Показана общность видового состава (по коэффициенту Жаккара) фитонематод сахарной свеклы и сорняков свекловичного поля и сходство частотного распределения отдельных видов нематод. Установлено, что по численным показателям сахарная свекла - наиболее благоприятное для фитогельминтов растение-хозяин.

Визначено, які види рослин під час живлення найбільше зазнають шкоди від бурякових блішок. Виявлено вплив на пошкодженність буряковими блішками рослин цукрового буряка.

Висвітлено проблеми захисту посівів цукрових буряків від шкідників та хвороб. Розглянуто питання біології та морфології основних шкідників цукрових буряків. Викладено новий підхід до захисту посівів культури в найуразливіший період її вегетації - появи сходів. Описано удосконалену технологію захисту культури від фітофагів у процесі вегетації. Проаналізовано особливості біології збудників основних хвороб культури, сучасні способи запобігання та обмеження ураженості рослин цукрових буряків.

Освещены проблемы защиты посевов сахарной свеклы от вредителей и болезней. Рассмотрены вопросы биологии и морфологии основных вредителей сахарной свеклы. Изложен новый подход к защите посевов культуры в наиболее уязвимый период её вегетации - появления всходов. Описана усовершенствованная технология защиты культуры от фитофагов в процессе вегетации. Проанализированы особенности биологии возбудителей основных болезней культуры, современные способы предупреждения и ограничения уязвимости растений сахарной свеклы.

Описано системне положення, морфологічні та біологічні особливості найбільш поширених і шкодочинних коваликів на цукрових буряках. Проаналізовано фактори, що обмежують їх чисельність. Запропоновано інтегровану систему захисту ЦБ від даних шкідників.

Описаны системные положения, морфологические и биологические особенности наиболее распространенных и вредоносных щелкунов на сахарной свекле. Проанализированы факторы, ограничивающие их численность. Предложена интегрированная система защиты СС от данных вредителей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад шкідників сходів цукрових буряків за умов Північного Степу України. Установлено, що основними фітофагами на сходах цієї культури є чорний, сірий та звичайний бурякові блішки, личинки коваликів та піщаний мідляк. Уточнено трофічні зв'язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика. Найбільшу плодючість самок виявлено у разі живлення їх осотом польовим, березкою польовою та цукровими буряками, яка за роки досліджень становила відповідно 190, 131 та 120 яєць. Найменшу плодючість відзначено за умов живлення бобовими травами. Розроблено математичну модель короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка. Визначено ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій під час обробки насіння цукрових буряків проти шкідників сходів. Установлено, що найбільшу ефективність дії проти чорного бурякового довгоносика та інших шкідників сходів забезпечують гаучо, 70 % з.п., круізер, 35 % т.к.с. та їх композиції з фураданом, 35 % т.п.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено гігієнічне оцінювання системи хімічного захисту посівів цукрового буряка, що передбачає передпосівну обробку культури, обробку грунту, обробку культури у період вегетації препаратами різноспрямованої дії. Обгрунтовано регламенти безпечного застосування пестицидів форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. у системі хімічного захисту культури та розроблено гігієнічні нормативи нової діючої речовини тефлутрину. Визначено припустиму добову дозу даного препарату для людиин. Встановлено гігієнічні нормативи вмісту тефлутрину у воді водойм господарсько-побутового призначення, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті та цукровому буряку. Проведено вивчення поведінки тефлутрину, тіаметоксаму, S-метолахлору, флуазифоп-П-бутілу, ципроконазолу, пропіконазолу, диазинону та лямбда-цигалотрину у грунті та цукровому буряку у разі їх застосування в системі хімічного захисту культури. Досліджено умови праці осіб, які послідовно застосовували препарати форс 200 GS, к.с.; форс 1,5 G, г.; круізер, 35 % т.к.с.; дуал голд 96 %, к.е.; фіозілад 15 %, к.е.; альто супер 33 %, к.е.; базудин 60 %, к.е.; карате зеон, 5 % к.с. на посівах цукрового буряка, проведено оцінювання потенційного ризику несприятливого впливу діючих речовин даних препаратів на рослини. Розроблено аналітичні методи визначення тефлутрину в повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, грунті, воді та цукровому буряку.

Встановлено особливості формування ентомологічного комплексу цукрових буряків на початку вегетації та вивчено його структуру. Уточнено деякі особливості біології та етології найбільш поширених шкідників на сходах цукрових буряків та прослідковано за екологічними закономірностями динаміки їх чисельності та шкідливості. Обгрунтовано доцільність екологічно орієнтованого захисту сходів цукрових буряків у сучасних умовах тотального забруднення довкілля.

Установлено, що за умов обробки насіння цукрових буряків композиціями фунгіцидів розширюється спектр їх дії проти збудників хвороби та забезпечується значне зниження ураженості ними сходів. За даних умов суміші протруйників забезпечують тривалішу захисну дію проти коренеїда, ніж більшість сучасних фунгіцидів у разі застосування кожного з них окремо. Показано, що найвищою є дія (55,5 - 71,2 %) проти коренеїда за умов поєднання тачигарену з сульфокарбатіоном К та тачигарену з превікуром. Визначено, що ця композиція у половинних нормах витрати (4,5 г/п.о. - 3 мл/п.о.) під час обробки насіння цукрових буряків забезпечує більш ефективне обмеження поширеності коренеїда на посівах даної сільськогосподарської культури, ніж сумарний ефект від використання цих препаратів окремо.

Надано характеристику складу основних сисних шкідників та їх ентомофагів на посівах цукрових буряків та їх насінників, розкрито динаміку чисельності цих комах на різних стадіях, а також залежність заселення рослин цукрових буряків листковою буряковою попелицею - головного сисного шкідника - від гідротермічних показників. На підставі результатів обліку комах встановлено, що чисельність консументів другого порядку (ентомофагів) значною мірою залежить від щільності консументів першого порядку, тобто, всі ці живі організми функціонально пов'язані між собою прямими та зворотніми зв'язками, завдяки чому здійснюється природна саморегуляція їх чисельності. Визначено, що існує прямий зв'язок між ступенем заселення цукрових буряків попелицею та умовами, що виникають для перших двох поколінь цього фітофага. Встановлено, що існує залежність між чисельністю листкової бурякової попелиці та кількістю афідофагів. У разі використання інсектицидів для захисту фабричних посівів цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників, найбільш ефективним та раціональним способом є обробка насіння системними інсектицидами: гаучо, 70 % з.п. (діюча речовина імідаклоприд) та крауїзера, 35 % тіамеоксамом (т.к.с.), ефективність яких проти листкової бурякової попелиці складає відповідно 97,0 і 92,4 %, а також обприскування насінників лебайцидом, 50 % к.е. та композицією конфідора, 20 % т.к.с. і дециса, 2,5 % к.е., які забезпечують зменшення чисельності шкідника відповідно на 93,3 % і 91,1 %. Зроблено висновок, що ефективність застосування інсектицидів проти сисних шкідників значною мірою залежить від їх полярності: чим вище полярність у хімічної сполуки, тим

  Скачати повний текст

Вивчено нематодофауну ризосфери цукрових буряків та встановлено її роль в ураженні сходів коренеїдом і зниженні врожайності. Уточнено видовий склад нематод цукрових буряків за умов нестійкого та достатнього зволоження Лісостепу України. Проаналізовано фактори динаміки чисельності нематод різних екологічних угруповань, з яких визначальними є агротехнічні прийоми та погодні умови впродовж вегетації цукрових буряків. Наведено дані стосовно впливу комплексу паразитичних нематод і його окремих видів на розвиток коренеїда та продуктивність культури. Розраховано пороги шкідливості фітогельмінтів на посівах цукрових буряків. За результатами досліджень розроблено моделі для короткострокового прогнозу чисельності фітопаразитичних нематод у грунті та врожайності цукрових буряків. Досліджено вплив хімічних заходів (передпосівної обробки насіння фунгіцидами та інсектицидами) на чисельність фітонематод у грунті, ступінь ураження рослин коренеїдом і продуктивність посівів цукрових буряків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено 32 види совок, зокрема, серед підгризаючих домінувала озима - 50,3 %, серед листогризучих - с-чорне - 27,4 %. Охарактеризовано особливості динаміки чисельності домінуючих видів підгризувальних совок у посівах цукрових буряків, вплив гідротермічних чинників (середньодобова температура повітря, кількість опадів), хімічних і біологічних засобів захисту культури на розвиток, чисельність та шкідливість фітофагів. Проведено оцінку ефективності дії яйцеїда трихограми та виявлено збудників хвороб гусениць підгризувальних совок. Обгрунтовано ефективність дії ряду сучасних інсектицидів та їх сумішей для зниження чисельності підгризувальних совок до економічно невідчутного рівня. Встановлено економічну ефективність обприскування посівів культури мікробіологічними препаратами. Удосконалено сучасну систему захисту посівів цукрових буряків від підгризувальних совок з урахуванням особливостей цих шкідників.

Досліджено закономірності поведінки та сезонну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика. Вивчено характер першої та масової появи, а також динаміку чисельності на буряковищах і культурах цукрових буряків. Обгрунтовано роль міграційних процесів довгоносика у заселенні ним стацій польової сівозміни та інших угідь. Визначено строки й інтенсивність пішого ходу, початку та масового льоту залежно від погодних умов. Виявлено особливості фенології фітофагу на токсикованих посівах цукрових буряків у весняно-літній період. Уточнено вікову структуру його популяції впродовж передімагінального розвитку та досліджено вплив температурних умов середовища на строки появи різних стадій. Установлено особливості біології звичайного бурякого довгоносика за умов широкого застосування токсикації сходів цукрових буряків. Визначено плодючість самиць і тривалість відкладання ними яєць залежно від залишкових доз інсектицидів, що застосовуються для обробки насіння. Уточнено розподіл популяції шкідника за стаціями польової сівозміни. Вивчено ефективність і тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків, обприскування сходів та отруювання ловильних канавок проти звичайного бурякового довгоносика.

На підставі комплексного дослідження встановлено вплив погодних умов на прояв фузаріозної гнилі коренеплодів цукрових буряків вітчизняної селекції та інтродукованих форм залежно від генотипу та фаз онтогенезу рослин. Виявлено основні фази розвитку рослин, які тісно корелюють зі стійкістю проти фузаріозної гнилі. Удосконалено метод оцінки селекційного матеріалу на жорсткому природному інфекційному фоні на стійкість проти фузаріозної гнилі шляхом встановлення сортів-індикаторів. Модифіковано шкалу визначення інтенсивності ураження цукрових буряків й удосконалено методику застосування селективних середовищ для прискореної ідентифікації стійких генотипів. Вперше на базі природного та штучного інфекційних фонів здійснено оцінку вітчизняного селекційного матеріалу й інтродукованої колекції на стійкість проти фузаріозної гнилі та виділено кращі форми для залучення у селекційний процес. Визначено типи фенотипового прояву стійкості проти фузаріозної гнилі гібридів на базі генної та цитоплазматичної стерильності.