Ключ. слова: соснові ліси, ценофонд, асоціація, синфітосозологічний клас, синфітосозологічна категорія, ценотаксономічна подібність
Індекс рубрикатора НБУВ: П342.921(4УКР)

Рубрики:

Соснові ліси

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По разработанной методике синфитосозологических индексов (СФИ) проведена оценка ценофонда хвойных лесов Украины. В зависимости от показателей СФИ разработана их созологическая классификация: выделены четыре синфитосозологических класса и девять категорий. Установлено, что ценотаксономически наиболее богатыми являются сосновые леса Полесья (136 ассоциаций) и еловые леса Карпат (124 ассоциации). Отмечено, что самым большим ценотаксономическим разнообразием отличаются сосновые леса, ценофонд которых относится к четырем синфитосозологическим классам. Самой высокой степенью раритетности среди хвойных лесов отличаются кедрово-сосновые леса, а среди ассоциаций - польсколиственнично-еловые, буково-сосновые, сосновые рододендровые.

Проведено дослідження сучасного стану соснових лісів Правобережного Полісся України. Наведено дані про рівень лісистості, територіальний розподіл та структуру лісових насаджень регіону за їх функціональним призначенням. Досліджено динаміку соснових лісів за їх продуктивністю та відповідністю умовам місцезростання. Розроблено напрямки оптимізації структури сосняків, підвищення їх продуктивності та стійкості. Встановлено вплив режимів вирощування культур сосни звичайної на її ріст та сортиментну структуру. Визначено закономірності впливу кліматичних умов на динаміку радіального приросту. На підставі багаторічних досліджень вперше для регіону вивчено зміни лісопатологічного стану соснових лісів і з'ясовано причини їх виникнення. Проаналізовано специфіку функціонування лісоосушувальних систем Правобережного Полісся України, наведено оцінку санітарного стану соснових насаджень на осушених землях і встановлено особливості їх росту і продуктивності у разі використання лісоосушувальних систем різного ступеня деградації.

Науково обгрунтовано підвищення продуктивності соснових лісів Київського Полісся шляхом використання кращих природних популяцій та клонових плантацій, сортовипробування природних та штучних сортів-популяцій методами лісової селекції. На підставі дослідження генетичних резерватів встановлено, що для збереження генофонду сосни звичайної необхідне створення штучних насаджень з потомств плюсових дерев, кандидатами в які відібрано 121 дерево. У клонових насіннєвих плантаціях сосни звичайної Київської лісової науково-дослідної станції відібрано чотири кандидати в штучні сорти-популяції, призначені для лісовирощування на Поліссі України. На підставі аналізу шишок та насіннєвого матеріалу природних та штучних популяцій сосни звичайної Київського Полісся встановлено існування значного поліморфізму за такими ознаками, як форма апофізу шишок, їх колір та насіння, яке можна використовувати в наукових селекційних роботах. Визначено високу якість насіння зі штучних популяцій. Встановлено, що вирощування садивного матеріалу з генетично покращеного насіння доцільніше проводити за умов закритого грунту. Виявлено, що всім природним та штучним популяціям на початковій стадії онтогенезу притаманна мінливість росту, яка залежить від спадкових властивостей та впливу умов навколишнього середовища. Зазначено, що лісові культури, створені з генетично покращеного насіння, у віці 20 - 24 років суттєво перевищують контроль за висотою; перевищення за діаметром несуттєве, що вказує на більшу залежність приросту діаметрів від умов росту.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльну характеристику чистих і мішаних деревостанів сосни звичайної Полісся України та вдосконалено їх поділ з метою підвищення точності прогнозування основних таксаційних показників. Досліджено зміну та змодельовано динаміку основних таксаційних показників штучних чистих і мішаних деревостанів сосни звичайної Полісся України. Розроблено динамічну бонітетну шкалу та таблиці ходу росту для модальних чистих і мішаних деревостанів сосни звичайної. Запропоновано систему моделей прогнозу ходу росту основних таксаційних показників чистих і мішаних лісостанів сосни звичайної для актуалізації лісового фонду України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1(4УКР) + Е50*806.3(4УКР) + П342.921

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Загальна ботаніка

Соснові ліси

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано гранулометричний склад та агрохімічні характеристики піщаних грунтів свіжих борів і суборів у лісах Житомирського Полісся. Наведено матеріали щодо зміни показників характеристик за генетичними горизонтами у насадженнях сосни звичайної різного віку. Здійснено порівняння динаміки гранулометричного складу та агрохімічних характеристик піщаних грунтів у свіжих борах і суборах. Відмічено закономірності динаміки з віком основних показників, що характеризують продуктивність штучних соснових деревостанів - середніх висот, діаметрів та запасів деревини. Порівняно показники продуктивності соснових деревостанів у різних типах лісорослинних умов. Встановлено значне зростання середніх висот та діаметрів середньовікових соснових насаджень у суборах у порівнянні з тими, що зростають у борах.

Розглянуто особливості зміни лісового фонду соснових лісів. Виявлено тенденції трансформації сосняків південного сходу Лівобережного Лісостепу. Рівень і характер їх змін визначаються особливостями механізмів дії антропогенних чинників. Висвітлено аспекти розвитку сосняків у разі зменшення забруднення атмосфери викидами Зміївської теплової електростанції на фоні негативної дії кліматичних факторів. Охарактеризовано особливості рекреаційної трансформації різних компонентів соснових екосистем, у тому числі особливості зміни біокругообігу речовин в ланці опад - підстилка. Уточнено показники щодо визначення стадій рекреаційної дигресії сосняків у цьому регіоні. Виявлено особливості формування річних кілець та їх складових (ранньої та пізньої деревини) за різних рівнів аеротехногенного забруднення, рекреаційного навантаження та несприятливих погодних умов. Визначено основні просторові та часові тенденції виникнення пожеж, які доцільно використовувати під час проектування протипожежних заходів. Вивчено аспекти післяпожежного розвитку сосняків (динаміку стану, радіального приросту, товарності деревостану) за низових пожеж. Встановлено масштаби втрат лісового господарства внаслідок пожеж.

Исследован остепненный бор в урочище Курбатово (окрестности г. Балаклея Харьковской обл.), который входит в состав Придонецкого природного региона и Северско-Донецкого экокоридора. Установлено, что спецификой данного бора является преобладание среди экоморф субмезотермов, гемигидроконтрастофобов, гемиконтиненталов, субаридофитов, субаэрофилов, cемиэвтрофов, нейтрофилов, геминитрофилов, гипогелиофитов и гелиофитов.

Досліджено стійкість і чутливість лісових екосистем до кліматичних чинників та рекреаційного навантаження в зеленій зоні м. Харків за допомогою дендрохронологічнх методів. Виявлено періоди розвитку деревостанів і здатність до відновлювання радіального приросту сосни після впливу комплексу негативних факторів.

Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання - підвищення ефективності забезпечення пожежної безпеки в молодих соснових лісах України. Наведено методологію, а також методи та методики теоретичних та експериментальних досліджень з розкриття особливостей впливу чинників на пожежну небезпеку молодих соснових насаджень лісового фонду України. Обґрунтовано й апробовано застосування методу діелькометрії для визначення вологості хвої соснових насаджень як чинника впливу на показники її пожежної небезпеки, а також розроблено пристрій для дослідження займистості твердих горючих речовин і матеріалів з використанням електронагрівального елемента. Виявлено, що швидкість вигоряння зразків хвої змінюється в сторону збільшення в ряду свіжозірвана - опала - висушена і на 60 с вигоряння відрізняється в 1,3 раза для висушеної хвої порівняно зі значенням для свіжозірваної та корелює зі зміненням їх вологості. Визначено лінійну швидкість розповсюдження пожежі в соснових молодняках, яка практично збігається зі значенням, визначеним за результатами експерименту в польових умовах - 1,87 м/хв та 1,85 м/хв відповідно. Проведено математичне моделювання процесів займання хвої на початковій стадії пожежі внаслідок контакту з високотемпературним джерелом, зокрема теплопровідності хвоїнки за відсутності теплообміну на бічній поверхні та за його наявності, а також займання у складі нижніх гілок внаслідок радіаційного теплообміну від полум’я низової пожежі. Набуло подальшого розвитку застосування комп’ютерної моделі WFDS для отримання лінійних швидкостей розповсюдження пожежі в соснових молодняках. Удосконалено шкалу оцінки природної пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду, регламентовану Правилами пожежної безпеки в лісах України для соснових молодняків 1 класу небезпеки, поділом на два підкласи: 1а - для насаджень віком до 20-ти років, 1б - для насаджень від 20-ти до 40-ка років.

У монографії узагальнено сучасний стан досліджуваної проблеми, яка стосується методів залісення піщаних земель у межах Середнього Придніпров'я. Висвітлено актуальні для сучасного лісокультурного виробництва проблеми, які стосуються агротехнологічних прийомів створення й вирощування лісових культур сосни. Автори, залучивши результати багаторічних досліджень, здійснили лісівничу оцінку впливу чистих та змішаних насаджень сосни звичайної на мікроклімат, трав’яну рослинність, фізико-хімічні властивості грунту, біологічну стійкість та продуктивність деревостанів, а також звернули увагу на назрілу потребу підсилити охорону та забезпечити раціональніше використання прирічкових піщаних земель. Найбільш вагомі наукові дослідження проводили в Черкаському бору, на піщаних масивах Притясминських борів (Чигиринський, Олександрівський і Бірківський бори), на Світловодських, Кременчуцьких, Дніпровських та Новомосковських пісках.