Показано, що існуюча екологічна ситуація вимагає суттєвих змін в управлінні, організації і веденні рекреаційного господарства області. Для вирішення комплексу проблем рекреаційного природокористування запропоновано розробляти науково-обгрунтовані прогнози можливих наслідків рекреаційної діяльності та заходи попередження негативного впливу на природні ресурси.

Подано класифікацію недеревних ресурсів лісу, систематизовано напрямки та проаналізовано обсяги їх використання. Розглянуто можливості збільшення заготівель.

Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

Наведено дані щодо радіоактивного забруднення недеревної продукції лісів 12 областей України. Зазначено, що у Лісостеповій і Степовій зонах 24% зразків лісових ягід та їстівних грибів за вмістом радіоцезію перевищують гранично допустимий рівень (ДР-97), в Українському Поліссі вміст цього елемента перевищує граничні межі у 60% зразків. Це необхідно враховувати для визначення колективної дози внутрішнього опромінення населення певних регіонів.

Визначено соко- та смолопродуктивність листяних (береза плосколиста, береза даурська, клен ясенолистий, клен сріблястий, клен цукровий) та хвойних (сосна Банкса, сосна Веймутова, сосна жорстка, сосна чорна) інтродукованих порід. Наведено результати аналізу соку листяних порід на вміст цукрів.

Розглянуто способи використання недеревної продукції лісу на підставі досягнень сучасної науки та передового досвіду. Розкрито шляхи раціонального використання лісових кормових угідь для потреб тваринництва, технології збору, заготівлі дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, їстівних рослин, а також технології їх переробки на продукти харчування за умов цехів лісових підприємств. Висвітлено питання технології підсочування берези та використання березового соку, заготівлі та первинної переробки лікарських рослин, розвитку бджільництва за умов лісу, роботи підсобних тваринницьких господарств, а також використання лісового фонду для ведення мисливського господарства.

Рассмотрены способы использования недревесной продукции леса на основе достижений современной науки и передового опыта. Раскрыты пути рационального использования лесных кормовых угодий для нужд животноводства, технологии сбора, заготовки дикорастущих плодов, ягод, орехов, грибов, съедобных растений, а также технологии их переработки в продукты питания в условиях цехов лесных предприятий. Освещены вопросы технологии подсочки березы и использования березового сока, заготовки и первичной переработки лекарственных растений, развития пчеловодства в условиях леса, работы подсобных животноводческих хозяйств, а также использования лесного фонда для ведения охотничьего хозяйства.

Розкрито суть понять про ліс та його природу, лісостан та його компоненти. Розглянуто лісове бджільництво як галузь недеревного лісового природокористування. Показано економічне та соціальне значення продуктів бджільництва. Наведено загальні відомості про лікарські рослини та їх хімічний склад. Охарактеризовано основні медоносні рослини.

Раскрыто содержание понятий о лесе и его природе, древостое и его компонентах. Рассмотрено лесное пчеловодство как отрасль недеревного лесного природопользования. Показано экономическое и социальное значение продуктов пчеловодства. Приведены общие сведения о лекарственных растениях и их химическом составе. Охарактеризованы основные медоносные растения.

Розглянуто особливості функціонування лісових насаджень та їх використання в рекреаційній діяльності. Викладено теоретичні засади лісівництва, наведено характеристику лісового фонду та рекреаційних ресурсів України. Запропоновано методику визначення максимального рекреаційного навантаження на ліс. Висвітлено історію виникнення та описано спеціальні форми лісових рекреацій. Розглянуто проблему юридичного захисту рекреаційних лісів. Розроблено методику прикладної оцінки системи кількісних показників лісової рекреації, встановлено фітотерапевтичний мінімум використання лікарських рослин.

Рассмотрены особенности функционирования лесных насаждений и их использования в рекреационной деятельности. Освещены теоретические основы лесоводства, приведена характеристика лесного фонда и рекреационных ресурсов Украины. Разработана методика определения максимальной рекреационной нагрузки на лес. Освещена история возникновения и описаны специальные формы лесных рекреаций. Рассмотрена проблема юридической защиты рекреационных лесов. Разработана методика прикладной оценки количественных показателей лесной рекреации, установлен фитотерапевтический минимум использования лекарственных растений.

Наведено відомості про лісові сінокоси та пасовища, показано їх роль як додаткового джерела кормів для тваринництва. Зроблено порівняльне оцінювання найбільш розповсюджених лісових трав кормових угідь за хімічним складом і поживністю, наведено відомості про цінні, отруйні та шкідливі рослини, а також рослини-паразити та напівпаразити. Описано системи поверхневого та корінного поліпшення кормових угідь, запропоновано технології вирощування багаторічних кормових трав на насіння. Показано переваги травосумішей у порівнянні з чистими посівами трав. Розглянуто методи заготівлі та переробки деревного корму, описано технічні характеристики та розкрито особливості використання сільськогосподарської техніки для заготівлі кормів. Обгрунтовано рекомендації щодо раціонального використання та покращання стану лісових сінокосів і пасовищ.

Даны сведения о лесных сенокосах и пастбищах, показана их роль как дополнительного источника кормов для животноводства. Изложены результаты сравнительного оценивания наиболее распространенных лесных трав кормовых угодий по химическому составу и питательности, даны сведения о ценных, ядовитых и вредных растениях, а также растениях-паразитах и полупаразитах. Описаны системы поверхностного и коренного улучшения кормовых угодий, приведены технологии выращивания многолетних кормовых трав на семена. Показаны преимущества травосмесей в сравнении с чистыми посевами трав. Рассмотрены методы заготовки и переработки древесного корма, описаны технические характеристики и раскрыты особенности использования сельскохозяйственной техники для заготовки кормов. Обоснованы рекомендации по рациональнмоу использованию и улучшению состояния лесных сенокосов и пастбищ.

Здійснено оцінку та проведено групування адміністративних районів Чернігівської області за лісорекреаційною активністю населення та санітарно-екологічним станом лісів. На підставі зіставлення даних показників окреслено напрями оптимізації лісової рекреації.

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню біологічної смолопродуктивності дерев інтродукованих видів (сосни Банкса, сосни Веймутова, сосни жорсткої та сосни чорної) за умов Малого Полісся. Досліджено залежність смолопродуктивності дерев від морфометричних показників стовбура та крони, а також значень показників будови деревини, виявлено чинники для відбору високосмолопродуктивних особин. Отримано рівняння залежності кількості вертикальних смоляних ходів у деревині інтродуцентів від ширини річного шару. Проведено кількісний та якісний аналіз живиці досліджуваних видів. Визначено вплив сумісної дії комплексу факторів, а також частку їх впливу на смолопродуктивність дерев.

Описан метод определения на гидрологической основе допустимых рекреационных нагрузок на лесные экосистемы основных типов (групп типов) леса горных водосборов Крыма. Апробация его предполагает оценку: спроса и его удовлетворения по видам рекреации; динамики водорегулирующей, санитарно-гигиенической роли и возобновления лесов, эстетической ценности ландшафта.

Уперше встановлено смолопродуктивність кліматичних екотипів сосни звичайної та виділено кліматипи, потомства яких виявляють підвищену смолопродуктивність у географічних. Уперше одержано залежності смолопродуктивності від феностану рослин і мікрокліматичних умов насадження, що дозволяє прогнозувати початок і закінчення смоловиділення та період інтенсивного виходу живиці. Уперше виявлено резистентні морфолого-фізіологічні показники хвої для відбору високосмолопродуктивних форм дерев сосни звичайної. Визначено особливості біосинтезу терпенових вуглеводнів, які не впливають на розподіл дерев за категоріями смолопродуктивності. Виділено високосмолопродуктивні плюсові дерева сосни звичайної, їх клонове та насінне потомства як цінний резерв генетичного матеріалу для створення цільових культур з метою одержання деревини та живиці. З'ясовано ресурсний потенціал заготівлі живиці в Україні із урахуванням смолопродуктивності кліматичних екотипів сосни. Поглиблено дані про індивідуальну мінливість, добову та сезонну динаміку смолопродуктивності сосни, розподіл дерев у насадженні за смолопродуктивністю. Доповнено математичні моделі залежності смолопродуктивності від таксаційних, морфологічних показників дерев для оцінювання їх смолопродуктивності. Удосконалено методи створення високосмолопродуктивних насаджень сосни та системи формування насаджень з підвищеною біологічною смолопродуктивністю.

Досліджено стан використання та охорони недеревних ресурсів лісу (НДРЛ), класифіковано їх за категоріями ФАО OOH та розроблено рекомендації щодо сталого використання. Результати аналізу міжнародного та національного законодавства засвідчили важливість недеревних ресурсів лісу в контексті сталого ведення лісового господарства. Здійснено порівняльний аналіз використання та охорони НДРЛ у країнах з ринковою та перехідною економікою на прикладі Розточчя (Україна) та Берислогану і Смоланду (Швеція). Встановлено, що НДРЛ продовжують відігравати важливу роль у сільських регіонах Українського Розточчя, де 60 % населення заготовляє щонайменше 4 види дикорослих плодових, 85 % населення - 5 видів грибів та 40 % населення - 12 видів лікарських рослин. У Швеції використання НДРЛ життєво важливим було 60 - 70 років тому. Виявлено вплив інтенсивного ведення лісового господарства на життєвість чорниці: річний приріст рослин зменшується на 35 %, проективне покриття - на 17 %, урожайність - на 56 %. Розроблено рекомендації щодо сталого використання недеревних ресурсів лісу та їх охорони.

Наведено теоретичні узагальнення та експериментальні дані щодо стану та перспективного розвитку рекреаційного використання лісів на північно-східному мегасхилі Українських Карпат. Проаналізовано вплив природних і антропогенних чинників на показники рекреаційної цінності лісів. Виявлено тенденції впливу створених рекреаційних комплексів у регіоні досліджень на стан лісових екосистем, відповідність цього впливу глобальним цілям щодо збереження лісів та сталого розвитку територій. Встановлено критерії функціональної відповідності лісових екосистем. На основі моніторингових досліджень, узагальнень виробничого досвіду і експериментальних даних розроблено оптимальні напрямки розвитку рекреаційного лісокористування в регіоні. Запропоновано нову концепцію рекреаційного типу господарювання та відповідні заходи щодо пом'якшення негативного впливу туризму та рекреації на стан лісів, які забезпечать їх ефективність та підвищать стійкість за умов інтенсивного рекреаційного лісокористування.

Вперше визначено допустиму ємність досліджуваних рослинних угруповань, залежно від участі у їх трав'яному покриві груп трав'яних рослин, що характеризуються різним ступенем стійкості до рекреаційного навантаження. Запропоновано науково-організаційні заходи для регулювання рекреаційного навантаження на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Голосіївський парк ім. M. Т. Рильського". Уточнено лісівничо-ценотичну характеристику досліджуваних рослинних угруповань за умов рекреаційного навантаження; типи лісорослинних умов, надземну ярусну структуру та стадії дигресії досліджуваних рослинних угруповань; заходи з підвищення рекреаційної стійкості досліджуваних рослинних угруповань. Набуло подальшого розвитку питання щодо визначення впливу рекреаційного навантаження на компоненти рослинних угруповань, оскільки автором підібрано та застосовано комплекс методик, що базуються на методі безпосередніх спостережень і можуть застосовуватися надалі у наукових дослідженнях інших об'єктів природно-заповідного фонду України.