Розглядаються шляхи підвищення ефективності птахівничої галузі на прикладі передових підприємств України і досвіду зарубіжних птахівників. Подаються конкретні науково-обгрунтовані пропозиції по удосконаленню структури підприємств м'ясного і яйценосного напрямку, технології, організації і ветеринарно-санітарного захисту. Наводяться дані економічних розрахунків ефективності впроваджуваних заходів.

Надані матеріали порівнювальної оцінки уловлюючої здатності різних способів, що використовуються при бактеріологічній оцінці повітря в птахівничих приміщеннях.

За результатами досліджень щодо оцінки мікроклімату корівників у холодний період року зроблено висновок: основні показники повітряного середовища не відповідають зоогігієнічним нормативам. Внаслідок заходів щодо оптимізації мікроклімату в дослідному корівнику (за розрахунками потреби у вентиляції, нормалізації теплового балансу й освітленості приміщень) вдалося підвищити основні показники повітряного середовища корівника у холодний період року до меж зоогігієнічних норм для утримання тварин.

Наведено результати досліджень температури повітря у зоні перебування птиці за локального нагрівання та видалення шкідливостей із зони нагрівання.

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу мікробізму пташника, в залежності від його рівня, на організм курчат та епізоотичну ситуацію птахорадгоспів. Вивчено основний спектр факультативних анаеробів в повітрі птахівничих ферм і рівень контамінації їми органів дихання 1-60-денних курчат. З'ясовано вплив різноманітних факторів на динаміку бактеріальної забрудненості повітря птахарень. Встановлена реакція організму 1-60-денних курчат, що утримуються в умовах зростання мікробів в повітрі птахівничих приміщень та при обмеженні контамінації факультативними анаеробами повітря, що вдихається. Розроблено та впроваджено у технологію ветеринарного захисту птахівницьких господарств Сумської області науковообгрунтований режим санації повітря птахарень з метою профілактики бактеріозів.

Викладено результати досліджень по впливу підлог і стін різних конструкцій і застосування сучасних санітарно-гігієнічних засобів на підвищення морфофункціонального статусу молочної залози та якості молока у корів, здоров'я нетелів та подальшу продуктивність і маститостійкість первісток. Експериментально доведено та теоретично обгрунтовано доцільність застосування масажу вимені нетелів і первісток, що дозволяє у значній мірі компенсувати негативний вплив несприятливих умов утримання. Застосування безприв'язно-боксового утримання нетелів з організацією масажу вимені сприяє більш повному розвитку морфологічних, морфометричних ознак вимені, що підвищує продуктивність і якість молока у тварин та зменшує захворюваність їх маститом на 31,5%.

На підставі проведеного оцінювання запропонованих способів утримання сухостійних корів української чорнорябої молочної породи у гігієнічному аспекті розроблено нові теоретичні підходи щодо реконструкції існуючих виробничих приміщень, згідно вимог ВНТП - АПК - 01.05. Доведено, що для забезпечення оптимальних умов утримання у зимово-стійловий період худоби різних статево-вікових груп в одному приміщенні доцільно проводити реконструкцію корівників. Потребу у скотомісцях для тварин у приміщенні за цього необхідно визначати за кількістю днів перебування корів у технологічній групі залежно від їх фізіологічного стану та віку з урахуванням загальних коефіцієнтів, рекомендованих відомчими нормами технологічного проектування для спеціалізованих підприємств з виробництва молока. На підставі дослідження мікроклімату реконструйованих тваринницьких приміщень доведено, що найбільш оптимальним способом утримання корів у сухостійний період є безприв'язний в окремій секції з комбікормом, який дає змогу дотримуватися гігієнічних вимог, сприяє збільшенню молочної продуктивності корів після отелення на 15 - 19 % і маси тіла новонароджених телят - на 11,2 %. Доведено, що безприв'язне утримання сухостійких корів у окремій ізольованій секції, обладананій комбібоксами, або прив'язане в окремій ізольованій секції забезпечує більш оптимальні значення температури повітря, сприяє зниженню рівня вуглекислого газу на 0,06 - 0,08 %, відносної вологості - на 16 - 20 %, мікробного забруднення повітря - у 2,1 - 2,3 раза, рівня виробничих шумів - 6,5 - 7,9 раза, покращує ефективність використання виробничих площ та внутрішнього обладнання приміщення.

  Скачати повний текст

Вперше проведено експериментальні дослідження ефективності використання трьох групових типів кліток для вирощування, дорощування та відгодівлі надремонтного молодняку української червоно-рябої молочної породи. Під час визначення параметрів розмірів основних елементів кліток враховано доповнення до норм технологічного проектування. Встановлено, що у групових клітках на 10 голів у 5-, 10- та 14-місячному віці оцінка повітряного середовища відповідає рівню оптимального проектно-технологічного режиму, за прив'язного утримання у 5- та 14-місячному віці - рівню межово-допустимого експлуатаційного режиму, а у 10-місячному - рівню межових добових коливань. Вперше виявлено суттєву різницю у поведінці тварин протягом двох годин після початку споживання корму за утримання на прив'язі та безприв'язно. Доведено, що більше часу бички, які утримувалися на прив'язі, витрачали на відпочинок, а безприв'язні - на ходіння. Одержано практично однакові прирости живої маси від бичків до 8-місячного віку, але з невеликою перевагою прив'язного над безприв'язним утриманням, а в 12 та 16 місяців - перевага безприв'язного способу за високого рівня годівлі бичків. Встановлено позитивний вплив покращання умов безприв'язного способу утримання надремонтного молодняку в післямолочний період до реалізації на підвищення рентабельності виробництва яловичини на малих фермах до 40 %, а за прив'язного - всього до 10 %.

Обгрунтовано зоогігієнічні вимоги щодо удосконалення утримання та вибракування молодняку під час виробництва яловичини на малих фермах. На підставі порівняльного вивчення прив'язного та безприв'язного способів утримання встановлено доцільність проведення вибракування відстаючих у рості бичків віком 6 місяців - 20 %, а віком 12 місяців - 25 % за меншою живою масою. Виявлено, що постійне утримання тварин у спеціально обладнаній груповій клітці з 1-го до 18-ти місяців забезпечує з віком необхідні зоогігієнічні вимоги. Встановлено імовірність прогнозування відставання в рості молодняку за рівнем життєздатності на підставі результатів тестів поведінки тварин під час народження. Доведено доцільність обладання тваринницьких будівель ізольованими секціями для утримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи на малих фермах у групових клітках у приміщеннях шириною 21, 18, 12 м, побудованих за такими типовими проектами 801: 2-59.85, 2-60.85, 2-64.85, 2-65.85; 4-104.86, 4-60.83, 4-1, 4-2. Встановлено, що використання запропонованого способу утримання та вибракування відстаючих у рості бичків дозволяє на малих фермах для надремонтного молодняку створити оптимальні умови мікроклімату та підвищити рентабельність виробнитцва яловичини до 30 %.

Викладено результати експериментальних досліджень щодо порівняльних випробувань типових і запропонованих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників для ремонтного молодняка і курей-несучок. Встановлено, що використання переривчастих режимів освітлення з різними рівнями освітленості по періодах доби, узгоджених з рівнями освітленості режимів роботи систем вентиляції пташників, нових джерел світла і приладів для регулювання рівнів освітленості забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення на 25,1...65,7% і на вентиляцію - на 13,8...29,1% при зменшенні витрат ламп розжарювання у 2,1...6,6 раза і підвищенні яйценесучості у розрахунку на початкову несучку на 0,1...7,3% та збереженості молодняка на 0,6...1,9%.

Вивчено реінфікування будівельних конструкцій тваринницьких приміщень після їх дезінфекції. На підставі експериментальних даних і матеріалів літературних джерел обгрунтовано роль будівельних матеріалів тваринницьких приміщень як можливого постійного фактора передачі збудників інфекційних хвороб тварин. Запропоновано заходи щодо запобігання накопиченню мікрофлори в товщі будівельних матеріалів шляхом застосування біоцидного бетону та цегли на основі катаміну АБ. Висвітлено значення та місце біоцидних будівельних матеріалів у системі заходів щодо знезараження тваринницьких приміщень. Розроблено метод визначення бактерицидності будівельних матеріалів з біоцидними речовинами та обгрунтовано необхідність використання лактозонегативних варіантів бактерій групи кишкових паличок як санітарно-показових з метою визначення якості дезінфекції. Запропоновано селективно-діагностичне середовище для їх індикації.

Наведено результати досліджень впливу абіотичних факторів (температури, вологості, швидкості руху, бактеріальної забрудненості повітря, способів утримання, санітарних розривів) на показники природної резистентності організму м'ясних каченят, динаміку їх живої маси тіла, збереженість, морфологічні та біохімічні показники крові. Вивчено особливості формування мікроклімату та розподіл повітря у пташниках, призначених для вирощування 1 500 - 3 000 каченят. Визначено аеростази, для яких характерна висока мікробна забрудненість, вміст шкідливих газів, слабка рухомість повітря. Установлено, що залежно від місткості приміщень зону аеростазів становить 30 - 50 % площі підлоги. Молодняк, який вирощується у цих зонах, має низьку резистентність, продуктивність і збереженість. Вивчено ефективність вирощування каченят на глибокій підстилці та сітчатих підлогах. Обгрунтовано доцільність принципу "все зайнято - все порожньо" та профілактичної перерви у використанні пташників після дезінфекції. З'ясовано вплив бактерициду на мікрофлору повітря у приміщеннях, зокрема, на санітарно-показникову групу бактерій кишкової палички. Доведено можливість використання рибав і гідротривіту для посилення природної резистентності організму, інтенсивності росту та збереженості каченят.

Установлено позитивний вплив будівельних матеріалів з бактерицидними властивостями на свиней різних вікових груп. Вивчено гігієнічну, санітарно-токсикологічну, мікробіологічну властивості матеріалів. Розроблено й апробовано методи виготовлення бетонів, які передбачають додавання дезінфектанту поверхнево-активної дії ВВ-1. Експериментальним шляхом досліджено клініко-фізіологічний стан і продуктивність свиней за даних умов. Виявлено позитивний вплив бактерицидної штукатурки на мікроклімат всередині приміщення. Доведено, що загибель мікрорганізмів на стінах з бактерицидної штукатурки відбувається через 6 год, а через 12 год їх не виявлено. У бетоні без додавання дезінфектанту мікроорганізми зберігають свою життєдіяльність. У контрольному приміщенні динаміка накопичення мікрофлори була більшою у другому турі восени на 35,5 %, взимку - 77,8 %, навесні - 76,8 %. З них восени кількість КФБ - більше на 5,9 %, стафілококу - на 3,4 %, мукор - 5,1 %, а взимку КФБ - на 12,4 %, стафілококу - на 7,9 %, мукор - 3,0 %, навесні КФБ - на 15,5 %, стафілококу - на 14,4 %, мукор - на 4,3 %. Захворюваність у контрольній групі становила 48 %, у першій дослідній групі - 34 % і у другій - 24 %. Показник загибелі свиней у контрольній групі був 2 %, у першій дослідній - 13 %, у другій - 7 %.

Подано технологічну та зоогігієнічну оцінку шлакобетонних підлог із гумокордним покриттям та гумокордних годівниць, виготовлених на основі відходів Сумського ВАТ "Гумотехніка" та Сумського ЗАТ "Підприємство теплових мереж". Науково обгрунтовано технологічні та зоогігієнічні якості підлог та годівниць, що мають різні теплозахисні властивості. Визначено вплив підлог та годівниць на фізіологічний стан, здоров'я та продуктивність тварин, а також економічну ефективність підлог та годівниць. На підставі проведених зоогігієнічних досліджень встановлено, що запропонована шлакобетонна підлога з гумокордним покриттям та гумокордна годівниця відповідають основним зоогігієнічним вимогам. Вони теплі, міцні, зручні в експлуатації, сприяють створенню комфортних умов для утримання тварин. Утримання корів у стійлах з новими типами підлог та годівниць не впливає негативно на здоров'я та продуктивність тварин, позитивно впливає на якість отриманої продукції.

Дисертацію присвячено питанням формування локального мікроклімату в свинарських приміщеннях. Найбільш перспективним шляхом економії теплової енергії є створення систем забезпечення мікроклімату в місцях перебування тварин. Розроблено математичну модель, що дає можливість розраховувати складові частини теплообміну між твариною та навколишнім середовищем з урахуванням нестаціонарних процесів, які зумовлені циклічним характером поведінки тварини. Досліджено вплив на комфортний стан тварини складової теплообміну, якою є теплопровідність у конструкцію підлоги під час відпочинку. Розроблено методику розрахунку математичної моделі, що включає систему рівнянь, які описують формування локального мікроклімату у місцях перебування тварин. Запропоновано конструкцію станкового обладання, що значно поліпшує умови утримання тварин за рахунок покращання повітряного режиму в місцях перебування тварин, зменшення її тепловтрат у період відпочинку, а також зниження витрат енергії на організацію повітрообміну в приміщенні шляхом відведення забрудненого повітря з місць його найбільшої концентрації.

Запропоновано спрощену фізичну модель для визначення температури повітря в модулі вирощування птиці. Перевірено адекватність фізичної моделі на натурних дослідженнях. Визначено закономірності впливу на температуру повітря в модулі удержання птиці теплової потужності нагрівача, ступеня чорноти поверхні опромінення, рухомості повітря в зоні перебування птиці та висоти встановлення нагрівачів. Доведено ефективність застосування витяжного зонта, встановленого над інфрачервоним нагрівачем. Запропоновано інженерну методику розрахунку температурного режиму технологічної зони перебування птиці, яка дозволяє комплексно врахувати фактори, що впливають на його формування. Проведено порівняльний аналіз систем теплозабезпечення приміщення пташнику. Визначено техніко-економічні переваги використання системи інфрачервоного опалення з утилізацією тепла за модульного вирощування птиці. Застосування витяжного зонта над інфрачервоним нагрівачем дозволить утилізувати певну кількість тепла залежно від витрати витяжного повітря та теплової потужності випромінювача.

Наведено результати натурних досліджень, які пов'язані з визначенням характеру розподілу температури внутрішнього повітря, що забезпечується встановленням стінової опалювальної панелі в зоні перебування свиноматки.

Наведено матеріали уточнення санітарно-захисної зони проектованого корівника в Рівненській області з урахуванням існуючої інфраструктури ферми та її регіону. Встановлено, що основним критерієм уточнення зони виступає рівень хімічного забруднення приземного шару атмосферного повітря, що формується за рахунок поширення продуктів життєдіяльності великої рогатої худоби. Запропоновано використовувати реальну санітарно-захисну зону як оптимізуючий показник при розширенні (модернізації) виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.547 + П076

Рубрики:

Гігієна пташників

Електрифікація сільського господарства

Шифр НБУВ: РА390624 Пошук видання у каталогах НБУВ