного здоров'я педагога (дидаскології) в історії теоретичної думки та практики. Відстежено, що до кінця 1920-х рр. проблема активно розроблялася науковцями, які вказували на причини професійної деформації педагогів, розробляли рекомендації, але в кінці 1920-х рр. дидаксологію було оголошено провідником буржуазного індивідуалізму, вважалося, що емоційне виснаження пов'язане з непрофесіоналізмом, неморальністю особистості тощо. Наведено поради вчителям В. Сухомлинського щодо збереження здоров'я. За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень наукових праць 1950 - 1990-х рр. Відзначено, що вони були присвячені переважно формуванню здорового способу життя дітей. Підсумовано, що на сучасному етапі дидаскологія залишається актуальною проблемою, і розраховувати на медицину та державну підтримку педагогові не варто.

Обгрунтовано наукову проблему підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Визначено сутнісні характеристики, показники, детермінанти професійного здоров'я вчителя, проаналізовано шляхи його забезпечення. Обгрунтовано концепцію і систему підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я та розроблено її структурно-функціональну модель, яка відображає взаємодію і взаємозв'язок цільового, теоретико-методологічного, організаційно-змістового, процесуально-діяльнісного, діагностичного та результативного компонентів. Розроблено комплексну програму такої підготовки, що передбачає формування стратегії збереження і зміцнення професійного здоров'я, професійної стресостійкості, гармонізацію особистості майбутнього вчителя, а також шляхи реалізації цих напрямів. Перевірено ефективність розробленої системи підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я.

Кількість учителів в Україні становить близько 586,6 тис. Основою діяльності вчителя є постійна необхідність багато говорити, читати в голос, навіть співати, що зумовлює професійну патологію голосового апарату. За даними статистики відмічається ріст захворюваності голосового апарату в учителів з 30 - 40 % у 60-ті роки XX ст. до 55 - 60 % на початку XXI ст. Оцінено гігієнічні умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Гігієнічне дослідження умов праці за показниками важкості та напруженості праці, мікроклімату, шуму, пилу та хімічних речовин, мікробіологічними показниками та тривалістю голосового навантаження було проведено на робочих місцях вчителів загальноосвітніх навчальних закладів м. Кривого Рогу за стандартними методиками, метрологічно повіреними приладами та обладнанням. Оцінку показників виконано згідно з наказом від 8 квітня 2014 року № 248 ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесі. Праця вчителя за показниками важкості відноситься до 2 класу допустимого. За показниками напруженості праця вчителя відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження протягом одного тижня значно коливається залежно від гучності та тембру голосу, рівня шуму на уроці, дисципліни, що викладається, статі та темпераменту викладача, обсягу матеріалу, що викладається, тематичного спрямування уроку та становить від (6,49 +- 0,06) на уроці хімії до (10,93 +- 1,20) на уроках алгебри, геометрії та в середньому становить (9,49 +- 1,63) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 класу оптимального. Сумарна кількість годин з напруженням голосового апарату протягом одного тижня в директора школи становить (22,75 +- 0,80) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Параметри мікроклімату на робочому місці вчителя як в теплий, так і в холодний період року значно варіюють, що пов'язано з розташуванням кабінету (поверх, кутовий кабінет, розташування вікон), наявністю або відсутністю централізованого опалення та відносяться до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Під час своєї трудової діяльності вчитель зазнає впливу пилу переважно фіброгенної дії та шкідливих хімічних речовин, які характеризуються 2 класом допустимим. Рівень шуму на робочому місці вчителя значно варіює залежно від технологічного процесу на уроці та роботи, що виконується, і складає від 54 дБ під час виконання учнями самостійної роботи до 89 дБ під час колективної відповіді учнів на запитання вчителя. Так еквівалентний рівень шуму становить 85 дБА, відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. При дослідженні санітарно- мікробіологічних показників повітря робочої зони в класі було встановлено, що має місце поступове (протягом робочої зміни) забруднення повітря робочої зони вчителя бактеріями в межах гігієнічної норми. Висновки: умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів не відповідають гігієнічним вимогам за показниками напруженості праці, що відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого, мікроклімату, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого; за еквівалентним рівнем шуму, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження за тиждень у вчителя значно коливається та становить від (6,49 +- 0,06) до (10,93 +- 1,20) з середнім значенням (9,49 +- 1,63) год, що відноситься до 1 класу оптимального. У директора кількість годин з напруженням голосового апарату протягом тижня становить (22,75 +- 0,80) год, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого, а в учителя початкових класів, який за сумісництвом є вихователем групи подовженого дня, - (27,52 +- 3,54) год, що відноситься до 2 ступеня 3 класу шкідливого.

Висвітлено проблему здоров'я викладача як необхідної складової життєдіяльності людини. Здоров'я - найбільше багатство кожного взагалі та педагога як носія культури нації зокрема. Викладач як представник еліти нації повинен постійно піклуватися про своє фізичне, психічне та духовне здоров'я. Це допоможе створити сприятливі умови для навчання та розвитку студентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-8 + Р124.61

Рубрики:

Психіатрія

Гігієна праці в навчальних закладах

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено опис тренінгу, який буде корисним для працівників психологічної служби освітнього закладу. Цей інструмент рекомендовано використовувати в практичній роботі психолога з метою покращення емоційного стану педагогічного колективу закладу. Тренінг має чітку структуру - від розкриття актуальності теми, групових завдань, вправ на активізацію сприйняття, самоаналізу до рефлексії та підведення підсумків. Така структура надає змогу кожному учаснику розкритися та проаналізувати власний досвід, а також винайти способи самовдосконалення для кращої реалізації себе як професіонала.

Подано нове вирішення актуального завдання сучасної профілактичної медицини - зниження ризику виникнення професійної патології голосового апарату на підставі обґрунтування допустимого голосового навантаження в учителів загальноосвітніх навчальних закладів. Проведено комплексні санітарно-гігієнічні, епідеміологічні, санітарно-статистичні, математико-статистичні дослідження та поглиблене медичне обстеження, спрямовані на вдосконалення заходів з керування ризиком розвитку хронічного ларингіту в учителів. Результатом цього стало встановлення медико-статистичних та епідеміологічних закономірностей між впливом умов і характеру праці на ризик розвитку хронічного ларингіту в учителів загальноосвітніх навчальних закладів залежно від стану здоров'я та тривалості голосового навантаження за тиждень, що стало науковою основою для розробки й упровадження вдосконаленого алгоритму лікування функціональних розладів голосового апарату в учителів, а також розробки сучасної системи з керування ризиком розвитку хронічного ларингіту.