Викладено історичні нариси та охарактеризовано розвиток ветеринарної медицини Закарпаття до початку ХХ ст., історію ветеринарної медицини Підкарпатської Русі (1919 -1939 рр.). Досліджено післявоєнний етап розвитку ветеринарної медицини Закарпаття та у роки незалежності України. Наведено матеріали про спеціалістів минулого, архівні записи та спогади очевидців. Розкрито зв'язок ветеринарної та загальної медицини. Проаналізовано підготовку кадрів з ветеринарної медицини. Висвітлено наукову та міжнародну діяльність фахівців з ветеринарної медицини.

Зроблено спробу короткого екскурсу в історію ветеринарної медицини Полтавської області з періоду зародження губернської ветеринарії до останніх років ХХ ст.: до 1917 р.; після революції 1917 р. до початку Великої Вітчизняної війни 1941 р.; в роки Великої Вітчизняної війни; за останні півстоліття (1946-1996 рр.). Розглядається діяльність ветеринарних установ повітової і районної ланок, біофабрик, а також Полтавської обласної державної лабораторії ветмедицини, Полтавського обласного підприємства ветмедицини і міської ветеринарної служби.

Індекс рубрикатора НБУВ: П80(4УКР)к

Рубрики:

Організація ветеринарно-санітарної справи

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні засади законодавства України про ветеринарну медицину. Проаналізовано сучасну організаційну структуру служби ветеринарної медицини, зокрема, її правовий статус, сучасне ветеринарне обслуговування господарств. Розглянуто історію ветеринарії, наведено нормативно-правові акти для практикуючих працівників даної галузі. Наведено Закон України "Про ветеринарну медицину".

На підставі узагальнення останніх досягнень науки та практики викладено загальні теоретичні засади, методологічні принципи організації ветеринарної справи. Приведено матеріал з Ветеринарного законодавства в Україні, організації служби ветеринарної медицини та їх матеріально-технічного забезпечення. Викладено питання щодо особливостей ветеринарного контролю та підприємницької діяльності у ветеринарній медицині, економіки ветеринарних заходів та діловодства в даній галузі.

На базе обобщения последних достижений науки и практики изложены общие теоретические основы, методологические принципы организации ветеринарного дела. Приведен материал, касающийся Ветеринарного законодательства в Украине, организации службы ветеринарной медицины и их материально-технического обеспечения. Изложены вопросы об особенностях ветеринарного контроля и предпринимательской деятельности в ветеринарной медицине, экономики ветеринарных мероприятий и деловодства в данной отрасли.

Наведено біографічні дані видатного вченого-мікробіолога, доктора ветеринарних наук, професора, заслуженого ветеринарного лікаря РРФСР, заслуженого діяча науки Української РСР, лауреата Державної премії СРСР в галузі науки і техніки Чепурова (1918-1997).

Виявлено чинники, які зумовлюють формування ринку ветеринарних послуг. Визначено тенденції його розвитку. Розкрито суть поняття "ветеринарна послуга". Обгрунтовано методичні підходи до визначення очікуваної ємності ринку ветеринарних послуг з урахуванням існуючих тенденцій трансформації системи ветеринарного обслуговування. Обгрунтовано пропозиції щодо доцільних організаційних форм і розмірів недержавних служб ветеринарної медицини. Вдосконалено існуючу методику визначення розмірів збитків через неналежно надані ветеринарні послуги.

Проаналізовано українську ветеринарну лексику, розглянуту в аспекті її формування, функціонування та структурно-системних зв'язків. Даний комплексний підхід дає можливість поставити питання про специфіку термінів як лексичних одиниць, дослідити ветеринарну термінологію як систему. Проаналізовано походження, системні зв'язки українських ветеринарних термінів. Розглянуто українську ветеринарну лексику у семасіологічному, функціональному і дериваційному аспектах. Досліджено та виявлено семантичні та словотвірні особливості термінів ветеринарної медицини, запропоновано напрямки удосконалення сучасної української наукової термінології ветеринарної медицини й обгрунтовано основні шляхи її стандартизації.

Наведено визначення адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції, окреслено його специфічні ознаки та характерні риси. Розглянуто механізм реалізації правового статусу працівників ветеринарної міліції у правовідносинах. Розкрито особливості адміністративно-правового статусу працівників ветеринарної міліції, проведено аналіз їх основних прав і обов'язків, а також сформульовано пропозиції щодо забезпечення гарантій реалізації правового статусу працівників даної служби. Визначено основні обмеження та вимоги до дій працівників ветеринарної міліції у разі проведення карантинних ветеринарних заходів. Наголошено на необхідності встановлення юридичної відповідальності за порушення даними працівниками своїх службових обов'язків, як безумовної передумови забезпечення прав і обов'язків особи в процесі реалізації адміністративно-правового статусу працівника ветеринарної міліції. Досліджено міжнародний досвід боротьби працівників ветеринарної міліції з інфекційними захворюваннями тварин.

Визначено наукові засади та розроблено практичні рекомендації з удосконалення організації та підвищення ефективності ветеринарного обслуговування у тваринництві. Виявлено спеціально-економічну сутність ветеринарної діяльності та ветеринарних послуг, організаційно-економічні аспекти їх надання, розроблено методичні засади економічного оцінювання здійснення ветеринарного обслуговування. Визначено особливості розвитку тваринництва, ветеринарного обслуговування у тваринництві Херсонщини, проведено оцінювання його економічної ефективності. Обгрунтовано напрями вдосконалення організації ветеринарного обслуговування, структури надання ветеринарних послуг, зниження їх собівартості, підвищення доступності й економічної ефективності.

Резкое увеличение поголовья скота в частном секторе требует расширения сети государственных и коммерческих предприятий и учреждений ветеринарной медицины, увеличения разнообразия ветеринарных услуг и введения специализаций при подготовке врачей ветеринарной медицины.

Розглянуто теоретико-методичні засади та практичні аспекти удосконалення організації та управління розвитком ветеринарного обслуговування (ВО) у галузях тваринництва. Розкрито особливості здійснення ВО в регіональному аспекті. Обгрунтовано нові форми ВО. Висвітлено напрями вдосконалення організації ВО.

Розглянуто особливості організації ветеринарної справи у Франції та Сполучених Штатах Америки, визначено перспективи застосування досвіду розвинутих країн під час підготовки й ліцензування ветеринарних спеціалістів та організації приватної ветеринарної практики.

Досліджено світовий досвід державного управління в галузі ветеринарної медицини в контексті становлення державного регулювання та розподілу функцій між державним і приватним сектором. На основі проведеного аналізу визначено можливості подальшого реформування державного управління ветеринарною медициною України.

Розкрито сутність дефініцій "державне управління в галузі ветеринарної медицини", "державна політика в галузі ветеринарної медицини", конкретизовано поняття "ветеринарно-санітарний нагляд та контроль", "фінансове забезпечення галузі ветеринарної медицини". Досліджено генезу державного управління в галузі ветеринарної медицини. Визначено основоположні засади державної політики у зазначеній галузі. Здійснено комплексний аналіз функціональних повноважень органів державного управління в галузі ветеринарної медицини України. На основі узагальнення та вдосконалення положень теорії та практики державного управління сформовано базові компоненти модернізації механізмів державного управління в галузі ветеринарної медицини, у тому числі: оптимізації структури державних інституцій, розвитку нормативно-правової бази, створення інформаційної системи державного управління в галузі ветеринарної медицини, покращення фінансового забезпечення функціонування державних інституцій у досліджуваній галузі.

Наведено результати досліджень чутливості підібраних тест-штамів до широкого спектру протимікробних препаратів із метою визначення їх активності. Проаналізовано активність антибіотиків, які використовуються у ветеринарній медицині, відповідно до стандартних зразків із метою визначення фальсифікованих препаратів. Наведено результати активності бензилпеніциліну різних виробників з метою порівняння одержаних даних не нищедопустимих мінімальних показників активності. Аналіз міжнародних і вітчизняних баз даних колекцій тест-штамів надав змогу відібрати високочутливі мікроорганізми для визначення активності протимікробних препаратів; здійснити підбір, попередньо вивчаючи характерні властивості культур та їх чутливості до широкого спектра антибіотиків. За допомогою диско-дифузійного методу та дифузії в агарі одержано результати досліджень щодо вивчення чутливості тест-штамів мікроорганізмів до різних протимікробних речовин та сформовано набір тест-культур для визначення активності антибіотиків за мікробіологічним методом. Одержані результати наведено в таблиці чутливості тест-штамів до мінімальних концентрацій стандартних зразків антибіотиків різних груп, розділивши на кожний штам, що надає змогу порівнювати одержані результати досліджуваних препаратів стосовно відповідності їх активності вказаної в інструкції застосування. На сьогодні сучасні методи визначення активності антибіотиків є практично недоступними для державних лабораторій ветеринарної медицини України, оскільки потребують дорогого обладнання та висококваліфікованих фахівців для проведення досліджень на ньому. Достатньо простими та швидкими у застосуванні, відносно недорогими, високочутливими та доступними для державних лабораторій ветеринарної медицини є біологічні методи контролю якості лікувальних препаратів.

Висвітлено стан справ у галузі ветеринарії, шляхи поетапного удосконалення структури державної служби ветеринарної медицини в Україні. Йдеться про наукове забезпечення галузі, співпрацю Державного департаменту ветмедицини з науковцями.

Подано визначення кооперативу ветеринарної медицини, порядок його створення та організація роботи.

Розкрито поняття та надано загальну характеристику ветеринарного права. Розглянуто державне управління та організацію діяльності в галузі ветеринарної медицини. Подано інформацію про правове регулювання обігу об'єктів цієї медицини не харчового та харчового призначення. Приділено увагу адміністративним, кримінальним і власне фаховим правопорушенням у сфері ветеринарної медицини. Висвітлено питання трудових правовідносин у зазначеній сфері.

Висвітлено особливості зовнішнього середовища організацій у галузі ветеринарної медицини. Виділено й охарактеризовано групу факторів прямого впливу (дії). Сформульовано визначення та розкрито суть поняття "мікросередовище закладів ветеринарної медицини", під яким слід розуміти сукупність факторів прямої дії, які безпосередньо впливають на функціонування організацій у галузі ветеринарної медицини та відчувають на собі їх вплив, визначають стратегічно важливі рішення та формують систему відносин (зв'язків) між організацією та постачальниками, конкурентами, споживачами ветеринарних товарів і послуг, трудовими ресурсами, фінансовими інститутами, органами державної влади, громадськими організаціями та засобами масової інформації.