Наведно результати комплексної еколого-економічної оцінки корисних функцій лісу, що свідчать про переважаючу значимість екологічних та рекреаційних функцій лісів над їх сировинними функціями.

Вперше для умов Правобережного Лісостепу проведено комплексні (системні) дослідження полезахисної ролі лісових смуг різних конструкцій. Визначено особливості їх лісівничо-таксаційної будови та росту, досліджено аеродинамічні властивості (впливу на зниження швидкості вітру), снігозатримання, снігорозподілення та запаси вологи у снігу. Вивчено властивості грунту та врожайність зернових культур (зокрема, озимої пшениці). Удосконалено методику проведення польового експерименту щодо системного вивчення полезахисного лісорозведення. Уточнено деякі положення агролісомеліорації - інтегрального грунтопокращення та коефіцієнта рівномірності меліоративного впливу полезахисних лісових смуг. Розроблено математичні моделі позитивного впливу лісових смуг на польові угіддя з метою виявлення їх оптимальної конструкції.

Визначено придатність застосування лісотипологічних принципів для класифікації та оцінки лісорослинного потенціалу лучних угідь під час лісомеліорації заплавних агроландшафтів. На основі досліджень, проведених на луках і в лісах заплави середньої течії ріки Сіверський Дінець та її приток у межах Харківщини, встановлено можливість і доцільність застосування принципів лісової типології для екологічної класифікації луків. Охарактеризовано видовий склад та інші особливості луків різних типів трофності та вологості. За місцезростанням вивчені луки поділено на чотири трофотопи, пристосовані до грунтів різного механічного складу та різних генетичних типів. Виділено три гігротопи за зволоженням - від свіжого до сирого. Зроблено кількісну оцінку лучних земель, встановлено рівень їх забезпеченості елементами живлення та вологою, які визначають їх лісорослинні властивості. Показано різницю в пристосуванні луків і лісів до заплави Сіверського Дінця, що обумовлені дренуванням земель та їх водним режимом. Встановлено високу сполучність едафічної сітки Алексєєва - Погребняка зі шкалами багатства-засолення і зволоження Раменського. Оцінено лісорослинний потенціал різних типів луків та охарактеризовано лісорослинні властивості різних типів лучних грунтів. Визначено площі луків, які доцільно відводити під лісорозведення. Надано рекомендації щодо підбору деревних порід для насаджень, створюваних на луках.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність продуктивності полезахисної ефективності системи (ПЛС) від їх конструкції. Проаналізовано особливості росту масивних штучних дубових захисних лісових насаджень ДП "Білоцерківське лісове господарство", а також проведено порівняльну оцінку смугових лісових насаджень з масивними. Розроблено математичні моделі впливу різних систем ПЛС на зниження швидкості вітру та снігозатримання. Проаналізовано вплив поодиноких ПЛС і різних систем на властивості грунту: гумус загальний, структуру, елементи мінерального живлення, механічний склад, питому вагу, рН водне та сольове. Виявлено залежність урожайності зернових сільськогосподарських культур від полезахисної лісистості та захищеності полів лісовими смугами. Вивчено структуру врожаю озимої пшениці в оптимальній системі ПЛС на різних відстанях до лісових смуг.

Розглянуто питання організації та проведення моніторингу захисних лісових насаджень в Україні, що постраждали від ожеледі й льодоламу, та їх лісомеліоративного стану. Запропоновано шляхи проведення лісомеліоративного та лісопатологічного моніторингу, що сприятиме покращанню їх лісомеліоративних властивостей.

Вивчено особливості лісистості водозбору середньої течії р. Сіверський Донець, проаналізовано структуру земель 19-ти водозборів її приток, визначено їх фактичну лісистість. На основі математичних моделей зміни водного балансу за різної лісистості водозборів приток середньої течії Сіверського Донця визначено нормативи оптимальної водоохоронної лісистості з урахуванням розміщення лісів на водозборі. Встановлено особливості поширення типів лісу на водозборах приток, проаналізовано специфіку росту та розвитку деревостанів, визначено ступінь використання лісорослинного потенціалу корінними деревостанами у поширених типах лісу. Встановлено нормативи оптимальної водоохоронної лісистості, що можуть бути використані за умов обгрунтування доцільності створення нових лісів на водозборах, що дасть змогу посилити захисні, регулювальні й інші корисні функції лісів, збільшити їх біологічну різноманітність, підвищити продуктивність. Розроблено таблиці та моделі продуктивності, які можуть бути використані під час прогнозування росту й розвитку дубняків, проектування та проведення лісогосподарських і лісовпорядних робіт.