Показано, що існуюча екологічна ситуація вимагає суттєвих змін в управлінні, організації і веденні рекреаційного господарства області. Для вирішення комплексу проблем рекреаційного природокористування запропоновано розробляти науково-обгрунтовані прогнози можливих наслідків рекреаційної діяльності та заходи попередження негативного впливу на природні ресурси.

Розглянуто особливості функціонування лісових насаджень та їх використання в рекреаційній діяльності. Викладено теоретичні засади лісівництва, наведено характеристику лісового фонду та рекреаційних ресурсів України. Запропоновано методику визначення максимального рекреаційного навантаження на ліс. Висвітлено історію виникнення та описано спеціальні форми лісових рекреацій. Розглянуто проблему юридичного захисту рекреаційних лісів. Розроблено методику прикладної оцінки системи кількісних показників лісової рекреації, встановлено фітотерапевтичний мінімум використання лікарських рослин.

Рассмотрены особенности функционирования лесных насаждений и их использования в рекреационной деятельности. Освещены теоретические основы лесоводства, приведена характеристика лесного фонда и рекреационных ресурсов Украины. Разработана методика определения максимальной рекреационной нагрузки на лес. Освещена история возникновения и описаны специальные формы лесных рекреаций. Рассмотрена проблема юридической защиты рекреационных лесов. Разработана методика прикладной оценки количественных показателей лесной рекреации, установлен фитотерапевтический минимум использования лекарственных растений.

Здійснено оцінку та проведено групування адміністративних районів Чернігівської області за лісорекреаційною активністю населення та санітарно-екологічним станом лісів. На підставі зіставлення даних показників окреслено напрями оптимізації лісової рекреації.

Описан метод определения на гидрологической основе допустимых рекреационных нагрузок на лесные экосистемы основных типов (групп типов) леса горных водосборов Крыма. Апробация его предполагает оценку: спроса и его удовлетворения по видам рекреации; динамики водорегулирующей, санитарно-гигиенической роли и возобновления лесов, эстетической ценности ландшафта.

Наведено теоретичні узагальнення та експериментальні дані щодо стану та перспективного розвитку рекреаційного використання лісів на північно-східному мегасхилі Українських Карпат. Проаналізовано вплив природних і антропогенних чинників на показники рекреаційної цінності лісів. Виявлено тенденції впливу створених рекреаційних комплексів у регіоні досліджень на стан лісових екосистем, відповідність цього впливу глобальним цілям щодо збереження лісів та сталого розвитку територій. Встановлено критерії функціональної відповідності лісових екосистем. На основі моніторингових досліджень, узагальнень виробничого досвіду і експериментальних даних розроблено оптимальні напрямки розвитку рекреаційного лісокористування в регіоні. Запропоновано нову концепцію рекреаційного типу господарювання та відповідні заходи щодо пом'якшення негативного впливу туризму та рекреації на стан лісів, які забезпечать їх ефективність та підвищать стійкість за умов інтенсивного рекреаційного лісокористування.

Вперше визначено допустиму ємність досліджуваних рослинних угруповань, залежно від участі у їх трав'яному покриві груп трав'яних рослин, що характеризуються різним ступенем стійкості до рекреаційного навантаження. Запропоновано науково-організаційні заходи для регулювання рекреаційного навантаження на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Голосіївський парк ім. M. Т. Рильського". Уточнено лісівничо-ценотичну характеристику досліджуваних рослинних угруповань за умов рекреаційного навантаження; типи лісорослинних умов, надземну ярусну структуру та стадії дигресії досліджуваних рослинних угруповань; заходи з підвищення рекреаційної стійкості досліджуваних рослинних угруповань. Набуло подальшого розвитку питання щодо визначення впливу рекреаційного навантаження на компоненти рослинних угруповань, оскільки автором підібрано та застосовано комплекс методик, що базуються на методі безпосередніх спостережень і можуть застосовуватися надалі у наукових дослідженнях інших об'єктів природно-заповідного фонду України.

Охарактеризовано рекреаційно-оздоровчі ліси Тернопільської області, які є основою рекреаційного лісокористування. Проаналізовано рекреаційні характеристики рекреаційно-оздоровчих лісів: тип ландшафту, естетичну оцінку, стійкість до рекреаційних навантажень, рівень рекреаційної дигресії. З'ясовано територіальні відмінності щодо розміщення рекреаційно-оздоровчих лісів. Рекраційно-оздоровчі ліси характеризуються високою естетичною оцінкою. Важливе значення для рекреаційно-оздоровчої та рекреаційно-пізнавальної діяльності мають ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Запропоновано заходи щодо оптимізації рекреаційного використання лісів Тернопільської області.

Досліджено стан і стійкість букових та дубових лісових насаджень приміської зони Львова до впливу рекреаційного навантаження. Обгрунтовано пропозиції щодо підбору перспективних ділянок для рекреаційного використання. Проаналізовано причини та наслідки негативного антропогенного впливу на лісові насадження. Вперше для букових та дубових лісів зеленої зони м. Львів за умов Опілля встановлено прямий кореляційний зв'язок між стадією дигресії та площею пошкоджень деревостанів. Виявлено істотний зворотній кореляційний зв'язок між стадією дигресії та товщиною лісової підстилки. Відзначено істотний зворотній кореляційний зв'язок між стадією дигресії та кількістю підросту. Виявлено зміну радіального приросту дерев та вмісту пластидних пігментів у листках підросту бука та дуба за різної стадії дигресії лісових ділянок. Вперше досліджено, що мінімальні показники емісії CO{\dn\fs9 2} з грунту характерні для ділянок з максимальним антропогенним навантаженням, де шпаруватість грунту сягає найнижчих показників. Встановлено комплекси типових видів мікроміцетів, що формують мікологічну структуру грунтів з різною стадією дигресії. За результатами досліджень розроблено підходи до застосування різних способів рубок для підвищення стійкості деревостанів до рекреаційного впливу. Запропоновано систему ведення лісового господарства в рекреаційних лісах зеленої зони м. Львів за умов Опілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: П398.93

Рубрики:

Рекреаційне використання лісу

Шифр НБУВ: РА428331 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито значення лісу як одного з найважливіших чинників біосфери Землі. Висвітлено значення лісу як природної екосистеми, його екологію, морфологію, поновлення та формування. Розглянуто витоки, становлення й розвиток вітчизняної лісової типології. Наведено характеристику лісових і лісопаркових ландшафтів. Висвітлено питання рекреаційної оцінки лісів, головного користування лісом, рубок формування й оздоровлення лісів, у тому числі й ландшафтних рубок та інших заходів із формування й оздоровлення лісів. Увагу приділено проблемам підвищення рівня рекреаційних властивостей лісів, особливостям рекреаційного лісівництва. Розкрито можливості одержання в рекреаційних лісах недеревної продукції та другорядних лісових матеріалів, а також здійснення охорони рекреаційно-оздоровчих лісів від пожеж.

Наведено результати досліджень рекреаційно-оздоровчих насаджень на території Кременецького району Тернопільської області. Загалом площа цих лісів становить 5868,2 га. Дослідження типологічної структури лісів здійснювали за методикою лісівничо-екологічної школи лісової типології Алексєєва-Погребняка. Для побудови карти-схеми регіону дослідження використовували програму MapInfo Professional 12,0 та векторну карту України. Типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих насаджень представлено від суборів (В) до грудів (D). Так, серед них найбільшою часткою представленні груди (72,9 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель). Частка площі сугрудів становить 17,7 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель, решта - субори (9,4 %). На території дослідного об'єкта лісовпорядниками виділено 14 типів лісу. Так, у суборах виділено лише 2 типи лісу, сугрудах - 8 типів лісу та грудах - 4 типи лісу. Найбільш поширеним типом лісу на території Кременецького району є свіжа грабова діброва, яка представлена на площі 71,6 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель. Частка свіжого грабово-дубово-соснового сугруду сягає 17,1 %, дещо меншою часткою представлений свіжий дубово-сосновий субір - 9,4 %. Видове різноманіття лісів представлено 22 видами дерев. Так, серед цих деревних порід найбільшу площу займають дуб звичайний (Quercus robur L.) - 40,6 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель та сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) - 29,1 %. Домінують насадження штучного походженням (78,0 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель), решта насаджень - природного походження (22,0 %). Вікова структура насаджень є розбалансованою. Домінують середньовікові насадження (57,9 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель). Частка пристигаючих, молодняків та стиглих лісів коливається від 9,0 до 14,9 % від загальної площі лісів. За відносною повнотою домінують насадження з повнотою 0,71 - 0,8, що складає 37,7 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель. Частка насадження з повнотою 0,61 - 0,7 (29,9 %) і 0,81 - 0,9 (14,5 %) є дещо меншою. За класами бонітету домінують насадження I класу бонітету - 51,3 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю земель. Так, частка II і Iа та III класів бонітету варіює від 7,1 до 23,3 % від загальної площі лісів.