Проаналізовано вплив площі захисних лісонасаджень у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на рівень виробництва валової продукції підприємствами агропромислового комплексу. Дослідження проведено за даними районів Полтавської області шляхом побудови на ЕОМ економетричних (виробничих) функцій.

Наведно результати комплексної еколого-економічної оцінки корисних функцій лісу, що свідчать про переважаючу значимість екологічних та рекреаційних функцій лісів над їх сировинними функціями.

Узагальнено результати багаторічних стаціонарних екокліматичних досліджень лісових біогеоценозів степової зони України. Наведено показники екологічних характеристик лісового екотопу, пов'язані з середовищеперетворюючою функцією лісу в степу. Обгрунтовано використання природних лісових біогеоценозів як моделей для розробки методів та прийомів комп'ютерного конструювання лісопільного ландшафту в степу, а також новий науковий напрямок - лісову пертинентну біогеоценологію - концепцію про середовищеперетворюючу роль природних і штучних лісових біогеоценозів степової зони.

Наведено результати експериментальних досліджень формування водного режиму грунтів на сільськогосподарських полях під впливом рослинних форм ландшафту.

Проаналізовано вплив захисних лісових насаджень на стабілізацію негативних екологічних процесів в агроландшафтах, формування мікроклімату прилеглих сільськогосподарських угідь, а також ріст, розвиток і продуктивність окремих сільськогосподарських рослин. Досліджено особливості росту лісостанів на середньозмитих, намитих, сильнозмитих та непошкоджених грунтах.

Містяться результати моніторингових досліджень з екології, типології, динаміки матеріально-енергетичного обміну в системі "фітоценоз - грунти - фітоценоз" біогеоценозів Присамарського біосферного стаціонару та Дніпровсько-Орільського природного заповідника. Розглядаються елементи теорії екологічної ніші, теоретичні аспекти складу рослинних угруповань, принципові математичні моделі оптимального природокористування, методологія вивчення стану лісових екосистем в умовах помірного хронічного забруднення атмосфери і впливу інших антропогенних факторів. Досліджується активність ферментів при порушенні ростових процесів газонних трав в умовах забрудненого середовища, вплив антропогенних факторів на бур'яновий біоценоз степу України та ін.

Розглянуто форми і методи біоіндикації стану забруднення довкілля, проаналізовано стан лісового масиву "Черкаський бір" у зоні впливу шкідливих атмосферних викидів від хімічних підприємств. Наведено результати досліджень грунтів, води на вміст радіонуклідів важких металів та нітратів. Висвітлено основні закономірності трансформації структурно-агрегатного складу та колоїдних форм в осушуваних дерново-карбонатних грунтах під впливом тривалого розорювання та застосування добрив. Визначено економічну та енергетичну ефективність застосування продуктів вермикультивування в сільському господарстві.

Рассмотрены формы и методы биоиндикации состояния загрязнения окружающей среды, проанализировано состояние лесного массива "Черкасский бор" в зоне влияния вредных атмосферных выбросов от химических предприятий. Приведены результаты исследований почв, воды на содержание радионуклидов тяжелых металлов и нитратов. Освещены основные закономерности трансформации структурно-агрегатного состава и коллоидных форм в осушиваемых дерново-карбонатных почвах под влиянием продолжительного разорения и применения удобрений. Определена экономическая и энергетическая эффективность применения продуктов вермикультивирования в сельском хозяйстве.

Розглянуто основні принципи проектування, створення, вирощування захисних лісових насаджень на території України з урахуванням сучасних наукових уявлень. Запропоновано лісівничі заходи для ведення господарства, захисту від шкідників і хвороб лісових насаджень. Проаналізовано сучасний стан захисних лісових насаджень Степу та Лісостепу України, їх вплив на навколишнє середовище. Розкрито суть поняття агролісомеліоративного моніторингу.

Рассмотрены основные принципы проектирования, создания, выращивания защитных лесных насаждений на территории Украины с учетом современных научных представлений. Предложены лесоводческие мероприятия для ведения хозяйства, защиты от вредителей и болезней лесных насаждений. Проанализированы современное состояние защитных лесных насаждений Степи и Лесостепи Украины, их влияние на окружающую природную среду. Раскрыто содержание понятия агролесомелиоративного мониторинга.

Показано значение системы защитных лесных насаждений в улучшении природной среды, повышении урожайности сельскохозяйственных культур и продуктивности животноводства, создании благоприятных условий для жизни населения. Изложены особенности размещения различных видов насаждений в системе, принципы подбора древесных и кустарниковых растений. Сделан вывод о необходимости создания ландшафтной системы защитных лесонасаждений в регионе, имеющей большое природоохранное и экономическое значение.

Індекс рубрикатора НБУВ: П347.13(2УКР3),022

Рубрики:

Вплив полезахисного лісорозведення на природні умови

Шифр НБУВ: РА306223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати багаторічних стаціонарних екокліматичних досліджень у лісових біогеоценозах степової зони України. Розглянуто дані екологічних характеристик лісового екотопу, що пов'язані із середовищеперетворюючими властивостями насаджень у степу. Значну увагу приділено використанню природних лісових біогеоценозів як моделей для розробки методів і прийомів комп'ютерного конструювання лісопильного ландшафту в степу. Обгрунтовано новий науковий напрямок - лісову пертинентну біогеоценологію - концепцію про середовищеперетворюючу роль природних і штучних лісових біогеоценозів у степовій зоні.

Вперше для умов Правобережного Лісостепу проведено комплексні (системні) дослідження полезахисної ролі лісових смуг різних конструкцій. Визначено особливості їх лісівничо-таксаційної будови та росту, досліджено аеродинамічні властивості (впливу на зниження швидкості вітру), снігозатримання, снігорозподілення та запаси вологи у снігу. Вивчено властивості грунту та врожайність зернових культур (зокрема, озимої пшениці). Удосконалено методику проведення польового експерименту щодо системного вивчення полезахисного лісорозведення. Уточнено деякі положення агролісомеліорації - інтегрального грунтопокращення та коефіцієнта рівномірності меліоративного впливу полезахисних лісових смуг. Розроблено математичні моделі позитивного впливу лісових смуг на польові угіддя з метою виявлення їх оптимальної конструкції.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості

Визначено придатність застосування лісотипологічних принципів для класифікації та оцінки лісорослинного потенціалу лучних угідь під час лісомеліорації заплавних агроландшафтів. На основі досліджень, проведених на луках і в лісах заплави середньої течії ріки Сіверський Дінець та її приток у межах Харківщини, встановлено можливість і доцільність застосування принципів лісової типології для екологічної класифікації луків. Охарактеризовано видовий склад та інші особливості луків різних типів трофності та вологості. За місцезростанням вивчені луки поділено на чотири трофотопи, пристосовані до грунтів різного механічного складу та різних генетичних типів. Виділено три гігротопи за зволоженням - від свіжого до сирого. Зроблено кількісну оцінку лучних земель, встановлено рівень їх забезпеченості елементами живлення та вологою, які визначають їх лісорослинні властивості. Показано різницю в пристосуванні луків і лісів до заплави Сіверського Дінця, що обумовлені дренуванням земель та їх водним режимом. Встановлено високу сполучність едафічної сітки Алексєєва - Погребняка зі шкалами багатства-засолення і зволоження Раменського. Оцінено лісорослинний потенціал різних типів луків та охарактеризовано лісорослинні властивості різних типів лучних грунтів. Визначено площі луків, які доцільно відводити під лісорозведення. Надано рекомендації щодо підбору деревних порід для насаджень, створюваних на луках.

  Скачати повний текст

Наведено загальний морфологічний опис і встановлено біологічні, екологічні та меліоративні особливості деревної породи дуба звичайного. Здійснено ретроспективний аналіз історії полезахисного лісорозведення та проаналізовано його сучасний стан на території України. Встановлено залежність обсягів компонентів фітомаси від основних лісотаксаційних і атрибутивних меліоративних показників - захисної висоти й ажурності в кронах лісовії смуги. Розраховано математичні моделі оцінки компонентів надземної фітомаси дерева та лісової смуги дуба у природному стані. Розроблено нормативно-довідкові таблиці для визначення обсягів компонентів фітомаси стовбурів і крон дерев і лісових смуг дуба, а також накопиченого у них вуглецю. Проведено аналіз одержаних залежностей і розроблених нормативів, встановлено структуру фітомаси за компонентами та накопиченого в ній вуглецю. Виявлено тенденцію до збільшення частки фітомаси крони у деревостані дуба із збільшенням його таксаційних характеристик на відмінну від масивних насаджень.

Виявлено залежність продуктивності полезахисної ефективності системи (ПЛС) від їх конструкції. Проаналізовано особливості росту масивних штучних дубових захисних лісових насаджень ДП "Білоцерківське лісове господарство", а також проведено порівняльну оцінку смугових лісових насаджень з масивними. Розроблено математичні моделі впливу різних систем ПЛС на зниження швидкості вітру та снігозатримання. Проаналізовано вплив поодиноких ПЛС і різних систем на властивості грунту: гумус загальний, структуру, елементи мінерального живлення, механічний склад, питому вагу, рН водне та сольове. Виявлено залежність урожайності зернових сільськогосподарських культур від полезахисної лісистості та захищеності полів лісовими смугами. Вивчено структуру врожаю озимої пшениці в оптимальній системі ПЛС на різних відстанях до лісових смуг.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання оперативного виявлення значних змін густоти полезахисних лісових смуг за допомогою багатоспектральних знімків супутника Landsat 5 (ТМ). Наведено результати автоматизованої ідентифікації відповідних змін із використанням нормалізованого відносного індексу рослинності (NDVI) та доведено ефективність даного виду моніторингу на території південно-східних районів Полтавської області за період 2006 - 2010 рр. За результатами дослідження одержано цифрову мапу змін густоти полезахисних лісових смуг із прив'язкою до прямокутної загальнодержавної системи координат.

Здійснено ретроспективний аналіз основних причин розвитку ерозійних процесів і наслідків їх негативного вияву. Описано основні етапи становлення протиерозійного лісорозведення в Україні. Розкрито особивості росту та розвитку протиерозійних насаджень за умов еродинамічних яружно-балкових територій. Змодельовано динаміку росту головних порід у чистих та мішаних насадженнях, досліджено природне поновлення сосни звичайної та фізіологічні особливості розвитку дуба звичайного. Встановлено протиерозійні властивості захисних лісових насаджень різного породного складу, а саме: вплив насаджень на водно-фізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості грунтів, виявлення протиерозійних особливостей і біологічної активності лісової підстилки, скріплюваної дії кореневих систем тощо. Обгрунтовано екологійну функцію протиерозійних насаджень у відновленні родючості еродинамічних яружно-балкових територій і розроблено етапи їх повноцінного господарського використання з наведенням структури захисних лісових насаджень і критеріїв її оптимізації.