Обстежено 337 електрозварювальників суднобудівельного заводу. Професійні порушення органа слуху виявлено у 222-х (65,9 %). Зниження слуху кондуктивного характеру у 20-ти (5,9 %) обстежених пов'язано з розвитком гнійного та рубцового отиту після опіків барабанних перетинок. Зроблено припущення, що зміни слуху перцептивного характеру у 202-х (59,0 %) робітників викликані сумісною дією шуму та електрозварювального аерозолю.

Обследованы 337 электросварщиков судостроительного завода. Профессиональные нарушения органа слуха обнаружены у 222-х (65,9 %). Снижение слуха кондуктивного характера у 20-ти (5,9 %) обследованных связано с развитием гнойного и рубцового отита после ожогов барабанных перепонок. Предположено, что изменения слуха перцептивного характера у 202-х (59,0 %) работников вызваны совместным действием шума и электросварочного аэрозоля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.508.24

Рубрики:

Електрозварювання

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено алгоритм планування заходів, спрямованих на зниження ризику професійної захворюваності у зварювальному виробництві. Запропоновано для використання показник, який визначає економічну ефективність планування працеохоронних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р124.508.24-4

Рубрики:

Інсульт

Електрозварювання

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання встановлення закономірностей виникнення професійної захворюваності зварників у процесі ручного дугового зварювання. Проаналізовано ступені впливу множини чинників на ризик виникнення професійної захворюваності. З використанням методів математичного моделювання встановлено функціональні залежності інтенсивності виділення та концентрації зварювального аерозолю для найбільш розповсюджених марок електродів. Отримано висновки щодо функціональної залежності ризику професійного захворювання зварника від загального стажу його роботи, стажу роботи в контакті з пилом, а також від середнього пилового навантаження на організм працюючого. Розроблена методика планування заходів з питань охорони праці в зварювальному виробництві з використанням інформаційно-аналітичної системи дозволяє комплексно вирішувати питання зі створення належних умов праці та запобігати професійним захворюванням зварників. Висвітлено особливості вибору засобів захисту зварників з урахуванням фінансових витрат на їх реалізацію.

Вивчено комплексний вплив зварювальних аерозолів, важкості праці на показники здоров'я електрозварників. Доведено, що певні фракції твердої складової зварювальних аерозолів мають різну здатність проникнення та затримуваності в окремих ділянках органів дихання. Загальна маса та дисперсний склад частинок твердої складової зварювальних аерозолів, які осіли на окремих ділянках органів дихання, залежать від важкості виконуваної роботи, що впливає на величину поглинутої дози пилу. Окрім вагових концентрацій твердої складової зварювальних аерозолів у формуванні пилового навантаження важливе значення відіграють антропометричні дані електрозварника та його вік. Побудовано математичні моделі, які дозволяють на підставі певного розрахунку встановити величину поглинутої дози пилу з урахуванням зазначених факторів. Одержано дані про динаміку та характер темпів старіння окремих органів і систем, а також в цілому організму електрозварників напівавтоматичного та ручного дугового зварювання чорних металів. Установлено зв'язок між загальним і кардіопротекторним біологічним віком і рівнем загальної захворюваності, а також захворюваності дихальної і серцево-судинної систем. Створено нові моделі для оцінки загального та кардіореспіраторного біологічного віку. Доведено, що парціальний (кадіореспіраторний) біологічний вік електрозварників напівавтоматичного та ручного дугового зварювання є більш адекватним, ніж загальний біологічний вік, способом оцінки впливу зварювальних аерозолів на темпи старіння кардіореспіраторної системи. Вивчено залежність між загальним біологічним віком і передбачуваною

Обстежено 337 робітників шумових професій судноремонтного виробництва м. Маріуполь. Виявлено, що у більшості (59,9 %) з них за даними аудіометрії має місце порушення слуху за типом звукосприйняття. Надано клініко-аудіологічну характеристику робітників шумових професій судноремонтного виробництва з урахуванням характеристики умов їх праці. Виділено вісім типів аудіометричних кривих у робітників шумових професій судноремонтного виробництва та надано кількісну характеристику слуху на тони в області (0,125 - 8 кГц), а також частоту для кожного типу. Показано, що у обстежених робітників з рівнем інтенсивності шумового впливу на робочому місці більше граничнодопустимого рівня (ГДР) (80 дБ) спостерігаються більш виражені порушення в показниках тональної та мовної аудіометрії, в тому числі уповільнення розбірливості словесного тесту у 56,7 %, а також її парадоксальне падіння за збільшення інтенсивності в 13,3 % випадків. У 63,3 % спостерігаються низькі диференціальні пороги (ДП) за методом Люшера в області 4 кГц. Виявлено ранні зміни у функціональному стані середнього вуха у робочих шумових професій судноремонтного виробництва, у яких рівень шуму на робочих місцях не перевищує ГДР, за показниками тимпанометрії. Виділено групи ризику - це робочі, які не мають скарг на зниження слуху, але у них є суб'єктивний шум у вухах (56,7 %), підвищена дратівливість (70,0 %), а також зниження слуху на тони в області 4, 6 - 8 кГц, зменшення величини ДП за методом Люшера в області 4 кГц.

Охарактеризовано шкідливі та небезпечні фактори зварювального процесу. Викладено основи гігієни праці у зварювальному виробництві. Приділено увагу виробничій санітарії, яка включає в себе вентиляцію, нормалізацію іонного складу повітря, вимоги до освітлення, захист від шуму, електромагнітних та оптичних випромінювань. Висвітлено особливості безпеки зварювального виробництва, зокрема, вимоги до персоналу, що виконує зварювальні роботи, технологічних процесів, виробничих приміщень, матеріалів, заготовок, їх зберігання та транспортування, експлуатації зварювального обладнання, організації робочих місць тощо. Розглянуто засоби індивідуального захисту органів дихання, зору, обличчя та голови.

Наведено результати досліджень гігієнічних характеристик електродів з фтористокальцієвим покриттям типу АНО. Визначено концентрації аерозолю і токсичних елементів у повітрі робочої зони електрозварювальників. Для зменшення впливу утворюваних шкідливих речовин на організм зварювальника запропоновано систему автоматичного керування подавання електрода.

Проведено дослідження концентрації ультрадисперсних частинок на робочому місці зварника. Підтверджено, що під час зварювання утворюються та потрапляють у повітря робочої зони ультрадисперсні частинки діаметром від 1 до 100 нм. Показано, що концентрація ультрадисперсних частинок залежить від складу та діаметра зварювального електрода, а також відстані від зони укриття. Обгрунтовано доцільність проведення подальших досліджень щодо регламентації ультрадисперсних частинок, які утворюються за різних видів зварювання.

Вивчено мікроелементний статус працівників зварювального виробництва. Виявлено дисбаланс макро- та мікроелементів у неінвазивних біосередовищах зварювальників у порівнянні з контрольною групою обстежених. Показано позитивний кореляційний зв'язок між умістом Cd, Fe, Cr, Mn у неінвазивних та інвазивних біосередовищах. Аналіз співвідношень між умістом життєво важливих елементів у деяких випадках свідчив про їх невідповідність фізіологічним нормам.

Зазначено, що вивчення біологічних властивостей та ролі наночастинок у розвитку професійних захворювань є актуальною, але недостатньо розробленою проблемою. Зокрема, вивчення впливу наночастинок твердої складової зварювальних аерозолів на організм працівників має важливе значення для підвищення ефективності заходів первинної та вторинної профілактики виробничо зумовлених захворювань.

Отмечено, что изучение биологических особенностей и роли наночастиц в развитии профзаболеваний является актуальной, но недостаточно разработанной проблемой. Изучение влияния наночастиц твердой составляющей сварочных аэрозолей на организм работающих имеет важное значение для повышения эффективности методов первичной и вторичной профилактики производственно обусловленных заболеваний.

Проведено факторний аналіз частоти патології за різними групами нозологічних одиниць у робітників електрозварювального виробництва. Виявлено характер впливу віку та стажу на частоту патології.

Проведен факторный анализ частоты патологии по разным группам нозологических единиц у работников электросварочного производства. Установлен характер влияния возраста и стажа на частоту патологии.

Створення нових марок зварювальних матеріалів з поліпшеними гігієнічними характеристиками повинно супроводжуватись як гігієнічними, так і токсикологічними дослідженнями. Мета роботи - визначити можливість застосування методики експрес-оцінки токсичності зварювальних аерозолів (ЗА) для одержання інформації щодо цитотоксичності зварювальних матеріалів. Досліджено 9 серійних марок покритих електродів різного призначення для зварювання високолегованих, вуглецевих та низьколегованих сталей. Оцінку токсичності здійснювали на підставі експериментально визначеного індексу токсичності (It) за методикою експрес-оцінки токсичності ЗА на аналізаторі АТ-05 (Росія) та розрахункових гігієнічних показників згідно з ДСТУ ISO 15011-4:2008 (граничного значення та класу ЗА). Індекс токсичності всіх зразків ЗА, одержаних при застосуванні електродів для зварювання високолегованих сталей, значно нижчий, ніж електродів для зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей. Токсичність ЗА підвищується при застосуванні зварювальних електродів, у складі яких збільшується концентрація канцерогенного шестивалентного хрому та нікелю, про що свідчить зниження величини індексу цитотоксичності та граничного значення ЗА. Висновки: показник "індекс токсичності" має зв'язок зі стандартизованими розрахунковими показниками (граничним значенням ЗА) відповідно до міжнародного методичного стандарту ДСТУ ISO 15011-4:2008, що підтверджує можливість його застосування як скринінгового методу в практиці санітарно-гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів.

Представлено хімічні реакції в зварювальній дузі, які мають суттєвий вплив на властивості наплавного металу і на технологічні властивості дуги, а також призводять до утворення специфічних токсичних речовин (сполук), зварювальних аерозолів і газів, які в свою чергу негативно впливають на здоров'я зварників. Процеси їх утворення і поширення необхідно враховувати при організації робочого місця, створенні сучасних засобів захисту та менш токсичних марок електродів.

Обгрунтовано необхідність досліджень розчинності зварювальних аерозолів (ЗА) в біологічних середовищах як показника їх токсичності, яким можна користуватись при розробленні нових марок зварювальних матеріалів із поліпшеними гігієнічними характеристиками. Наведено опис запропонованої методики дослідження розчинності відібраних під час зварювання проб ЗА і результати відпрацювання методики. Вибрано оптимальні умови проведення дослідів з визначення розчинності ЗА в біологічних середовищах: вид розчинника, температура та час розчинення. Показано, що розчинність ЗА в дистильованій воді не суттєво відрізняється від розчинності у імітаторах крові та деяких інших біологічних середовищах.

Наведено результати аналізу засобів захисту працюючих від ультрафіолетового випромінювання, що створюється зварювальною дугою. Обгрунтовано необхідність створення засобів захисту від зазначеного шкідливого та небезпечного виробничого фактора працівників, які знаходяться поряд і не мають необхідних засобів індивідуального захисту. Наведено результати розробки та випробувань запропонованого мобільного захисного екрану.

Відомо, що емісією наночастинок у повітря робочої зони можуть супроводжуватися як виробничі процеси, кінцевим продуктом яких є наноматеріали, так і процеси, що безпосередньо не пов'язані з нанотехнологіями, зокрема електрозварюванням. Мета дослідження - проаналізувати нанорозмірні фракції, що утворюються під час зварювання рутиловими електродами зі зниженим вмістом хрому (VI). З метою оцінки емісії наночастинок у повітря робочої зони під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (дві марки) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI) використовували дифузійний аерозольний спектрометр ДАС 2702, "АероНаноТех", Росія. Хімічний склад проб повітря вивчали за методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) за допомогою приладу "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). З'ясовано, що у повітрі робочої зони за першого зварювання дослідним електродом 14 - 25 виявлено нанорозмірні хром (VI), марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кобальт, кремній, магній, алюміній, кадмій, фосфор. Під час зварювання дослідним електродом 14 - 32 у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірний цинк. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кремній, магній, алюміній, кадмій. Висновки: встановлено, що зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками супроводжується емісією у повітря робочої зони частинок нанодіапазону (1 - 100 нм), що відрізняється вмістом нанорозмірних металів у різний період часу. Дослідні електроди під час зварювання продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії у повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елемента в їх складі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.508.24 + К641 н605.3

Рубрики:

Електрозварювання

Зварювання металів

Шифр НБУВ: ДС49358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незважаючи на постійне вдосконалення зварювальних матеріалів та технологій, у представників зварювальних професій продовжують реєструвати професійні захворювання. Зварники належать до групи високого ризику захворювання на рак, при цьому одним з найчутливіших параметрів для оцінки ризику є концентрація хрому шестивалентного (Cr (VI) у зоні дихання зварника. Мета дослідження - проаналізувати цитотоксичність твердої складової зварювальних аерозолів (ТСЗА), що утворились при зварюванні високолегованими марками серійних та дослідних електродів, залежно від вмісту Cr (VI). Оцінено цитотоксичність ТСЗА, що утворилися при зварюванні високолегованими марками серійних електродів з рутиловим видом покриття (п'ять марок) і дослідниими електродами з рутиловим видом покриття (п'ять марок) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом Cr (VI). Цитотоксичність оцінювали за допомогою способу експрес-оцінки токсичності зварювальних аерозолів in vitro. Усі досліджувані зразки ТСЗА виявили цитотоксичну дію in vitro. Значення індексу токсичності зразка, який не містив Cr (VI) (дослідний електрод "14-32"), наближались до значення, при якому зразок вважається нетоксичним (66 % і 70 - 120 % відповідно). Висновки: зниження в покритті електродів для зварювання високолегованих хромонікелевих сталей вмісту Cr (VI) дозволяє зменшити рівень виділення в повітря високотоксичного Cr (VI), але суттєво не впливає на цитотоксичність ТСЗА.