Висвітлюється становище нижчих організмів - збудників хвороби плодових рослин - грибів, вірусів, мікроплазмів у системі живих істот, характеризуються типи збуджених ними інфікованих хвороб. Подано опис небезпечних і поширених хвороб насіннячкових, кісткових порід, горіхово-плідних рослин, ягідників, виноградників, декоративних деревних і кущових рослин, а також хвороб, збуджених абіотичними факторами - недоліком мінеральних елементів, механічними ушкодженнями, викликаними температурним впливом, атмосферним забрудненням та іншими умовами. Розглядаються заходи по боротьбі із хворобами плодових рослин.

Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

У результаті п'ятирічних досліджень виділено 7 штамів грибів із хворих особин шкідників і на їх основі виготовлено лабораторні зразки біопрепаратів, які використали у боротьбі з шкідниками на хмелю.

Наведено матеріали розвитку основних шкідників і хвороб плодових та ягідних насаджень, їх біологію та методи боротьби з ними. На основі найновіших наукових досягнень викладено основи інтегрованої системи захисту насаджень, що включає раціональне поєднання агротехнічних, хімічних, біологічних та імунологічних заходів захисту. Значну увагу приділено нормативам та строкам застосування новітніх, дозволених препаратів, а також заходам безпеки.

Детекція вірусних захворювань малини з застосуванням біотесту й електронної мікроскопії дозволяє успішно виявляти вірусні хвороби в процесі відбору вихідних рослин й отримувати елітний садивний матеріал.

Застосування біологічного тестування і електронної мікроскопії дозволяє надійно виявляти заражені вірусами кущі смородини чорної, що дає можливість отримувати вихідний елітний матеріал.

Наведено результати виконаного вперше в Україні вивчення епіфітної мікобіоти на плодах яблуні, вирощених у різних зонах, та поширення серед неї збудників гнилі в період зберігання. Виявлено збільшення ступеня заселення плодів грибами протягом вегетації в міру їх достигання, а також зміни у видовому складі цих мікроорганізмів. За вегетаційні періоди 1996, 1997 рр. на поверхні плодів досліджуваних сортів відмічено 27 родів 98 видів і чотири різновиди грибів. Встановлено істотну різницю в мікобіотах як між різними сортами в одній і тій же зоні вирощування, так і однаковими сортами з різних зон. Визначено та наведено назви видів, здатних уражувати плоди під час зберігання.

У 1996-1998 рр. в Інституті садівництва УААН (м.Київ) удосконалювалися заходи захисту вишневих садів від ураження моніліозом. Вивчалася ефективність системних фунгіцидів топаз і скор-топ та контактного фунгіциду купроксат. Дослід проводився на сильно уражуваному моніліозом сорті Норд Стар. Встановлено високу ефективність препаратів топаз, скор-топ та купроксат при дворазовому застосуванні їх (під час відокремлення бутонів і відразу після цвітіння) для захисту вишневих садів від моніліозу. Держхімкомісією препарати скор-топ і топаз, за даними досліджень інституту, включено до списку хімічних засобів захисту рослин, дозволених для захисту вишневих садів від ураження моніліозом.

Вивчено можливість обмеження обсягу застосування хімічних засобів і часткового збереження корисної природної фауни в насадженнях яблуні. Головний напрям зниження пестицидного навантаження - використання мікробіологічних препаратів проти листогризучих лускокрилих шкідників та яблуневої плодожерки, застосування регуляторів росту і розвитку комах - інсегару й матчу, впровадження імунних проти парші сортів і гібридних форм, виключення обприскувань проти різних шкідників після цвітіння в травні й проти яблуневої плодожерки першого покоління в червні.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.506

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення складу комплексів мікроміцетів, виділених з уражених тканин плодів яблуні сортів Кальвіль сніговий і Спартан, вирощених у різних зонах. Проаналізовано зміни в складі цих комплексів у період зберігання. Визначено та наведено назви первинних та вторинних збудників гнилі, виявлених на плодах під час зберігання. Встановлено величину втрат продукції від ураження плодів грибними гнилями.

Вивчено біологічну ефективність двох інсектицидів проти домінуючих видів шкідників у маточно-живцевих насадженнях середнього Придніпров'я.

Під час вивчення епіфітної мікрофлори яблуні та черешні й аналізу пупаріїв вишневої мухи виділено види мікроорганізмів, що виявило високу антагоністичну активність проти збудників парші та борошнистої роси яблуні, кокомікозу черешні, кучерявості листків персика та імаго вишневої мухи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.552

Рубрики:

Захист груші

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено просторовий розподіл плодових кліщів, верхньобічної плодової та яблуневої нижньобічної мінуючих молей в агроценозі яблуневих садів східного Степу України. На підставі експериментальних даних побудовано комп'ютерні топографічні тривимірні моделі щільності комах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.551 + П478.139

Рубрики:

Захист яблуні

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання хемотерапії у боротьбі з вірусними хворобами рослин порівняно з іншими методами оздоровлення менш поширене. Це зумовлено як особливостями морфології рослин, так і відсутністю спеціальних препаратів. Розвиток технології культури тканин та поява останнім часом хімічних препаратів, що позитивно зарекомендували себе у боротьбі з окремими вірусами картоплі, серологічно спорідненими з деякими вірусами хмелю, дає змогу почати пошук нових, простіших і менш трудомістких методів одержання оздоровленого садивного матеріалу хмелю.

Висвітлено уточнений видовий склад і біологію основних поширених на Поліссі та в Лісостепу України шкідників суниці, малини, смородини та агрусу (смородинові склівка та златка, малиновий жук, малиново-суничний довгоносик, жовтий агрусовий пильщик, розанова і смородинова листокрутки тощо). Показано їх шкодочинність у різних грунтово-кліматичних умовах. Наведено методику обліку шкідників ягідних культур та їх ентомофагів, а також фенограми розвитку.

Висвітлено матеріали досліджень щодо зменшення обсягів і кратності застосування пестицидів проти борошнистої роси та деяких видів шкідників у промислових насадженнях ягідних культур.

Висвітлені особливості агробіоценозов ягідних насаджень північно-західного Лісостепу і Полісся України та вдосконалення захисту ягідних культур від шкідників. Уточнено видовий склад шкідників і шкодочинність основних видів, їх біологію, екологію, фенологію. З'ясовано причини високої чисельності окремих видів шкідливих організмів. Описана розроблена автором і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідних культур від шкідників, яка дає можливість знижувати кількість обробок хімічними препаратами в 4 рази. Вивчені економічні пороги шкодочинності, розроблена методика визначення комплексних порогів шкодочинності, уточнено видовий склад зоофагів та їх роль у ягідниках.