Наведено сучасні дані з етіології, епізоотології, патогенезу, клінічної картини та патоморфології, діагностики та заходів боротьби з африканською чумою свиней (АЧС). Проаналізовано ризики заносу збудника АЧС до Європейського Союзу та її подальшого поширення через транспортні зв'язки. Розглянуто епізоотичний цикл хвороби в її природних вогнищах та у виносних нозоареалах. Наведено характеристику кліщів - векторів трансмісії збудника АЧС. Висвітлено досвід боротьби з АЧС у різних країнах світу. Наведено методичні рекомендації щодо виявлення збудників основних вірусних захворювань свиней за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.

Наведено результати епізоотологічних досліджень стану з африканської чуми свиней (АЧС) в Україні та сусідніх європейських країнах: Польщі, Литві, Латвії та Естонії. Визначено роль циркуляції вірусу АЧС у РФ та Білорусі у проникненні його до країн Балтії, Польщі та України. Надано інформацію з досвіду ерадикації АЧС у країнах Європейського Союзу (ЄС) в межах Європейської стратегії контролю АЧС. Встановлено, що абсолютна більшість випадків АЧС у країнах ЄС на сьогоднішньому етапі розповсюдження вірусу реєструються серед диких свиней. Вивчено поширення збудника АЧС в Україні у 2012 - 2015 рр., вказано на вторинність більшості спалахів і формування локального ензоотичного циклу хвороби та визначено поточний стан із прогнозуванням ймовірності спалахів АЧС в Україні з використанням картографічної візуалізації даних про спалахи хвороби в популяціях диких свиней, господарствах населення та комерційних підприємствах України. Проаналізовано тенденції та загрози її розповсюдження за вірогідними сценаріями розвитку. Змодельовано наслідки декількох шляхів контролю АЧС у популяціях диких свиней. Підтверджено механізм горизонтальної передачі вірусу, який спрацьовує переважно влітку та восени, коли чисельність тварин збільшується в результаті їх розмноження. За результатами ретроспективного аналізу зареєстрованих спалахів АЧС в Україні визначено ймовірність співвідношення випадків АЧС у населення та за вирощування свиней на спеціалізованих фермах. Акцентовано увагу на недопущенні поширення збудника на південь країни, де основним середовищем його циркуляції та персистенції стане сектор екстенсивного свинарства.

Проведено аналіз епізоотичного процесу у випадку африканської чуми свиней за період 2012 - 2016 рр. Появу захворювання на АЧС і розвиток епізоотичного процесу на території України вивчали, враховуючи, що вони є продовженням епізоотії в Російській Федерації. За досліджуваний період на території України було достатньо сприйнятливих домашніх та диких свиней. Сприяючим фактором для виникнення інфекції була недостатня захищеність свинарських господарств від заносу вірусу. Виявлено, що після первинного заносу вірусу у 2012 р. на територію України (Запорізька обл.) і ліквідації спалаху, впродовж 17 місяців не виникали нові вогнища. Новий етап епізоотичного процесу розпочався у 2014 р., коли в Україну масово мігрували інфіковані дикі свині з існуючих ендемічних територій Російської Федерації. Показано дискретність перебігу епізоотії з розподілом на декілька часових циклів. Ці цикли переривались інтервалами, під час яких захворювання не реєстрували. Окреслено період початкової стадії епізоотичного процесу, коли спостерігали значні інтервали між циклами епізоотії. Захворювання розповсюдилось на домашніх свиней, до передачі вірусу долучались нові шляхи і фактори передачі збудника (транспортні звіязки, продаж інфікованих свиней і продуктів їх виробництва, не знешкоджені харчові відходи, тощо). За такої поєднаноїй передачі вірусу чутливим тваринам інтервали між циклами захворювання та окремими спалахами зменшувались і виникла тенденція до подовження циклу, що відповідало стадії розвитку епізоотії. Спостереження за розвитком епізоотичного процесу у випадку африканської чуми свиней у домашніх та диких свиней надало змогу розподілити вогнища інфекції на стаціонарні та рухливі, що зумовлює різні підходи до планування та проведення ветеринарно-сантарних і профілактичних заходів. Використовуючи одержані результати, автори розробили заходи щодо контролю АЧС, які грунтуються на обриві ланок епізоотичного ланцюга, що ведуть до домашніх свиней.

Із 2012 р. в Україні виникла дуже складна ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС). Вчені Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів розробили високочутливий, вельми специфічний, не дуже високовартісний простий у виконанні діагностичний набір для швидкого виявлення ДНК вірусу АЧС. Діагностичний набір розроблено у двох варіантах, які відрізняються за методикою виділення ДНК. За допомогою цього набору можливо не тільки проводити швидку ідентифікацію збудника за гострих форм захворювання, а й забезпечити контроль імпортної продукції під час карантинних заходів, що необхідні для виявлення ранніх ознак захворювання.

Наведено дані щодо виявлення в Україні ендемічних по африканській чумі (АЧС) територій та вивчення їх структури. Такий підхід став можливим через аналіз розвитку епізоотичного процесу впродовж 2012 - 2017 років. Показано, що ендемічний поріг (діагностика спалахів захворювання три роки поспіль) за цей період подолали 8 регіонів України (Чернігівська, Сумська, Рівненська, Полтавська, Одеська, Миколаївська, Черкаська, Київська області). Характерно, що за цим показником деякі неблагополучні за АЧС регіональні території об'єдналися, утворивши дві ендемічні зони. До складу першої зони увійшли Чернігівська, Сумська, Полтавська, Черкаська та Київська області, до складу другої - Одеська та Миколаївська області. Констатовано, що ендемічні зони, до складу яких входять декілька територій з таким же статусом, представляють вищу ланку розвитку епізоотії. Було проведено дослідження і аналіз різних за величиною територій областей, районів, мисливських угідь, населених пунктів з метою вибору найбільш оптимальної для визначення стану ендемічності. Показано, що поріг ендемічності подолали території одного району та 8 областей. Оцінюючи ці результати, а також враховуючи швидкість розповсюдження вірусу та організацію протиепізоотичних заходів, автори вважають, що адміністративна територія області найбільш придатна для визначення стану ендемічності. Встановлено, що кількість неблагополучних за АЧС районів у ендемічних областях коливалась від 40 до 64 %. Автори стверджують, що для досягнення стійкого ендемічного стану територій необхідні постійні джерела чи вогнища інфекції. Цю функцію в епізоотичному процесі забезпечували: наявність вірусу у довкіллі і постійна його передача, захоронення свиней у ямах з порушенням ветеринарно-санітарних вимог, забій свиней в інкубаційному періоді, контамінація вірусом грунту, води, повітря, розповсюдження контамінованих вірусом продуктів м'ясоїдами чи птахами, тощо. Наведено дані, що підтверджують роль диких кабанів, а також методів захоронення свиней у створенні ендемічних територій.

Останніми роками африканська чума свиней (АЧС) поставила під загрозу український сектор свинарства. Поширення АЧС в Україні вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків. Хоча й було досягнуто певних результатів у знищенні цієї хвороби, втім її негативний вплив на внутрішній ринок м'яса триває. 2014 р. в північно-східній частині країни на території трьох областей (Луганська обл., Чернігівська обл., Сумська обл.) виявлено 16 випадків захворювання. Загалом 2015 р. зареєстровано 40 випадків захворювань, а 2016 р. їх кількість збільшилася майже у 2,3 раза і досягла максимуму (91 випадок). 2016 р. захворювання поширювалося ще більшими темпами і упродовж року підтверджено 91 спалах АЧС (84 серед домашніх і 7 серед диких свиней) в 16 областях України. 2017 р. підтверджено 163 випадки (119 серед домашніх, 38 серед диких і 6 інфікованих об'єктів) на території 23 областей України. З 1 січня по 22 лютого 2018 р. уже офіційно зареєстровано 37 випадків цього захворювання, зокрема в січні 2018 р. - 18 спалахів. У Полтавській області 2015 р. було зареєстровано 5 неблагополучних пунктів з АЧС: Пирятинський, Гребінківський, Кременчуцький та Глобинський райони. У всіх випадках причиною занесення збудника є безвідповідальне ставлення громадян до вимог чинного ветеринарного законодавства. 2016 р. в Полтавській області було зареєстровано 10 неблагополучних пунктів АЧС (Хорольський, Великобагачанський, Глобинський, Лубенський, Лохвицький, Гадяцький, Кобеляцький, Гребінківський райони та м. Гадяч); з них 4 випадки серед диких кабанів та 6 - домашніх свиней. 2017 р. в Полтавській області було зареєстровано 21 неблагополучний пункт з АЧС, зокрема серед домашніх свиней: у населення - 16, у господарствах різних форм власності - 3 та в дикій фауні - 2, де захворіли і загинули домашні свині в кількості 193 голови та знайдено 2 трупи диких кабанів (Великобагачанський, Шишацький, Котелевський, Карлівський, Чутівський, Лубенський, Глобинський, Пирятинський, Гадяцький, Кобеляцький, Семенівський, Оржицький райони та м. Лубни). 2018 р. в Полтавській області було зареєстровано 8 неблагополучних пунктів АЧС (Чутівський, Кременчуцький, Полтавський, Диканський, Миргородський, Котелевський, Лубенський та Кобеляцький райони). Реальний рівень розповсюдженості АЧС в Україні залишається невизначеним через обмежені можливості державних ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджувати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий контроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовить нові ризики для фермерів і переробників свинини.

Контроль за ситуацією з африканської чуми свиней (АЧС) в Україні стає все менш ефективним. У системі протиепізоотичних заходів важливу роль відіграють системи моніторингу за АЧС, оскільки вони надають змогу одержувати необхідну інформацію і оперативно реагувати на ситуацію. Звичайно не всі стратегії з контролю можна застосувати в Україні через природно-географічні та соціально-економічні особливості. На базі інтернет-ресурсів (www.asf.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua/index.php/view-data.) здійснено аналіз епізоотичних даних щодо АЧС за 2012 - 2019 рр. в Україні внаслідок чого визначено, що пік захворюваності у 2017 р. був пройдений, оскільки у 2018 і 2019 рр. кількість випадків зменшилася за рахунок домашніх тварин. Але ця інформація може не повністю відображати ситуацію щодо АЧС в Україні, оскільки спостерігається зростання випадків серед диких тварин і кількості інфікованих об'єктів. На думку, на даному етапі потрібна додаткова система пасивного моніторингу. Це спричинено тим, що в Україні людський фактор має потужний вплив на заходи боротьби з АЧС. Випробовано метод моніторингу свинячих туш, що надходять на реалізацію через лабораторії ветсанекспертизи з домашніх господарств і визначили, що цей метод надає змогу ненав'язливо одержувати інформацію щодо епізоотичної ситуації щодо АЧС на певних територіях, при цьому не втручаючись у виробничий процес. Відібрано 2844 проби, які досліджувалися в ПЛР на АЧС. Цей метод має також недоліки: при одержанні позитивних результатів досліджень на АЧС продукція по суті вже реалізована і провести заходи з ліквідації вже немає можливості. Інформаційний ресурс "Стоп АЧС" виконує функції інформування фахівців ветеринарної медицини, власників свиней, свиногосподарств, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, особливості її розпізнання, профілактики і ліквідації в разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Але на даному етапі його можливості є недостатніми. Необхідно постійно проводити додатковий пасивний моніторинг АЧС в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, шляхом ПЛР аналізу зразків від свинячих туш на предмет наявності геному вірусу АЧС. Заходи щодо подолання АЧС розробляти, зважаючи на результати усіх джерел моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.325.8

Рубрики:

Африканська чума свиней

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено епізоотологічну роль кліщів Ornithodoros verrucosus та оцінено ризик їх долучення до циркуляції вірусу АЧС в Україні. Установлено особливості поширення АЧС в Україні. Доведено, що основним середовищем поширення збудника є сектор екстенсивного свинарства, а роль дикого кабана в епізоотології захворювання є вторинною. Виявлено 15 статистично вірогідних кластерів спалахів, на території яких існують відносно стабільні фактори ризику виникнення АЧС. Побудовано кореляційну модель та отримано мапу ризиків виникнення спалахів АЧС в Україні. Згідно з класифікацією мапи на категорії прогнозованого ризику, 27,02 % території України припадає на зону низького, 51,47 % — середнього, а 21,51 % — високого ризику виникнення спалахів. Установлено, що кліщі-орнітодорини спорадично зустрічаються на території Херсонської та Миколаївської областей України, а їх поширення пов’язане виключно зі специфічними природними оселищами. Господарча діяльність людини, вірогідно, є лімітуючим фактором для існування популяцій кліщів, проте окремі її аспекти (видобування будівельного каміння) створюють постійний ризик занесення O. verrucosus до господарчих приміщень, що не дозволяє виключити контакти кліщів зі свійськими тваринами. Уперше в Україні створено лабораторну колонію O. verrucosus, яка є важливим ресурсом для подальшого фундаментального вивчення біології переносників і розробки методів їх непрямого серологічного моніторингу. Проведено досліди з визначення векторної компетенції O. verrucosus щодо вірусу АЧС ІІ генотипу. Установлено, що кліщі здатні передавати вірус трансстадійно, зберігати його у своєму організмі принаймні 2 місяці та виділяти інфекційний вірус із екскретами. Живлення 30 кліщів є недостатнім для зараження тварин, проте такий результат суттєво не відрізняється від отриманого з доведеним переносником АЧС — O. erraticus. На основі комплексних епізоотологічних, вірусологічних, акарологічних досліджень, а також за допомогою статистичного моделювання та ГІС-аналізу встановлено особливості епізоотичного процесу АЧС і визначено території півдня України, на яких не виключається наявність потенційних біологічних переносників і резервуарних господарів збудника.

Дисертація присвячена епізоотологічному моніторингу африканської (АЧС) і класичної чуми свиней (КЧС) у світі та в Україні зокрема. Вдосконалено систему моніторингу цих захворювань за рахунок розробки вітчизняного діагностичного набору на основі зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції (ЗТ-ПЛР) у режимі реального часу. Проведено епізоотологічний моніторинг АЧС і КЧС у світі та в Україні за 2012–2018 рр. Розроблено спосіб диференційної діагностики АЧС і КЧС на основі мультиплексної ЗТ-ПЛР у режимі реального часу, що передбачає проведення одночасної ампліфікації цільових ділянок гена B646L вірусу АЧС, висококонсервативної ділянки 5′UTR вірусу КЧС, а також гена PRP (внутрішній контрольний зразок) в одній пробірці з використанням трьох пар специфічних праймерів. Розроблений спосіб покладено в основу зареєстрованого в Україні «Набору діагностичного «АЧС/КЧС дуо ПЛР-РЧ» для диференційної діагностики африканської та класичної чуми свиней методом ПЛР у режимі реального часу» (РП № ВВ-00871-06-18 від 27.04.2018 р.) Запропоновано комплексну стратегію моніторингу АЧС і КЧС, яка передбачає як основний засіб для виявлення інфікованих тварин використання розробленої тест-системи, що дозволить заощадити час та кошти.