Наведено дані за головними морфометричними ознаками російського осетра дніпровського стада у порівнянні з каспійською популяцією. Найбільшу різницю визначено у висоті голови, висоті тіла та кількості жучок в черевному ряду.

Описано риси екології та біології осетра та севрюги у північній та північно-західній частинах Азовського моря. У взаємозв'язку з віковою та статевою структурою популяцій приведено чисельність осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр., показано основні закономірності формування дорослої та нерестової частин популяцій. Встановлено,що найбільш масовим видом осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр. був осетер, середня чисельність якого дорівнювала 0.85 млн.екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Нерестова міграція осетра та севрюги була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось. Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили моллюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta. Запропоновано практично використовувати матеріали досліджень при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу, обгрунтуванні національних квот азовських осетрових.

Проаналізовано вплив термічного режиму та технологічних параметрів середовища на ефективність вирощування личинок російського осетра до життєстійких стадій. На підставі результатів рибницько-біологічних досліджень запропоновано нові напрямки розвитку галузі осетрівництва. Встановлено обгрунтований взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом терміну вирощування та раціоном на рибно-біологічні характеристики молоді, які є критеріями життєстійкості. Охарактеризовано специфіку впливу термічного режиму та технологічних параметрів середовища штучного відтворення на морфологічні та фізіолого-біохімічні показники личинок. Вперше зроблено спробу визначити економічну-ефективність вирощування життєстійкої молоді російського осетра. Результати наукового дослідження впроваджено у виробництво.

Обобщены результаты многолетних исследований (с 1987 по 1997 гг.) фракционного состава гемоглобина русского осетра, выполненных методом дискэлектрофореза в полиакриламидном геле (блоковый вариант). Всего обследовано 1 794 половозрелых особей, отловленных в речной период жизни. Установлены чрезвычайно высокая гетерогенность и уникальный полиморфизм (17 фенотипов) фракционного состава гемоглобина русского осетра. Выявлена четко выраженная тенденция снижения внутрипопуляционной изменчивости фракционного состава гемоглобина за счет исчезновения рыб с "редкими" фенотипами. Изложены несколько причин обеднения генофонда исследованной популяции русского осетра.

Наведено результати досліджень впливу інактивованих пекарських дріжджів як кормової добавки в складі стартового корму для молоді російського осетра (Acipenser guldenstaedtii) на інтенсивність окисних процесів в його організмі. Проаналізовано вплив інактивованих пекарських дріжджів на процеси пероксидного окиснення ліпідів. Для проведення досліджень було використано активність ензимів системи антиоксидантного захисту (каталази та супероксидисмутази) та рівень нагромадження продуктів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів та малонового діальдегіду) у м'язах молоді російського осетра. У результаті проведених досліджень було виявлено, що дріжджі хоча і викликають незначний оксидативний стрес, в цілому позитивно впливають на антиоксиданту систему організму молоді російського осетра. Для досягнення позитивного рибницького ефекту від її вирощування у склад базового осетрового корму варто додавати інактивовані пекарські дріжджі в кількості 15 % від раціону протягом 7 днів від початку переходу на екзогенне живлення.

Присвячено оптимізації та удосконаленню існуючої технології вирощування мальків-покатників осетра та цьоголіток стерляді з урахуванням сучасних потреб аквакультури. Вирощування мальків-покатників осетра в ставах за початкової щільності посадки підрощених личинок у 98,00 тис. екз./га забезпечило отримання середньої кінцевої маси експериментального матеріалу в межах 3,1 - 3,6 г за виходу 74,7 - 76,5 % та середньої рибопродуктивності 234,8 кг/га. Вирощування цьоголіток стерляді у ставах із щільністю посадки підрощених личинок 79,0 тис. екз./га забезпечило отримання середньої кінцевої маси експериментального матеріалу в межах 3,6 - 4,4 г за виходу 70,3 - 82,8 % та середньої рибопродуктивності 238,1 кг/га. За внесення органічних та мінеральних добрив у період вирощування цьоголіток стерляді із щільностями посадки 95 - 100 тис. екз./га отримано рибопосадковий матеріал середньою масою в межах 2,77 - 4,95 г із виходом 66,7 - 76,8 % та середньою рибопродуктивністю 270,2 кг/га.