Исследовано влияние культуральных фильтров (КФ) некоторых штаммов гриба Heterobasidion annosum на рост корешков прорастающих семян бежевого и черного цветов Pynus sylvestris и устойчивость проростков к экзометаболитам данного патогена. Установлено, что КФ штаммов КВ-82166, На-3-95, ЦНИЛГ H.annosum оказывают ингибирующее действие на рост корешков проростков сосны обыкновенной, семена которых получены из разных областей Украины. Предварительная обработка семян культуральными фильтрами повышает устойчивость проростков P.sylvestris к экзометаболитам H.annosum.

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.911 + П478.139

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.914 + П468.94

Рубрики:

Нематоди. Трематоди

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто лісівничо-екологічні особливості формування осередків всихання похідних смеречників і характер поширення осередків всихання за різних лісотипологічних умов, а також залежно від експозиції схилів. Досліджено мікрокліматичні умови уражених і пошкоджених ялинових деревостанів. Розроблено заходи щодо покращання санітарного стану деревостанів.

Вперше визначено динаміку сили струмопровідності прикамбіального шару дерев сосни різного санітарного стану залежно від віку насаджень, сезону та часу доби. Встановлено зв'язок між механічним складом грунтів і санітарним станом насадження, ураженого кореневою губкою. Для профілактики масового поширення захворювання вперше запропоновано штами гливи звичайної, що характеризуються високою дереворуйнівною активністю стосовно деревини сосни.

Хвойные интродуценты на юго-востоке Украины наиболее подвержены непаразитарным болезням, которые обусловлены комплексным влиянием экстремальных природно-климатических и антропогенных факторов. Декоративность хвойных деревьев и кустарников нарушается в результате иссушения хвои в процессе весенне-летней транспирации, солнечных ожогов, повреждений побегов высокими и низкими температурами. Меньшее фитопатологическое значение в насаждениях имели инфекционные болезни, носящие характер энфитотий. Такие микозы, как шютте, инфекционное отмирание побегов, ценангиевый рак, ржавчина, в отдельных случаях способствовали утрате декоративности растений и вызывали их ослабление. Всего зарегистрировано 12 типов грибных болезней и определены их возбудители - представители 17 таксонов.

Вивчено реакції дерев сосни звичайної на інфікування фітохворобами (кореневою губкою, опеньком осіннім, сосновим вертуном, шютте звичайним) на території Західного Полісся. Для характеристики особливостей реакції сосни звичайної на ураження фітопатогенами вивчено низку морфофізіологічних показників: ріст, морфолого-анатомічні показники хвої, формування фонду пластидних пігментів, інтенсивність транспірації, біоелектричні потенціали, діелектричні показники. Проаналізовано зміну морфолого-анатомічних, фізіолого-біохімічних та електрофізіологічних показників сосни за умов ураження їх грибковими захворюваннями. Підкреслено, що життєдіяльність дослідних дерев сосни залежить від збудника фітохвороби та ступеня ураження. Доведено, що найменша життєвість спостерігається у рослин, інфікованих кореневими гнилями та сильного ступеня ураження сосновим вертуном та шютте звичайним. Охарактеризовано їх фізіолого-біохімічну та біоелектричну активність.

Вперше для соснових насаджень Нижньодніпров'я виявлено 199 видів комах із 10-ти рядів, 48-ми родин і 154-х родів, у тому числі 84 види фітофагів, які пошкоджують хвою, пагони, бруньки, коріння, стовбури та генеративні органи сосни, та 64 види ентомофагів, зокрема 4 нових для регіону види. Вивчено особливості формування ентомофауни соснових лісів регіону за 150 років. Уточнено особливості біоекології та фенології 5-ти видів комах-хвоєгризів і 24-х видів стовбурових комах соснових насаджень досліджуваної території, удосконалено методи обліку чисельності окремих видів. Уперше за умов Нижньодніпров'я проаналізовано динаміку популяцій основних видів шкідників соснових насаджень за показниками частоти, інтенсивності та тривалості спалахів, зв'язку з динамікою сонячної активності. Вперше в регіоні впроваджено бальну оцінку принадності насаджень для виникнення осередків комах-хвоєгризів. З урахуванням змін вікової структури соснових лісів побудовано прогноз змін принадності насаджень для поширення осередків таких комах. Визначено видовий склад, шкідливість, закономірності поширення стовбурових комах на згарищах, утворених у різні сезони року.

Визначено видовий склад стовбурових шкідників (СШ) у соснових насадженнях, ослаблених низовою пожежею, в осередках комах-хвоєгризів і кореневої губки. Оцінено популяційні показники найбільш поширених СШ під час заселення життєздатних і зрубаних (ловильних) дерев різного санітарного стану у вищеназванних насадженнях. Кількісно оцінено інтенсивність додаткового живлення соснових лубоїдів у насадженнях, ослаблених низовою пожежею, в осередках комах-хвоєгризів і кореневої губки. Визначено особливості біохімічних змін у лубі та серцевині пагонів сосни, пошкоджених сосновими лубоїдами, у даних насадженнях. Виявлено особливості динаміки санітарного стану та відпаду дерев сосни у вказаних насадженнях. Визначено зміни таксаційних показників соснових насаджень, ослаблених низовою пожежею, в осередках комах-хвоєгризів і кореневої губки, за 10-річний період. Розроблено алгоритми для прогнозування заселеності дерев СШ та інтенсивності відпаду дерев у зазначених насадженнях. На основі одержаних даних вдосконалено методику розміщення ловильних дерев в осередках СШ.

Проаналізовано динаміку площ осередків соснових пильщиків у Східній Україні. Показано, що у регіоні у 2001 - 2010 pp. збільшилися інтенсивність, частота та тривалість масових розмножень соснових пильщиків порівняно з попередніми десятиріччями. Оцінено принадність насаджень Луганської області за типом лісорослиних умов, віком, складом і повнотою деревостанів для формування осередків соснових пильщиків. Визначено перелік ділянок з високою загрозою формування осередків. Рекомендовано використовувати результати обліку коконів для визначення року зростання чисельності соснових пильщиків, а щільності гнізд - для прогнозування рівня дефоліації крон. Уточнено терміни проведення обліків соснових пильщиків у регіоні. Визначено ймовірності зміни санітарного стану та відпаду дерев сосни в осередках соснових пильщиків з урахуванням типу лісорослинних умов, віку насаджень, розподілу дерев за санітарним станом, що важливо для обгрунтування необхідності та обсягів проведення санітарних рубок.

Проаналізовано динаміку площ осередків соснових пильщиків у насадженнях Луганської області. Показано збільшення інтенсивності, частоти і тривалості масових розмножень у порівнянні з попередніми десятиріччями. Оцінено принадність насаджень для соснових пильщиків за типом лісорослинних умов, віком, складом і повнотою, визначено насадження з високою загрозою формування осередків. Уточнено терміни проведення обліків соснових пильщиків у регіоні. Визначено ймовірності зміни санітарного стану та відпаду дерев сосни в осередках соснових пильщиків з урахуванням типу лісорослинних умов, віку та санітарного стану насаджень, що важливо для обгрунтування необхідності та обсягів проведення санітарних рубок.

Наведено результати досліджень стовбурових комах-шкідників незімкнених соснових культур. Досліджено біологічні й екологічні особливості найбільш поширених і небезпечних видів: великого соснового довгоносика (Hylobius abietis), коренежилів (Hylastes аіег, Hylastes opacus, Hylastes angustatus) і волохатого лубоїда (Hylurgus Iigniperda). Вдосконалено наявні та розроблено нові методики обліку цих комах. Обгрунтовано заходи захисту незімкнених соснових культур у придонецьких борах від стовбурових шкідників на основі вивчення їх сезонного розвитку, оцінювання поширення та шкідливості. Визначено загрозу для насаджень окремих лісогосподарських і лісомисливських підприємств регіону.

Зазначено, що у насадженнях Новгород-Сіверського Полісся сосновий підкоровий клоп розвивається за два роки. Щорічно представлені особини поколінь парного та непарного років, причому домінує покоління непарного року. Визначено особливості сезонного розвитку соснового підкорового клопа, показники поширення та шкідливості у чистих соснових і мішаних сосново-березових насадженнях, зокрема у комплексних осередках з іншими шкідливими комахами. Запропоновано бальне оцінювання поширення соснового підкорового клопа з урахуванням типу лісорослинних умов і віку насаджень для визначення за матеріалами лісовпорядкування ділянок насаджень із високою загрозою виникнення осередків і їх потенційної площі. Обгрунтовано заходи щодо профілактики поширення осередків соснового підкорового клопа та захисту від нього насаджень, зокрема оптимальні терміни прочищення, внесення листового опаду, мінеральних добрив, застосування інсектицидів і препарату боверин.

Уперше у придонецьких борах визначено біологічні й екологічні особливості стовбурових шкідників незімкнених соснових культур: великого соснового довгоносика, коренежилів і волохатого лубоїда. Виявлено особливості сезонного розвитку зазначених комах, виділено фенологічні групи з урахуванням термінів їх додаткового живлення. Доведено, що щільність популяцій шкідників незімкнених культур в усіх лісорослинних умовах є більшою у лісостеповій частині регіону, ніж у степовій; частка пошкоджених рослин сосни є максимальною у свіжих суборах, а за однакової чисельності шкідників найбільш імовірним є відпад сосни з найменшим діаметром кореневої шийки. Показано, що для свіжих сугрудів і суборів є характерною висока принадність культур сосни для стовбурових шкідників і низька загроза відпаду рослин, тоді як у сухих борах і суборах принадність культур для стовбурових шкідників є середньою, а загроза відпаду - високою. Доведено погіршення санітарного стану дерев на межі лісу та незімкнених культур упродовж чотирьох років після утворення зрубу. Доведено збільшення пошкодження сосни у незімкнених культурах великим сосновим довгоносиком і короїдами протягом перших трьох років. Обгрунтовано терміни проведення заходів із захисту незімкнених соснових культур. Оцінено ефективність застосування сучасних інсектицидів шляхом обприскування відрізків гілок у ловильних ямах та обприскування соснових культур. Уточнено видовий склад, трофічні зв’язки та господарське значення стовбурових шкідників незімкнених культур сосни у придонецьких борах. Вдосконалено методику використання ловильних ям для обліку стовбурових шкідників незімкнених культур сосни та застосування інсектицидів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.6 + П496.91

Рубрики:

Комахи-шкідники

Захист хвойних порід

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо шкідників сосен і хвороб грибної, бактеріальної етіології та хвороб, чинниками яких є абіотичні фактори. Більшість хвороб і шкідників проілюстровано кольоровими авторськими рисунками.

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.6 + П496.91

Рубрики:

Комахи-шкідники

Захист хвойних порід

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Через погіршення кліматичних умов, пониження грунтових вод у лісових масивах спостерігається масове ослаблення деревних порід, особливо насаджень сосни звичайної. Щорічні теплі зими, тепла, сонячна та суха погода навесні сприяють розвитку та поширенню хвоєгризучих фітофагів. Одним із найнебезпечніших є сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.). Дослідження свідчать, що сосновим насадженням Полісся часто завдає шкоди сосновий шовкопряд, гусениці якого спричиняють дефоліацію хвої, що стає причиною різноманітних фізіологічних аномалій, а саме: відставання в рості та розвитку дерев, а інколи і їх всихання. На основі експертного аналізу літературних джерел наведено визначальні біологічні та екологічні особливості, які стосуються поширення та розвитку теленомуса. Встановлено, що самиці теленомуса паразитують на яйцях соснового шовкопряда в середній та верхній частині крони, а також на узліссі та всередині кварталів. Згідно з аналізом першоджерел показана перспективність захисту соснових насаджень від соснового шовкопряда біологічним методом. Одними з найбільш поширених паразитів яєць соснового шовкопряда є теленомус та трихограма. Рівень зараження яєць природними популяціями становив від 7,8 до 22,4 %. Ці показники свідчать про цілковиту доцільність прийому лабораторного розведення лабораторних культур трихограми та теленомуса з подальшим розселенням в соснові насадження. Дослідження проведено впродовж 2016 - 2019 рр. в соснових насадженнях Полісся та в лабораторних умовах. Складова частина експериментів - моніторингові дослідження, візуальний, інструментальний та фізіологічний моніторинг популяцій соснового шовкопряда, прийоми розведення й розселення на дерева лабораторних культур трихограми та теленомуса. Обгрунтовано строки, норми та кратності розселення паразитів. Під час проведення досліджень використовували загальноприйняті в галузях ентомології, паразитології та біотехнології методи. Наведені результати свідчать про доволі значну регулювальну роль природних ентомофагів у динаміці чисельності соснового шовкопряда та про перспективність штучного розселення самиць лабораторних культур трихограми та теленомуса в соснові насадження. Вперше запропоновано технологію масового лабораторного розведення теленомуса Telenomus verticillatus Kieffer. для потреб біологічного захисту соснових насаджень від соснового шовкопряда.

У соснових насадженнях Північно-Східного Степу України виявлено 25 видів стовбурових комах із 21 роду, серед яких переважали вусач сірий довговусий, вусач чорний сосновий і короїд сушняковий. Показано, що найціннішу деревину зрубаних дерев із грубою корою найдужче заселяють вусач чорний сосновий, вусач сірий довговусий, короїди шестизубчастий та сушняковий. Розраховано суми позитивних температур і тривалість розвитку окремих стадій семи найбільш поширених стовбурових шкідників. Підтверджено, що розвиток більшості стовбурових шкідників у регіоні відбувається в одному поколінні на рік, а верхівкового, шестизубчастого та сушнякового короїдів - у двох основних і сестринському поколіннях. Адаптовано шкалу шкідливості стовбурових комах для Північно-Східного Степу з урахуванням рівня заселеності деревини та використано для порівняння з подібними розрахунками для Лівобережного лісостепу. Обгрунтовано заходи захисту заготовленої деревини від стовбурових шкідників на основі виявлення особливостей їх поширення, фенології та шкідливості. Доведено високу ефективність застосування інсектицидів Конфідор-максі в. г., БІ - 58 к.е. та Золон 35 к.е. для захисту заготовленої деревини від стовбурових шкідників.