Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

Детекція вірусних захворювань малини з застосуванням біотесту й електронної мікроскопії дозволяє успішно виявляти вірусні хвороби в процесі відбору вихідних рослин й отримувати елітний садивний матеріал.

Застосування біологічного тестування і електронної мікроскопії дозволяє надійно виявляти заражені вірусами кущі смородини чорної, що дає можливість отримувати вихідний елітний матеріал.

Висвітлено уточнений видовий склад і біологію основних поширених на Поліссі та в Лісостепу України шкідників суниці, малини, смородини та агрусу (смородинові склівка та златка, малиновий жук, малиново-суничний довгоносик, жовтий агрусовий пильщик, розанова і смородинова листокрутки тощо). Показано їх шкодочинність у різних грунтово-кліматичних умовах. Наведено методику обліку шкідників ягідних культур та їх ентомофагів, а також фенограми розвитку.

Висвітлено матеріали досліджень щодо зменшення обсягів і кратності застосування пестицидів проти борошнистої роси та деяких видів шкідників у промислових насадженнях ягідних культур.

Висвітлені особливості агробіоценозов ягідних насаджень північно-західного Лісостепу і Полісся України та вдосконалення захисту ягідних культур від шкідників. Уточнено видовий склад шкідників і шкодочинність основних видів, їх біологію, екологію, фенологію. З'ясовано причини високої чисельності окремих видів шкідливих організмів. Описана розроблена автором і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідних культур від шкідників, яка дає можливість знижувати кількість обробок хімічними препаратами в 4 рази. Вивчені економічні пороги шкодочинності, розроблена методика визначення комплексних порогів шкодочинності, уточнено видовий склад зоофагів та їх роль у ягідниках.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 Phytophtora + П491.581

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Захист суниці та полуниці

Шифр НБУВ: Р108154 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено матерiали щодо особливостей бiологiї, шкiдливостi грунтових шкiдникiв і захисту промислових насаджень суницi вiд них у Центральному Лiсостепу України.

Робота присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур: смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п'ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлено причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.

  Скачати повний текст

Уперше за умов правобережного Лісостепу України уточнено видовий склад найбільш поширених фітофагів чорної смородини та деяких їх природних ворогів (ентомофагів). Установлено, що за даних умов найбільш дієвими етомофагами, які паразитують на личинках смородинової кривовусої листокрутки, є їздці - представники надродини Ichneumonoidea, родин Ichneumonidae і Brakonidae. Із родини Brakonidae найбільш поширеними є Basus rufides Nees, Meteorus ictecricus Nees, Macrocentrus linearis Nees. З родини Icheneumonidae зустрічались представники роду Lissonota dubia Holmgr. Доведено, що позакоренева обробка рослин чорної смородини розчинами сполук міді, марганцю, цинку, бору та молібдену сприяє підвищенню компенсаторних можливостей рослин у разі пошкодження фітофагами завдяки підвищенню вмісту у листках фенольних сполук, хлорофілу, цукрів; зростанню активності окисно-відновних ферментів. Установлено, що за цих умов поліпшується якість врожаю ягід, що проявляються у зростанні вмісту у них цукрів, фенольних сполук, сухих речовин, аскорбінової кислоти.

Виявлено видовий склад фітофагів у насадженнях суниці у Центральному Лісостепу України (39 видів комах, 2 види кліщів, 2 види нематод, 2 види слимаків, 1 вид багатоніжок). Досліджено біологію малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща. Вивчено стійкість 59-ти сортів суниці до пошкодження суничним прозорим кліщем і малиново-суничним довгоносиком. Виділено три групи сортів за ступенем пошкодження їх кліщем. Установлено взаємозв'язок між заселеністю різних сортів суниці та товщиною кутикули і клітин нижнього та верхнього епідермісів листка. Абсолютно стійких сортів до цих шкідників не виявлено. За лабораторних умов випробувані проти малиново-суничного довгоносика біологічні препарати "Бітоксибацилін" і "Фітоверм", 0,2 % к.е. Установлено, що більш ефективним є "Фітоверм", 0,2 % к.е. У разі обробки корму цим препаратом смертність жуків, що перезимували, становила 83,4 %, а довгоносиків нового покоління - 91,7 %. Вивчено значущість певних агротехнічних прийомів вирощування суниці (поливання, розпушування грунту, мульчування, внесення мінеральних добрив, скошування суниці після збору врожаю) на зміну чисельності малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща. Вивчено ефективність деяких організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних прийомів проти основних шкідників суниці, визначено оптимальний термін їх проведення.

Досліджено динаміку таксономічної та кількісної структури угруповання комах різних стацій за роками. Особливо чисельними та шкодочинними є суничний прозорий кліщ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосистий довгоносик (Polydrosus inustus Zerm.) та кропивний довгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значної шкоди можуть завдавати борозенчастий плосконіс (Otiorrhynchys sulcatus L.), суничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus L.) та розанний гребінчастовусий пильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.). З 71 сорту суниць немає жодного стійкого до листогризучих та сисних шкідників. Сорти "Істочник", "Дукат", "Машенька", "Присвята", "Дарунок вчителю" менше пошкоджуються листогризучими видами шкідників. Суничний прозорий кліщ найсильніше заселяє сорт "Русанівка". Найбільш стійкими до пошкодження суничним прозорим кліщем у регіоні є сорти суниці: "Істочник", "Машенька", "Хоней". Витривалими є сорти суниці: "Дукат", "Дарунок вчителю", "Ельвіра", "Кент", "Коралова-100", "Теніра", "Сигнал". Обприскування суниці до цвітіння актелліком 50 % к.е. за витратою 0,6 л/га знизило заселеність кліщем сорту "Русанівка" в 21 раз; урожайність збільшилася майже в 3 рази; за витратою 0,4 і 0,5 л/га врожайність була вищою за контрольну відповідно у 2 і 2,5 рази. Встановлено високу ефективність препарату фітоверм для захисту суниці від основних листогризучих та сисних шкідників.

Виявлено на рослинах смородини чорної ознаки махровості та зеленої крапчастості, на малині - жовтої плямистості та хлорозу жилок. Проведено ідентифікацію їх збудників: Blackcurrant reversion virus, Cucumbermosaic virus 1 Smith, Raspberry yellow blotch virus і Raspberry vein chlorosis virus. Удосконалено методику діагностики вірусу жовтої плямистої малини. Проведено фітовірусологічну оцінку сортів смородини чорної та малини на стійкість проти вірусів махровості та жовтої плямистості. Встановлено їх вплив на біохімічний склад плодів і вміст зелених пігментів у листках даних культур. Досліджено фотосинтетичну активність здорових і хворих рослин смородини чорної та малини.

Розглянуто видовий склад домінуючих лускокрилих фітофагів промислових і приватних насаджень чорної смородини в Центральному Лісостепу України. Встановлено, що серед них домінують: листовійки - розанна, смородинова, заморозкова, а також смородинова склівка, агрусова вогнівка та смородинова брунькова міль. Досліджено вплив природних регуляторних чинників на динаміку чисельності лускокрилих фітофагів чорної смородини, онтогенез яких пов'язаний з грунтом. Обгрунтовано, розроблено й апробовано оригінальну, екологічно безпечну систему захисту чорної смородини від даної групи шкідників. Запропоновані методи показують високий рівень економічної й екологічної ефективності.

Вперше вивчено видовий склад фітофагів агроценозу смородини чорної за агроекологічних умов Центрального Полісся України. Уточнено видовий склад домінуючих видів сисних фітофагів в насадженнях смородини та визначено рівень шкідливості великої смородинової, червоносмородинової галової, агрусової пагонової попелиць, смородинового брунькового та звичайного павутинного кліщів. Встановлено вплив різних рівнів мінерального живлення, позакореневого підживлення мікроелементами та комплексними добривами на чисельність сисних шкідників і толерантність рослин. Визначено різку зміну вмісту активнодіючих речовин в листках та ягодах смородини чорної. Вдосконалено методику оцінювання заселеності рослин сисними шкідниками. Досліджено ефективність біологізованих елементів інтегрованої системи заходів захисту смородини чорної проти сисних шкідників та оцінено її господарську, економічну та енергетичну ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.8 + П491.58

Рубрики:

Біологічні методи захисту рослин

Захист ягідних рослин

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень особливостей біології розвитку та шкідливості смородинової листовійки в агроценозі смородини чорної центрального Лісостепу України. Уточнено фенологію розвитку та місця діапаузування гусені фітофага. Досліджено регуляторну роль ентомофагів. Встановлено біологічну ефективність використання біологічного препарату Фітоверм 0,2 % та трихограми для обмеження поширення й шкідливості смородинової листовійки. Використання окремо препарату й трихограми не надає можливості захистити смородину від гусені.

Вивчено фітофтороз суниці, розроблено та вдосконалено заходи захисту насаджень від хвороби. Встановлено, що за умов західного Лісостепу України збудником фітофторозу суниці є гриб \i Phytophthora cactorum Schroet \i0. З’ясовано особливості перезимівлі патогену, строки відновлення інфекції та тривалість інкубаційного періоду хвороби. Досліджено вплив умов зовнішнього середовища (температури, вологості, світла) на розвиток хвороби. З’ясовано, що оптимальна температура для проростання зооспорангіїв знаходиться в діапазоні 20 - 25 °С, поява спороношення збудника спостерігається за відносної вологості повітря понад 80 %. Проведено оцінювання стійкості 43-х сортів суниці проти \i Ph. cactorum \i0. Вивчено ефективність агротехнічних, хімічних та біологічних заходів проти фітофторозу суниці.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.581.07

Шифр НБУВ: РА402167 Пошук видання у каталогах НБУВ