Встановлено, що у м'ясо-вовняних напівтонкорунних овець під час їх акліматизації досить часто спостерігається порушення відтворювальної функції, яка супроводжується яловістю вівцематок внаслідок невідповідності їх біологічних особливостей до нових природньо-кліматичних умов.

На підставі новітніх досягнень науки та передового досвіду, а також авторських досліджень систематизовано сучасні знання про патогенез захворювань органів розмноження в корів у господарствах західного регіону України. Подано теоретичне обгрунтування ролі вегетативних неврозів у випадках захворювання органів розмноження, а також схеми лікування корів, хворих на ендометрит та гіпофункцію яєчників. Визначено роль акушерської диспансеризації у системі профілактичних заходів щодо неплідності корів. Описано способи стимуляції функції молочної залози.

Розглядаються проблеми класифікації неплідності тварин, визначення економічних збитків від неплідності, класифікації гінекологічних захворювань, діагностики, профілактики і лікування гінекологічних захворювань у великих і дрібних тварин, проведення гінекологічної диспансеризації, аналізу її результатів. Подано таблиці діагностики гінекологічних захворювань у корів і схеми їх лікування.

Розглянуто дегенеративні зміни репродуктивних органів 4-місячних свинок, спричинені використанням кормів з 6 - 12 мг зеараленону на кг корму протягом 11 днів. Показано, що введення у ці раціони 0,75 - 1,50 % опоки гальмує розвиток зеараленонтоксикозу та негативних змін у статевих органах.

Установлено взаємозв'язок захворюваності корів із затримкою плідних оболонок залежно від віку тварин і пори року. Ступінь захворювання коливається в межах від 2,29 % до 4,2 %. Використання тканинного препарату "ТЕС-нормін" у дозі 8 - 10 мл дозволяє вилікувати тварин за 3 - 4 тижні.

Доведено високу діагностичну ефективність ректального методу досліджень. Установлено, що аліментарна форма неплідності супроводжується переважно атрофією яєчників, а симптоматичну та імунну форми неплідності обумовлюють інші чинники.

Вивчено основні причини неплідності худоби у Чемеровецькому районі Хмельниччини, встановлено її різновиди та економічні збитки від неї. З'ясовано, що основною формою неплідності худоби у досліджуваному регіоні є аліментарна, на другому місці за поширеністю виявилася симптоматична неплідність, інші форми даної патології зустрічалися значно рідше. Вивчено ефективність застосування вітамінів та аутомолозива з метою профілактики неплідності худоби. Вперше застосовано сапонітове борошно (у чистому вигляді, екструдованій формі, у поєднанні з вітамінними препаратами та аутомолозивом) у системі заходів з профілактики неплідності худоби та підвищення життєспроможності новонароджених телят.

Досліджено причини низької відтворної здатності телиць парувального віку у господарствах Сумщини. Установлено, що основними причинами тривалої неплідності у даних телиць є комплекс стрес-чинників: неповноцінна годівля, прив'язне утримання, відсутність інсоляції та контакту з тваринами протилежної статі, а також недоброякісний відбір теличок для відтворення стада та порушення технології їх осіменіння. Сезонна динаміка більшості показників біохімічного, морфологічного та гормонального складу крові вказує на непідготовленість організму телиць до прояву повноцінного статевого циклу. Доведено доцільність інтенсифікації відтворної функції телиць парувального віку за допомогою тканинного препарату "Плацента денатурована емульгована" (ПДЕ) та комплексного застосування ПДЕ, декавіту та тривітаміну. Установлено: тканинний препарат сприяє активації процесів обміну речовин, що підтверджується біохімічними, морфологічними та гормональними показниками крові, які досягають їх рівня, що відповідає стану тварини, здатного для запліднення, а також збільшенню кількості інтерстиціальних клітин, інтенсивному розвитку кровоносних судин та паренхіми яєчників, а це прискорює процес овуляції. Визначено, що у разі застосування даних препаратів телицям у віці три роки і більше ефективність інтенсифікації різко знижується.

Удосконалено та експериментально обгрунтовано методи визначення титру спермоантитіл у сироватці крові, оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків, ректального дослідження свиноматок. Визначено біохімічні, гормональні та гематологічні показники крові основних свиноматок до та після застосування препаратів у разі аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності. Досліджено терапевтичну та економічну ефективність застосування вітамінних, нейролептичних, тканинних та гормональних препаратів за даних форм неплідності основних свиноматок.

Дисертація присвячена вивченню причин і механізмів зниження заплідненості корів з симптомокомплексом сумнівного прогнозу, обгрунтуванню і розробці методів її підвищення. Отримані результати досліджень дали змогу рекомендувати фахівцям ветеринарної медицини методи підвищення заплідненості корів. Матеріали дисертації увійшли до "Методологічних рекомендацій по відтворенню стада великої рогатої худоби молочного напрямку" (1995 р.), а також до рекомендацій "Штучне осіменіння корів і телиць" (1999 р.).

Досліджено питання удосконалення технології відтворення свиней у спеціальних господарствах і промислових комплексах України. Вивчено в порівняльному аспекті основні показники відтворення свиней з чітким визначенням помісячної та сезонної динаміки даних показників. Розроблено критерій оцінки форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок. Обгрунтовано економічну перевагу організації внутрішньогосподарських пунктів штучного осіменіння свиней. У порівняльному аспекті вивчено показники спермопродукції районованих порід кнурів-плідників у спеціальних господарствах та промисловому комплексі. Відзначено перевагу комплексного застосування гормональних і вітамінних препаратів для інтенсифікації відтворної функції основних і перевірених свиноматок, необхідність використання простагландинів і кормового препарату мікробіологічного каротину. Вперше проведено апробацію тканинних препаратів (біостимуляторів), виготовлених із хоріону і пуповини людини з метою інтенсифікації репродуктивної функції свиноматок і кнурів-плідників.

Розроблено лабораторний і сонографічний способи діагностики акушерської патології та прогнозування хвороб, спричинених родами, та післяродового періоду. Обгрунтовано необхідність застосування загальної детоксикаційної, профілактичної терапії у сухостійних корів. Вивчено стан протеолізу, метаболізму фібриногену, рівень ендотоксикозу у динаміці сухостійного та післяродового періодів. Установлено, що у корів, схильних до акушерських хвороб, відбувається розлад протеїназно-інгібіторного балансу, нагромадження у крові метаболітів фібриногену та зростання вмісту малонового діальдегіду та молекул середньої маси, що може використовуватися для прогнозування та контролю за перебігом акушерської патології. Здійснено сонографічне дослідження матки у динаміці сухостійного періоду. Виявлено взаємозв'язок між гормональним профілем у сухостійних корів з коагулопатією та мікробною контамінацією геніталій до та після родів. Установлено дисбаланс статевих гормонів і збільшення видів мікроорганізмів у геніталіях корів, схильних до акушерської патології. Установлено позитивну роль внутрішньоматкового застосування ентеросгелю для запобігання розвитку післяродового метриту, відновлення протеїназно-інгібіторного балансу, зниження ендотоксикозу, нормалізацію фібринолізу у крові тварин та зниження стійкості мікрофлори матки до антибіотиків.

Розглянуто гормонозалежну функцію розмноження самок свійських тварин і гормональні методи контролю статевої циклічності. Приділено увагу біотехнічним прийомам регуляції відтворення тварин, а саме: одержанню та застосуванню гонадотропінів сироватки жеребних кобил для боротьби з неплідністю тварин, гормональній корекції відтворювальної функції у самок сільськогосподарських тварин, стимуляції статевої функції корів і телиць, а також ранньому визначенню вагітності за рівнем прогрестерону в крові та молоці.

Вперше проведено дослідження впливу вітамінно-мінеральної домішки "Кау Мін Драй", адсорбенту мікотоксинів "Екосорб 25", калію йодиду, тканинних препаратів фетоплацентату, метрофету та олії лимонника китайського на фізіологічний статус нетелей української чорнорябої, червоно-рябої і голштинської порід великої рогатої худоби, що є найпоширенішими на Житомирщині. За результатами клінічних спостережень і біохімічного дослідження крові доведено їх нешкідливість і можливість використання для корекції перебігу тільності та післяотельного періоду, а також профілактики неплідності. Встановлено, що згодовування вітамінно-мінеральних домішок та введення біологічно активних препаратів нетелям в останній місяць плодоношення стимулює обмінні процеси в організмі, що підтверджується зростанням інтенсивності перейм і потуг та клінічно виявляється скороченням тривалості другої та третьої стадій отелення, перебігу інволюційних процесів у статевих органах.

Вперше одержано нові наукові дані про головні етіологічні чинники акушерської патології та неплідності корів у біогеохімічних провінціях Західного регіону України та встановлено питому вагу кожного з них у загальній патології відтворення корів. Виявлено патогенетичні зв'язки між виникненням і розвитком ендотоксикозу у тільних корів і порушеннями у них функції печінки, щитовидної залози, розладами обміну речовин, гемопоезу, кетозом, гормонального й імунного статусу. Доведено, що етіологічною та патогенетичною основою порушення процесу плодоношення, отелення, післяотельного періоду з розвитком гострого метриту є накопичення в організмі глибокотільних корів токсичних продуктів обміну речовин. Досліджено електролітне співвідношення у сироватці крові між парами іонів Na-K та Ca-Mg як стимуляторів функції вегетативної нервової системи, розроблено методи корекції вітамінно-мінерального обміну в організмі корів, а також комплекс профілактичних і лікувальних заходів, здатних запобігати розвитку патологічних процесів і функціональних розладів статевих органів як наслідку вегетативних дистоній. Вперше з використанням сканувальної електронної мікроскопії наведено морфологічну характеристику змін ендометрія корів протягом статевого циклу та у разі настання неплідності. Доведено залежність перебудови поверхневої епітеліальної вистилки матки корови та взаємовідношення різних клітинних елементів з епітеліоцитами ендометрія залежно від фаз статевого циклу.

Встановлено залежність між перебігом післяотельної інволюції та біохмічним статусом крові й обгрунтовано патогенетичний взаємозв'язок між ними. Виявлено особливості перебігу післяотельного періоду залежно від тривалості третьої стадії отелення, що експериментально підтверджено ефективністю своєчасної профілактики субінволюції статевих органів з відновленням відтвірної функції. Показано суттєве значення мікроелементів (йоду, цинку, кобальту) у відновленні функції яєчників у разі симптоматичної неплідності корів. Запропоновано способи застосування даних мікроелементів у поєднанні з вітамінами у вигляді йодліпідного препарату, сухих порошків сульфату цинку та хлористого кобальту. Доведено залежність відтвірної функції корів від біогеохімічних особливостей довкілля, встановлено патогенетичний взаємозв'язок розладів репродуктивної функції корів з рівнем забезпечення їх мікроелементами: йодом, цинком, кобальтом.

Обгрунтовано нові засоби профілактики неплідності корів, обумовленої порушенням їх заплідненості під час штучного осіменіння. Встановлено, що основною причиною низької ефективності штучного осіменіння корів і телиць є токсичність естрального слизу, яка призводить до зниження заплідненості. На підставі виявлених зв'язків розроблено спосіб визначення токсичності естрального слизу та прогнозування заплідненості корів шляхом використання еколого-токсикологічного експрес-методу з культурою Colpoda Steinii. Розроблено технологічні прийоми щодо підвищення ефективності штучного осіменіння та профілактики неплідності. Встановлено, що проведення санації матки корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями комплексними антибактеріальними препаратами до та після введення сперми відновлює функціональний стан статевих органів, що сприяє відновленню заплідненості. Доведено ефективність використання андрогенізованих корів-виявниць і однократного ректоцервікального способу штучного осіменіння без тривалої перетримки корів на прив'язі після введення сперми. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності штучного осіменіння та прогнозування заплідненості корів.

Обгрунтовано необхідність проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації серед поголів'я спортивних кобил у кінно-спортивній школі для вивчення поширеності у них хвороб статевих органів та з'ясування причин, які найчастіше призводять до патологічних станів репродуктивної системи для подальшої своєчасної діагностики і проведення ефективного лікування та попередження ускладнень і розвитку неплідності тварин у пізніші терміни. За результатами акушерської і гінекологічної диспансеризації хворих на гострий ендометрит було 4 %, у 16 % діагностували персистентне жовте тіло, у 13 % - затримання посліду, у 4 % - кісти яєчників, вагініт - 2 %. За останній рік у 1 кобили мав місце аборт. До причин виникнення захворювань статевих органів у спортивних кобил слід віднести патологічні роди, надмірний тренінг особливо під час парувального сезону, інфікування порожнини статевих органів, запальні процеси в матці.

Викладено узагальнену інформацію про фактори, які впливають на відтворну функцію корів. Відмічено, що основні з них мають спадкову природу, через що ветеринарні заходи не вирішують проблему безпліддя корів.

Проведено порівняльний аналіз імунологічних показників організму корів із різними формами неплідності. Обгрунтовано необхідність стимуляції імунної системи в організмі корів не тільки з ускладненим, а і з фізіологічним перебігом післяродового періоду.

Визначено особливість поширеності окремих гінекологічних хвороб у корів з гнійно-некротичними ураженнями в ділянці пальців. У таких корів відмічено достовірне збільшення випадків хронічного ендометриту - 31 - 43 %, гіпотрофії яєчників - 13 - 21 %, склерозу яєчників - 3,0 - 3,6 % та лютеальної кісти 12 - 15 %. Після проведення гормональної стимуляції та синхронізації стадії збудження статевого циклу в ортопедично хворих корів у 25 - 33 % самок домінуючі фолікули в яєчниках були відсутні, у 46 - 54 % відмічено неповноцінний морфофункціональний стан статевих органів, зокрема атонія матки, неоднорідна консистенція яєчників, неповний лізис жовтих тіл, відсутність набряку і гіперемії вульви та виділення естрального слизу. Заплідненість складала лише 12,5 - 15,8 %, що на 36 - 40 % нижче, ніж у корів без уражень кінцівок.