Встановлено, що використання мінералізованої пластової води (МПВ) для консервування за лабораторних умов соковитих і зелених кормів - значною мірою впливає на динаміку поживних речовин. Зокрема, у разі збільшення МПВ, кількість протеїну, жиру та вологи зменшилась, особливо клітковини, а золи - збільшилася. Відмічено вибірковість різних кормів до концентрації МПВ.

На основі власних досліджень автора, узагальнення результатів найновіших наукових досягнень і передової практики обгрунтовано доцільність застосування хімічних препаратів при заготівлі й зберіганні зелених та інших видів кормів. Розглянуті практичні питання технології використання рідких і сухих хімічних препаратів у виробництві силосу, сінажу, сіна, зернофуражу та інших кормів. Приведені рекомендації щодо зменшення втрат поживних речовин і поліпшення якості кормів. Подано інформативні матеріали про основні показники якості та їх роль в системі оцінки поживності кормів.

Розроблено технологію вареного тваринного корму з подовженим терміном зберігання, яка дозволяє одержати корм, багатий на білок, жир, мінеральні речовини. Встановлено, що внесення у готовий корм створених консервувальних сумішей дає можливість запобігти небажаним мікробіологічним і хімічним перетворенням протягом 12 - 14 діб.

Наведено результати обмінного досліду з вивчення перетравності поживних речовин люцернового сіна, заготовленого в рулонах за підвищеної вологості з використанням мінерального консерванту "Універсал". Встановлено, що застосування консерванту в дозі 0,5 % за масою не забезпечує надійного збереження корму, сіно змінює колір на бурий, коефіцієнти перетравності поживних речовин та баланс азоту майже вдвічі менші, ніж за умови дози консерванту 1,0 % за масою.

Вдосконалено технологію заготівлі силосу з кукурудзи у разі підсіву її у вегетуючу сою. Науково обгрунтовано та доведено експериментально, що силос із кукурудзи з соєю, зібраною у фазі початку наливу бобів нижнього ярусу, має високий вміст поживних і біологічно активних речовин, позитивно впливає на молочну продуктивність корів, підвищує вміст жиру та білка в молоці. Розроблено новий спосіб консервування вологої зерносуміші кукурудзи та сої з використанням біологічного консерванту насіння гірчиці білої.

Експериментально встановлено механізм дії нового нейтрального консерванта на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу та мінерально-біологічного консерванта, в якому поєднано сапоніт і насіння гірчиці білої, для зберігання вологого зерна кукурудзи за анаеробних умов. Виявлено, що біологічний метод інгібування антитрипсину в зерні сої за рахунок цукрів меляси та насіння гірчиці білої забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому. В даний технологічний процес консервування базується на співвідношенні 70 % подрібненого зерна сої і 30 % кукурудзи за додавання 10 кг меляси у водному розчині та 1,0 кг подрібненого насіння гірчиці білої на 1 тонну зерносуміші. Запропоновано новий консервант мінерального походження на основі вулканічних туфів використовувати для заготівлі силосу і сінажу, що забезпечить одержання корму високої якості та продуктивної дії за згодовування молочному стаду.

Досліджено консервуючу дію пропіонової кислоти під час зберігання вологого зерна кукурудзи, пшениці, ячменю та гороху в буртах без укриття плівкою на критих токах і заготівлі в траншеях подрібненого зерна кукурудзи. Розроблено нові консерванти біологічного і мінерального походження. Встановлено, що природний мінерал сапоніт як консервант має бактерицидні властивості. Адсорбує значну кількість вуглекислого газу в процесі бродіння силосуємих кормів. Зерно гірчиці білої сорту Кароліна, завдяки наявності аліцина - ефективного фітонцида, проявляє консервуючу дію при силосуванні кормів, тому може використовуватися як біологічний консервант рослинного походження.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження впливу мінімальних доз сапоніту й анальциму на відтворювальну здатність корів та інтенсивність росту телят у молочний період. Виявлено неідентифіковані фактори впливу вулканічних туфів на організм курчат, курок несучок, корів і свиней. Досліджено позитивний вплив сапоніту в гелеподібному стані порівняно до кристалічної структури на інтенсивність росту молодняка свиней за відгодівлі та на цій основі розроблено нову мінеральну домішку, яка дозволяє зменшити вдвічі проти норми введення до раціону свиней основних мікроелементів за одержання однакового біологічного ефекту.

Проаналізовано ефективність використання в годівлі жуйних сільськогосподарських тварин кормових брикетів на основі соломи, які виготовлялися на прес-брикетувальнику паливних брикетів.

Наведено технологічні вимоги до процесу виробництва консервованого корму з пивної дробини пролонгованого терміну зберігання.

Наведено дані про загальний вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у силосі, виготовленому з конюшини червоної та злакових трав, пшениці, різнотрав'я, вівса з горохом. Показано, що силос, виготовлений з суміші конюшини і злакових трав, зеленої маси пшениці озимої і злакових трав характеризується високим вмістом не тільки ліноленової і лінолевої, але й олеїнової кислоти. Відносна кількість олеїнової кислоти у силосі, виготовленому з суміші вівса і гороху значно більша (29,0 %), а кількість ліноленової і лінолевої кислот - менша (12,5 - 16,0%), ніж у силосі виготовленому з конюшини червоної та різнотрав'я, пшениці, злакових трав (відповідно 19,0 - 22,0; 20,0 - 22,7; 17,0 - 22,0 %). Найбільша кількість лінолевої і ліноленової кислот виявлено в конюшині, пшениці зеленій і різнотрав'ї. Також в силосі, виготовленому із сумішки вівса з горохом, виявлено більшу кількість, у порівнянні до решти силосів, олеїнової кислоти.

Наведено результати дослідження ефективності застосування двокомпонентного мікробного препарату БПС-Л для силосування однорічних злаково-бобових кормових культур підвищеної вологості та визначення його оптимальної дози. Показано, що застосування мікробного препарату БПС-Л для консервування зернобобових трав як з оптимальною (65 - 74 %), так і підвищеною (78 - 79 %) вологістю у дозі 25 млн життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси є ефективним та дозволяє одержати силос високої якості. Використання препарату у дозі 25 - 50 млн життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси підвищеної вологості забезпечує зниження втрат сухої речовини та протеїну на рівні 0,69 - 1,28 % та 0,00 - 0,09 % проти 1,94 та 0,25 % у контролі відповідно.

Висвітлено питання наукових основ консервування та зберігання в плівкових рукавах стеблових кормів і зерна. Запропоновано варіанти технологій здійснення переліку робіт для організації зберігання зерна та заготівлі кормів у плівкових рукавах. Наведено типи машин та обладнання для здійснення цього процесу й особливості їх використання з максимальною ефективністю.

Розглянуто актуальну проблему травмування зерна у разі його переміщення в процесі зберігання та переробки.

Вдосконалено теорію взаємодії рулону сінажу з опорно-приводними роликами. Вперше розроблено математичну модель стійкості рулону під час обгортання його полімерною стрічкою за стаціонарних умов з урахуванням їх фізико-механічних властивостей. Обгрунтовано кінематичні, конструктивні, енергетичні показники та режимні параметри стаціонарного обгортача рулонів сінажу. Вперше експериментально одержано значення миттєвих модулів пружності першого та другого роду рулону спресованої сінажної маси за динамічних навантажень та встановлено параметри резольвенти рівняння стану. Одержано функціональну залежність зміни реологічних властивостей полімерної стрічки залежно від температури навколишнього середовища. Розроблено методики експериментальних досліджень властивостей рулону сінажу та полімерної стрічки та обгортача за лабораторних і виробничих умов з використанням віртуальних приладів, створених на ПК у середовищі LabVIEW. На основі теоретичних досліджень розроблено експериментальну установку для обгортання рулонів сінажу полімерною стрічкою за стаціонарних умов та запропоновано оригінальні технічні рішення, захищені патентом на корисну модель.

Наведено результати дослідження залежності інтегральних квадратичних величин абсолютного прискорення та відносного зміщення силосу від конструктивних характеристик корпусу, колон і параметрів сейсмічного впливу. Розв'язано задачу мінімізації інтегрального квадратичного відносного зміщення силосу вибором коефіцієнта демпфірування. Одержано вирази для оптимального значення коефіцієнта демпфірування та інтегрального квадратичного критерію як функції граничного значення абсолютного прискорення.

Біотехнологічна обробка високоглюкозинолатної ріпакової макухи шляхом анаеробної ферментації з використанням кількох компонентів викликає значні біохімічні зміни в її складі. Експерименти, проведені на лабораторних тваринах, засвідчили про значну різницю в їх приростах, зумовлену згодовуванням збродженої та натуральної ріпакової макухи.

Вивчено консервуючу дію пропіонової кислоти під час зберігання вологого зерна кукурудзи, пшениці, ячменю та гороху в буртах без укриття плівкою на критих токах і заготівлі в траншеях подрібненого зерна кукурудзи. Розроблено нові консерванти біологічного і мінерального походження. Встановлено, що природний мінерал сапоніт як консервант має бактерицидні властивості, адсорбує значну кількість вуглекислого газу в процесі бродіння кормів, що силосуються. Зерно гірчиці білої сорту Кароліна через наявність аліцину - ефективного фітонциду - має консервуючу дію при силосуванні кормів, тому може використовуватися як біологічний консервант рослинного походження.

Установлено, що насіння гірчиці білої, як біологічний консервант рослинного походження, сприяє одержанню силосу високої якості, під час згодування якого підвищується перетравність і використання поживних речовин корму тваринами.