Встановлено, що обробка рослин озимої пшениці мінералізованою (пластовою) водою, в дозі 450 л/га, у період вегетації, знижує ураженість посівів борошнистою росою на 74,5-76 %.

Проведено порівняльний аналіз багаторічних даних масового розмноження озимої совки Agrotis segetum Schiff. у Полтавській області за останні 110 років. З урахуванням часу відновлення весняної вегетації рослини (ЧВВВ), що зимують та показників різких змін сонячної активності (СА), доведена можливість використання показників різких змін СА у прогнозуванні ЧВВВ і масових розмножень комах-шкідників.

Встановлено, що застосування біопрепаратів у поєднанні зі зменшеними дозами пестицидів для обробки посівів озимої пшениці Миронівська 61 підвищує їх ефективність щодо збільшення врожайності, зниження ураженості рослин і насіння хворобами, поліпшення якості продукції порівняно з роздільним їх використанням.

Висвітлено питання стійкості сортів озимої пшениці проти хвороб. Розглянуто особливості впливу агротехнічних заходів на розвиток хвороб, охарактеризовано хімічні засоби захисту рослин для обробки насіння озимої пшениці. Надано рекомендації щодо захисту посівів озимої пшениці під час вегетації рослин.

Проведено дослідження з вивчення сезонної активності домінуючих видів турунів - ентомофагів на посівах озимої пшениці в Полтавській області. Встановлено, що у другій декаді травня відзначається пік активності у Poecilus cupreus, у третій декаді травня - Harpalus distinquendus і в третій декаді липня - Pseudoophonus rufipes.

Досліджували вплив фторованих холінпохідних, етиленпродуцентів іфонію та іфонілію на ріст підземної та надземної частин різних рослин, врожай зерна озимої пшениці, а також фунгібактерицидні властивості цих препаратів у культурах патогенів. Виявлено, що іфоній та іфонілій гальмують лінійний ріст надземних органів, причому їх інгібіторна дія вища за таку хлорхолінхлориду (ХХХ) відповідних концентрацій на 1-2 порядки. Показано, що при обприскуванні озимої пшениці на початку фази виходу в трубку іфонієм або іфонілієм в дозах 100-200 г/га врожайність зерна підвищується на 4,2-6,8 ц/га. Зареєстровано чіткі фунгістатичні й фунгітоксичні та слабкі бактерицидні властивості препаратів. З урахуванням низької токсичності і ефективності малих доз використання припускається, що при заміні ХХХ і фунгіцидів на етиленпродуцент описаного типу можна досягти підвищення економічності і пестицидного розвантаження технології вирощування озимої пшениці.

Наведено результати дослідів із сортом озимої пшениці Харківська 11 в 1987 - 1990 рр. з вивчення впливу доз і способів внесення азотних добрив і пестицидів на якість зерна. Найвища якість формується під впливом весняно-літніх азотних підживлень. Особливо відчутний ефект протягом років з несприятливими погодними умовами в період наливу та достигання зерна. Найпомітнішим є вплив підживлень на вміст клейковини. Пестициди в рекомендованих дозах не спричиняють погіршення якості зерна.

Вивчено активність ферментів лігніфікації, протеїназ та їх білкових інгібіторів у рослинах пшениці з різною стійкістю до септоріозу. Тканини інфікованих проростків стійкого сорту характеризуються підвищеною активністю фенілаланінаміакліази та вільних інгібіторів протеїназ. Обговорено зв'язок стійкості рослин із рівнем активності фенілаланінаміакліази, співвідношенням вільних і зв'язаних інгібіторів протеолітичних ферментів.

На базі статистичної обробки існуючих багаторічних даних і результатів експериментальних досліджень доведено вплив часу відновлення весняної вегетації на чисельність найбільш поширених шкідників озимої пшениці.

Зазначено, що використання природних розсолів і мінералів у чистому вигляді та в суміші з пестицидами забезпечує значне підвищення врожайності озимої пшениці; у разі використання мінералізованої пластової води (МПВ) урожайність зросла на 7,3 ц/га, а бішофіту - на 5,5 ц/га. Крім того, доведено фунгіцидну дію МПВ на інфекційні структури збудника борошнистої роси.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121

Рубрики:

Захист пшениці

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження з вивчення ефективності застосування бакових сумішей із синергічними компонентами у боротьбі з пшеничним трипсом на посівах озимої пшениці на Полтавщині. Встановлено, що найбільш ефективним (87,1 %) за рахунок яскраво вираженого синергічного ефекту є варіант з половинною нормою витрат препаратів.

Ключ. слова: пшениця (Triticum aestivum L.), хвороби, Oculimacula yallundae (Wallwork & Sponer) Crous & W. Gams, стійкість, папіли
Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 + П491.121

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Захист пшениці

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Triticum aestivum L., Oculimacula yallundae, регулятори росту, індукована стійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-4 + П491.121.03

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Pseudomonas syringae pv. atrofaciens, Pantoea agglomerans, фітопатоген, епіфіт, пшениця
Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121

Рубрики:

Захист пшениці

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив добрив та протруйника вітавакс 200 ФФ на розвиток кореневих гнилей. Встановлено, що вітавакс 200 ФФ має найефективніший вплив за комплексного застосування із добривами.

Наведено результати досліджень щодо пошуку джерел стійкості до очкової плямистості (ОП) серед сортів ярої пшениці. Доведено, що на штучному інфекційному тлі сорти ярої пшениці характеризуються різним ступенем стійкості до збудника ОП. Виявлено сорти ярої м'якої та ярої твердої пшениць як ефективних джерел стійкості до збудника ОП.

Розглянуто проблему шкідливої дії личинок коваликів на сходах кукурудзи. Запропоновано для захисту культури від шкідника проводити передпосівну обробку насіння сумішами з препаратів інсектицидної та фунгіцидної дії з рістрегулювальними речовинами.

Відображено результати досліджень із вивчення дії сучасних пестицидів на комплекс шкідливих організмів у посівах озимої пшениці (ОП). Визначено ефективність різних систем хімічного захисту рослин ОП з використанням препаратів оновленого асортименту.

Наведено історичні матеріали про масові розмноження озимої совки, хлібного туруна, шкідливої черепашки та хлібного жука-кузьки в Лівобережному Лісостепу України. Показано закономірності масових розмножень вказаних шкідників і розроблено регіональний багаторічний прогноз початку їх чергових популяційних циклів.