Розглянуто способи механічного розволокнення шкіряних та волокнистих матеріалів. Визначено основні чинники процесу розволокнення і розмелу у виробництві взуттєвих картонів. Проаналізовано конструкції обладнання для механічного розволокнення матеріалів легкої промисловості та гідродинамічні методи подрібнення шкіряних матеріалів у рідкому та газоподібному середовищах. Висвітлено оптимальні методи розволокнення шкіри, за яких вона зберігає свою волокнисту структуру і фізико-механічні властивості.

Рассмотрены способы механического разволакивания кожаных и волокнистых материалов. Определены основные факторы процесса разволакивания и размеления в производстве обувных картонов. Проанализированы конструкции оборудования для механического разволакивания материалов легкой промышленности и гидромеханические методы подребнения кожаных материалов в жидкой и газообразной средах. Освещены оптимальные методы разволакивания кожи, при которых она сохраняет свою волокнистую структуру и физико-механические свойства.

Надано стислу характеристику та мікроструктурні особливості волосу різних видів тварин. Відомо, що волос тварини протягом довгих років не піддається гниттю і зберігається навіть після повного розпаду м'яких тканин трупа. В аспекті судової ветеринарної експертизи часто виникають питання: чи виявлений об'єкт є волосом, кому він належить - людині чи тварині? Для вирішення таких завдань необхідні спеціальні знання. Розглядаючи структуру волоса, можна сказати, що вона, у більшості тварин, є своєрідною і характерною. Тому під час виникнення питання щодо видової належності волоса, експерту необхідно дослідити структуру, вивчити і співставити малюнок серцевини, і тільки тоді можна ідентифікувати вид тварини.

Висвітлено особливості гістологічної будови шкіри та волоса різних видів тварин і людини, основні методи дослідження шкіри та волоса. Подано структурну характеристику та мікрофотографію шкіри та волоса різних видів тварин і людини. Описано мікроструктурні ознаки просвітленого волоса у різних видів тварин, що допомагає встановлювати їх видову належність.

Представлен справочный морфометрический материал по коже и волосам представителей 20-ти родов млекопитающих и многих пород сельскохозяйственных животных. По каждому образцу указано когда, где и в каком возрасте животные (животное) были исследованы. Доказано, что с помощью данных о гистологии кожи можно решать как практические задачи, так и теоретические и диагностические. Проанализирована сезонная изменчивость структур кожи у разных видов млекопитающих.

Мета досліджень - з'ясувати жирнокислотний склад структурних ліпідів, виділених із нормальних і патологічно змінених вовняних волокон. Одержані результати свідчать, що незалежно від виду дефекту вовняного волокна, мають місце кількісні зміни в їхньому жирнокислотному складі. Показано, що основною жирною кислотою ковалентно зв'язаних ліпідів, виділених із вовняних волокон, є 18-метилейкозанова кислота (18-МЕК), вміст якої становить майже 40 % від їх загальної кількості, при цьому кількість її у складі вільних ліпідів у нормі не перевищує 4 %. Встановлено зниження рівня 18-МЕК у складі ковалентно зв'язаних ліпідів як за патологічного стоншення, так і у разі звалювання вовняних волокон, що пов'язано з пошкодженням поверхні кутикулярного шару. Збільшення частки 18-МЕК у складі вільних ліпідів у разі звалювання вовняних волокон може свідчити про руйнування тіоефірних зв'язків між ліпідами і протеїнами ламелярних структур кутикулярного шару.

За сучасних умов розвитку суспільства увагу приділено якості підготовки майбутнього спеціаліста ветеринарної медицини як експерта, здатного надати кваліфіковану допомогу у вирішенні спірних питань, що виникають на різних етапах судочинства. Нерідко трапляються кримінальні випадки, у яких фігурують тварини або їх фрагменти, в результаті чого виникає потреба у роботі експерта-біолога. Наведені результати дослідження волосу деяких видів сільськогосподарських тварин методом растрової електронної мікроскопії. Виявлені суттєві відмінності у поверхневому малюнку кутикули волосу свині, коня, корови, кози та овець. Проведено морфометричні дослідження лусочок кутикули з використанням програмного забезпечення для аналізу цифрових зображень Digimizer. Встановлено товщину волосу, частоту розташування лусочок, їхній середній розмір та кутові характеристики зубчиків лусочок. Найбільшою товщиною серед досліджуваних зразків характеризувалась щетина свині (188,1 мкм), а найменшою - вовна овець породи прекос (15,2 мкм). Кількість лусочок на 100 мкм поверхні кутикули становила: щетина свині - 9 шт., волос кози - 12 шт., волос корови - 13 шт., волос коня - 11/12 шт., вовна вівці гіссарської породи - 7 шт., вовна вівці породи прекос - 9 шт. Середній розмір лусочок на поверхні щетини свині становив 17,5 мкм, волосу кози - 10,6 мкм, волосу корови - 8,7 мкм, волосу коня - 10,1 - 12,1 мкм, вовни вівці гіссарської породи - 14,1 - 14,7 мкм. Отримані результати можуть бути використані у ветеринарно-санітарній експертизі для вирішення спірних питань щодо ідентифікації волосу та приналежності зразків конкретному виду сільськогосподарських тварин.

Визначено оптимальні параметри для екстрагування кератинів із вовняних волокон і волоса людини, які забезпечують максимальне одержання регенерованого протеїну. Вперше досліджено ефективність солюбілізації кератину з морфологічно відмінних вовняних волокон за дії таких чинників, як температура, pH і тривалість екстракції. З'ясовано, що в разі заміни у складі екстракційної суміші 2-меркаптоетанолу (2-МЕ) на дитіотреїтол (ДТТ) суттєво підвищувалася ефективність екстракції кератинів із вовни, а натрію метабісульфіту - з волосся. Вперше запропоновано стабілізувати одержані методом кастингу плівки на основі регенерованого кератину водяною парою. Виявлено зміни в їх структурі залежно від використання як пластифікатора гліцеролу та показано їх біосумісність у адсорбційному тесті. На основі кератину вовни одержано біосорбент, який ефективно зв'язує іони Плюмбуму та Кадмію. Показано, що ефективність адсорбції важких металів біосорбентом залежить від pH водних розчинів. Виявлено, що хімічна обробка істотно підвищує адсорбційну ємність біосорбентів, яка в модельних системах за однакових умов вища для іонів Плюмбуму, ніж для іонів Кадмію. Зазначено, що одержані дані відкривають нові перспективи у дослідженні структурно-функціональних характеристик солюбілізованих кератинів і їх потенційному використанні в біомедицині.

Висвітлено нові дані щодо особливостей макро-, мікро- та ультрамікробудови пірʼя 16 видів свійських і диких птахів. Вперше описано особливості будови гілок несправжнього контурного типу, які не утворюють суцільного пластинчастого опахала. Комп’ютерно-томографічними дослідженнями вперше встановлено, що мозкова речовина стебла є неоднорідною за щільністю. Ділянки більш щільної мозкової речовини з'єднуються між собою та з кірковою речовиною стінки і формують каркас стебла пір'їни. Виявлено, що у досліджуваних представників родини Гусеподібних видовжені та загнуті вентральні гребені гілок махового пірʼя першого порядку щільно прилягають один до одного і утворюють суцільну тонку щільну пластинку або плівку, яка закриває вентральну поверхню опахала цього пір'я. Вперше досліджено та описано будову махового пірʼя першого порядку Пінгвіна субантарктичного, стебло якого утворене лише кірковою речовиною і має напівциліндричну форму поперечного перерізу. На основі результатів досліджень запропоновано один із різновидів контурного пір'я називати не покривним, а підтримувальним пір'ям.