Изучено влияние температуры воды на выживание ранних возрастных стадий черноморского шпрота и формирование величины его промыслового запаса. Для оценки выживания молоди разных поколений (годовых классов) использовали относительную численность в популяции годовиков. На примере четырех поколений (1998 - 1999; 1999 - 2000; 2000 - 2001 и 2001 - 2002 гг.) установлена тесная связь между относительной численностью годовиков и средней температурой воды в феврале предыдущего года. Коэффициент корреляции равен +0,98. Между величиной промыслового запаса, основу которого составляли двухгодовики, и температурой воды на ранних стадиях их развития достоверной связи не обнаружено, что дает основание рассматривать урожайность поколений в качестве основного фактора формирования промыслового запаса, определяющего величину улова.

Исследованы основные репродуктивные свойства черноморского шпрота в прибрежных водах Крыма в нерестовый сезон 1998 - 1999 гг. Половая зрелость наступала у особей со стандартной длиной тела 5,2 см; общая продолжительность нерестового периода - 5 мес, средняя индивидуальная - 4,5 мес. В течение периода размножения средняя самка выметала 34,5 порций икры при средней порционной плодовитости 814 ооцитов и суммарной абсолютной индивидуальной плодовитости 28 193 ооцита.

На підставі аналізу літературних джерел і результатів власних промислово-біологічних досліджень оцінено сучасний стан популяції чорноморського шпроту у водах України та найближчі перспективи її експлуатації. Виявлено, що за останні роки (після 2000 - 2002 pp.) в різних районах у стані популяції явно простежуються риси її деградації, яка характеризується збільшенням в уловах частки поповнення (цьогорічок і річників), зменшенням середнього промислового розміру й уловів на зусилля за умов зростаючої інтенсифікації промислу. Всі перераховані показники свідчать про класичні ознаки перелову. Наголошено, що за умов даної ситуації необхідно переглянути традиційну точку зору відносно неповного використовування запасу чорноморського шпроту у водах України та заклики щодо подальшого нарощування промислу. Обгрунтовано необхідність прийняття заходів щодо суттєвого обмеження промислу не менш, як на 2 - 3 роки, а також до зміни існуючих правил риболовства. Одночасно необхідно поширити розвиток популяційних досліджень з метою виділення елементарних одиниць запасу як самостійних об'єктів експлуатації та керування.

За допомогою екологічного підходу вивчено внутрішньовидову диференціацію та структуру запасу шпроту з різних районів північно-західної частини Чорного моря. Як популяційні характеристики використано такі параметри вікової структури, як загальна кількість поколінь (річних класів), відносна чисельність різних поколінь, середній вік особин у популяції та середні розміри одновікових особин. За трьома показниками (з чотирьох) виявлено достовірні (рівень значимості нижче ніж 0,05) розбіжності між шпротом з західної (о-в Зміїний) і східної (західне та південне узбережжя Криму) областей. Одержані результати дозволили уточнити запропоновану раніше попередню схему внутрішньовидової диференціації та структури запасу чорноморського шпроту, згідно з якою цей вид у північно-західній частині моря неоднорідний і розпадається на кілька популяцій, кожна з яких є самостійною "одиницею запасу". На підставі аналізу біологічного стану шпроту показано, що у кримського узбережжя шпрот знаходиться в депресивному стані, причиною якого є занадто інтенсивна експлуатація.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213(922.8) + П729.56(922.8)

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шпрот

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: черноморский шпрот, температура воды, интенсивность нереста, репродуктивный сезон, плодовитость
Індекс рубрикатора НБУВ: П729.56-273.96 + Е623.33*736

Рубрики:

Шпрот

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе данных спутниковых дистанционных зондирований получены характеристики апвеллинга в прибрежных водах Черного моря и выявлены периоды межгодовых колебаний его интенсивности. Показано, что между параметрами атмосферного переноса и интенсивностью апвеллинга существует достаточно тесная корреляционная связь с прогностическими возможностями. Исследовано влияние апвеллинга на показатели промысла шпрота.

Использованы материалы экспедиций, выполненных на НИС "Д. Стефанов" и "С. Осипенко" в июле - августе 1992 и мае 1993 гг. на северо-западном и северо-восточном шельфе Черного моря. Исследовано питание и распределение черноморского шпрота в разных условиях нагула. Показано значение отдельных компонентов кормового зоопланктона в формировании рациона шпрота разных размерных групп. Выявлена высокая специализация в питании крупных особей (рыб старших возрастов). Коэффициент корреляции между плотностью скоплений рыб старших возрастных групп и концентрацией холодноводных рачков в слоях воды дно - 25 м, 50 - 25 м составил 0,90. Предположено, что отмечаемое в последние годы ухудшение сырьевой базы тралового промысла шпрота обусловлено сокращением численности холодноводных форм кормового зоопланктона.

Встановлено, що "кримське" стадо шпроту знаходиться в пригніченому стані та характеризується негативними змінами розмірно-вікової структури, а також погіршенням промислової якості риб. Розроблено розмірно-віковий ключ для швидкого визначення вікової структури уловів шпроту на підставі концепції нормального розподілу розмірів шпроту в середині кожного вікового класу. Наведено методику визначення мінімально необхідної кількості екземплярів для одержання результатів із заданою похибкою за рівнем значення. Встановлено високий кореляційний зв'язок зміни характеру розвитку молоді шпроту з градієнтом підвищення температури в червні. Запропоновано методику визначення найбільш сприятливих періодів розмноження риб і викльову лічинок.

Районы постоянно действующего апвеллинга в Мировом океане отличаются высокой биологической продуктивностью. По данным многолетних спутниковых наблюдений исследованы особенности черноморского апвеллинга в районах промысла шпрота. Выявлено соответствие между показателем интенсивности апвеллинга и характеристиками промысловых уловов шпрота в районах его добычи.

Предложены дифференциальные уравнения, необходимые для включения черноморского шпрота в эколого-экономические модели системы биогены - фитопланктон - зоопланктон - хамса - шпрот - ставрида - промысел этих рыб.

На основе анализа 12-летнего (2000 - 2011 гг.) массива данных изучены закономерности меж- и внутригодовой динамики промысла и возрастной структуры черноморского шпрота Sprattus sprattus phalericus у крымского побережья. Приведены абсолютные значения годовых уловов, диапазонов их межгодовой и сезонной изменчивости. Диапазон межгодовой изменчивости уловов не превышает 2-х раз, сезонной - 9,1 раза. Изучены многолетние изменения возрастной структуры популяции и уловов шпрота и разработан размерно-возрастной ключ. Установлено последовательное ухудшение состояния популяции и, соответственно, "качества коммерческих уловов" в течение 2000 - 2011 гг. Так, соотношение массы годовиков, двух- и трехгодовиков в уловах 2009 - 2011 гг. составило 71,4 : 27,5 : 1,1 по сравнению с исходным в 2000 - 2002 гг. 21,4 : 68,3 : 10,3. Средний возраст шпрота за это время снизился с 1,64 до 1,15 года, а средняя масса особи - с 4,43 до 2,83 г.

Предложен метод определения возрастного состава промыслового стада, основанный на нормальном размерном распределении рыб одного возрастного класса. Метод прост и может быть использован при проведении экспресс-анализа возрастного состава уловов промысловых судов. Экспериментальные исследования подтвердили возможность использования предлагаемого метода для определения возрастной структуры промысловых скоплений рыб.

Предложена очередная модификация разрабатываемой автором эколого-экономической модели системы "биогены - фитопланктон - кормовой зоопланктон - анчоус - ставрида - шпрот - промысел ставриды и шпрота", которая более адекватно имитирует комплекс реальных процессов при учете летней миграции шпрота с прибрежного мелководья на открытую акваторию северо-западного шельфа Черного моря. В базовом варианте новой модели получены количественные характеристики функциональных зависимостей между компонентами биоценоза. Показана возможность значительно увеличить промысловое изъятие шпрота.

Выполнен анализ факторов, влияющих на перемещения шпрота по акватории моря в течение года. Показаны причины формирования основных промысловых скоплений шпрота на СЗШ Черного моря.

Учет летней миграции шпрота в математической модели экосистемы СЗШ Черного моря приблизил возможность использовать разрабатываемую модель для управления промыслом шпрота.

Для использования в моделировании эколого-экономических процессов предложены дифференциальная форма учета изменчивости размерно-возрастной структуры черноморского шпрота и параметрическая форма учета факторов его нереста. Намечены направления дальнейших исследований.