З використанням методів математичної статистики досліджено вплив природних умов і технічних параметрів діючих шахт на чисельність трудящих, які втратили працездатність і здоров'я на виробництві. Встановлено залежності між чинниками, що характеризують вуглевидобувне виробництво, та інвалідізацією його робітників.

Освещены современные проблемы остеоартроза (ОА) у горнорабочих угольных шахт. Представлены данные эпидемиологических исследований, рассмотрены вопросы строения суставов и артикулярного хряща, методы диагностики данного заболевания. Проанализированы особенности клиники, патогенеза, не- и медикаментозного лечения ОА у шахтеров разных профессиональных групп (проходчиков, подземных горнорабочих, горнорабочих очистного забоя, подземных электрослесарей, крепильщиков) с учетом горногеологических условий шахт. Показано роль микрокристаллов синовиальной среды суставов, метаболических факторов в патогенезе ОА у шахтеров.

Обследованы 72 горнорабочих угольных шахт в возрасте от 30-ти до 40-ка лет. Установлено, что для достижения социально необходимого результата шахтеры используют соответствующие стратегии выполнения деятельности. В процессе и под влиянием труда у них развиваются функциональные состояния, специфика которых обусловлена не только его характером и условиями производственной среды, но и устойчивостью организма к производственным факторам воздействия. Показано, что высокопродуктивная, надежная и эффективная работа возможна при условии адекватного взаимодействия центральных и автономных механизмов регуляции. Нарушение этого взаимодействия, в частности неадекватная централизация процессов управления, ограничивает резервы регуляции и становится причиной несоответствия производственных нагрузок имеющимся резервам. На периферии это проявляется усилением симпатических эффектов в виде избыточного вегетативного обеспечения трудовой деятельности и развития устойчивых гипертензивных реакций. Такие изменения сопровождаются снижением физической работоспособности, эффективности и производительности труда.

Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1-4 + Р412.307

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі вугільної галузі розглянуто порядок проведення гігієнічної експертизи умов праці. У відповідності до завдань експертизи на першому етапі виділено рівень та одиницю дослідження, створено систему: джерело виникнення фактора - виробниче середовище. Для цього сформалізовано спосіб описання, в який відбуваються зміни у виробничому середовищі, принципи побудови моделей, які імітують структуру впливу факторів, визначено порядок їх об'єднання в єдину систему. На другому етапі експерти за внутрішньою конструкцією системи визначено ступінь її ергономічності: за зв'язками між джерелами впливу, з одного боку, векторністю та потужністю одержаних ефектів моделювання, з іншого, за оцінкою ієрархії організаційних структур і способу функціонування системи. За результатами аналізу обгрунтовано практичні рекомендації для удосконалення порядку гігієнічної експертизи умов праці шахтарів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.426.6 + Р124.506.1-4

Рубрики:

Професійні захворювання порожнини рота, зубів і щелеп

Гігієна праці у вугільній промисловості

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано аудіограми операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств, основна функція яких полягає в сприйнятті та переробці акустичної інформації. Вивчено особливості постійного та тимчасового зсувів порогів залежно від віку та стажу роботи в професії. Показано, що відмінність одержаних аудіограм полягає у більш вираженому зниженні слухової чутливості у мовному діапазоні у порівнянні з високочастотним. Оператори зі стажем 5 - 9 років мають найліпші показники функції слуху, що пов'язано із формуванням функціональної системи з переробки енергетично малопотужних, але інформаційно значимих сигналів.

Показано, що умови праці шахтарів за фактором дії пилу є шкідливими. Відзначено, що за останні десятиріччя стан здоров'я шахтарів погіршився, рівень захворюваності підвищився. У структурі захворюваності (з тимчасовою втратою працездатності та професійної) найбільшу частину питомої ваги складають хвороби органів дихання. Існуюча медична допомога шахтарям за медичними, соціальними та економічними критеріями є недостатньо ефективною. Запропоновано збереження переважного медичного обслуговування робітників промислових підприємств за місцем проживання з використанням ризику розвитку професійних захворювань, забезпечення наступності в наданні допомоги гірникам з професійною патологією, дотримання періодичності, повноти та якості профілактичних медичних оглядів працюючих. На підставі теорії ризиків розвитку професійної патології органів дихання і даних спеціальних досліджень обгрунтовано профілактичні заходи для основних і допоміжних професійних груп гірників.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії комплексу основних фізичних виробничих чинників (ФВЧ) з метою профілактики їх несприятливого впливу на організм гірників вугільних шахт. Вивчено умови праці, зроблено комплексну гігієнічну оцінку основних шкідливих і небезпечних ФВЧ вугільних шахт: шуму, вібрації, пилу та іонізуючої радіації, мікроклімату, викидонебезпечності, підвищеного барометричного тиску та його перепадів. Визначено функціональний стан організму гірників (до- та післязмінні обстеження) та піддослідних (у камеральних експериментах), котрі зазнають впливу комплексу ФВЧ. Досліджено характер впливу ФВЧ на стан здоров'я за даними експериментів і показниками захворюваності (у т. ч. професійної) гірників. Обгрунтовано гігієнічні критерії підвищеного професійного ризику для гірників вугільних шахт. Розроблено систему оцінки, контролю та оздоровлення умов праці, прогнозування та профілактики їх несприятливої дії.

Встановлено закономірності зміни реактивності людського організму за дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної й операторської праці вугільної й металургійної промисловості та розроблено нові методи її оцінки, корекції та профілактики. Розкрито структурно-функціональну сутність і роль регуляторних (психофізіологічних) і виконавчих (пристосувально-компенсаторних) механізмів реактивності організму, показано їх взаємозв'язок. Вперше встановлено закономірне погіршення стану регуляторної та виконавчої ланок реактивності організму за дії несприятливих факторів вироробничого сердовища у більшості робітників фізичної й операторської праці вугільної та металургійної промисловості. Вперше розроблено критерії оцінки реактивності організму та встановлено високу ефективність технологій її контролю та запобігання погіршенню у робітників, що працюють за несприятливих умов виробництва.

Визначено особливості клініко-рентгенологічного перебігу і взаємозв'язок периферичного остеоартрозу (ОА), спондилоартрозу й остеохондрозу хребта у шахтарів різних професійних груп з урахуванням силового навантаження на колінні суглоби. Доведено роль порушень перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, метаболізму NO, ейкозаноїдів, глюкокортикоїдних і статевих гормонів у патогенезі захворювання та розвитку вторинного реактивного синовіту, залежність цих показників від гірничогеологічних умов шахт. Показано ефективність комплексного використання нестероїдних протизапальних препаратів, антиагрегантів, поліферментних сумішей, хондромодифікаторів, голкорефлексотерапії, електромагнітного поля, променів лазера, бальнео- та пелоїдопроцедур у прохідників, підземних гірників, гірників очисного вибою, підземних електрослюсарів і кріпильників, що страждають на ОА.

Досліджено поширеність, визначено рівні та основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на вугільних шахтах Донбасу. Вперше визначено фоновий рівень інфразвуку на підземному шахтному комплексі (98-102 дБ Лін). Уточнено ризик виникнення порушень функціонального стану організму гірників вугільних шахт на підставі їх зіставлення з експозиційними стажовими дозами шуму та вібрації та з урахуванянм гігієнічної значущості інфразвуку та віброакустичних коливань низькочастотного діапазону. Вперше для вугільних шахт розроблено санітарно-технічні та медико-біологічні заходи щодо профілактики порушень стану здоров'я гірників з урахуванням нових даних про шкідливу дію інфразвуку і віброакустичних факторів низькочастотного діапазону.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики неврологічних порушень і комплексного лікування гірників з гострим отруєнням рудниковим газом на підставі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих. Визначено частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 1991 - 2004 рр. у гірників вугільних шахт Донеччини. Проаналізовано динаміку їх розповсюдження, виявлено коливання даного показника від мінімальної до максимальної кількості (у 2000 р. зареєстровано 3 випадки, у 2001 р. - 32). З'ясовано, що переважна більшість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні та восени. Досліджено основні клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохімічні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом. Вперше доведено ефективність використання в комплексному лікуванні даної групи пацієнтів альфа-ліпоєвої кислоти у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації. Розроблено схему комплексного лікування та реабілітації гірників вугільних шахт з гострими отруєннями рудниковим газом.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування та витрачання функціональних резервів організму гірників залежно від дії чинника викидонебезпечності та нагрівального мікроклімату, характеру професійної діяльності та стажу роботи за несприятливих умов. Вперше наведено комплексну оцінку стану регуляторних систем організму гірників. Встановлено, що умови праці обумовлюють напруження центральних, вегетативних і гормональних механізмів регуляції, що супроводжується зниженням стійкості гірників до фізичного, нервово-емоційного й теплового навантажень. Розроблено інтегральний показник функціональних резервів та обгрунтовано комплекс профілактичних і реабілітаційних заходів щодо їх підвищення.

Досліджено ранні порушення церебральної гемодинаміки (ЦГ) за умов окремого впливу контузійного, опікового та токсичного компонентів шахтного вибуху у разі зміни системного кровообігу та наявності попередньої дії преморбідних виробничих чинників. Встановлено, що тривале моделювання на організм щурів комплексу шахтних преморбідних чинників призводить до більш глибоких порушень ЦГ у початковому періоді окремої дії контузійного, опікового та токсичного компонентів вибухової шахтної травми, ніж необтяжене вибухове шахтне ураження. Виявлено, що у разі обтяженого токсичного шахтного ураження компенсаторні спроможності організму щодо ЦГ проявляються менше, ніж для системної. Розроблено оптимальні засоби корекції визначених порушень ЦГ вибухового походження.

Уперше вивчено роль особистісних та організаційних факторів у формуванні медичних наслідків техногенних аварій (ТА) на вугільних шахтах Донбасу. На підставі проведення динамічного спостереження за гірниками, які постраждали від ТА, виявлено фактори ризику формування віддалених наслідків (ВН) гострих інтоксикацій (ГІ), описано клініко-функціональні особливості їх перебігу. Наведено результати клінічного та психофізіологічного обстеження гірників з ГІ від моменту ТА до формування їх віддалених наслідків, встановлено закономірності їх динаміки. Уперше науково обгрунтовано доцільність використання гіпербаричної оксигенації (ГБО) в комплексній реабілітації гірників з ВН ГІ, розроблено алгоритми та методики індивідуального підбору режимів ГБО. Проведено оцінку ефективності та запропоновано нові критерії реабілітації гірників з ВНГІ на підставі застосування ГБО.

Здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну науково-технічну проблему - запобігання травматизму від обвалювань пород в очисних гірничих виробках вугільних шахт, яке базується на врахуванні геомеханічних особливостей процесу руйнування вуглевміщувальних бічних пород внаслідок зміни їх напружено-деформованого стану, встановленні ступеня впливу діючих факторів на травматизм від обвалювань, розробці прогресивних засобів і способів запобігання обваленням і травматизму. Установлено функціональну залежність показників травматизму під час обвалювання пород від типу структури покрівлі вугільного пласта. Розкрито основні закономірності прояву травматизму у разі обвалювань пород залежно від складу покрівлі, глибини ведення гірничих робіт і потужності безпосередньої покрівлі вугільного пласта, кількості порушень вимог нормативних документів. Результати дослідження використано як складові нормативних документів, що регламентують порядок застосування розроблених засобів і способів запобігання травматизму від обвалювань пород. Завдяки впровадженню результатів роботи у вугільній промисловості України досягнено зменшення кількості травмованих від обвалювання пород на 20 % і одержано економічний ефект 11 943 тис. грн.