Висвітлено вплив мікрокліматичних умов, будови кореневої системи, інтенсивності розвитку грунтових безхребетних тварин і мікроорганізмів, вологості та фізико-хімічних властивостей грунту на стан і продуктивність чистих та мішаних насаджень. Розглянуто форми поперечного раку дуба звичайного, щільність та висоту його поселення в насадженнях різного віку, властивості збудника туберкульозу ясена звичайного та його вплив на стан насаджень. Обгрунтовано заходи щодо створення та формування біологічно стійких і високопродуктивних насаджень з використанням дуба та ясена.

Освещено влияние микроклиматических условий, строения корневой системы, интенсивности развития грунтовых бесхребетных животных и микроорганизмов, влажности и физико-химических свойств грунта на состояние и продуктивность чистых и смешанных насаждений. Рассмотрены формы поперечного рака дуба обыкновенного, плотность и высота его поселения в насаждениях разного возраста, свойства возбудителя туберкулеза ясеня обыкновенного и его влияние на состояние насаждений. Обоснованы меры относительно создания и формирования биологически стойких и высокопродуктивных насаждений с использованием дуба и ясеня.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.14-28 + Е522.925.18*713

Рубрики:

Ясени (Fraxinus spp.)

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.14-264.15 + Е522.927.12*801.48

Рубрики:

Ясени (Fraxinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Уперше розраховано середні значення якісних показників компонентів надземної фітомаси (природної та базисної щільності стовбура та гілок крони, відсоток листя у деревній зелені, вміст абсолютно сухої речовини у листі). Опрацьовано регресійні моделі та алгоритм оцінювання компонентів надземної фітомаси дерев та деревостанів. Розроблено нормативи оцінювання компонентів надземної фітомаси та депонованого вуглецю дерев ясена звичайного модальних повнот 0,7; 0,8; 0,9 у Правобережному Лісостепу України, а також за таксаційними показниками стовбура та крони. Удосконалено спосіб оцінювання фітомаси ясеневих деревостанів у зазначеному регіоні за допомогою розроблених відповідних математичних моделей. Покращено спосіб оцінювання компонентів фітомаси дерева за параметрами крони у процесі проведення дистанційного оцінювання фітомаси деревостанів. Набуло подальшого розвитку системне дослідження лісових екосистем на узагальненій теоретичній основі за результатами обробки польових дослідних даних, що сприяє завершенню формування бази даних фітомаси лісів України.

Зазначено, що серед численних екологічних функцій лісу пріоритетною є його довготермінова здатність акумулювати з атмосфери вуглець біомасою компонентів фітомаси деревних рослин. Зауважено, що особлива актуальність цієї функції постає за умов глобальної зміни клімату. Науково обгрунтовано та практично реалізовано систему нормативно-інформаційного забезпечення оцінювання компонентів надземної фітомаси і деревостанів ясена звичайного у Правобережному Лісостепу України та депонованого на них вуглецю. Розроблено математичні моделі та середні значення якісних показників компонентів надземної фітомаси дерев (природної та базисної щільності стовбура та гілок крони, відсоток листя у деревній зелені, вміст абсолютно сухої речовини у листі). Обгрунтовано нормативи оцінювання компонентів надземної фітомаси та депонованого вуглецю дерев ясена звичайного за таксаційними показниками стовбура та крони.

Проаналізовано хід росту повних деревостанів дуба бореального у дібровах, судібровах і суборах у віковому діапазоні 10 - 100 років. Необхідність впровадження таблиць ходу росту вказаної породи обумовлено їх відсутністю у "Лісотаксаційному довіднику". Проведено порівняльний аналіз росту повних деревостанів дуба бореального з відповідними показниками повних деревостанів ясена звичайного. Доведено, що ріст деревостанів дуба бореального значно відрізняється від росту деревостанів ясена звичайного не тільки в однакових типах лісорослинних умов, але й одного бонітету. Впровадження відповідних таблиць усуває невідповідність у визначенні основних таксаційних показників, що спричинено застосуванням до насаджень дуба бореального таблиць ходу росту, розроблених для деревостанів ясена звичайного. Значна розбіжність за основними таксаційними показниками у рості цих порід полягає, насамперед, у значному заниженні їх запасів за оцінки із застосуванням таблиць ходу росту для деревостанів ясена звичайного, особливо у віці стиглості. Доведено необхідність впровадження таблиць ходу росту дуба бореального для точної і об'єктивної оцінки його деревостанів під час таксаційних та наукових досліджень росту цієї породи, оскільки рекомендовані для вказаних цілей таблиці ходу росту ясена звичайного не дають змогу отримати достовірні результати. Наголошено, що впровадження дуба бореального передусім необхідно для підвищення рівня продуктивності бідних за багатством лісових екосистем, залісення еродованих та малоцінних земель, формування нових стійких агроландшафтів, що забезпечить збільшення лісистості та формування збалансованої агросфери.

Визначено особливості структури лісового фонду насаджень з участю ясеня звичайного у Лівобережному Лісостепу України. Виявлено тенденцію погіршення санітарного стану ясеневих насаджень у міру збільшення їх віку, повноти, частки ясеня звичайного у складі. Визначено основні біотичні чинники ослаблення ясеневих насаджень: бактеріоз, халаровий некроз, стовбурові й окоренкові гнилі, стовбурові шкідники та шкідники листя, а також симптоми й ознаки їх прояву та особливості поширення. Встановлено переважання гнилей у ясеневих насадженнях лісостепової частини Харківської області та халарового некрозу у Сумській. Виявлено зв'язки зміни кліматичних умов зі станом і приростом ясеня звичайного. Показано, що більш ослаблені дерева ясеня реагують на погодні стресові умови в той же рік, а здоровіші дерева - на рік пізніше. Обґрунтовано методики оцінювання санітарного стану насаджень ясеня звичайного та зменшення негативного впливу чинників його ослаблення.