Зазначено, що несприятливі шкідливі чинники виробничого середовища призводять до виникнення професійних захворювань. Вібраційна патологія займає друге місце серед професійних захворювань (20 %). Особливо небезпечною є поштовхоподібна вібрація, що викликає мікротравми різних тканин із наступними реактивними змінами. Вона реєструється в водіїв машин, трактористів, бульдозеристів, машиністів екскаваторів. Для розрахунку ймовірності виникнення професійного захворювання у тракториста використано логіко-графічну модель дерево відмов. Побудова дерева відмов "VIBRHV1" як моделі випадкового процесу дозволила здійснити вибір варіантів ефективного керування ризиком і розробити заходи щодо зменшення рівня захворювання на вібраційну хворобу в господарстві.

Розглянуто шляхи вирішення проблеми створення санітарно-гігієнічних умов праці в кабіні трактора шляхом розробки та впровадження в систему вентиляції кабіни нової конструкції ротаційного пиловіддільника. Вперше встановлено залежності, що дозволяють обгрунтувати конструктивні параметри протипотокового ротаційного пиловловлювача повітря, які забезпечують підвищення ефективності очищення повітря в кабіні трактора. З'ясовано закономірності кінематичного руху частинок пилу під дією силового поля в просторі, обмеженому зовнішніми кільцевими пластинами пиловіддільника, на основі яких обгрунтовано режими роботи конструкції за рівномірного розподілу повітря по всій довжині ротора. Визначено закономірності впливу умов експлуатації трактора на ефективність роботи запропонованого протипотокового ротаційного пиловіддільника під час виконання польових робіт.

Наведено характеристику видів і методів контролю за станом оператора машинно-тракторних агрегатів.

Проаналізовано основні причини випадків травмування механізаторів і водіїв АПК, що сталися протягом останніх років. Досліджено кінетику накопичення експлуатаційних дефектів (тріщин) у деталях вузлів тракторів, що може призвести до створення раптових аварійних ситуацій і травмування працівників сільськогосподарського виробництва на механізованих, транспортних і ремонтних роботах.

Наведено результати дослідження на прикладі роботи трактористів впливу однієї із ознак людського фактора, а саме втоми, на дотримання ними вимог безпечної праці та недопущення виробничого травматизму. Дослідження проведено шляхом узагальнення та аналізу залучених для дослідження матеріалів з опрацюванням відповідних висновків і пропозицій із використанням наявних статистичних даних про стан травматизму, а також матеріалів попередніх досліджень з цього питання, висвітлених у засобах масової інформації. Доведено, що підвищена увага, дія вібрації, значна кількість рухів головою та корпусом, одночасне виконання ряду операцій, неоптимальний тепловий режим робочого місця тощо негативно впливають на працездатність трактористів, викликають у них значну втому, що не сприяє безумовному виконанню всіх вимог безпечного ведення робіт.

Розроблено методику розрахунку умовних ймовірностей настання аварійного стану тракторів через наявність у деталях їх вузлів тріщин. Показано необхідність врахування наявності експлуатаційних дефектів різного розміру в деталях вузлів тракторів після тривалих термінів експлуатації для обгрунтування можливості подальшого використання сільськогосподарських агрегатів на механізованих роботах. Доведено й обгрунтовано можливість надійного виявлення місць поширення тріщин у деталях вузлів тракторів у разі використання імпульсних портативних дефектоскопів вихорострумового типу. Встановлено, що на ризик виконання механізованих робіт суттєво впливає незадовільний технічний стан тракторів і самохідних сільськогосподарських машин. Запропоновано науковий підхід для одержання ймовірнісних характеристик небезпеки подальшої роботи мобільної сільськогосподарської техніки після тривалого терміну експлуатації. Розроблено й обгрунтовано методику розрахунку умовних ймовірностей настання аварійного стану трактора через наявність у деталях вузлів тріщин критичних і докритичних розмірів. Встановлено залежність діагностичної цінності дефектоскопічного контролю деталей вузлів трактора від ступеня градації діагностичних інтервалів.

Обгрунтовано необхідність врахування наявності експлуатаційних дефектів різного розміру в деталях вузлів тракторів і самохідних сільськогосподарських машин після тривалих термінів експлуатації для одержання ймовірнісних характеристик небезпеки подальшої роботи мобільної сільськогосподарської техніки. Розкрито можливість надійного виявлення місць поширення тріщин у деталях вузлів тракторів у разі використання імпульсних портативних дефектоскопів вихорострумового типу.

Викладено наукові засади розроблення класифікатора ризику щодо оцінення ступеня впливу потенційних небезпек на механізованих процесах в агропромисловому комплексі (АПК), а також системи відстеження зазначених небезпек на базі ризик-орієнтованого підходу. Розкрито особливості визначення ступеня професійного ризику трактористів-машиністів на основних механізованих процесах в АПК. Увагу приділено впровадженню працеохоронних технологій на стадії проектування та дослідницько-конструкторського розроблення сільськогосподарської техніки.

Продемонстровано застосування неперервних ланцюгів Маркова для оцінювання ризику травмування механізаторів (трактористів-машиністів) внаслідок дії рухомих деталей і механізмів машин, що працюють без захисного огородження.