Наведено дані аналізу впливу аміциду на кров свиней після їх дворазової обробки препаратом. Установлено екстенсефективність препарату під час лікування тотальної та вушної форм саркоптозу та його дію на біохімічні показники крові свиней.

Наведено результати вивчення поширення акарозів собак і котів у Харкові, сезонності їх перебігу, сприйнятливості тварин до них залежно від віку, породи та статі. Зареєстровано найбільш часту захворюваність серед собак на демодекоз (6,3 % від кількості обстежених тварин) і на отодектоз (4,3 %), а котів - отодектоз (5,3 %) у віці 6 - 12 місяців. Доведено, що акарозам дрібних свійських тварин властива сезонність: собаки хворіють переважно восени та взимку, рідше - навесні, а коти - восени та весною, рідше - взимку. Відзначено, що самки хворіють на акарози частіше за самців. Вивчено склад умовно-патогенної мікрофлори, яка ускладнює перебіг акарозів тварин, співвідношення виділених культур і їх чутливість до найбільш розповсюджених антибіотиків. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові собак, хворих на акарози. Удосконалено метод діагностики акарозів та проведено його порівняльне дослідження з загальноприйнятими. Установлено, що використання вазелінової олії та диметилсульфоксиду під час проведення діагностичних досліджень за даним методом сприяє збереженню життєздатності кліщів, більш точному визначенню їх видової належності та морфологічних особливостей. Розроблено новий лікувальний засіб "Нурицид" для боротьби з акарозами дрібних свійських тварин. Проведено лабораторні та комісійні випробування його акарицидної ефективності. Установлено ступінь бактерицидної дії зазначеного препарату на грамнегативну та грампозитивну мікрофлору залежно від строків зберігання, а також його вплив на організм кролів за умов аплікації на шкіру тварин. Доведено, що розроблений препарат за концентрації 0,5 %

Досліджено епізоотологічні особливості демодекозної інвазії собак, клінічні прояви даного акарозу, вплив збудників хвороби на організм тварин, а також питання вдосконалення лабораторної діагностики захворювання та розробки схем лікування хворих на демодекоз собак. Установлено, що демодекоз - поширена в м.Києві інвазійна хвороба собак. Відзначено, що частка даного акарозу серед всіх хвороб шкіри становить 8,4 %, а серед уражень інвазійної природи - 66,9 %. На підставі даних щодо змін морфологічних і біохімічних показників крові хворих тварин установлено негативний вплив демодекозної інвазії на організм собак, за цього ступінь зареєстрованих змін має пряму залежність від інтенсивності інвазії. За результатами спостережень диференційовано 9 форм прояву демодекозної інвазії у собак. Удосконалено методику глибокого зскрібка шкіри, із застосуванням якої виявлено 100 % паразитів, з'ясовано, що екстенсефективність 0,06 %-го водного розчину амітразу за локалізованої форми інвазії після 12-ти обробок і детомаксу за генералізованої форми після 10-ти підшкірних ін'єкцій у дозі 1 мл/10 кг маси тіла становить 100 % за використання препарату один раз на тиждень. Відзначено незначний негативний вплив акарицидних лікарських засобів на організм хворих тварин. Зазначено, що застосування у комплексі лікувальнх заходів внутрішньовенного лазерного чи ультрафіолетового опромінення крові підвищує його ефективність відповідно на 15 % і 17 % у порівнянні з лікуванням акарицидними препаратами.

Вивчено особливості прояву епізоотичного процесу демодекозу собак у м. Одеса. Встановлено ефективність лікування залежно від форми клінічного перебігу, розроблено та впроваджено у практику заходи профілактики даної інвазії за умов великого міста. Виявлено, що питома вага демодекозу в загальній захворюваності собак на акарози в м.Одеса складає 40,6 %. З'ясовано, що на демодекоз хворіють собаки різних порід, вікових і статевих груп. Встановлено, що епізоотичний процес демодекозу в популяції собак характеризується щомісячною захворюваністю протягом року з двома сезонними підйомами: у березні - квітні та жовтні - листопаді, контактним механізмом передчі збудника інвазії, чітко вираженими територіальними, часовими та популяційними межами. З'ясовано, що за умов великого міста найбільш поширеною є локальна форма демодекозу (64,6 %). Генералізовану форму діагностовано рідше (34,4 %), виявлено, що перебіг даної фоми більш важкий з достовірними змінами морфологічних та біохімічних показників крові, що свідчить про серйозні ураження печінки та нирок. Встановлено, що ефективність лікування собак, хворих на демодекоз, залежить від форми клінічного перебігу хвороби: за лускатної даний показник становить 100 %, пустульозної - 88,4 %, у разі пододемодекозу - 86,8 %. Доведено, що через 2,5 місяці після проведеного лікування собак, хворих на генералізовану форму демодекозної інвазії, морфологічні та біохімічні показники крові достовірно стабілізуються та набувають фізіологічної норми.

На підставі використання методів гістології і гістохімії вперше проведено детальне вивчення патоморфологічних змін у шкірі собак у разі виникнення демодекозу. Визначено особливості локалізації збудника хвороби, гістохімічні та морфометричні параметри різних шарів епідермісу, дерми та придатків шкіри. На підставі їх аналізу та співставлення з морфологічними та гістохімічними показниками шкіри клінічно здорових собак встановлено нові дані щодо патогенезу даного акародерматозу. Виявлено, що весь цикл збудника хвороби відбувається у волосяних фолікулах і залозах шкіри. Визначено, що її руйнування зумовлене двома механізмами: автоімунною реакцією у шкірі та механічною дією кліщів. Під час проведення епізоотологічних досліджень встановлено відсутність вираженої сезонності хвороби і залежність захворюваності собак даним акародерматозом від породи і віку. Виявлено, що за умов великого міста для тварин характерні локальна і генералізована форми демодекозу. Детально описано гістологічну будову та гістохімічний склад шкіри клінічно здорових собак. Надано кількісну характеристику клітин, що інфільтрують шкіру, досліджено гістохімічний склад кожного з її шарів.

Вперше за умов лісостепової зони України вивчено питання епізоотології саркоптозу свиней, а саме, визначено динаміку ураженості свиней саркоптесами залежно від пори року, віку та статі. Здійснено порівняльну характеристику контактних протипаразитарних засобів - бутоксу-50, неостомазану та аміциду та препаратів широкого спектру дії - "Дектомакс", "Бровермектин" і "Баймек", які зареєстровані в Україні, у разі саркоптозу свиней. Встановлено їх лікувальну ефективність за різних форм перебігу захворювання та вплив даних препаратів на морфологічні та біохімічні показники крові тварин. Запропоновано удосконалений високоефективний метод лабораторної діагностики саркоптозу із застосуванням рослинної олії.

Досліджено поширення псороптозу овець на Одещині. Вивчено сезонну та вікову динаміку цього небезпечного акарозу за умов окремих господарств регіону. Визначено особливості перебігу псороптозної інвазії залежно від ступеня ураження овець акариформними кліщами. Вперше в Україні впроваджено новий спосіб діагностики псороптозу овець методом твердофазного імуноферментного аналізу, доведено його 100 % ефективність навіть на ранніх стадіях розвитку акарозу. Виявлено високу ефективність за псороптозу овець препаратів з групи макроциклічних лактонів, а також бровермектингрануляту, який рекомендовано застосовувати для лікування змішаних інвазійних хвороб тварин (псороптозу та диктіокаульозу). Досліджено метаболічні, гематологічні та біохімічні зміни в організмі овець у разі лікування псороптозу препаратами з групи макроциклічних лактонів. Виявлено їх низьку токсичну дію на організм тварин, встановлено достовірні зміни активності окремих ферментів (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, амілази, глутамінтранспептідази).

Доведено залежність характеру метаболічних і структурних зрушень в організмі від перебігу хвороби й інтенсивності інвазії. Вивчено зміни морфологічних, імунологічних показників крові та біохімічного складу сироватки крові кошенят, спонтанно інвазованих отодектесами. Встановлено морфоструктурні зміни в шкірі вух хворих на отодектоз собак. Визначено терміни життєвої активності кліщів поза організмом хазяїв. Наведено порівняльну ефективність препаратів офтальмо-гелю, амітразину-плюс і мазі аверсектинової під час лікування котів, хворих на отодектоз.

Наведено результати клінічних реєстраційних досліджень протипаразитарних препаратів Отодектин фірми ЗАТ "НПО НАРВАК" (Російська Федерація) та Івермек-гель фірми ЗАТ "Ніта-Фарм" (Російська Федерація), які проходили процедуру реєстрації в Україні протягом 2008 - 2009 рр. Проведено аналіз терапевтичної ефективності цих препаратів у ході лікування отодектозу собак. Дослідження проводили в лабораторії контролю дезінфікуючих та антигельмінтних препаратів ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок) і у Львівській обласній лікарні ветеринарної медицини. Одержані результати підтвердили високий терапевтичний ефект Отодектину та Івермек-гелю, які були задекларовані фірмами-заявниками. Застосування препаратів Отодектину та Івермек-гелю, на основі авермектинів, для лікування отодектозу собак гарантує високу терапевтичну ефективність.

Представлено матеріали досліджень щодо удосконалення методу діагностики акарозів з використанням вазелінової олії та диметилсульфоксиду у співвідношенні 1:1 і порівняння його з загальноприйнятими вітальними та мортальними методами досліджень. Встановлено, що використання удосконаленого методу діагностики акарозів сприяє ретельному дослідженню внутрішньої будови кліщів, збільшенню часу збереження їх життєздатності та терміну придатності виготовлених препаратів для вивчення морфологічних особливостей і визначення видової належності кліщів. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності діагностики акарозів, дозволяє своєчасно проводити лікувальні заходи шляхом використання сучасних акарицидних препаратів і попередженню подальшого поширення захворювання серед сприйнятливих тварин.

Вивчено видовий склад акарологічних комплексів птахогосподарств та окремі біологічні показники домінуючих видів. Кількість і екологічна різноманітність виявлених видів розширюють дані про значення кліщів за умов промислового птахівництва. На підставі аналізу способів паразитизму, біології та типів харчування виділено умовні біоекологічні групи, до яких входять види, що займають спільні екологічні ніші. Відмічено, що методичні підходи до дезакаризації пташників відмінні для кожної групи. Показано, що за належного контролю масових нашкірних акарозів, викликаних видоспецифічними акаридієвими паразитами, в основу методів профілактування досить покласти лише контроль за акарологічною чистотою кормів та загальну дезакаризацію, дератизацію та дезінфекцію виробничих приміщень.

Висвітлено особливості видового складу умовно-патогенної мікрофлори ураженої шкіри, що усклалнює перебіг демодекозу та отодектозу в собак, а також встановлено чутливість виділених ізолятів до антибіотиків. Мікробіоценоз шкіри за акарозів характеризується видовою різноманітністю мікроорганізмів і представлений грамнегативними паличками (44,4 %), грампозитивними коками (33,3 %), грампозитивними паличками та дріжджоподібними грибами (по 11,1 % відповідно). Більшість виділених штамів виявилися чутливими до амоксициліну, оксациліну, еритроміцину, лінкоміцину, доксицикліну та фторхінолонів, але стійкими до гентаміцину.

Представлено результати визначення показників діагностичної ефективності зажиттєвих методів діагностики акарозів собак, а саме: саркоптозу, отодектозу й демодекозу. Порівняно методи Приселкової та Алфімової, а також удосконалений ними спосіб. Встановлено, що запропонований удосконалений спосіб діагностики саркоптозу, отодектозу та демодекозу собак має вищу діагностичну ефективність (на 5 - 40 %), аніж загальновідомі методи, а також не потребує значних затрат часу, водночас забезпечуючи високий ступінь просвітлення кірочок і чіткість одержаного матеріалу.

Наведено результати визначення видового складу акариформних кліщів, які паразитують на собаках м. Кременчук. Вивчено поширення акарозів собак, а також сезонну та вікову динаміки інвазій. Внаслідок акарологічних досліджень встановлено значне ураження собак демодексами, отодектесами та саркоптесами. Демодекозом і саркоптозом хворіють дорослі собаки, отодектозом - молодняк до 6-місячного віку. Акарози собак у Кременчуці реєструються впродовж року, проте демодекозна інвазія припадає на весняно-осінній, отодектозна - літньо-зимовий, саркоптозна - осінньо-зимовий періоди року.

Узагальнено результати досліджень щодо поширення й діагностики демодекозу та саркоптоїдозів собак, патогенезу за демодекозу і отодектозу та лікування за демодекозу собак за умов м. Кременчук. Вивчено видовий склад, сезонну й вікову динаміки демодекозу та саркоптоїдозів собак, доведено залежність рівня інвазованості собак від їх породних особливостей. Встановлено, що акарози в собак спричинюють збудники \i Demodex canis\i0, \i Otodectes cynotis\i0, \i Sarcoptes canis\i0. Запропоновано удосконалений спосіб лабораторної діагностики демодекозу, отодектозу та саркоптозу собак. Доведено, що цей спосіб є більш ефективним та ергономічним для зажиттєвої діагностики акарозів, ніж відомі способи за А. В. Алфімовою та Д. Р. Приселковою. Вивчено морфологічні та біохімічні показники крові, встановлено клінічну картину та склад умовно-патогенних мікроорганізмів за демодекозу та отодектозу собак. Обгрунтовано доцільність застосування етіотропної та патогенетичної терапії з використанням лікарських засобів вітчизняних виробників бровермектину ін'єкційного, ектосану (НВФ "Бровафарма") та санодерму (ВАТ "Київмедпрепарат") за лускатої форми демодекозу собак. Результати гематологічних досліджень свідчать про поліпшення стану організму собак, звільненого від виливу кліщів після проведеного лікування.

Демодекоз є поширеним захворюванням серед собак центрального та прилеглих мікрорайонів м. Суми. За останні три роки спостерігалося зменшення кількості виявлених хворих на демодекоз собак. Дослідженнями встановлено, що хворіють тварини до 1 року - 67,85 %, від 1 до 4 років - 22,62 %, а кількість випадків захворювання собак віком від 4 до 10 та більше 10 років становила 6,0 % і 3,57 % відповідно. Демодекоз виявлено у 22 порід собак, із яких частіше хворіли безпородні собаки 15,47 %, мопси - 14,29 % та німецькі вівчарки - 10,71 %. ЕЕ препарату "Advocate" становила 90 %, а "Дектомаксу" та "Івермектину 1 %" - 80 %.

Наведено дані щодо лікувальної ефективності місцевого та системного застосування "Профіверм 1 %" (O.L.KAR., Україна), діючою речовиною якого є івермектин, за псороптозної інвазії кролів, а також вплив його на рівень ферментів антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів. Виявлено, що як системне, так і місцеве застосування засобу має виражену лікувальну ефективність (Е = 100 та 96 % відповідно) відносно свербунових кліщів кролів виду Psoroptes cuniculi. Гематологічними дослідженнями крові доведено, що найбільш ефективною лікувальною схемою є використання засобу шляхом місцевого нанесення, що підтверджується й показниками рівня ферментів антиоксидантної системи та продуктів перекисного окислення ліпідів, порівняно з системним застосуванням засобу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р267.82 + Р60 + П873.641.11

Рубрики:

Кліщі як перенощики хвороб

Дерматологія

Акарози тварин

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано ефективність лікування демодекозу собак препаратами івермектин 1 %, адвокат, бравекто та їх дії на організм тварин. Виявлено найвищу ефективність лікування демодекозу у собак препаратом бравекто. Уже на 56 день не було виявлено жодного кліща.

Узагальнено дані літератури та результатів авторських досліджень щодо демодекозу собак. Наведено сучасні літературні дані щодо збудника хвороби, її епізоотологічні особливості, клінічні ознаки, патогенез і діагностику. З урахуванням одержаних авторами нових, раніше невідомих даних, детально описано патологоанатомічні зміни.