Наведено результати обмінного досліду з вивчення перетравності поживних речовин люцернового сіна, заготовленого в рулонах за підвищеної вологості з використанням мінерального консерванту "Універсал". Встановлено, що застосування консерванту в дозі 0,5 % за масою не забезпечує надійного збереження корму, сіно змінює колір на бурий, коефіцієнти перетравності поживних речовин та баланс азоту майже вдвічі менші, ніж за умови дози консерванту 1,0 % за масою.

Вдосконалено теорію взаємодії рулону сінажу з опорно-приводними роликами. Вперше розроблено математичну модель стійкості рулону під час обгортання його полімерною стрічкою за стаціонарних умов з урахуванням їх фізико-механічних властивостей. Обгрунтовано кінематичні, конструктивні, енергетичні показники та режимні параметри стаціонарного обгортача рулонів сінажу. Вперше експериментально одержано значення миттєвих модулів пружності першого та другого роду рулону спресованої сінажної маси за динамічних навантажень та встановлено параметри резольвенти рівняння стану. Одержано функціональну залежність зміни реологічних властивостей полімерної стрічки залежно від температури навколишнього середовища. Розроблено методики експериментальних досліджень властивостей рулону сінажу та полімерної стрічки та обгортача за лабораторних і виробничих умов з використанням віртуальних приладів, створених на ПК у середовищі LabVIEW. На основі теоретичних досліджень розроблено експериментальну установку для обгортання рулонів сінажу полімерною стрічкою за стаціонарних умов та запропоновано оригінальні технічні рішення, захищені патентом на корисну модель.

Одержано аналітичний розв'язок задачі нестаціонарної теплопровідності при пластовому самонагріванні рослинної сировини осередком без чіткої межі. Прийнято нормальний закон розподілу термоджерел в осередку, в припущенні, що центр осередку віддалений від торців силосу. Враховано тепловіддачу на бокові стінки силосу. Для побудови аналітичного розв'язку рівняння теплопровідності використано інтегральне косинус-перетворення. Невласні інтеграли і розподіл надлишкової температури в сировині виражено через інтеграл ймовірності, а потім за допомогою відомої апроксимації зведено до елементарних функцій. Показано, що приріст надлишкової температури сповільнюється в ході процесу самонагрівання. Для ідентифікації параметрів розподілу термоджерел в осередку побудовано графіки типу номограм. Показано їх використання для визначення цих параметрів за результатами вимірювань надлишкової температури в два моменти часу на початку процесу самонагрівання. Після проведення ідентифікації розрахункові формули, як узгоджені з експериментом, стають придатними для прогнозу розвитку температури сировини з плином часу в рамках вибраної теоретичної моделі. Наведено приклад ідентифікації параметрів осередку і прогнозу наростання температури. Викладений теоретико-експериментальний спосіб розрахунку зручний у практичній реалізації, бо не потребує складання спеціальних комп'ютерних програм, але обмежений варіантом локалізованих температурних полів, які можливі в рослинній сировині із-за слабкої її теплопровідності. Одержаний аналітичний розв'язок задачі нестаціонарної теплопровідності дає можливість не тільки розрахувати температуру пластового самонагрівання сировини з урахуванням тепловідводу на стійки силосу, а й ідентифікувати параметри осередку, що потрібно для прогнозу розвитку температури. Розв'язки зручні та не потребують спеціальних комп'ютерних програм, пов'язаних з розв'язуванням оберненої задачі теплопровідності, що відноситься до математично некоректних задач. Адекватність отриманих аналітичних залежностей підтверджена розрахунками.