Висвітлено сучасний стан звірівництва та перспективи його розвитку в Україні та за кордоном. Детально розглянуто біологічні особливості хутрових звірів (будову тіла, органи дихання, а також біологічні цикли). Значну увагу приділено технології приготування кормів і механізації виробничих процесів на звірівницьких фермах.

Вміщено відомості щодо розведення, утримання та догляду норок, песців, лисиць. Повідомляється про поширені хвороби хутрових звірів, розкриваються принципи загальної профілактики захворювань, проведення санітарно-ветеринарних оздоровчих заходів на звірофермах.

Розглянуто питання розведення кролів і хутрових звірів (норки, лисиці, песця, єнотоподібної собаки, тхоря, нутрії, ондатри, байбака, шиншили) в Україні, їх основні породи, методи утримання, годівлі, відтворення, профілактики. Описано специфічні, інфекційні й інвазійні захворювання окремих видів хутрових звірів, а також хвороби кролів. Висвітлено особливості обробки хутрових шкурок, тушок нутрій і байбаків.

Рассмотрены вопросы разведения кролей и меховых зверей (норок, лисиц, песцов, енотоподобной собаки, тхоря, нутрии, ондатры, байбака, шиншиллы) в Украине, их основные породы, методы содержания, кормления, воспроизводства, профилактики. Описаны специфические, инфекционные и инвазионные заболевания отдельных видов меховых зверей, а также болезни кролей. Освещены особенности обработки меховых шкурок, тушек нутрий и байбаков.

Повышение продуктивности звероводства возможно за счет улучшения кормовой базы, сбалансированного кормления, проведения целенаправленной селекции и внедрения передовых технологий.

Проведено аналіз біології, екології, етології, біоценотичної ролі та мисливськогосподарського значення великих хижаків, з'ясовано вплив екологічних та антропогенних чинників на їх поширення та життєдіяльність в умовах Українських Карпат. Подано теоретичні узагальнення щодо стану популяцій великих хижаків, їх взаємовідносин з іншими видами дичини в системі хижак - жертва, обгрунтовано основні принципи стратегії щодо оцінювання їх біоценотичної ролі та заходів з регулювання чисельності. Встановлено, що в Українських Карпатах наприкінці XIX та в XX ст. під тиском антропогенного чинника відбулося скорочення ареалів і чисельності більшості видів великих хижаків. Відносно монолітна структура ареалів перетворилася на значну кількість дрібних осередків, що ускладнило існування спеціалізованих видів (ведмідь, рись), призвело до втрати їх угрупованнями екологічної стійкості, скорочення чисельності. Інші великі хижаки (вовк, лис) виявили значну здатність до існування у зміненому середовищі, обираючи для мешкання багаті на поживу біотопи (агроценози, околиці населених пунктів тощо). У XX ст. найсуттєвішим фактором смертності для великих хижаків стало полювання, особливо браконьєрське, яке визначає стан і динаміку чисельності більшості їх угруповань. Найістотніших змін зазнали ареали ведмедя бурого та рисі. Суттєві зміни відбулися також з ареалом і чисельністю вовка. Найбільш пластичним видом, здатним адаптуватися до трансформованого середовища існування виявився лис.

Визначено біологічні особливості кролів та інших хутрових звірів, розроблено ефективні селекційні заходи, рецепти комбікормів і преміксів, а також технологічні методи, які забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції хутрового звірівництва та кролівництва.

Определены биологические особенности кроликов и других пушных зверей, разработаны эффективные селекционные приемы, рецепты комбикормов и премиксов, а также технологические методы, обеспечивающие производство конкурентоспособной продукции пушного звероводства и кролиководства.

Звірівництво є однією з галузей тваринництва, що ставить за мету одержання шкур від цінних хутрових звірів. Метою статті є оцінка стану звірівництва в Україні за 2010 - 2018 рр. за видами та кількістю деяких мисливських хутрових звірів. Здійснено аналіз статистичних даних по роках у динаміці за кількістю білок, зайців, куниць, лисиць, ондатр, норок та бобрів.

Посібник буде корисний науковим працівникам, викладачам, аспірантам, студентам закладів вищої освіти за напрямком підготовки «Ветеринарна медицина» та практикуючим лікарям ветеринарної медицини. Автори посібника маючи великий досвід викладання нормальної анатомії для студентів ветеринарного спрямування, систематизували свої глибокі знання з означеного предмета, здійснили ретельний аналіз та в короткому викладі подали найважливіші відомості про будову тіла диких та мисливських тварин, знання котрих необхідні для подальшого вивчення клінічних дисциплін студентами вищих ветеринарних навчальних закладів України. У посібнику логічно та послідовно викладені такі основні розділи анатомії, як вчення про опорно-руховий апарат, котрий включає остеологію, міологію та артрологію. Окремим розділом висвітлено методики та методи розробки туш диких тварин та птахів; описано поділ тіла на ділянки тварин, що може бути дуже корисним для майбутніх мисливців.